Розроблено алгоритми багатокритеріальної оптимізації сценаріїв викидів в атмосферу з використанням штрафних функцій з використанням розв'язків спряжених рівнянь адвекції - дифузії як елементів матриці джерело - рецептор, які перераховувались з урахуванням соціально-економічних цільових функціоналів. Запропоновано структуру системи моделювання процесів забруднення повітря міста приземним озоном з використанням геоінформаційних систем, тривимірної фотохімічної моделі UAM-V і блоку управління параметрами емісії забруднювальних речовин в атмосферу.

Проаналізовано методи та засоби контролю витрат кисню пальника. Досліджено спектри потоку випромінювання продуктів згорання пальної суміші. Визначено діапазон вимірювання потоку випромінювання твердих частинок, удосконалено математичну модель полум'я пальника. Досліджено залежність потоку випромінювання частинок сажового вуглецю від витрат кисню пальника. Встановлено зв'язок напруги на виході приладу з потоком випромінювання твердих частинок. Удосконалено оптико-електронний прилад вимірювання потоку випромінювання частинок сажового вуглецю.

Проаналізовано сучасні методи та засоби контролю витрат кисню газового пальника. Розкрито проблеми випромінювання струменя двофазного потоку газ-тверді частинки газового пальника. Теоретично обгрунтовано діапазон вимірювання потоку випромінювання твердих частинок. Розроблено засоби та методи контролю витрат кисню, які враховують стехіометричне співвідношення кисню та горючого газу у пальній суміші пальника (за спадом до нуля потоку випромінювання частинок сажового вуглецю). Увагу приділено математичному моделюванню полум'я пальника, методиці вимірювання потоку випромінювання твердих частинок, оцінюванню метрологічних характеристик методу контролю витрат кисню пальника.

Исследовано влияние точности данных мониторинга загрязнения атмосферного воздуха на точность решения обратной задачи идентификации мощностей выбросов точечных источников загрязнения. Обратная задача решена вероятностным методом, основанным на теореме Байеса и модели мультилинейной регрессии.

Побудовано математичні моделі та алгоритми багатокритеріальної оптимізації емісійних параметрів екозабруднення повітряного басейну міста.

Mathematical models and multi-criteria optimization algorithms are designed for optimization of industrial emission parameters of atmospheric pollution in urban areas.

Індекс рубрикатора НБУВ: З365

Рубрики:

Двигуни внутрішнього згорання.Двигунобудування

Шифр НБУВ: Ж68690 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: З322-54

Рубрики:

Вимірювання температури (термометрія)

Шифр НБУВ: Ж68690 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Підвищено інтенсивність руху автотранспорту у великих містах потребує впровадження планів поліпшення якості атмосферного повітря згідно з "Порядком здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря". Для розробки і обгрунтування заходів зі зниження забруднення повітря та негативного впливу на довкілля й здоров'я населення в інформаційних системах ухвалення рішень необхідно обробляти великі масиви наявної різнорідної інформації та використовувати математичні моделі прийняття рішень. Мета роботи - розробка математичної моделі прийняття рішень для оцінки ефективності планів управління якістю повітря в містах із високим рівнем викидів пересувних джерел забруднення. Для класу задач управління якістю повітря в містах застосовують методику побудови математичних моделей прийняття рішень в умовах невизначеності емісійних параметрів, зумовлених неповними даними щодо викидів автотранспорту та їх розподілу по території міста. Розглянуто структуру потоків даних в інформаційній системі відповідно до вимог сучасних систем підтримки прийняття екологічних рішень, під час чого керівні органи та особи мають можливість враховувати різні критерії соціального та економічного характеру. Аналіз даних державної статистики показав посилення впливу пересувних джерел на структуру забруднення повітря великих міст. Розглянуто інформаційні технології та оптимізаційні моделі, що дозволяють оперативно оцінювати вплив автотранспорту інтенсивності його руху на якість атмосферного повітря у містах та приймати стратегічні рішення щодо планування заходів її поліпшення. Запропоновано структуру інформаційної системи та модель прийняття рішень для управління якістю повітря на основі методів багатокритеріальної оптимізації емісійних параметрів за допомогою побудови матриці "джерело - рецептор" у сітковій області моделювання забруднення території міста викидами автотранспорту. Модель може бути застосована на етапі проектування муніципальних систем екологічного моніторингу та під час вибору планів поліпшення якості атмосферного повітря в міських агломераціях.

Проведено пілотне моделювання атмосферного забруднення у м. Київ від усіх відомих джерел діоксиду азоту, діоксиду сірки та аміаку. Для моделювання використано як дані звітності Держстатистики "2-ТП Повітря" щодо річних обсягів викидів від стаціонарних джерел у м. Київ, так і дані міжнародної георозподіленої бази даних викидів ЕМЕР, яка складається на підставі звітів про обсяги викидів від окремих країн. Проведено оцінку обсягу та просторового розподілу викидів SO2 та NO2 від автотранспорту. Оцінки ЕМЕР щодо викидів від стаціонарних джерел для усіх розглянутих речовин завжди більше, ніж відповідні дані зі звітів Держстатистики. Автотранспорт, згідно із проведеними оцінками, відповідає менше ніж за 50 % викидів SO2 та NO2 у м. Київ. Попри не дуже реалістичний просторовий розподіл викидів у даних ЕМЕР, моделювання на основі цих даних дозволяє отримати краще співпадіння результатів розрахунків із даними вимірів, ніж моделювання на основі даних емісій зі звітів Держстатистики. Але навіть у сценарії викидів ЕМЕР розраховані концентрації SO2 та NO2 занижені у порівнянні з даними вимірів приблизно у 2 рази, що свідчить про відповідне заниження обсягів викидів у дата ЕМЕР та набагато більше заниження викидів у звітах Держстатистики. Щодо аміаку, навіть у сценарії ЕМЕР, в якому емісії NH3 у декілька разів перевищують відповідні обсяги зі звітів Держстатистики, розраховані концентрації у 7 - 25 разів занижені у порівнянні з даними вимірів NH3. З одержаних результатів можна зробити висновок, що на державному рівні у даних Держстатистики наявна інформація тільки про декілька відсотків від загального обсягу викидів аміаку у м. Київ. Результати роботи свідчать про необхідність невідкладного виконання рекомендацій експертів ЕМЕР, наявних в опублікованій рецензії на Національний звіт України за даним протоколом, і, в першу чергу, складання і верифікація георозподіленої інвентаризації викидів згідно з методиками ЕМЕР.

Вперше розроблено геоінформаційну веб-систему представлення результатів інвентаризації викидів атмосферних забруднень у м. Київ від промислових підприємств на підставі обробки даних Держстатистики, а також оцінки георозподілених полів викидів від автотранспорту. В цій системі наявна інформація про викиди 21-ої забруднюючої речовини, зокрема, усіх тих, для яких державними відомствами здійснюється регулярний моніторинг у м. Київ. Система доступна за посиланням http://env.kiev.ua:8080/pollutionsystem/pollutionsystem.html. Навіть не зареєстровані користувачі можуть ознайомитись з її основними функціональними можливостями - виведенням розташування на карті промислових джерел викидів за обраною речовиною та відповідних обсягів викидів. Розроблена система може використовуватись у поєднанні з існуючими громадськими і державними системами моніторингу вмісту забруднюючих речовин у повітрі у межах м. Київ для попереднього (скринінгового) аналізу можливих причин утворення високих рівнів забруднень при їх спостереженні системами моніторингу. Наведено відповідний приклад використання системи для пояснення високих рівнів концентрацій сірководню на одній із станцій у м. Київ. Іншим призначенням системи може бути виявлення недоліків існуючої інвентаризації промислових викидів, а саме відсутності інформації про певні джерела, також перевірка та коригування даних щодо обсягів викидів від зареєстрованих джерел. Для повноцінного використання потенціалу розробки необхідне розширення функціональних можливостей системи у напрямі математичного моделювання розповсюдження забруднень внаслідок викидів від промислових підприємств та автотранспорту. Для цього також необхідно здійснити інтеграцію в системі даних моніторингу гідрометеорологічних параметрів та рівнів забруднень повітря у м. Київ.