Висвітлено питання етіології, патогенезу, клініки, діагностики, лікування та профілактики розповсюджених інфекційних хвороб з урахуванням сучасних відомостей. Узагальнено досвід викладання цього предмету у вітчизняних і зарубіжних медичних університетах та академіях. Акцент зроблено на поданні матеріалу, який має важливе клінічне значення.

Освещены вопросы этиологии, патогенеза, клиники, диагностики, лечения и профилактики распространенных инфекционных болезней с учетом современных сведений. Обобщен опыт преподавания этого предмета в отечественных и зарубежных медицинских университетах и академиях. Акцент сделан на изложение материала, который имеет важное клиническое значение.

Досліджено вплив індуктора ендогенного інтерферону - аміксину ІС на процес фіброзування тканин печінки в динаміці терапії хворих на хронічний гепатит С. Встановлено, що використання інтерферону забезпечує до зниження інтенсивності або призупинення фіброзоутворення у даної категорії хворих.

Исследовано влияние индуктора эндогенного интерферона - амиксина ИС на процес фиброзирования ткани печени в динамике терапии больных хроническим гепатитом С. Установлено, что применение интерфероногена приводит к снижению интенсивности или приостановке фиброзообразования у данной категории больных.

Обследовано 95 больных острым гепатитом В с различным течением болезни. С помощью электрокоагулографии исследован гемостаз. Выявлены нарушения, зависящие от тяжести течения острого гепатита В. В целях диагностики ранней стадии острой печеночной недостаточности разработан индекс ретракции кровяного сгустка.

Висвітлено поняття про інфекційний процес та інфекційні хвороби, наведено класифікацію цих хвороб, принципи їх діагностики, лікування та профілактики. Подано загальну характеристику інфекційних хвороб із фекально-оральним механізмом передавання, особливу увагу приділено черевному тифу та паратифам А, В. Детально розглянуто гельмінтози та кишкові інфекції, що перебігають із синдромом зневоднення. Надано загальну характеристику групи інфекційних хвороб із повітряно-краплинним механізмом передавання. Описано менінгеальний синдром у клініці інфекційних хвороб, розкрито основи диференційної діагностики серозних і гнійних менінгітів. Акцентовано увагу на вірусних гепатитах, ВІЛ-інфекції, СНІД-асоційованих інфекціях та інвазіях. Наведено загальну характеристику кров'яних інфекцій та зоонозів.

Висвітлено роль цитокінів за деяких вірусних, бактерійних і паразитарних захворювань. Дослідження рівнів цих медіаторів у комплексі з імунологічними показниками необхідні і дозволяють уточнити патогенез алергічних, інфекційних, автоімунних захворювань, контролювати ефективність призначеної терапії, прогнозувати перебіг недуги.

Освещена роль цитокинов при некоторых вирусных, бактерийных и паразитарных заболеваниях. Исследования уровней этих медиаторов в комплексе с иммунологическими показателями сегодня являются необходимыми и помогают уточнить патогенез аллергических, инфекционных, аутоиммунных заболеваний, контролировать эффективность назначенной терапии, прогнозировать течение болезни.

Дослідженнями останніх років установлено, що інтерлейкіни, інтерферони, фактори росту й інші цитокіни відіграють важливу роль у регуляції апоптозу клітин імунної системи. Вивчено нові механізми передачі сигналу в клітинах, не пов'язані з поверхневими рецепторами клітини. Одним з таких механізмів є міжклітинна сигналізація з участю оксиду азоту. Патогенетичним обгрунтуванням для використання інтерферонотерапії у хворих на хронічний гепатит С є функціональна недостатність системи інтерферону, низька здатність вірусу гепатиту С індукувати інтерфероногенез. За хронічних гепатитів показанням для призначення інтерферонів є активна реплікація вірусу. Оцінено ефективність різних доз і режимів введення альфа-інтерферону. Висвітлено методи комбінованої терапії хворих на гострі та хронічні гепатити В і С. Показано ефективність використання аміксину в комплексній терапії.

Исследованиями последних лет установлено, что интерлейкины, интерфероны, факторы роста и другие цитокины играют важную роль в регуляции апоптоза клеток иммунной системы. Изучены новые механизмы передачи сигнала в клетках, не связанных с их поверхностными рецепторами клетки. Одним из таких механизмов является межклеточная сигнализация с участием оксида азота. Патогенетическим обоснованием для использования интерферонотерапии у больных хроническим гепатитом С является функциональная недостаточность системы интерферона, низкая способность вируса гепатита С индуцировать интерфероногенез. При хронических гепатитах показанием для назначения интерферонов является активная репликация вируса. Дана оценка эффективности разных доз и режимов введения альфа-интерферона. Освещены методы комбинированной терапии больных острыми и хроническими гепатитами В и С. Показана эффективность использования амиксина в комплексной терапии.

Наведено загальну характеристику системи цитокінів. Описано сучасні діагностичні методики їх визначення у біологічних рідинах, що має важливе прогностичне значення для об'єктивного уявлення про стан імунної системи хворого, активність різних типів імунокомпетентних клітин, тяжкість запального процесу та його перехід у хронічну форму.

Приведена общая характеристика системы цитокинов. Описаны современные диагностические методики их определения в биологических растворах, что имеет важное прогностическое значение для объективного представления о состоянии иммунной системы больного, активности разных типов иммунокомпетентных клеток, тяжести воспалительного процесса и его переход в хроническую форму.

Вивчено розповсюдженість і клінічні особливості різних кишкових інфекцій вірусної етіології у дорослих. Дослідження фекалій щодо наявності вірусів, які спричиняють діарейний синдром, проводили за методом ПЛР. Встановлено, що найчастіше виділялись рота- і норовіруси. Найтяжчий ступінь захворювання спостерігали у разі ротавірусної інфекції.

Изучено распространение и клинические особенности разных кишечных инфекций вирусной этиологии у взрослых. Исследование фекалий на наличие вирусов, которые вызывают диарейний синдром, проводили по методу ПЦР. Установлено, что наиболее часто выделялись рота- и норовирусы. Наиболее тяжелую степень заболевания наблюдали при ротавирусной инфекции.

Обследовано 90 больных хроническим гепатитом C различной степени активности. В сыворотке крови больных изучены содержание IL-8, концентрация малонового диальдегида и восстановленного глутатиона; рассчитан индекс декомпенсации антиоксидантной системы (АОС). Степень развития фиброза в печени оценена по индексу фиброза по дискриминантной счетной шкале. Установлена связь между состоянием системы ПОЛ/АОС, количеством IL-8 и активностью фиброзообразования у больных ХГС.

Обследовано 90 больных острым гепатитом B с различной тяжестью течения болезни. В сыворотке крови и эритроцитах больных изучена концентрация диеновых конъюгатов и малонового диальдегида. Исследованы показатели тромбоцитарного звена гемостаза: количество тромбоцитов, степень и время агрегации тромбоцитов. Установлены уменьшение количества тромбоцитов, повышение степени и удлинение времени агрегации тромбоцитов в первые дни желтушного периода.

Обследовано 440 больных острым гепатитом В. В эритроцитах и сыворотке крови больных изучена концентрация продуктов перекисного окисления липидов и показатели ферментативной антиоксидантной системы (АОС). Установлено, что в патогенезе острого гепатита В важную роль играет снижение активности ферментативной АОС, не обеспечивающее нейтрализацию перекисных радикалов.

Описана методика ранней диагностики острой печеночной энцефалопатии и контроля эффективности проводимой терапии у больных вирусными гепатитами при помощи электрокоагулографического метода. Приведены данные нарушений гемостаза в зависимости от периода и тяжести заболевания.

Описаны особенности функционирования системы ПОЛ/АОС у больных острым гепатитом B в зависимости от периода и тяжести заболевания, а также влияние процессов свободнорадикального окисления на показатели тромбоцитарного звена гемостаза и их коррекция.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.510.116-52 + Р514.16-52

Рубрики:

Хронічні гепатити

Вірусні гепатити. Епідемічний гепатит (хвороба Боткіна). Вірусні гепатити А, В, С та інші

Шифр НБУВ: Ж100167 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено цитокіновий профіль у крові хворих на гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) за допомогою імуноферментного аналізу. У гострому періоді хвороби встановлено зростання вмісту прозапальних інтерлейкінів (IL-2, IL-6, TNF-альфа) і зниження протизапального IL-4. В період ранньої реконвалесценції відзначено тенденцію до нормалізації досліджуваних показників.

Изучен цитокиновый профиль в крови больных острой респираторной вирусной инфекцией (ОРВИ) с помощью иммуноферментного анализа. В остром периоде болезни установлено возрастание содержания воспалительных интерлейкинов (IL-2, IL-6, TNF-альфа) и снижение противовоспалительного IL-4. В период ранней реконвалесценции отмечена тенденция к нормализации исследуемых показателей.

Под наблюдением находились 62 больных хроническим гепатитом С с противопоказаниями к интерферонотерапии. В зависимости от активности воспалительного процесса в печени больные были разделены на две группы. Первую группу составили 30 больных с минимальной активностью гепатита, вторую - 32 больных со слабо выраженной активностью гепатита. Исследованы показатели тромбоцитарного звена гемостаза и содержания продуктов перекисного окисления липидов. Выявлены нарушения в функционировании тромбоцитарного звена гемостаза: снижение общего количества тромбоцитов, увеличение их ширины распределения и среднего объёма, удлинение активированного частичного тромбопластинового времени. Также в сыворотке крови больных хроническим гепатитом С повышалась концентрация продуктов перекисного окисления липидов - малонового диальдегида и диеновых конъюгатов. Данные изменения коррелировали с активностью воспалительных процессов в печени и углублялись по мере их прогрессирования. Выявлено наличие прямой умеренно выраженной корреляционной связи между активностью АЛТ, концентрацией малонового диальдегида и диеновых конъюгатов в сыворотке крови больных, средним объемом и шириной распределения тромбоцитов и обратной умеренно выраженной - между активностью гепатита, содержанием в сыворотке крови продуктов перекисного окисления липидов и общим количеством тромбоцитов.

Наведено результати обстеження хворих жінок на передпухлинні захворювання шийки матки різного ступеня тяжкості. Виявлено високий ступінь інфікування ВПГ-1 та ВПГ-2 (вірусом простого герпесу) у хворих на передпухлинні захворювання шийки матки, індуковані та не індуковані папіломавірусами людини (ВПЛ). У сироватці крові більше хворих виявляли IgG-антитіла до ВПГ-1, рідше IgG - антитіла до ВПГ-1 та ВПГ-2. Незначна кількість хворих була інфікованою лише ВПГ-2. Сироватка крові переважної більшості обстежених хворих містила низько- та/або середньоавідні IgG антитіла до ВПГ-1 та/або ВПГ-2, що вказує на завершальний етап первинної герпетичної інфекції або загострення хронічного процесу. У ВПЛ-інфікованих хворих із низькоавідними IgG-антитілами до ВПГ-1 та/або ВПГ-2 тяжчий ступінь перебігу захворювання - цервікальні інтраепітеліальні неоплазії І, ІІ та ІІІ ступеня виявляли частіше, ніж серед хворих, сироватка крові яких містила середньоавідні IgG-антитіла до цих герпес-вірусів.

Обследованы больные женщины с предопухолевыми заболеваниями шейки матки разной степени тяжести. Выявлена высокая степень инфицирования ВПГ-1 и ВПГ-2 (вирусом простого герпеса) у больных предопухолевыми заболеваниями шейки матки, индуктируемыми и не индуктируемыми папилломавирусами человека (ВПЧ). В сыворотке крови чаще у больных обнаруживали IgG-антитела к ВП-1, реже IgG-антитела к ВПГ-1 и ВПГ-2. Незначительное количество больных были инфицированным лишь ВПГ-2. Сыворотка крови подавляющего большинства обследованных больных содержала низко- и/или среднеавидные IgG антитела к ВПГ-1 и/или ВПГ-2, что указывает на завершающий этап первичной герпетической инфекции или обострения хронического процесса. У ВПЧ-инфицированных больных с низкоавидными IgG-антителами к ВПГ-1 и/или ВПГ-2 более тяжелая степень течения заболевания - цервикальные интраэпителиальные неоплазии І, ІІ и ІІІ степени обнаруживали чаще, чем среди больных, сыворотка крови которых содержала среднеавидные IgG-антитела к этим герпес-вирусам.

Досліджено теоретичні та практичні аспекти комплексного підвищення енергетичної ефективності систем централізованого теплопостачання та підключених до них будівель. Розглянуто концептуальну модель вирішення проблеми підвищення енергетичної ефективності систем централізованого теплопостачання, основними структурними складовими якої є: показники стану системи, діаграми причинно-наслідкових зв'язків між показниками стану і проектами модернізації елементів систем, комплексний енергетичний баланс теплових джерел, мереж і споруд, елементарні та комплексні енергоекономічні моделі, процедури вибору проектів за умов обмежень. Запропоновано та досліджено показники стану об'єктів, що розглядаються, які є основою вибору проектів їх енергоефективної модернізації. Розроблено комплекс енергоекономічних моделей оцінки техніко-економічної доцільності заміщення газових котлів більш ефективними тепловими джерелами та проведення паралельної термомодернізації теплових джерел, теплових мереж і підключених до них будівель. Результати дослідження знайшли своє практичне застосування у процесі розробки оптимізованих схем теплопостачання, планів дій сталого енергетичного розвитку, муніципальних енергетичних планів, техніко-економічних обгрунтувань окремих енергоефективних заходів та удосконалення муніципальних систем енергетичного менеджменту у понад тридцяти населених пунктів України.

Осади стічних вод міст утворюються зазвичай із комунальних та промислових стоків. Вони містять багато шкідливих речовин: важкі метали, мінеральні речовини, шкідливі речовини органічного походження (тверді побутові відходи, фекалії тощо), бактеріальні забруднювачі. Проблема утилізації та гарантованого знешкодження осадів міських стічних вод є загальносвітовою. Вона не вирішена в повній мірі до цього часу. Європейські тенденції розвитку технологій утилізації осадів стічних вод полягають у скороченні або повній забороні їх сільськогосподарського використання та знезараженні органічних забруднювачів термічними методами. Набуває розповсюдження спалювання осадів стічних вод у киплячому шарі. Представляють інтерес низькотемпературні технології утилізації осадів стічних вод, при яких важкі метали залишаються у твердому залишку: піроліз, окислювальний піроліз, газифікація. В Інституті газу НАН України проведено попередні випробування утилізації сухих гранульованих осадів стічних вод у оберненому процесі газифікації. Отримано генераторний газ та гранули високої твердості, які можна використовувати як наповнювачі у будівництві. Запропоновано технологічну схему промислового процесу.

Запропоновано схему поводження з твердими побутовими відходами, що складається з роздільного двохпотокового збору міських відходів, їх сортування, збору вторинної сировини, виробництво RDF-палива та складування незначної їх частини на полігоні, який облаштовано системою збору звалищного газу. За допомогою об'єктивних даних, експертних оцінок і розрахунків визначено базові матеріальні та фінансові параметри основних потоків схеми. Запропоновано модель матеріальних, енергетичних та фінансових потоків, що надає змогу оцінити техніко-економічну ефективність комплексного використання елементів управління твердими побутовими відходами. На прикладі міста Івано-Франківська показано, що навіть за існуючих низьких тарифів на транспортування та захоронення відходів, комплексне використання "затратних" та "дохідних" елементів надає змогу створити самоокупну систему управління твердими побутовими відходами. Усі залучені до схеми технології успішно реалізовано в Україні.