Представлено результати дослідження точності визначення параметрів канонічної шумової моделі підсилювального пристрою (ПП) за допомогою методу апроксимації експериментальної залежності потужності шумів на виході ПП від імпедансу джерела сигналу теоретичною залежністю.

Наведено характеристику нормативів країн Європейського Союзу і України стосовно граничнодопустимих рівнів напруженості техногенних електромагнітних полів для охорони працівників.

Запропоновано узагальнену модель для розрахунку магнітного поля і сигналів від об'єктів рейкового шляху залізничної колії. Створено 3D модель первинного поля бездефектної рейки за збудження її пілотним змінним струмом. Побудовано математичні моделі вторинного поля рейки, збуреного навколо поперечної клиноподібної і прямокутної тріщини. Зіставлено образи сигналів від поперечного клиноподібного дефекту, одержаного під час моделювання, з реальними дефектами типу поперечної тріщини.

Розглянуто технічні характеристики та результати випробувань нового низькопорогового інфранизькочастотного індукційного давача LEMI-120, розробленого в Львівському центрі Інституту космічних досліджень і Фізико-механічному інституті Національної академії наук України, який за своїми параметрами відповідає кращим зарубіжним зразкам, а за деякими з них, наприклад, за співвідношенням якість - ціна, істотно перевищує відомі зарубіжні взірці.

Наведено спосіб покращання функціональності магнітодинамічного дефектоскопа за допомогою активних багатоканальних давачів із цифровим передаванням дефектоскопічної інформації.

Викладено спосіб аналізу сигналів магнітодинамічної дефектоскопії залізничних рейок на базі кореляції сигналу з еталонними сигналами.

Досліджено можливість застосування дискретного вейвлет-перетворення для попередньої обробки та аналізу дефектоскопічних сигналів.

Наведено результати досліджень малогабаритних індукційних сенсорів для вивчення магнітних полів у космічному просторі і магнітних полів дефектів залізничних рейок. В обох випадках необхідно досягти максимальної чутливості за мінімальних розмірів, габаритів і маси.

Побудовано штучну нейронну мережу (ШНМ), за якою, використовуючи коефіцієнти неперервного вейвлет-перетворення (НВП), вдається автоматично виявляти сигнали від поперечної тріщини рейки в дефектограмах, записаних магнетним вагоном-дефектоскопом. За вдало підібраної материнської вейвлет-функції НВП та конфігурації ШНМ можна виявляти сигнали від дефектів на початкових стадіях їх зародження, тобто коли сигнал сумірний зі шумом.

Зазначено, що на залізничних коліях у всьому світі все більше поїздів, які курсують на вищих швидкостях, перевозять більше пасажирів і мають більше навантаження на вісь, ніж будь-коли раніше. Поєднання цих факторів спричинило значний тиск на інфраструктуру, що призводить до зростання вимог під час проведення технічного огляду та обслуговування залізничних рейок [1]. Сьогодні рейки систематично перевіряють на наявність внутрішніх і поверхневих дефектів за допомогою різноманітних методів неруйнівного контролю, найтиповішими з яких є ультразвуковий і магнітодинамічний методи (МДМ). Проаналізовано дефектоскопічні сигнали, одержані магнітним вагоном-дефектоскопом Львівської залізниці МДМ - (Magnetic Flux Leakage Rail Inspection), за допомогою неперервного вейвлет-перетворення програми Matlab Wavelet Toolbox.

Розглянуто перспективи подальшого розвитку високоефективних датчиків для вимірювання магнітних і механічних величин (магнітного поля, механічного напруження, кручення та вібрації) з використанням аморфних і нанокристалічних феромагнітних сплавів.

Проаналізовано особливості вимірювання рейкових струмів автоматичної локомотивної сигналізації з допомогою вертикально орієнтовних індукційних давачів. Показано, що завдяки таким давачам можна одержати явище у порівнянні з горизонтально розташованими давачами співвідношення сигнал/завада практично за будь-якого можливого розташування джерела завади.

Подано деякі результати досліджень змінних магнітних полів у відсіках орбітальної станції "Мир", одержані протягом експедицій N 14 - 27 у 1993 - 1999 рр. інформаційно-вимірювальною системою "Каскад". Частотний діапазон магнітних полів належить до надзвичайно низьких і дуже низьких частот.

Проаналізовано особливості вимірювань електромагнетних полів на робочому місці та в навколишньому середовищі, джерелом яких можуть бути об'єкти електроенергетики, а також електричні пристрої та устаткування, яке застосовують у промисловості, транспорті та побуті. Розглянуто підходи до порівняння техногенного випромінювання з гранично допустимими рівнями, які визначаються нормативною документацією, та описано вимірювальну апаратуру, що застосовують для електромагнетного моніторингу довкілля.

Описано спосіб корекції шумових властивостей однокаскадного підсилювального пристрою на біполярному транзисторі, який уможливлює широкосмугове шумове спряження із індуктивним датчиком сигналу у низькочастотному діапазоні частот.

Розглянуто вплив контактних дефектів у біполярному транзисторі на низькочастотні шумові параметри підсилювача в разі моделювання канонічною еквівалентною шумовою схемою. Виявлено суттєві зміни кореляційних зв'язків еквівалентних джерел шуму канонічної моделі.

Проаналізовано основні етапи становлення та розвитку у ФМІ НАНУ досліджень зі створення високоефективних давачів для вимірювання слабких змінних магнітних полів для наземної та аероелектророзвідки, підземних і підводних кабелів зв'язку, космічних досліджень та технічної діагностики залізничних рейок.

Одержано формули для магнітного поля поверхневого струму в залізничній рейці за наявності на її поверхні дефектів у вигляді прямокутних і клиноподібних заглибин. Розглянуто можливість їх виявлення.

Розглянуто задачу автоматизації діагностики стану рейок на базі аналізу експериментальних даних, одержаних з використанням магнітодинамічного методу за допомогою моніторингової апаратури вагона-дефектоскопа. Діагностика є кількакроковим процесом, на початку якого проводиться попередня обробка сигналів дефектоскопії та виділяються фрагменти сигналів, що можуть відповідати дефектам, для їх подальшого дослідження.

Проведено оглядовий аналіз ефективності й особливостей виявлення дефектів рейок магнітним та ультразвуковим швидкісними методами за умов Львівської залізниці. Сформульовано основні напрямки подальших наукових досліджень із швидкісної діагностики залізничних рейок, основними з яких є пошук формалізованих класифікаційних ознак найбільш небезпечних дефектів рейок, створення методів обробки сигналів дефектів і перехід на відбір сигналів дефектів за допомогою компонентних і багатоканальних приймальних систем.