Індекс рубрикатора НБУВ: П60-44-273.1

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П65-273.92-272.5

Рубрики:

Свинарство

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Підшкірна імплантація уранул амінокислот лізину, аргініну та метіоніну молодняка великої рогатої худоби викликала вірогідне збільшення вмісту малонового діальдегіду в сироватці крові у тварин дослідних груп на початку досліду, а в кінці експерименту його концентрація була такою, як і в тварин дослідної групи.

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-273.1 + П60-44

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено, що підшкірна імплантація гранул амінокислот лізину, аргініну та метіоніну молодняка великої рогатої худоби сприяла вірогідному зростанню активності каталази сироватки крові у тварин дослідних груп.

Лізин, аргінін і метіонін, імплантовані у вигляді гранул молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі, сприяли вірогідному збільшенню активності креатинкінази, а тирозин не справляв вірогідного впливу на активність цього ензиму. Гранули лізину, аргініну, метіоніну і тирозину не мали вірогідного впливу на вміст креатиніну в сироватці крові тварин дослідних груп.

Наведено результати досліджень впливу продуктів біотехнологічного синтезу - гранул амінокислот лізину, аргініну, метіоніну та тирозину, імплантованих молодняку великої рогатої худоби (ВРХ) у період відгодівлі, на фізіологічний стан, гормональний статус (рівень гормону росту й інсуліну в плазмі крові), обмін білків (рівень загального білка, альбумінів, амінного та залишкового азоту, вільних амінокислот у крові, активність тканинних ферментів) і вуглеводів (вміст летких жирних кислот у рубці та крові тварин, глюкози у крові), ліпідний, мінеральний обмін, морфофункціональні показники крові (кількість еритроцитів, лейкоцитів, вміст гемоглобіну), а також на м'ясну продуктивність, хімічний склад і калорійність м'язової тканини тварин після забою. Представлено ветеринарно-санітарну оцінку продуктів забою. Представлено ветеринарно-санітарну оцінку продуктів забою ВРХ, якій імплантували гранули амінокислот, установлено економічну ефективність застосування амінокислот за умов відгодівлі молодняку. Описано особливості впливу згодовування куркам-несучкам продукту біотехнологічного синтезу мікорму на фізіологічний стан, обмін білків (вміст загального білка, альбумінів, сечовини, амінного та залишкового азоту, вільних амінокислот у крові, активність тканинних ферментів), вуглеводно-ліпідний обмін, кількість еритроцитів і лейкоцитів, вміст гемоглобіну у крові. Досліджено активність протеолітичних, ліполітичних й амілолітичних ферментів органів травлення, а також перетравність і засвоєння поживних речовин раціону в курок за згодовування мікорму як кормової домішки, морфологічні та якісні показники яєць, одержані під час експерименту.

Зазначено, що продуктивність тварин залежить від ступеня забезпечення їх потреби у незамінних амінокислотах. За даними ряду дослідників найбільш лімітуючими незамінними амінокислотами при синтезі білків в організмі тварин є лізин і метіонін. Потреба жуйних при середньому рівні продуктивності частково забезпечується за рахунок бактеріального протеїну. У молодих, інтенсивно ростучих тварин бактеріальний протеїн недостатньо забезпечує потребу у сірковмісних амінокислотах, оскільки їх надходження з кормом обмежене. Додаткове введення в раціон телят сірковмісних амінокислот метіоніну та цистину не впливає на зміни гематологічних показників крові, однак сприяє зростанню рівня загального білка, сечовини та креатиніну. Біохімічні зміни та інтенсивність обміну речовин були вищими у другій дослідній групі, якій згодовували 7 г метіоніну та 7 г цистину, у порівнянні з першою контрольною групою.

Наведено дані щодо проблем повноцінного амінокислотного живлення молодняку великої рогатої худоби та птиці. Основними лімітуючими амінокислотами в раціонах молодняку тварин і птиці є лізин, метіонін, цистин, треонін. Вони беруть участь в обміні речовин, регуляції росту та розвитку тварин.

Встановлено, що імплантація молодняку великої рогатої худоби лізину, аргініну, метіоніну сприяє зростанню рівня інсуліну в плазмі крові дослідних тварин, а під впливом тирозину кількість гормонів не змінюється.

Установлено, что имплантация молодняку крупного рогатого скота лизина, аргинина и метионина способствует повышению уровня инсулина в плазме крови опытных животных, а под влиянием тирозина количество гормонов не изменяется.

Визначено оптимальні дози та строк дії амінокислот введених підшкірно молодняку великої рогатої худоби. Встановлено оптимальні дози згодовування мікорму як кормової добавки до раціону курей-несучок. Досліджено фізіологічний стан у телят після імплантації амінокислот та у курей за умов згодовування мікорму. Вивчено гормональний фон та показники обміну білків, жирів і вуглеводів у молодняку великої рогатої худоби. Проведено дослідження перетравності поживних речовин та активність травних ферментів у курей. Проаналізовано динаміку обміну білків, жирів та вуглеводнів у курей за згодовування мікорму як білкової кормової добавки. Проведено ветеринарно-санітарну експертизу продуктів забою і з'ясовано вплив амінокислот на забійний вихід, хімічний склад та біологічну цінність м'яса дослідних тварин. Визначено економічну ефективність використання амінокислот для підвищення м'ясної продуктивності молодняку великої рогатої худоби та мікорму як кормової добавки до раціону курей-несучок.

Вивчено особливості перебігу процесів життєдіяльності в організмі дубового шовкопряда за різних умов його живлення, які сприяють підвищенню продуктивності та життєздатності комах. Обгрунтовано способи та засоби одержання із шовкопряда біологічно активних речовин, оцінено ефективність їх застосування для стимулювання функцій організму та продуктивності сільськогосподарських тварин. Розкрито характер динаміки фізіологічних процесів в організмі дубового шовкопряда на всіх стадіях його розвитку за використання природних і синтезованих біологічно активних речовин для обробки грени та корму. В експериментальних і виробничих дослідженнях встановлено характерні зміни метаболізму, підвищення показників продуктивності та життєздатності комах.

Індекс рубрикатора НБУВ: П686.3

Рубрики:

Перепелівництво

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив наноаквахелатів селену, германію та їх комплексу на ембріональний розвиток перепелів за інкубаційної обробки яєць. Для оцінки результатів експериментів з інкубаторів в один і той самий час на 38-му годину, 9- та 15-ту доби виймали по 5 яєць з кожного варіанту інкубації (3 варіанти, по 150 яєць). Встановлено позитивний вплив на ембріональний розвиток перепелів дії наноаквахелату селену в дозі 0,05 мкг/кг, германію - 5,0 мкг/кг та їх комплексу. Обробка перепелиних яєць під час інкубації наноаквахелатами збільшує кількість диференційованих пар сомітів на 26,0 %. Надалі ріст і розвиток перепелиних ембріонів посилюється на 23,6 % за дії наноаквахелату селену, а при дії германію - на 28,0 %. Комплекс наноаквахелатів сприяє збільшенню маси ембріонів перепелів на 30,7 % порівняно з контролем. Отже, отримані результати свідчать про стимулювальний вплив наноаквахелату селену на обмінні процеси в перепелиних ембріонах та їх антиоксидантний захист. Германій доповнює цю дію і сприяє підвищенню імунореактивності під час ембріонального періоду розвитку птиці.