Науково обгрунтовано феномен "професійного менталітету вокалістів" і визначено його складові в контексті компетентнісної парадигми освіти. Виявлено чинники ефективного впливу на формування професійного менталітету студентів ВНЗ музично-мистецького профілю. Запропоновано компетентнісну модель формування професійного менталітету майбутніх вокалістів у процесі фахової підготовки.

Розкрито сутність і структуру феномену "професійний менталітет вокалістів" як ступінь відповідності фахівця вимогам професії, що обумовлена певним рівнем його професійної компетентності, професійної культури та професійної майстерності, які формують відповідні стереотипи поведінки вокаліста у сфері професійної діяльності. Визначено критерії, рівні та показники сформованості професійного менталітету вокалістів, зокрема, виділено універсальну, професійну й аутокомпетентність. Визначено чинники ефективного впливу у вищій школі на процес формування професійного менталітету майбутніх вокалістів. Обгрунтовано, що педагогічними умовами ефективного розвитку даної якості є почуттєво-емоційна спрямованість навчання студентів у вищій школі, забезпечення мотивації до самостійної творчо-виконавської діяльності, реалізація методичного супроводу майбутнього фахівця у період аудиторного навчання та позааудиторної музично-виконавської діяльності.

Проаналізовано теоретичні підходи до визначення структури професійного менталітету. Констатовано, що результати даного аналізу у подальшому стануть методологічною базою визначення професійного менталітету вокалістів-виконавців.

Проанализированы теоретические подходы к определению структуры профессионального менталитета. Констатирован факт, что результаты данного анализа станут методологической базой определения профессионального менталитета вокалистов-исполнителей.

The article deals with the theoretical approaches to definition of structure of professional mentality. The fact is ascertained, that results of the given analysis become methodological base of definition of professional mentality of vocalists - executors.

Наведено результати аналізу складових навчального процесу вокаліста-виконавця. Розглянуто особливості взаємодії учасників педагогічного процесу. Виявлено значення особистості педагога та ментальної спрямованості студента для ефективного навчального процесу.

Представлены результаты анализа составляющих процесса обучения вокалиста-исполнителя. Рассмотрены особенности взаимодействия участников педагогического процесса. Определено значение личности педагога и ментальной направленности студента для эффективного процесса обучения.

It is presented constituents of the process of teaching vocalist-performer; analysed some features of cooperation between participants of pedagogical process. It is ascertained the meaning of teacherТs personality and studentТs mental direction for effective educational process.

Изложен краткий экскурс по вокальным методикам традиционного и инновационного направлений. Представлены методики, основанные на синергетическом подходе к изучению человеческой природы, учитывающие генетическую взаимосвязь всех систем организма творческой личности артиста-певца. Предложена система упражнений, которая позволяет оптимизировать работу по эффективному обучению вокалу, а также открывает певцу возможность самому активно управлять своим творческим аппаратом.

Висвітлено основні положення вокальних методик традиційного та інноваційного напрямів. Наведено методики, засновані на синергетичному підході до вивчення людської природи, які враховують генетичний зв’язок усіх систем організму творчої особистості артиста-співака. Презентовано систему вправ, яка дозволяє оптимізувати роботу з ефективного вокального навчання, а також відкриває співаку можливість самому активно керувати своїм творчим апаратом.

Розглянуто музикологію у мультидисциплінарному середовищі сучасної гуманітарної науки й освіти. Висвітлено актуальні виміри вивчення православного співацького мистецтва: від прагматики богослужіння до сучасних художніх рішень. Досліджено феномен архетипу як спів-буття у науковому дискурсі музичної культурології. Розглянуто творчий портрет як спосіб пізнання особистості митця. Увагу приділено творчості українських композиторів і вокалістів у світі нового проєктного оперотворення. Проаналізовано смисли та коди в інструментальних творах О. Щетинського тощо.

Вперше здійснено комплексне музикознавче дослідження феномену творчого процесу артиста мюзиклу у світі концепції автопоезісу живих систем. Автопоезіс артиста мюзиклу представлено як музично-інтонаційний процес формування Я-концепції артиста мюзиклу. Обґрунтовано його акмеологічну природу, визначено психологічні та психофізичні основи автопоезісу, триєдину комунікативну художню мову мюзиклу обґрунтовано як елемент та операцію автопоезної системи. Обґрунтовано розуміння автопоезісу артиста мюзиклу як музичного іманентного творчого процесу, творчої форми свідомості, що надає можливості системі досягти акме, психологічним показником якого вважаємо катарсис засобами музики. Виявлено професійно-особистісні фактори й аспекти іманентного змісту автопоезісу. Запропоновано структуру таланту артиста мюзиклу, змістове наповнення якої відображує філогенез музично-інтонаційного резонансу ролі-образу. Обґрунтовано функції іманентно-музичних і професійно-організаційних модусів таланту у професійному творчому алгоритмі артиста мюзиклу. Автопоезіс артиста мюзиклу обґрунтовано як музично-інтонаційний феномен акторського існування, обумовлений базовою здібністю артиста мюзиклу - інтонаційним слухом; визначено поняття, що характеризують музично-інтонаційну феноменологію акторського алгоритму артиста мюзиклу.

Обґрунтовано творчий процес артиста у рамках синергетичної концепції автопоезісу живих систем. На прикладі аналізу феноменології іманентного творчого процесу артиста мюзиклу, вперше розроблено музикознавчі аспекти проблеми автопоезісу артиста: представлено системну природу процесу професійної та особистісної самоорганізації артиста, визначено артистичний алгоритм творчості артиста мюзиклу як іманентний музично-інтонаційний процес, в основі якого лежать генетично зумовлені природні особистісні здібності.