Проаналізовано спектри флуктуацій лінійно поляризованого радіовипромінювання, що поширюється у магнітоактивній плазмі з неоднорідностями електронної концентрації та магнітного поля. З використанням методу фейнманівських інтегралів за траєкторіями досліджено ефекти, що виникають під час просторового розділення пунктів спостереження. Показано, що залежність спектра флуктуацій від величини бази інтерферометра в області низьких частот має періодичний характер, різний для плазми з неоднорідностями електронної густини та з випадковим магнітним полем. У високочастотній області цієї залежності немає.

Показано, що методи теорії багатократного розсіювання дозволяють аналізувати процес розсіяння декаметрових радіохвиль на неоднорідностях міжпланетної плазми. За допомогою методів плавних збурень і фейнманівських інтегралів за траєкторіями одержано вирази для частотних спектрів слабких міжпланетних мерехтінь і проведено ряд модельних розрахунків для різного просторового розподілу плазми вздовж лінії зору.

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.42

Рубрики:

Випромінювання Сонця

Шифр НБУВ: Ж15835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Методом фейнмановских интегралов по траекториям получены выражения для кросскорреляционного спектра и фазовой скорости слабых межпланетных мерцаний. Исследована возможность изучения тонкой структуры внешних областей солнечного ветра в декаметровом диапазоне волн при одновременных измерениях временных спектров мерцаний и дисперсионных зависимостей фазовой скорости.

С помощью методов плавных возмущений и фейнмановских интегралов по траекториям получены выражения для кросскорреляционных функций и спектров слабых межпланетных мерцаний и рассчитаны дисперсионные зависимости фазовой скорости для сферически симметричной модели солнечного ветра и для плавно неоднородной среды. На примере модели протяженной среды с двумя характерными скоростями рассмотрено влияние разброса скоростей в потоке солнечного ветра.

Рассмотрены возможности метода дисперсионного анализа наблюдаемых в двух пунктах (УТР-2, УРАН-2) межпланетных мерцаний. Совместный анализ частотной зависимости скорости гармоник кросс-спектра мерцаний и их энергетических спектров позволяет определить основные параметры межпланетной плазмы на луче зрения. При использовании модели слоистой среды можно оценить толщины слоев, их плотность, а также скорость, показатель пространственного спектра и внутренний масштаб турбулентности.

Наведено результати спостережень міжпланетного мерехтіння та радіовипромінювання Сонця на радіотелескопах УТР-2 і УРАН-2. Показано високу ефективність спостережень на декаметрових радіохвилях для вивчення сонячного вітру та з'ясування геоефективності різних типів викидів корональних мас.

Для кросскорреляционных функций и спектров слабых межпланетных мерцаний получены выражения, учитывающие потоковую структуру солнечного ветра. Рассмотрено влияние крупномасштабных течений и мелкомасштабных флуктуаций скорости, распределенных по нормальному и логнормальному законам.

С помощью метода фейнмановских интегралов по траекториям получены выражения для вторых и четвертых моментов поля, учитывающие потоковую структуру солнечного ветра. На их основе найдены и проанализированы выражения для спектров флуктуаций интенсивности радиоизлучения, принимаемого с помощью одиночной антенны и на двух пространственно разнесенных антеннах. На примере различных моделей солнечного ветра показано, что метод дисперсионного анализа фазовой скорости наряду с методом мерцаний позволяет наиболее полно исследовать потоковую структуру солнечного ветра на расстояниях от Солнца, превышающих 1 а. е., и дает возможность определить не только присутствие на луче зрения потоков солнечного ветра с различными скоростями, но и их параметры и протяженность.

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.42 + Д214.375

Рубрики:

Випромінювання Сонця

Шифр НБУВ: Ж15835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

При проведении комплексных радиоастрономических исследований показано, что система декаметровых радиотелескопов УРАН Радиоастрономического института НАН Украины имеет большой потенциал для исследований космической погоды. Система УРАН дает возможность получать важную информацию о всех звеньях цепи Солнце - межпланетная среда - ионосфера Земли. В частности, получены новые результаты исследований спорадического солнечного радиоизлучения, потоковой структуры солнечного ветра за орбитой Земли, корреляции индекса ионосферных мерцаний и плотности потока электронов в околоземном пространстве.

Проанализированы параметры Стокса для декаметрового радиоизлучения, распространяющегося в околосолнечной плазме и солнечной короне. Показано, что при приеме декаметрового радиоизлучения Солнца на пространственно разнесенных антеннах может наблюдаться круговая поляризация, обусловленная декорреляцией флуктуаций фаз нормальных волн в присутствии продольного магнитного поля. Оценены искажения принимаемой поляризации вследствие усредняющего действия апертуры приемной антенны при больших размерах приемных антенн. Предложено объяснение эллиптической поляризации солнечных всплесков, которая возникает вследствие трансформации поляризованной по кругу компоненты радиоизлучения в линейно поляризованную компоненту при наличии в околосолнечной плазме и солнечной короне анизотропных флуктуаций поперечного магнитного поля.

Описаны некоторые особенности применения спектральной и дисперсионной методик определения параметров солнечного ветра по данным наблюдений межпланетных мерцаний космических радиоисточников в декаметровом диапазоне радиоволн. Указаны характерные ошибки восстановления параметров солнечного ветра в зависимости от методики и модели солнечного ветра.

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.42 + Д214.375

Рубрики:

Випромінювання Сонця

Шифр НБУВ: Ж15835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено властивості коронального викиду маси, який рухався у бік Землі і не був зареєстрований космічними і наземними коронографами. Доведено незамінність наземних радіоспостережень у випадках центрально-розташованих корональних викидів маси. Досліджено зв'язок між швидкістю сонячного вітру в широкому діапазоні геліоширот і виникненням геомагнітних збурень. Показано, що збільшення швидкості сонячного вітру в широкому діапазоні геліоширот, яке спостерігається радіоастрономічними методами, може свідчити про високу ймовірність виникнення геомагнітного збурення.

Проанализированы вариации параметров солнечного ветра на расстояниях от Солнца порядка 1 а. е. и больше. Метод фейнмановских интегралов по траекториям был применен для вычисления временных спектров и дисперсионных зависимостей дрейфовой скорости межпланетных мерцаний. Полученные выражения были использованы для сопоставления с экспериментальными спектрами и дисперсионными зависимостями дрейфовой скорости и определения параметров солнечного ветра. По данным наблюдений на радиотелескопах УТР-2 и УРАН-2 в 2003 - 2011 гг. были определены параметры быстрого и медленного солнечного ветра и выполнен анализ полученных данных. Построены эмпирические радиальные зависимости спектров турбулентности быстрого и медленного солнечного ветра. Заключение: показано, что турбулентность медленного солнечного ветра хорошо описывается законом Колмогорова для гидродинамической турбулентности, турбулентность быстрого квазистационарного солнечного ветра описывается законом Ирошникова - Кречнана для магнитогидродинамической турбулентности.

Предмет і мета роботи - опис методики досліджень сонячного вітру (СВ), що базується на спостереженнях мерехтінь декаметрового радіовипромінювання космічних радіоджерел. Методика грунтується на використанні методу фейнманівських інтегралів за траєкторіями для розрахунку статистичних характеристик міжпланетних мерехтінь. Створено методику визначення потокової структури СВ за орбітою Землі. Методика грунтується на аналізі часових, частотних та просторових характеристик міжпланетних мерехтінь декаметрового радіовипромінювання космічних радіоджерел. Виявлення потокової структури відкриває унікальні можливості для досліджень фізики міжпланетної плазми. Зокрема, різниця у параметрах потоків міжпланетної плазми може бути використана для досліджень високошвидкісних потоків СВ з корональних дір, виявлення і вивчення динаміки руху корональних викидів маси в міжпланетному просторі. Останнє надасть змогу, наприклад, розробити надійну методику оцінки часу приходу корональних викидів маси до Землі, що становить безумовний інтерес з точки зору прогнозу космічної погоди. Висновок: показано, що сучасний прогрес в цифровій техніці та методиках аналізу даних дозволяє ефективно використовувати спостереження міжпланетних мерехтінь радіовипромінювання космічних радіоджерел для визначення параметрів СВ, реконструкції потокової структури СВ, виявлення та дослідження динаміки корональних викидів маси за орбітою Землі.

Сонячний вітер - це набір потоків з різними параметрами (швидкість, показник степеня спектра неоднорідностей, ширина та інші). Бімодальний характер розподілу швидкості сонячного вітру експериментально було встановлено під час вимірювань на космічних апаратах. А космічний апарат "Улісс" підтвердив, що бімодальна структура сонячного вітру зберігається на відносно великих відстанях від Сонця (в декілька астрономічних одиниць). Але є інший спосіб для встановлення потокової структури сонячного вітру - це метод міжпланетних мерехтінь. Мета роботи - реконструкція великомасштабної структури сонячного вітру за орбітою Землі з використанням даних спостережень міжпланетних мерехтінь у двох пунктах. Експерименти проводилися на декаметрових радіохвилях, оскільки останні досить сильно розсіюються розрідженою міжпланетною плазмою за орбітою Землі. Експериментальні дані, проаналізувані в даній роботі, було одержано шляхом синхронних спостережень міжпланетних мерехтінь на радіотелескопах УТР-2 та УРАН-2. Визначення параметрів сонячного вітру та його великомасштабної структури проводилося шляхом зіставлення експериментальних кривих (залежностей швидкості гармонік крос-спектру мерехтінь та спектрів потужності) з цими ж характеристиками міжпланетних мерехтінь, але одержаними шляхом розрахунку. Для розділення міжплапланетних мерехтінь на радіотелескопах УТР-2 та УРАН-2. Визначення параметрів сонячного вітру та його великомасштабної структури проводилося шляхом зіставлення експериментальних кривих (залежностей швидкості гармонік крос-спектра мерехтінь та спектрів потужності) з цими ж характеристиками міжпланетних мерехтінь, але одержаними шляхом розрахунку. Для розділення міжпланетних та іоносферних мерехтінь застосовувалися спектральний, просторовий і частотний критерії. За результатами даного дослідження показано, що сонячний вітер за орбітою Землі складається з різних потоків, які змінюють один одного на промені зору на джерело. Проведені дослідження підтверджують надійність і ефективність методу міжпланетних мерехтінь за його використанні для реконструкції потокової структури сонячного вітру.

Індекс рубрикатора НБУВ: В642

Рубрики:

Власне радіовипромінювання і радіозображення небесних об'єктів

Шифр НБУВ: ДС41795 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В642

Рубрики:

Власне радіовипромінювання і радіозображення небесних об'єктів

Шифр НБУВ: ДС41795 Пошук видання у каталогах НБУВ