Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.2-56

Рубрики:

Пухлини шлунку і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані з загальної імунології раку, розглянуто принципи імунологічного розпізнання, фенотипи та функції клітин імунної системи. Описано основні важливі імуноклітини, охарактеризовано процес активації Т-лімфоцитів, цитокінів. Наведено антипухлинні ефекторні механізми, а також відомості, що стосуються механізмів уникнення даних клітин від імунного нагляду. Проаналізовано особливості використання моно- і біспецифічних моноклональних антитіл та імунореактивних Т-клітин для лікування раку.

Приведены данные об общей иммунологии рака, рассмотрены принципы иммунологических распознаваний, фенотипы и функции клеток иммуной системы. Описаны основные важнейшие иммуноклетки, охарактеризован процесс активизации Т-лимфоцитов, цитоконов. Приведены антиопухолевые эфекторные механизмы, а также сведения, касающиеся механизмов избежания данных клеток от иммуного присмотра. Проанализированы особенности применения моно- и биспецифических моноклональных антител и иммунореактивных Т-клеток для лечения рака.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1-52

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1-56

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р562.1-52

Рубрики:

Рак

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1-54

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз з'ясувальних складнопідрядних речень з урахуванням таких рівнів їх організації, як: формально- та семантико-синтаксичний, комунікативно-прагматичний. На підставі дослідження формальної будови з'ясувальних конструкцій доведено, що головним засобом їх зв'язку є сполучники підрядності та сполучні слова, між головною та підрядною частинами з'ясувальних конструкцій існує передбачуваний і обов'язковий прислівний зв'язок, опорним компонентом головної частини найчастіше виступає дієслівний предикат з активною правобічною валентністю. Показано, що семантична організація досліджуваних речень визначається семантикою опорного слова й лексико-семантичним наповленням синтаксичних позицій у структурі предикативних частин. Встановлено, що лексико-семантичне оформлення з'ясувальних конструкцій може впливати на модифікацію змістового відношення між частинами, забезпечуючи його ускладнення додатковими відтінками змісту. Розглянуто вживання з'ясувальних висловлень у ролі різних мовленнєвих дій.

Системно проаналізовано складнопідрядні з'ясувальні речення з урахуванням їх структурно-граматичних, лексико-семантичних і комунікативно-прагматичних особливостей. Визначено межі досліджуваних конструкцій у системі складнопідрядних речень української мови, виявлено визначальні чинники їх смислової організації. На підставі аналізу функціонування з'ясувальних висловлень у різних мовленнєвих актах встановлено їх прагматичні типи.

Системно проанализированы сложноподчиненные изъяснительные предложения с учетом их структурно-грамматических, лексико-семантических и коммуникативно-прагматических особенностей. Определены границы исследуемых конструкций в системе сложноподчиненных предложений украинского языка, выявлены определяющие факторы их смысловой организации. На основе анализа функционирования изъяснительных выражений в разных речевых актах установлены их прагматические типы.

Проаналізовано результати лікування 403-х хворих на рак шлунка, з яких 64 радикально і 49 паліативно оперованих хворих одержували променеву терапію вузькими полями, що захоплювали шлунок і 2 см тканин поза його межами. Хіміопроменева терапія вузькими полями добре переноситься хворими, суттєво не ускладнює перебігу післяопераційного періоду, але й не призводить до покращання виживання хворих на рак шлунка.

Вивчено вплив опромінення шлунка широкими полями на показники фібринолітичної та протеолітичної активності в щурів. Опромінення підвищує активність процесів фібринолізу та протеолізу в плазмі крові та опромінених органах (печінці, шлунку, селезінці, нирках). Уведення мелатоніну на тлі опромінення нормалізує активність даних процесів.

Проаналізовано результати лікування 103-х хворих на рак шлунка (РШ), які отримували хіміопроменеву терапію (ХПТ) з опромінюванням зон регіонарного метастазування. Проведення ХПТ РШ стимулює процеси ліпопероксидації. Застосування мелатоніну, вітамінів A і E покращує біохімічні показники крові хворих на РШ, які отримують ХПТ.

Представлено огляд літератури щодо неоад'ювантної терапії у разі раку шлунка (РШ). Розглянуто питання визначення стадій РШ перед неоад'ювантною терапією, її обгрунтування та проведення.

Вивчено результати лікування хворих на недрібноклітинний рак легень за матеріалами Чернівецького обласного онкологічного диспансеру за період з 2005 по 2008 рр. Вивчено віддалені результати хіміотерапії паклітакселом і карбоплатиною.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.423-522

Рубрики:

Пухлини легенів

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.714.2-59

Рубрики:

Пухлини шийки матки

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Аргументовано, що оперативне лікування поширених стадій раку шийки матки (Ib-IIa-IIb) слід починати із лапароскопічної тазової, а у разі виявлення метастазів - парааортальної лімфаденектомії. За наявності метастазів у тазових лімфовузлах показано неоад'ювантну променеву терапію з наступною операцією. У випадку ураження парааортальних вузлів оптимальний метод лікування не визначено.

Проведено аналіз лікування 403-х оперованих хворих на рак шлунка, 113 із яких одержували променеву терапію вузькими полями. Виявлено, що променева терапія вузькими полями не призводить до покращання виживання цих хворих. Розроблено планування променевої терапії із застосуванням широких полів опромінення.

Представлено огляд літератури різних аспектів хірургічного лікування раку шлунка. Розглянуто показання до лапароскопічних операцій, сторожової біопсії, лімфаденектомії, нео- та ад'ювантної терапії.

Радикальне хірургічне лікування можливе у 50 % хворих з місцевими рецидивами раку прямої кишки за умови регулярного обстеження хворих за допомогою комп'ютерної томографії і дослідження рівня CEA-антигена. Операційна летальність становить 0 - 5 %. П'ятирічне виживання залежить від виду рецидиву і становить від 0 до 100 %. Променева терапія повинна застосовуватись паліативно у великих дозах.