Висвітлено історію розвитку авіації військового призначення, розкрито можливості її використання у процесі ведення бойових дій за сучасних умов. Проаналізовано основні положення військової науки, обгрунтовано сутність і зміст тактики авіації Повітряних Сил (ПС) Збройних Сил (ЗС) України. Розглянуто склад, організаційну структуру, призначення, основні завдання й об'єкти бойових дій авіації ПС ЗБ України. Наведено класифікацію ступенів готовності авіаційних екіпажів до бойового польоту. Охарактеризовано форми бойового застосування, способи бойових дій, бойові порядки та бойові можливості авіаційних частин (підрозділів), описано систему управління ними, висвітлено питання організації їх базування та перебазування, матеріально-технічного, морально-психологічного та медичного забезпечення. Визначено особливості організації й основні типи озброєння Об'єднаних Військово-Повітряних сил і протиповітряної оборони НАТО в Європі.

Освещена история развития авиации военного назначения, раскрыты возможности ее применения в процессе ведения боевых действий в современных условиях. Проанализированы основные положения военной науки, обоснованы сущность и содержание тактики авиации Воздушных Сил (ВС) Вооруженных Сил (ВС) Украины. Рассмотрены состав, организационная структура, назначение, основные задачи и объекты боевых действий авиации ВС ВС Украины. Дана классификация степеней готовности авиационных экипажей к боевому полету. Охарактеризованы формы боевого применения, способы боевых действий, боевые порядки и боевые возможности авиационых частей (подразделений), описана система управления ими, освещены вопросы организации их базировки и перебазировки, материально-технического, морально-психологического и медицинского обеспечения. Рассмотрены особенности организации и основные типы вооружения Объединенных Военно-Воздушных сил и противовоздушной обороны НАТО в Европе.

Досліджено теоретико-методологічні засади професійно-педагогічної підготовки льотно-інструкторського складу Військово-повітряних сил України. Встановлено рівні та критерії професійної підготовки льотчиків-інструкторів вищих навчальних військових закладів ВПС України, запропоновано модель їх професійної діяльності, визначено її структуру. Розроблено та апробовано систему організації та методичне забезпечення педагогічної підготовки майбутніх льотчиків-інструкторів. Обгрунтовано необхідність впровадження навчального курсу "Педагогічна підготовка льотно-інструкторського складу". Наведено методичні рекомендації для викладачів вищих військових навчальних закладів.

Висвітлено основні положення тактики частин (підрозділів) бомбардувальної, штурмової, винищувальної, розвідувальної, транспортної авіації Повітряних сил та армійської авіації Сухопутних військ Збройних сил України, а також основи взаємодії та забезпечення управління авіаційних частин під час ведення бойових дій.

Освещены основные положения тактики частей (подразделений) бомбардировочной, штурмовой, истребительной, разведовательной, транспортной авиации Воздушных сил и армейской авиации Сухопутных войск Вооруженных сил Украины, а также основы взаимодействия и обеспечения управления авиационных частей при ведении боевых действий.

На основі мети, завдань методики оцінки навичок пілотування курсантів-льотчиків в процесі льотної підготовки, загальнодидактичних та спеціальних принципів процесу льотного навчання сформульовано основні принципи даної методики, які дозволять льотно-інструкторському складу ефективно контролювати процес льотної підготовки та об'єктивно оцінювати навички пілотування курсантів-льотчиків.

Решение спектра боевых задач военным самолетом достигается нахождением рационального сочетания летно-технических, демаскирующих, эксплуатационных и других характеристик, в их совокупности на основе комплексного подхода к формированию его облика. Проанализированы зависимости отношения показателя, характеризующего радиолокационную заметность самолета, к показателю, характеризующего способность самолета к выполнению основной боевой задачи от компоновочного показателя.

Наведено аналіз тенденцій у змінах в підготовці військових льотчиків в навчальних закладах зарубіжних Збройних сил. Зроблено висновок про те, що одним з основних напрямків удосконалення підготовки льотчиків в військових навчальних закладах є зниження її вартості шляхом впровадження більш дешевих в виробництві і експлуатації навчально-тренувальних літаків, які дозволяють досягати мету і вирішувати завдання первинної та основної льотних підготовок.

Вирішення проблеми оптимізації вартості первинної льотної підготовки в ХУПС, у зв'язку з її постійним подорожчанням задіяних ресурсів, є актуальним науковим завданням. Доцільність проведення первинної підготовки льотчиків на поршневих гвинтових або турбогвинтових навчально-тренувальних літаках, задля здешевлення її вартості, визнана в більшості авіаційних країн світу. Обгрунтовано склад і зміст методики відбору літака первинної льотної підготовки для Повітряних сил Збройних сил України.

Проанализировано современное состояние системы управления воздушным движением (СУВД), роль лиц боевого управления в процессе управления воздушными судами. Определены объекты, взаимодействующие в процессе управления воздушным движением и их взаимное влияние. Выделены составляющие оценки эффективности функционирования системы управления воздушным движением. Определены направления совершенствования СУВД.

Проведено аналіз існуючих методів вирішення задачі складання розкладу занять. На основі зробленого аналізу обгрунтовано вибір найбільш ефективного методу (алгоритму) вирішення задачі автоматизації складання розкладу занять для вдосконалення процесу підготовки льотного складу авіації ПС ЗС України.

Розглянуто існуючий підхід щодо управління системою бойової підготовки льотного складу авіації ПС ЗС України. Визначено, що підвищення оперативності і якості підготовки льотного складу для виконання функціональних завдань за призначенням можливе за рахунок створення науково-методичних основ автоматизовані системи управління системою бойової підготовки з всебічним урахуванням внутрішніх та зовнішніх факторі, впровадження в процес підготовки інтелектуальних інформаційних технологій.

Розглянуто можливість застосування методу нелінійного програмування під час рішення оперативно-тактичної задачі, щодо оптимального розподілу сил і засобів авіаційної бригади по заданих об'єктах у груповому ударі.

Рішення задачі по вибору точок прицілювання по елементарним цілям складного (групового) об'єкту полягає у визначенні таких елементарних цілей цього об'єкту, при нанесенні ударів, по яким сумарний збиток всьому об'єкту буде максимальним.

Обгрунтовано актуальність дослідження способів і тактичних прийомів подолання сучасної ППО противника. Одним із шляхів вирішення даного завдання є автоматизація розрахунку і вибору найвигіднішого маршруту подолання ППО противника, що дозволить із урахуванням багатьох факторів, які впливають на ефективність подолання ППО противника, в короткий термін знайти такий варіант польоту літального апарату (ЛА) по маршруту, при якому протидія наземних ЗРК буде мінімальною. Наголошено, що метою рішення даної задачі є пошук оптимального, за критерієм мінімуму успішних пусків (вражаючих пострілів) маршруту польоту в умовах відомого угруповання засобів ППО противника. Сутність рішення задачі полягає в тім, що на підставі вихідної інформації ЕОМ здійснює пошук маршруту, представленого прямолінійними ділянками шляхом послідовного переходу від опорної (початкової) траєкторії до оптимальної за кінцеве число кроків. При цьому критерієм є мінімальна сумарна кількість успішних пусків (вражаючих пострілів). Кінцевим результатом є оптимальні координати поворотних пунктів маршруту (ППМ) і висота польоту на ділянках маршруту з погляду ефективного подолання ППО противника. Використання запропонованої методики дозволяє підвищити якість прийняття рішень командирами при відпрацюванні оптимального варіанту дій авіаційних частин (підрозділів) при виконанні бойових завдань.

Вибір найбільш доцільних способів і тактичних прийомів подолання сучасної ППО противника при нанесенні ударів по його наземним об'єктам є актуальним завданням під час бойового застосування авіації в сучасних умовах. Одним із шляхів вирішення даного завдання, пропонується автоматизація розрахунку і вибору найвигіднішого маршруту подолання ППО противника. Це дозволить із урахуванням багатьох факторів, які впливають на ефективність подолання ППО противника, в короткий термін знайти такий варіант польоту літального апарату за маршрутом, при якому протидія наземних зенітно-ракетних комплексів противника буде мінімальною. Використання запропонованої методики дозволить підвищити якість прийняття рішень командирами при відпрацюванні оптимального варіанту дій авіаційних частин (підрозділів) при виконанні бойових завдань.

Ефективність системи автономного електроживлення, побудованої на основі використання сонячної енергії, істотно залежить від орієнтування сонячних панелей такої системи відносно Сонця. Мета роботи - провести порівняльний аналіз різних способів орієнтування сонячних панелей системи автономного електроживлення стаціонарного пункту управління та визначити найбільш ефективний з цих способів. Проведено аналіз основних способів орієнтування за Сонцем сонячних панелей. Розглянуто стаціонарні і мобільні способи монтажу сонячних панелей та проведено їх порівняння с точки зору простоти виконання та ефективності функціонування. За результатами проведеного в статті аналізу найбільш ефективним являється спосіб із застосуванням сонячного трекеру. Сонячний трекер забезпечить автоматичне орієнтування сонячних панелей за Сонцем як по азимуту, так й по висоті протягом всього року та часу доби. Результати статті можуть бути використані під час проектування та побудови автономних систем електроживлення стаціонарних об'єктів.

Проведений аналіз досвіду сумісного застосування пілотованої та безпілотної авіації збройними силами іноземних держав. За поглядами іноземних військових фахівців, оптимальне сполучення пілотованої та безпілотної авіації дозволяє збільшити ефективність виконання бойових завдань, зменшити кількість втрат вартісної пілотованої авіаційної техніки та екіпажів, а також скоротити матеріальні витрати. Однак, сумісне застосування пілотованої авіації і БПЛА - це складна задача, вирішення якої можливе лише на базі високотехнологічного технічного розвитку. У ході проведеного аналізу визначена сукупність факторів, що визначають характер і напрямки сумісного застосування літаків і БПЛА в сучасних бойових діях, наведені основні варіанти спільного застосуванні літаків і БПЛА з досвіду виконання завдань авіацією в останніх збройних конфліктах та локальних війнах, окреслені завдання, які доцільно покласти на підрозділи безпілотних літальних апаратів при їх сумісному застосуванні із частинами (підрозділами) пілотованої авіації.

Проблема опанування можливостей сучасного бойового літального апарата - це, передусім, навчальна проблема, тому що опанування того чи іншого зразка техніки передбачає навчання щодо його грамотної експлуатації у всьому діапазоні бойових можливостей та у будь-яких умовах бойового польоту. Проблематика удосконалення сучасної підготовки майбутніх військових пілотів тісно пов'язана з розвитком їх професійного інтелекту. Тому проведення теоретичної підготовки майбутніх військових пілотів обумовлюється необхідністю розвитку їх інтелектуальних здібностей, тобто здатності до переробки та засвоєння великої кількості інформації, що вимагає високого рівня всіх пізнавальних психічних процесів, а саме: мислення, уваги, пам'яті, розумової діяльності, уявлення.