Висвітлено історичний досвід щодо залучення селянських дітей до участі в народних промислах і розвитку дитячої декоративно-ужиткової та технічної творчості, висвітлено жанрово-стильові особливості обрядового фольклору Слобожанщини в дитячій традиції виконання. Наведено кращі зразки дитячого пісенного, обрядового фольклору, описано чимало дворових ігор, забав, лічилок, примовок до жеребкування.

Досліджено фольклорну традицію та пісенні осередки Слобожанщини, пласт нового музичного діалекту і традиції пісенної обрядовості на Харківщині. Проаналізовано ритмоструктуру та різні мелоінтонаційні типи колядок, які виникли і розповсюджені у даному регіоні.

Досліджено закономірності побутування пісенної культури усної традиції та жанрово-стилістичної особливості музичного діалекту Слобожанщини останньої чверті XX ст. Регіональну фольклорну традицію визначено як новосельську згідно з соціально-історичними умовами формування. Для побутування регіональної пісенності набуває категоріального значення феномен "осередковості", який обумовлює процеси консервації пісенного обсягу та функціональну стабільність жанрової системи, типізацію засобів виразу і самобутнього виконавського стилю. Це призводить до створення нових пісенних типів і визначає розрізнення осередкових стилів розспіву. Самобутність слобожанського музичного діалекту створюється завдяки інтонаційній активності традиції, у жанровій системі якої домінує пісенна лірика. Вперше шляхом порівняння "протяжних" пісень модально-поспівкового типу та нового, мелодійно-інтегрованого, запропоновано визначення слобожанського розспіву - композиційну і фактурну специфіку слобожанської пісенної лірики. Результати досліджень можна використовувати для подальшого вивчення мелоінтонаційних новоутворень слобожанського фольклорного осередку, жанрово-стилістичної самобутності музичного діалекту, а також сприяти поверненню кращих зразків традиційної народної пісенності до активної форми побутування шляхом використання у професійному мистецтві, педагогічній діяльності.

Проаналізовано державну політику України щодо запобігання бездоглядності та безпритульності дітей. Розкрито організаційні засади роботи служб у справах дітей, притулків і центрів соціально-психологічної реабілітації (ЦСПР). Висвітлено основні етапи роботи з вихованцями притулків для дітей та ЦСПР. Розглянуто питання формування у вихованців притулків для дітей і ЦСПР життєвих навичок, їх підготовки до зміни середовища та самостійності, впровадження інноваційних технологій роботи з бездоглядними та безпритульними дітьми, профілактики професійного вигоряння та виснаження працівників служб у справах дітей, притулків для дітей та ЦСПР.

Проанализирована государственная политика Украины по предотвращению безнадзорности и беспризорности детей. Раскрыты организационные основы работы служб по делам молодежи, приютов и центров социально-психологической реабилитации (ЦСПР). Освещены основные этапы работы с воспитателями приютов для детей и ЦСПР. Рассмотрены вопросы формирования у воспитанников приютов для детей и ЦСПР жизненных навыков, их подготовки к изменению среды и самостоятельности, внедрения инновационных технологий работы с безнадзорными и беспризорными детьми, профилактики профессионального выгорания и истощения работников служб по делам детей, приютов для детей и ЦСПР.

Розглянуто актуальні проблеми збереження традиційної культури за умов глобалізації. Проаналізовано культурологічні й етнопедагогічні джерела родинної субкультури. Висвітлено художньо-мистецькі аспекти родинної культури й обрядовості. Охарактеризовано сучасний стан традиційної народної культури в Україні. Розглянуто весільні пісні як засіб сімейного та громадянського виховання молоді. Досліджено синкретизм української народної хореографічної культури. Вивчено сучасний стан інституту гувернерства в контексті відродження традицій домашнього виховання.

Рассмотрены актуальные проблемы сохранения традиционной культуры в условиях глобализации. Проанализированы культурологические и этнопедагогические источники семейной субкультуры. Освещены художественно-творческие аспекты семейной культуры и обрядности. Охарактеризовано современное состояние традиционной народной культуры в Украине. Рассмотрены свадебные песни как средство семейного и гражданского воспитания молодежи. Исследован синкретизм украинской народной хореографической культуры. Изучено современное состояние института гувернерства в контексте возрождений традиций домашнего воспитания.