Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.3-3

Рубрики:

Хвороби кишечника

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У зв'язку з неухильним зростанням частоти хронічних токсичних і вірусних гепатитів, що характеризуються прогресуючим перебігом і несприятливим медико-соціальним прогнозом, значною є актуальність питання оптимізації базисної фармакотерапії цих захворювань. Сьогодні разом із етіотропним лікуванням хронічних гепатитів величезне значення надають уповільненню процесів фібротизації тканини печінки.

Представлены результаты исследования влияния гепатопротекторов-антиоксидантов на динамику клинических симптомов, синдромов и общепринятых биохимических показателей у больных хроническими диффузными заболеваниями печени. На основании изучения динамики детоксической функции печени, по уровню аргиназы крови, синтетической функции гепатоцитов, содержанию орнитиндекарбоксилазы, уровню перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы крови, которую обнаруживали с помощью концентрации ТВ-реактантов и супероксиддисмутазы соответственно, а также показателя степени фибротизации печени (активности свободного оксипрола крови) показана высокая клиническая эффективность препарата "Ливолин форте" у больных хроническими токсическими гепатитами, жировой дистрофией и циррозом печени алкогольной и радиационной этиологии.

Представлены результаты исследования влияния гепатопротекторов-антиоксидантов на динамику клинических симптомов, синдромов и общепринятых биохимических показателей у больных хроническими диффузными заболеваниями печени. На основании изучения динамики детоксической функции печени (по уровню аргиназы крови), синтетической функции гепатоцитов (по уровню орнитиндекарбоксилазы), уровня перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы крови, которую обнаруживали с помощью концентрации и ТВ-реактантов супероксиддисмутазы соответственно, а также показателя степени фибротизации печени (по степени активности свободного оксипрола крови), показана высокая клиническая эффективность препарата "Ливолин форте" у больных хроническими токсическими гепатитами, жировой дистрофией и циррозом печени алкогольной и радиационной этиологии.

Представлен обзор литературы и результаты исследования влияния эссенциальных фосфолипидов на динамику клинических симптомов и синдромов, общепринятых биохимических параметров при хронических диффузных заболеваниях печени. Показана высокая клиническая эффективность "Ливолина форте" при токсических гепатитах, циррозе и жировой дистрофии печени алкогольной, радиационной и медикаментозной этиологии на основании изучения динамики клинической картины, детоксической функции печени, по содержанию аргиназы, протеинсинтетической функции гепатоцитов, по уровню орнитиндекарбоксилазы, перекисного окисления липидов и антиоксидантной защиты крови, а также по концентрации ТВ-реактантов и СОД соответственно и косвенного показателя фибротизации печени (активности свободного оксипролина).

Проанализированы современные подходы к диагностике и лечению функциональной диспепсии, рассмотрены пути повышения качества жизни таких пациентов. По результатам собственных исследований обоснован высокий терапевтический эффект "Лимзера" при неспецифическом варианте функциональной диспепсии. Показано положительное влияние препарата на уменьшение клинических проявлений заболевания, повышение качества жизни согласно опроснику MOS SF-36, показателей водного теста, свидетельствующих о снижении гиперчувствительности желудка, возрастание показателей интрагастрального уровня рН, что свидетельствует о достаточном кислотоингибирующем эффекте препарата. Дополнительное применение методов аппаратной физиотерапии способствует более выраженному уменьшению клинической симптоматики и повышению качества жизни.

Рассмотрены клинические варианты функциональной диспепсии - проанализированы патогенетические механизмы, клинические проявления, современные подходы к диагностике и лечению. Особое внимание уделено применению ингибиторов протонной помпы и прокинетиков при функциональной диспепсии. По результатам исследований обоснован высокий терапевтический эффект применения "Лимзера" при неспецифической, дискинетической и язвенноподобной диспепсии. Под влиянием этого препарата значительно уменьшаются клинические проявления заболевания, повышаются показатели водного теста, что свидетельствует о снижении гиперчувствительности желудка, а также возрастают показатели интрагастральной рН, что указывает на достаточный кислотоингибирующий эффект препарата.

Встановлено особливості та частоту поєднання кишкового дисбактеріозу, а також фізико-хімічної та хірургічної стадій холестеринового калькульозу. Розроблено лікувальні рекомендації хворим на кишковий дисбактеріоз у поєднанні з захворюваннями жовчного міхура. Виявлено особливості та частоту поєднання хронічного панкреатиту з екзокринною недостатністю підшлункової залози та кишкового дисбактеріозу в даної категорії людей. Наведено рекомендації для хворих на хронічний пакреатит із зовнішньосекреторною недостатністю підшлункової залози, що супроводжується кишковим дисбактеріозом. Досліджено особливості клінічного перебігу хронічних токсичних гепатитів, що супроводжуються дисбактеріозом кишечнику та супутніми захворюваннями жовчного міхура. Виявлено наявність зв'язку між захворюваннями кишечнику, асоційованими з кишковим дисбактеріозом і жовчного міхура на основі архівних даних. З'ясовано частоту наявності кишковго дисбактеріозу у військововслужбовців строкової служби III періоду.

Наведено необхідні відомості щодо клінічного перебігу, програм обстеження та лікування розповсюджених захворювань органів травлення з позиції сучасних стандартизованих підходів до діагностики, раціональної фармакотерапії та відновлювального лікування в гастроентерології. Описано сучасні уявлення про етіологію, патогенез, клінічний перебіг, діагностику та лікування, дієтотерапію, фізіотерапію, проведення військово-лікарської експертизи та санаторно-курортної реабілітації захворювань органів травлення.

Представлены результаты клинико-эпидемиологического анализа частоты, структуры пептической язвы желудка и двенадцатиперстной кишки и ее сочетания с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью у военнослужащих. Показано повышение в последние годы заболеваемости пептической язвой желудочной и дуоденальной локализации у военнослужащих Вооруженных сил Украины. Проведен фармакоэкономический анализ лечебных комплексов на основе рабепразола и омепразола. Доказаны достаточная антигеликобактерная активность, меньшая затратная эффективность и более высокий уровень полезности затрат при применении лечебной комбинации рабепразол + кларитромицин + орнидазол (Орнистат) по сравнению с комбинацией омепразол + кларитромицин + амоксициллин.

Представлены результаты клинико-эндоскопического анализа частоты, структуры гастроэзофагеальной рефлюксной болезни (ГЭРБ) и ее сочетания с пептической язвой желудка и двенадцатиперстной кишки у разных категорий военных и гражданских пациентов. Показано значительное превалирование у военнослужащих неэрозивной формы в структуре болезни. Возрастание частоты эрозивной формы ГЭРБ и ее осложнений является характерным для военных пенсионеров. При сочетании ГЭРБ с пептической язвой желудка и двенадцатиперстной кишки у военнослужащих наблюдается достоверное повышение частоты эрозивной формы ГЭРБ.

Приведены результаты анализа литературы и данные собственных исследований по эпидемиологии, этиопатогенезу, диагностике и лечению оверлап-синдрома неэрозивной рефлюксной болезни и функциональной диспепсии у военнослужащих и гражданских лиц.

Представлены результаты клинико-эндоскопического анализа частоты, структуры гастроэзофагеальной рефлюксной болезни (ГЭРБ) и ее сочетания с эрозивно-язвенными поражениями гастродуоденальной зоны у разных категорий военных и гражданских пациентов. Показано значительное превалирование у военнослужащих доли неэрозивной ГЭРБ и возрастание частоты эрозивной формы ГЭРБ при ее сочетании с эрозивно-язвенными поражениями желудка и двенадцатиперстной кишки. Установлено, что обострение пептической язвы двенадцатиперстной кишки и ГЭРБ характеризуется достоверным снижениєм резистентности слизистого барьера гастродуоденальной зоны вследствие усиления деградации сиалопротеинов, коллагеновых белков, снижения продукции фукопротеинов слизи, активации перекисного окисления липидов и снижения антиоксидантной защиты слизистой оболочки. Дополнение к антисекреторной терапии мелатонина при сочетании пептической язвы двенадцатиперстной кишки и ГЭРБ способствует улучшению психосоматического состояния и повышению факторов защиты слизистой оболочки эзофагогастродуоденальной зоны.

Приведены обзор литературы и анализ результатов собственных исследований относительно распространенности, патогенеза, диагностики и лечения внепищеводных проявлений гастроэзофагеальной рефлюксной болезни.

Встановлено, що загострення пептичної виразки дванадцятипалої кишки (ДПК) і гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) характеризується вірогідним зниженням резистентності слизового бар'єра гастродуоденальної зони внаслідок посилення деградації сіалопротеїнів, колагенових білків, зниження продукції фукопротеїнів слизу активації перекисного окиснення ліпідів і зниження антиоксидантного захисту слизової оболонки. Доповнення антисекреторної терапії мелатоніном за поєднанні пептичної виразки ДПК і ГЕРХ сприяє покращанню психосоматичного стану та факторів захисту слизової оболонки езофагогастродуоденальної зони.

Наведено огляд літератури та аналіз результатів власних досліджень щодо патогенетичної ролі оксиду азоту у формуванні різних варіантів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у військовослужбовців з урахуванням гістоморфологічної картини слизової оболонки стравоходу.

Проаналізовано результати статистичної звітності щодо захворюваності, структури та підходів до лікування хронічних дифузних захворювань печінки (ХДЗП) у військовослужбовців. Показано, що ХДЗП займають друге рангове місце у структурі хвороб органів травлення серед офіцерів і військовослужбовців контрактної служби, третє місце - серед військовослужбовців строкової служби, та впродовж 10-річного статистичного ряду рівень захворюваності на ХДЗП збільшився в 1,2 разу. У структурі ХДЗП серед офіцерів і військовослужбовців контрактної служби переважає хронічний гепатит невірусної етіології, а серед військовослужбовців строкової служби - хронічний вірусний гепатит. Для лікування ХДЗП як вірусної (у 76,9 % хворих), так і невірусної етіології (у 67,3 % хворих) використовували есенціальні фосфоліпіди, урсодезоксихолеву кислоту та їх поєднання.

Наведено огляд літератури та аналіз результатів власних досліджень щодо етіопатогенезу, розповсюдженості, діагностики та лікування позастравохідних проявів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у військовослужбовців.

Проаналізовано результати гістоморфологічного дослідження слизової оболонки стравоходу у хворих з ерозивною та неерозивною формами гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) з уточненням впливу оксиду азоту на перебіг захворювання. Встановлено переважання у хворих з ерозивною формою ГЕРХ гіперплазії базального шару епітелію, частоти патології мітозів, набряку епітелію та нейтрофільної інфільтрації, що корелювала з підвищенням NO нейтрофільних гранулоцитів.

Наведено огляд літератури та результати клінічного і фармакоекономічного аналізу 10-денних лікувальних комплексів на основі Езомепразолу та Омепразолу. Доведено достатню антигелікобактерну активність, меншу витратну ефективність і вищий рівень корисності витрат у разі застосування послідовної антигелікобактерної терапії Езомепразол + Амоксицилін + Кларитроміцин + Тинідазол у порівнянні зі стандартною комбінацією Омепразол + Кларитроміцин + Амоксицилін.