На початку ХХ ст. у Роменському повіті Полтавської губернії було зібрано рідкісні для української фольклористики народні віршовані оповідання, що увійшли в науку під народною назвою "протоколи". Досліджено специфічні риси "протоколів", які відповідають ознакам системи емпіричних жанрів і водночас є зразком фольклорного віршування.

Розглянуто основні ознаки причитань (звуться також плачами) і замовлянь. Доведено, що "Плач Ярославни" - яскравий зразок язичницької молитви, типологічно спорідненої з народними замовляннями.

Рассмотрены основные признаки причитаний (звутся также плачами) и заговариваний. Доказано, что "Плач Ярославны" - яркий пример язычницкой молитвы, типологически сродной с народными заговариваниями.

Розглянуто питання, пов'язані з творчістю О.Олеся (1878 - 1944) - одного з найтонших і найніжніших українських ліриків. Проаналізовано громадянську, урбаністичну лірику поета. Висвітлено солярні та інтимні мотиви в його творах.

Рассмотрены вопросы, связанные с творчеством А.Олеся (1878 - 1944) - одного из наиболее тонких и нежных украинских лириков. Проанализирована гражданская, урбанистическая лирика поэта. Освещены солярные и интимные мотивы в его произведениях.

Висвітлено історію розвитку фольклористичної думки на Сумщині, проаналізовано прозові та драматичні зраки народної творчості краю. Розкрито внесок у науку про народну творчість П.Куліша, М.Маркевича, С.Носа, П.Литвнової-Бартош, О.Потебні, І.Манжури, М.Сумцова, Б.Грінченка, І.Абрамова, П.Гнідича, Г.Нудьги, В.Дубравіна.

Освещена история развития фольклористической мысли в Сумской области, проанализированы прозаические и драматические образцы народного творчества края. Раскрыт вклад в науку о народном творчестве П.Кулиша, Н.Маркевича, С.Носа, П.Литвновой-Бартош, А.Потебни, И.Манжури, Н.Сумцова, Б.Гринченко, И.Абрамова, П.Гнидича, Г.Нудьги, В.Дубравина.

Висвітлено сторінки життя та діяльності етнографа і фольклориста П.Гнідича, охарактеризовано його творчий доробок. Значну увагу приділено розгляду "Матеріалів з народної словесності", серед усього фольклорного матеріалу яких переважну більшість складають пісні. Зазначено, що історико-етнографічний тип публікації зібраного матеріалу виправдав себе і дав повний образ конкретного етнографічного регіону.

Освещены страницы жизни и деятельности этнографа и фольклориста П.Гнидыча, охарактеризовано его творческое наследие. Значительное внимание уделено рассмотрению "Материалов по народной словесности", среди всего фольклорного материала которых значительное большинство составляют песни. Указано, что историко-этнографический тип публикации собранного материала оправдал себя и дал полный образ конкретного этнографического региона.

Досліджено фольклористичну діяльність Павла Гнідича, проаналізовано народні пісні та прозу збірника "Матеріали з народної словесності Полтавської губернії", з'ясовано світоглядні переконання та методологічні засади вченого. Досліджено ступінь збереження та функціональну еволюцію фольклорного матеріалу, записаного П.Гнідичем, простежено зміни у його поетиці та семантиці. На підставі аналізу різноманітного в жанрово-тематичному, функціональному, структурному відношеннях фольклорного матеріалу зі збірника доведено, що прозовий і пісенний фольклор Роменщини із його специфічністю є органічною складовою загальнонаціональної культурної традиції.