Висвітлено історію вокально-професійної освіти на Волині в різних навчальних закладах (музичних школах, культосвітньому, музичному, педагогічному училищах, інституті мистецтв ВНУ ім. Лесі Українки) протягом останніх 70-ти років, починаючи з 1939 р., коли було відкрито перший за радянських часів музичний заклад - Луцьку музичну школу № 1. Проаналізовано роботу педагогів-вокалістів Г. Г. Бушевої-Старикової, Г. С. Козловця, Є. О. Левкович, О. М. Кальченко, Н. Г. Корбут, Г. І. Мелес, А. І. Кочетова, О. Й. Головерси, Г. П. Сиротинського, Т. О. Панасюк, Ф. Корольчука, О. Громиша та ін., відзначено їх заслуги у вокальному мистецтві. Розкрито особливості їх роботи над вихованням творчих особистостей співаків. Зазначено, що, крім педагогічної роботи, ними створювалися різні вокальні гуртки, проводилися лекції на мистецькі теми, лекції-концерти тощо. Підсумовано, що вокальне мистецтво на Волині пройшло значний шлях розвитку, а славні імена випускників Волинського державного училища культури і мистецтв ім. І. Стравинського, інституту мистецтв ВНУ ім. Лесі Українки, Луцького педагогічного коледжу роблять вагомий внесок у розвиток культури України.

Освещена история вокально-профессионального образования на Волыни в различных учебных заведениях (музыкальных школах, культпросветучилище, музыкальном и педагогическом училище, институте ВНУ им. Леси Украинки) на протяжение последних 70 лет.

History of vocal and professional education in Volyn is shown. Some aspects of education of singers by known teachers and vocalists are considered.

Висвітлено історію розвитку вокально-професійної освіти в Україні, у якій переплелися відомі українські та зарубіжні школи навчання співу та музики, відзначено великі заслуги у вокальному мистецтві відомих діячів. Звернено увагу на особливу роль М. Лисенка та його учнів (О. Філіппі-Мишуги, О. Муравйової), вокальних шкіл Полтави, Рівного, Галичини, Львова, Харкова, Одеси, Донецька у формуванні національної вокальної традиції та роль італійської та німецької школи, які закладали підвалини української вокально-професійної освіти. Підсумовано, що становлення професійної вокальної освіти в України відбувалося під впливом поліетнічних тенденцій культуротворчих процесів, контактного, типологічного та генетичного проявів національного художнього життя шляхом організації середніх і вищих музично-освітніх закладів.

Розкрито специфіку роботи концертмейстера на заняттях з постановки голосу. Проаналізовано специфіку ансамблевих відносин співака та концертмейстера у спільній навчальній діяльності. Увагу сконцентровано на основній меті акомпанування – досягненні загального ансамблю, що обумовлюється єдністю художніх намірів обох партнерів – соліста та піаніста – і одночасним розумінням кожним із них своїх функцій у втіленні змісту музичного твору. Наголошено на якостях діяльності концертмейстера – чуйності до партнера, психологічній підтримці перед виступом і музичній – на виступі. Зроблено висновок, що у діяльності концертмейстера в класі вокалу об’єднуються творчі, психологічні та педагогічні функції. З’ясовано, що професійна діяльність акомпаніатора потребує високої працездатності, гарної пам’яті та витримки, волі, педагогічного такту і чуйності, наявності музично-виконавських навичок, володіння ансамблевою технікою, знання основ співочого мистецтва, відмінного музичного слуху.

Раскрыта специфика работы концертмейстера на занятиях по постановке голоса. Проанализирована специфика ансамблевых отношений певца и концертмейстера в общей учебной деятельности. Внимание сконцентрировано на основной цели аккомпанирования – достижении общего ансамбля, что обусловливается единством художественных намерений обоих партнеров – солиста и пианиста - и одновременным пониманием каждым из них своих функций в воплощении содержания музыкального произведения. Отмечены профессиональные качества концертмейстера – чуткость к партнеру, психологическая поддержка перед выступлением и музыкальная – на выступлении. Сделан вывод, что в деятельности концертмейстера в классе вокала объединяются творческие, психологические и педагогические функции. Выяснено, что профессиональная деятельность аккомпаниатора требует высокой работоспособности, хорошей памяти и выдержки, воли, педагогического такта и чуткости, наличия музыкально-исполнительских навыков, владения ансамблевой техникой, знания основ певческого искусства, отличного музыкального слуха.

It is specificity of concertmaster in the classroom for voice training. It is specific character of the ensemble of relations singer and accompanist in common training activities. Attention is focused on the main goal accompany – achieving an overall ensemble , which is due to the unity of artistic intentions of both partners – singer and pianist - and while each of them understanding their functions in the incarnation content of music. It is marked the professional quality of the leader – sensitivity to partner psychological support before the performance and music – on speech. Concluded that the activity in the class vocal accompanist combine creative, psychological and pedagogical functions. Found that professional activity accompanist requires high efficiency, good memory and endurance, will, pedagogical tact and sensitivity, the presence of music-performing skills, possession of ensemble techniques, basic knowledge of the art of singing, a great ear for music.