Теоретично обгрунтовано та практично розроблено методи визначення оптимальних за техніко-економічними показниками характеристик та елементів суден послідовних рейсів (СПР) на ранніх стадіях їх проектування, розроблено відповідну методику проектування. Створено базу даних сучасних транспортних суден, за результатами статистичної обробки якої одержано регресійні залежності для визначення головних розмірів суден. Виконано теоретичну постановку основної сукупності задач функціонування судна, що експлуатується в режимі послідовних рейсів. Вдосконалено та набули подальшого розвитку алгоритми розрахунку головних розмірів з урахуванням особливостей інвестування процесів побудови судна та його експлуатації. Економічну ефективність судна запропоновано визначати з урахуванням ймовірності виконання задачі за весь життєвий період. Розроблено нову математичну модель СПР, що відображає його основні інженерні та мореплавні якості. Розглянуто особливості проектування СПР і сформульовано необхідну задачу онтимізації СПР.

Наведено результати вивчення схрещуваності різних видів пшениці і жита залежно від дії гамма-променів на насіння материнської рослини, її дози, вибору материнської рослини при схрещуваннях і комбінації схрещувань. Максимальна зав'язуваність гібридних зернівок спостерігалася за дози 100 і 150 Гр.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.1-3

Рубрики:

Пшениця

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Разработан алгоритм определения эксплуатационных расходов и прибыли, получаемой от эксплуатации судов в режиме последовательных рейсов. Определено время жизненного периода судна.

Рассмотрены особенности эксплуатации судов в режиме последовательных рейсов. Данные особенности эксплуатации используются при составлении математических моделей функционирования судов с последующей оптимизацией главных элементов и характеристик на начальных стадиях проектирования.

Уперше удосконалено методи схрещуваності різних видів пшениці ярої з житом ярим залежно від впливу гамма-випромінювання на насіння материнської рослини. На основі результатів досліджень теоретично й експериментально показано ефективність поєднання використання гамма-випромінювання та віддаленої гібридизації в селекції злакових культур завдяки збільшенню частоти аберацій, що підвищує ймовірність рекомбінації ділянок хромосом. Встановлено ефективні дози гамма-випромінювання на насіння материнської форми, частку внеску різних чинників (генотипу материнської форми, дози гамма-опромінення, комбінації схрещування) в успіх гібридизації.

Наведено результати вивчення схрещуваності м'якої пшениці і жита залежно від дії гамма-променів на насіння материнської рослини, дози опромінення, вибору материнської рослини у разі схрещувань і комбінації схрещувань.

Розглянуто передавальну функцію ланки аеродинамічного перетворення вітроенергетичної установки з аеродинамічним мультиплікуванням. Проведено аналіз зміни параметрів лінеаризованої моделі ланки аеродинамічного мультиплікування та параметрів передавальної функції залежно від зміни координат робочої точки на статичній траєкторії регулювання. Показано необхідність корекції параметрів регулятора для електромеханічної системи ВЕУ з аеродинамічним мультиплікуванням.

Обсуждено влияние выбора миделевого сечения универсального сухогруза на весовую нагрузку при проектировании судов. Так как миделевое сечение оказывает существенное влияние на весовую нагрузку судна. Следовательно, проработка выбора миделевого сечения играет важную роль при проектировании судов. Задачи исследования - проработка выбора миделевого сечения универсального сухогруза дедвейтом 9800 тонн. Алгоритм проработки миделевого сечения включает в себя определение и сравнения статических моментов разных типов сечений и соответствие величины высоты борта Правилам Регистра. Результаты исследований рекомендованы для специалистов в области проектирования судов, аспирантов и студентов старших курсов кораблестроительного факультета.

Цель работы - разработка методики согласования диапазонов входного и выходного напряжения импульсного преобразователя постоянного напряжения (ИППН), в составе электрооборудования ветроэнергетической установки (ВЭУ) с переменной скоростью вращения вала ветротурбины. Для определения параметров ИППН был предложен графоаналитический метод расчета, который также являются средством визуализации результатов. С помощью графоаналитического метода согласования диапазонов входного и выходного напряжений ИППН определены область "гарантированной управляемости", область "не отпирания", а также область "не запирания". Первая область соответствует режимам работы ИППН, для которых обеспечивается устойчивая работа ВЭУ с переменной скоростью вращения вала ветротурбины. Вторая и третья области соответствуют аварийным режимам работы ВЭУ. Предложена графоаналитическая интерпретация диапазонов изменения напряжений ИППН в составе электромеханической системы ВЭУ, которая позволяет наглядно представить проблему согласования режимов работы оборудования ВЭУ. Практическая значимость. Предложен порядок согласования диапазонов входного и выходного напряжений ИППН в составе электрооборудования для ВЭУ с переменной скоростью вращения вала ветротурбины, позволяющий определить область гарантированной управляемости ВЕУ.

Розглянуто особливості маркетингу інновацій на підприємствах. Визначено, що у ринкових умовах господарювання важливим етапом інноваційного процесу стає маркетинг інновацій, як систематична діяльність всіх його суб'єктів з розробки, організації виробництва та просування на ринок нових товарів, послуг та технологій для задоволення потреб споживачів і суспільства у більш ефективний, ніж у конкурентів спосіб, на основі підвищення та реалізації інноваційного потенціалу підприємства, пошуку нових напрямків та засобів його ефективного використання з метою отримання прибутку та забезпечення умов його сталого розвитку. Саме у функціонуванні інноваційного агропромислового кластеру маркетинг інновацій має здійснюватися на трьох рівнях: на рівні наукових установ, як маркетинг новацій; на рівні сільськогосподарських підприємств, як маркетинг інноваційної сільськогосподарської продукції; на рівні державних установ, як маркетинг досягнень інноваційного аграрного кластеру, пропагування соціальної та екологічної значущості продукованих в кластері інновацій. Лише на всіх цих рівнях має сформуватися комплекс маркетингу інновацій.

Наведено результати вивчення генетичної мінливості різних сортів ярої твердої пшениці залежно від дії різних доз гамма-променів на насіння. Досліджено показники загальної частоти індукованих змін рослин пшениці в першому пострадіаційному поколінні та частки з них морфофізіологічних сприятливих змін. У проведених дослідах спектр індукованих змін був представлений змінами фертильності колоса, висоти рослин та будови колоса. Виникнення мутаційних змін підтвердилось визначенням хромосомних порушень в меристемах корінців. Найбільший їх процент зафіксовано у варіантах опромінення 100 - 150 гр. Переважна кількість морфологічних змін колосу спостерігалась в колосі першого порядку. Спостережено появу рослини з низьким або карликовим ростом, стійких до полягання. Негативним фактом було те, що чим низькоросліші були мутанти, тим дрібніше було в них зерно, а отже, і вага зерна з колоса, та вага 1000 зерен знижувалась. Відмічено, що оптимальною дозою, при якій одержана найбільша кількість морфофізіологічних сприятливих змін, є доза 150 гр. Стимуляція під впливом таких доз мутагенів захисно-відновлювальних систем рослин приводить до підвищення стійкості їх до стресових умов навколишнього середовища, що суттєво підвищує ефективність позитивного добору. Даний метод дозволяє одержати різноманітні генетично-змінені форми, які можуть використовуватись в якості вихідного матеріалу для селекції нових сортів. Аналіз одержаних результатів показав, що за загальною частотою індукованих змін, та часткою сприятливих з них найбільш мінливим є сорт твердої пшениці Харківська 27. Одним із найсучасніших методів селекції є індукований мутагенез, значення методів якого полягає в тому, що вони, змінюючи генетичну структуру організмів, сприяють виникненню нових мутацій, чим збагачують природні ресурси генетичної мінливості, даючи селекціонерам великий матеріал для проведення добору і створення нових сортів (Кулиев Р. А., 1996, Моргун В. В., Логвиненко В. Ф., 1995; Ahloowalia B. S., Maluszynski M., 2004). Накопичено великий фактичний матеріал, який свідчить про різноманітні реакції рослинного організму на дію іонізуючої радіації.

Проведено дослідження впливу на атмосферне повітря виробничого обладнання сільськогосподарських підприємств у рамках розробки системи екологічного управління відповідно до ДСТУ ISO 14004:2006. Встановлено, що забруднення повітряного середовища у сільськогосподарському виробництві перш за все викликане використанням викопних видів палива, зокрема природного газу. Найбільш потужним обладнанням визнано сушку зерна SUKUP TE 2052E, яка використовується в господарствах сезонно, але воно потребує значних обсягів природного газу. Проведені розрахунки надали змогу оцінити обсяг викидів основних шкідливих та парникових газів - продуктів горіння природного газу (діоксид азоту, оксиду вуглецю, ртуті та її сполук, діоксиду вуглецю, оксиду діазоту та метану), приземні концентрації цих домішок в повітрі та відстань, на якій спостерігається максимальна концентрація забруднюючих речовин. Встановлено, що експлуатація такого сільськогосподарського обладнання може призводити до перевищення допустимої приземної концентрації діоксиду азоту. Максимальна концентрація речовини за несприятливих метеорологічних умов спостерігається на відстані 82,5 м. Одержані результати свідчать про необхідність віднесення використовуваного обладнання до об'єктів четвертого класу небезпечності зі встановленим розміром санітарно-захисної зони 100 м. Такі умови не потребують корегування взаємного розміщення обладнання сільськогосподарського підприємства та сельбищної зони для території дослідження. Проведений аналіз свідчить про значимість впливу об'єктів сільськогосподарського призначення на якість повітря та важливість врахування розмірів санітарно-захисної зони при розміщенні виробничих об'єктів сільськогосподарських підприємств. Для зменшення тривалості використання обладнання, що викликає занепокоєння стосовно впливу на довкілля, необхідно забезпечити його використання у більш стислі терміни за найбільш комфортних метеорологічних умов.

Індекс рубрикатора НБУВ: П144

Рубрики:

Посівний та садивний матеріал та його підготування

Шифр НБУВ: Ж101173 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати гібридизації пшениці ярої м'якої з житом ярим залежно від метеорологічних умов. Відмінності погодних умов оцінювали за гідротермічним коефіцієнтом Г. Т. Селянінова (ГТК). Узагальнені результати свідчать, що в зоні Лісостепу України основним фактором, який визначає рівень реалізації потенціалу генотипу, є погодний. Віддалена гібридизація - метод створення принципово нових рослин, які об'єднують у своїй спадковій основі найбільш цінні риси і ознаки дикорослих і культурних рослин - продуктів тривалої еволюції природного та штучного добору. Багато сортів пшениці, що вирощуються в Україні, вже не задовольняють потреби сучасного агровиробництва, особливо за стійкістю до хвороб і несприятливих умов погоди - посухи, низьких і високих температур. У зв'язку з цим віддалена гібридизація є одним з перспективних шляхів створення сортів інтенсивного типу з широкою екологічною пластичністю, високим урожаєм і якістю. Саме тому експериментальна віддалена гібридизація стала необхідною та актуальною в селекції пшениці.

Наведено результати трирічних досліджень щодо впливу гербіцидів, зокрема грамініцидів, на забур'яненість посіву та урожайність нуту в Східному Лісостепу України. Встановлено, що грамініцид "Міура" найбільше контролював кількість (на 98 %) і сиру масу (на 99 %) злакових однорічних бур'янів у посівах нуту. Застосування протизлакових гербіцидів на фоні грунтового гербіциду "Адвокат" створило передумови для зростання сирої маси дводольних багаторічних і окремих дводольних малорічних бур'янів у посівах нуту. Тому не виявлено оптимальної комбінації гербіцидів для забезпечення найбільшого рівня урожайності нуту.

Розглянуто питання побудови та використання математичної моделі тиристорного однофазного мостового випрямляча засобами візуального моделювання. На відміну від моделювання на схемотехнічному рівні запропонована математична модель має значно більшу швидкодію, що надає змогу скоротити час моделювання складних електротехнічних комплексів, до складу яких входить тиристорний випрямляч. Запропонована реалізація математичної моделі випрямляча описує його роботу як у режимі безперервного струму, так і у режимі переривчастого. Розглянуто питання адекватності запропонованої математичної моделі шляхом порівняння результатів моделювання, отриманих за її допомогою, та результатів моделювання, що були отримані за допомогою схемотехнічної моделі. Досліджено вплив кута керування на величину похибки, що виникає у разі моделювання пускового режиму випрямляча.

Досліджено основні теоретичні аспекти формування організаційно-економічних засад розвитку матеріально-технічної бази (МТБ) сільськогосподарських підприємств (СГП) України. Досліджено суть поняття "матеріально-технічна база сільського господарства України", теоретичні положення матеріально-технічного забезпечення як чинника впливу на ефективність її використання, запропоновано ознаки інтенсифікації аграрного виробництва на основі інновацій, узагальнено теоретико-методичні підходи до оцінки стану й ефективності системи матеріально-технічного забезпечення галузі. Запропоновано синтез класичного та інноваційного підходів до формування і використання МТБ сільськогосподарського виробництва. Визначено поелементну структуру МТБ СГП. Розглянуто наявність основних видів техніки СГП України за 2011 - 2015 рр. Надано оцінку динаміці змін парку тракторів, комбайнів та сільськогосподарської техніки до показників енергетичного забезпечення. Оцінено віковий склад техніки і вказано на негативні тенденції збільшення ступеня його фізичного і морального зносу. Запропоновано заходи державної аграрної політики, які б сприяли зміцненню інноваційного потенціалу СГП та визначено пріоритетні напрями формування структурних елементів МТБ сільського господарства на інноваційній основі. Обгрунтовано напрями інвестиційно-інноваційного розвитку МТБ сільського господарства, що у подальшому може стати основою розробки комплексних програм інвестиційно-інноваційного розвитку галузі та ефективності використання її МТБ, спрямованих на забезпечення інтенсивного типу економічного зростання.

Досліджено залежність мітотичної активності у клітинах кореневої меристеми проростків опроміненого насіння від дози гамма-опромінення. Показано, що дія гамма-променів змінює протікання мітозу, що відображається у порушеннях формування мітотичного апарату, а саме - підвищенні мітотичних індексів. Підвищення мітотичної активності у клітинах кореневої меристеми проростаючого насіння ярої пшениці пояснюється дією малих доз радіації, яка активує і регулює події у мітотичному циклі та перебіг самого мітозу, тобто призводить до прискорення ділення клітин. Зниження ж мітотичного індексу за збільшення дози гамма-опромінення зумовлене сильнішим ураженням самих систем відновлення клітин. Відмічено залежність прояву впливу гамма-променів на генетичний апарат ярої пшениці від дози гамма-радіації, сорту та виду. В результаті проведених досліджень встановлено, що найбільш ефективним індуктором мутацій є доза гамма-променів 100 - 150 Гр. У сорту м'якої пшениці Героїня спостерігається більш вища мітотична активність і більш різкий ріст мітотичної активності, ніж у сорту твердої пшениці Чадо. Тобто, м'яка пшениця сорту Героїня є більш чутливою до дії гамма-променів. Це свідчить про те, що мітотична активність у меристемах корінців залежить від генотипових особливостей рослин ярої пшениці та дії гамма-опромінення. Зроблено припущення, що існує різна чутливість клітин у різних фазах мітотичного циклу, яка є універсальною, генетично детермінованою властивістю, що забезпечує високу надійність у структурній і функціональній перебудові рослинної клітини за дії гамма-променів.

Приведены результаты экспериментов по изучению влияния обработки семян оптическим излучением красного диапазона на энергию прорастания и лабораторную всхожесть семян, динамику сухой массы эндоспермов и проростков, содержание крахмала и моносахаридов в прорастающих семенах ячменя. Установлено, что облучение оптическим диапазоном вызывает не только быстрый ответ, но и пролонгированное действие на физиологические и биохимические процессы в растениях. Исследования, проведенные на семенах ячменя (Hordeum vulgare L.) сорта "Джерело", обоснованные четырехкратным повторением опыта, состояли в предварительном замачивании семян в дистиллированной воде и последующей обработки семенного материала оптическим излучением красного диапазона при оптимальной температуре прорастания. Анализ полученных результатов показал, что оптическое излучение красного диапазона активирует процесс прорастания семян, а именно повышает энергию прорастания на 27 %, при этом лабораторная всхожесть повышается на 16 %. Данный процесс можно объяснить тем, что оптическое излучение красного диапазона активирует систему фитохромов, что и приводит к прорастанию семян. Интенсивность роста оценивалась по показателю сухой массы эндосперма и проростков. В ходе эксперимента наблюдалось уменьшение массы эндоспермов, что свидетельствует о более интенсивном использовании запасных питательных веществ проростками, и увеличение массы последних. Сделанные выводы подтверждаются и в ходе определения содержания крахмала. Увеличивается содержание продуктов гидролиза крахмала, моносахаридлв, начиная с 3-го дня прорастания, Это свидетельствует об активизации амилолитических ферментов. Таким образом, облучение семян оптическим излучением красного диапазона может рассматриваться как наиболее экологически безопасный и малозатратный метод предпосевной обработки семенного материала с целью активации биохимических процессовв растениях. В частности, его применение оправданно для обработки семенного материала с целью повышения всхожести, в том числе при размножении растений природной флоры, которая требует охраны и восстановления.