Висвітлено особливості розвитку жіночих статевих органів у період новонародженості, дитинства, статевого дозрівання. Досліджено психосоматичні та соматопсихічні розлади у разі порушення репродуктивної функції у дівчат. Описано передменструальний синдром, психічні порушення у жінок під час вагітності та пологів, післяпологові психози, а також психічні порушення у клімактеричному періоді. Розглянуто організаційні, соціальні та психологічні питання у випадку безплідності. Охарактеризовано психологічні та психопатологічні реакції на згвалтування.

Комплексна оцінка ультразвукового дослідження і кардіомоніторного спостереження за станом плода є важливим джерелом інформації про ступінь його внутрішньоутробного нездоров'я. При ультразвуковому дослідженні часто виявляються побічні ознаки внутрішньоутробного інфікування, що дозволяє своєчасно поставити діагноз, почати лікування, виробити вірну тактику ведення пологів.

Розглянуто історію формування та наукову діяльність кафедри акушерства та гінекології N 2 Харківського державного медичного університету. Наведено відомості про керівників кафедри (А.Я.Калькау, І.П.Каменського, А.І.Блюменталя, Ф.І.Гана, І.П.Лазаревича, М.П.Толочинова, П.Я.Ясинського, П.В.Міхіна, В.Д.Бранта, П.Х.Хажинського, Р.Л.Лівшину, І.І.Грищенко, М.Г.Богдашкіна, Ю.С.Паращука) та розглянуто основні напрямки наукових досліджень. Висвітлено організаційно-методичну, консультативну та лікувальну діяльність "Обласного центру акушерства, гінекології та статевого виховання дітей і підлітків", створеного при кафедрі акушерства та гінекології N 2 Харківського державного медичного університету в 1998 р.

Рассмотрена история формирования и научная деятельность кафедры акушерства и гинекологии N 2 Харьковского государственного медицинского университета. Приведены сведения о руководителях кафедры (А.Я.Калькау, И.П.Каменском, А.И.Блюментале, Ф.И.Гане, И.П.Лазаревиче, Н.И.Толочинове, П.Я.Ясинском, П.В.Михине, В.Д.Бранте, П.Х.Хажинском, Р.Л.Лившиной, И.И.Грищенко, Н.Г.Богдашкине, Ю.С.Паращуке) и рассмотрены основные направления научных исследований. Освещена организационно-методическая, консультативная и лечебная деятельность "Областного центра акушерства, гинекологии и полового воспитания детей и подростков", созданного при кафедре акушерства и гинекологии N 2 Харьковского государственного медицинского университета в 1998 г.

Розглянуто питання планування, виконання та оформлення дисертаційних досліджень, застосування сучасних комп'ютерних технологій. Висвітлено методи роботи з лабораторними тваринами за умов біомедичного дослідження, використання наукової літератури. Проаналізовано принципи наукового спілкування.

Розглянуто питання розвитку жіночих статевих органів у період новонародженості, дитинства, статевого дозрівання, а також аномалій розвитку даних органів, порушення меструальної функції. Наведено зразок алгоритму дій лікаря під час проведення обстеження дівчаток - підлітків. Проаналізовано особливості організації гінекологічної допомоги даним дітям. Охарактеризовано природні методи планування сім'ї.

Рассмотрены вопросы развития женских половых органов в период рождаемости, детства, полового созревания, а также аномалий развития данных органов, нарушения менструальной функции. Приведен образец алгоритма действий врача при проведении обследования девочек - подростков. Проанализированы особенности организации гинекологической помощи данным детям. Охарактеризованы природные методы планирования семьи.

Описано удосконалену методику фізичної та психопрофілактичної підготовки (ФППП) вагітних жінок до пологів. Наведено загальні відомості про вагітність, можливі ускладнення її, пологи, післяпологовий період. Розкрито сутність ФППП, висвітлено механізми дії фізичних та інших засобів підготовки: ранкової гімнастики, лікувальної ходьби, закалювання, масажу. Розглянуто питання профілактики гестозів вагітних жінок, тазових передлежань плода, лактостазу, маститу.

Описана усовершенствованная методика физической и психопрофилактической подготовки (ФППП) беременных женщин к родам. Приведены общие сведения о беременности, возможных её осложнениях, родах, послеродовом периоде. Раскрыта сущность ФППП, освещены механизмы действия физических и других средств подготовки: утренней гимнастики, лечебной ходьбы, закаливания, массажа. Рассмотрены вопросы профилактики гестозов беременных женщин, тазовых предлежаний плода, лактостаза, мастита.

Розглянуто епідеміологію та патогенез нозокоміальних інфекцій, встановлено їх клініко-епідеміологічні особливості. Наведено приклади молекулярного типування деяких збудників внутрішньолікарняних інфекцій. Запропоновано методику проведення клініко-мікробіологічного та епідеміологічного моніторингу у родопомічних закладах. Охарактеризовано групи та фактори ризику виникнення внутрішньолікарняної інфекції, встановлено критерії оцінювання епідемічної небезпеки. Наведено перелік антисептичних засобів, рекомендованих для застосування в акушерстві та гінекології. Встановлено порядок розслідування та ліквідації спалаху внутрішньолікарняних інфекцій серед роділей, породілей та новонароджених в акушерських стаціонарах. Розглянуто сучасні методи лікування, діагностики та профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.

Рассмотрены эпидемиология и патогенез нозокомиальных инфекций, установлены их клинико-эпидемиологические особенности. Приведены примеры молекулярного типирования некоторых возбудителей внутрибольничных инфекций. Предложена методика проведения клинико-микробиологического и эпидемиологического мониторинга в роддомах. Охарактеризованы группы и факторы риска возникновения внутрибольничной инфекции, установлены критерии оценивания эпидемической опасности. Приведен перечень антисептических средств, рекомендованных для применения в акушерстве и гинекологии. Установлен порядок расследования и ликвидации очага внутрибольничных инфекций среди рожениц и новорожденных в акушерских стационарах. Рассмотрены современные методы лечения, диагностики и профилактики внутрибольничных инфекций.

Наведено перелік праць співробітників Харківського державного медичного університету з питань фізіології вагітності та пологів, психопрофілактичної підготовки вагітних до пологів, аборту, недоношеної та переношеної вагітності, фетоплацентарної недостатності, патології післяполового періоду, порушення лактації, а також з таких проблем гінекології, як аномалії розвитку та положення статевих органів, доброякісні та злоякісні новоутворення, безплідність.

Приведен перечень работ сотрудников Харьковского государственного медицинского университета по вопросам физиологии беременности и родов, психопрофилактической подготовки беременных к родам, аборта, недоношенной и переношенной беременности, фетоплацентарной недостаточности, патологии послеродового периода, нарушения лактации, а также по таким проблема гинекологии, как аномалии развития и положения половых органов, доброкачественные и злокачественные новообразования, бесплодие.

Изучено состояние центральной гемодинамики у 120-ти беременных, страдающих гипертонической болезнью, и у 30-ти женщин с физиологическим течением беременности. Результаты проведенных исследований указывают на нарушения центральной гемодинамики у беременных с гипертонической болезнью, выраженность которых зависит от степени тяжести данной патологии. На основании изучения нарушений центральной гемодинамики у беременных, страдающих гипертонической болезнью, установлено, что лечебные мероприятия должны включать проведение гипотензивной терапии с учетом типа центральной гемодинамики. Полученные результаты исследования способствовали проведению адекватных лечебно-профилактических мероприятий у беременных с гипертонической болезнью, что позволило повысить эффективность лечения данной группы беременных по сравнению с общепринятыми методиками.

Проведено доплерометрическое исследование маточно-плацентарно-плодовой гемодинамики у 120-ти беременных, страдающих гипертонической болезнью различной степени тяжести, и у 30-ти женщин с физиологическим течением беременности. Анализ результатов исследований указывает на то, что у беременных с пограничной первичной артериальной гипертензией наиболее частым вариантом были нарушения маточно-плацентарного кровотока (1А степень тяжести гемодинамических нарушений в системе мать - плацента - плод). Для беременных с гипертонической болезнью I степ. характерны нарушения маточно-плацентарного и фетоплацентарного кровотоков (ІІ степ. тяжести гемодинамических нарушений). У беременных с гипертонической болезнью II степ. наиболее частым сочетанием было увеличение мозгового кровотока плода при снижении маточно-плацентарного и фетоплацентарного кровотоков, кроме того, в 10 % случаев выявлялся "нулевой" диастолический кровоток в артерии пуповины, что свидетельствовало о критическом нарушении плодово-плацентарного кровотока (ІІІ степень тяжести гемодинамических нарушений в системе мать - плацента - плод). Результаты исследований свидетельствуют, что гипертоническая болезнь у беременных вызывает нарушения гемодинамики в системе мать - плацента - плод, при этом степень тяжести нарушений маточно-плацентарно-плодового кровообращения прогрессирует с увеличением степени тяжести гипертонической болезни.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р73д(4УКР)

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Анализ проведенных исследований показал, что вредные промышленные факторы окружающей среды (тяжелые металлы: кобальт, кадмий) являются причиной серьезных осложнений во время беременности у женщин, занятых в сфере переработки фосфоритов: нарушения эндокринной функции фетоплацентарного комплекса, накопление тяжелых металлов в последах, а также со стороны плода: гипоксия, синдром задержки развития внутриутробного плода и другие заболевания у новорожденных.

Доказано, что цитомегаловирусная инфекция, при отсутствии других причинных факторов, способствует возникновению клинической картины угрожающего аборта раннего срока. Разработанная схема лечения беременных женщин приводит к скорейшему улучшению состояния беременных и является средством профилактики плацентарной недостаточности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р454.991 + Е70*333.11 с3

Рубрики:

Кріоконсервація

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены проблемы этиологии, патофизиологии и комплексного лечения экстренных хирургических заболеваний органов брюшной полости. Рассмотрены вопросы диагностики и современные шкалы оценки тяжести состояния больных при различных неотложных заболевания и их осложнениях. Раскрыты новые диагностические методы, малоинвазивные лечебные технологии, современные фармакологические средства лечения больных с внутрибрюшными и системными осложнениями после хирургических вмешательств на органах брюшной полости. Освещены преимущества и недостатки усовершенствованных и разработанных новых технологий хирургического лечения послеоперационных осложнений.

Представлено результати вивчення перебігу вагітності та пологів у жінок репродуктивного віку, які мали порушення менструальної функції в пубертаті. Встановлено, що акушерські та перинатальні ускладнення в більшості з них виникають на тлі екстрагенітальної патології (84,5 %), вірогідно частіше, ніж у жінок із нормальним пубертатогенезом, супроводжуються порушеннями гормонального гомеостазу та патологічними гемодинамічними змінами у фетоплацентарному комплексі, частіше спостерігаються в жінок з гіпоменструальним синдромом і пубертатними матковими кровотечами в анамнезі.

Представлены результаты сонографического и допплерографического мониторинга двуплодной монохориальной беременности, осложненной хроническим некорригированным прогрессирующим синдромом фето-фетальной трансфузии.

Проанализированы особенности эхографической картины, акушерской тактики, перинатальных исходов и возможностей постнатальной коррекции врожденной патологии 33 случаев, в которых анатомические мальформации плода были выявлены позже 22-х недель беременности.

Вивчено особливості перебігу вагітності та пологів у 110 юних жінок у віці від 13 до 18 років. Групу порівняння склали 100 вагітних жінок репродуктивного віку (19 - 38 років). Усім вагітним жінкам проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження. Виявлено, що у юних першороділь вагітність і пологи у 80,9 % випадків перебігали на фоні екстрагенітальної патології. Переважала анемія вагітних (55,4 %). У 88,4 % юних жінок пологи проходили з ускладненнями. Частота народження дітей з гіпотрофією різного ступеня вірогідно вища, ніж у жінок репродуктивного віку.

Проаналізовано клінічний перебіг міхурового заносу в юних вагітних, виділено основні симптоми та наведено рекомендації щодо тактики ведення підлітків з цією патологією.