Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.030

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба у дітей

Шифр НБУВ: Ж16621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что широкое использование антибиотиков в схемах лечения у детей в современных условиях влечет за собой ряд осложнений кишечника. Аллергические и токсические осложнения, диарея требуют дальнейшего изучения механизмов патогенеза и разработки диагностических критериев, предупреждения этих осложнений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.1

Рубрики:

Кишкові (водно-харчові) інфекції у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.19

Рубрики:

Інші кишкові (водно-харчові) інфекції у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.542-54

Рубрики:

Туберкульоз легень у дітей

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Высокий уровень развития методической науки способствовал разработке современных когнитивных образовательных технологий с гарантированным результатом. Их поиски широко ведутся в области естественнонаучных дисциплин, в том числе, в сфере медицинских знаний. Проанализированы формы, методы, виды обучения с последующей модернизацией путем внедрения когнитивных технологий в учебный процесс.

Обсуждены вопросы организации и внедрения методов физической реабилитации артериальной гипертензии у молодых людей. Показатели артериального давления и индекса массы тела расцениваются как предикторы включения студентов медицинского университета в программы физической реабилитации.

Мета роботи - розробка принципів організації фізичної реабілітації підлітків з артеріальною гіпертензією (АГ) безпосередньо у навчальному закладі із використанням тренувальної програми занять на велотренажерах і узагальнення одержаних результатів. Тренувальні вправи за запропонованою методикою пройшов 81 підліток з АГ. Заняття на велотренажері проводилися двічі на тиждень і тривали 30 хвилин. Реабілітаційний курс тривав 6 місяців. Кожне тренування закономірно знижувало артеріальний тиск на п'ятій хвилині відновлювального періоду, що треба віднести до позитивної симптоматичної дії вправи на велотренажері. У осіб, що тренувалися, за результатами тесту PWC170 підвищувалася фізична працездатність. Через 6 місяців після закінчення реабілітаційної програми середній добовий систолічний АГ зменшився у юнаків на 3 мм рт.ст., а у дівчат - на 11 мм рт.ст., що дозволило значній частині з них вийти із зони високих показників АГ і досягти так званих "цільових показників". Висновки: доведений позитивний вплив на підвищений АГ у підлітків регулярних динамічних фізичних вправ (тренування на велотренажерах) свідчить про доцільність і практичну можливість організації фітнес-залів безпосередньо у навчальному закладі.

Цель работы - изучить частоту возникновения, особенности течения и возможности профилактики антибиотикоассоциированной диареи (ААД) у ожоговых больных. В период с 2010 по 2014 гг. в областном ожоговом отделении г. Запорожья под наблюдением находилось 452 ребенка с ожоговыми травмами, которые принимали антибиотикотерапию. На фоне лечения ожоговых травм ААД различной степени тяжести развивалась у 8,6 - 24 % детей. У 76 % детей ААД сопровождалась выделением патогенных токсинов Clostridium difficile. Разработаны методы профилактики ААД, главным из которых было превентивное, с первых часов пребывания в стационаре, назначение орального пробиотика, содержащего пробиотические штаммы Lactobacillus acidophilus R0052 и Lactobacillus rhamnosus R0011 в составе препарата "Лацидофил" в возрастных дозировках. Выводы: антибиотикоассоциированная диарея является существенной проблемой пациентов ожогового отделения. Применение пробиотического препарата "Лацидофил" в комплексе лечения ожоговой травмы снижает в три раза частоту развития ААД и уменьшает тяжесть ее проявлений.

Артеріальна гіпертензія (АГ) все частіше розглядається як педіатрична проблема, хоча на ранніх стадіях формування цього захворювання не сприймається підлітком як хвороба, тому що не проявляється ніякими симптомами. Це значно ускладнює проведення заходів щодо її профілактики та лікування. Саме використання тренувальної програми з використанням велотренажерів з метою підвищення рівня фізичної працездатності у підлітків з АГ безпосередньо у навчальному закладі є немедикаментозним лікуванням передгіпертензії, лабільної і стабільної АГ, подолання малорухливого способу життя. Студенти медичного університету 16 - 17 років із первинною АГ тренувалися на велотренажері два рази на тиждень по 30 - 40 хвилин протягом 7 місяців. Студенти продемонстрували підвищення рівня фізичної працездатності, стійке зниження рівня артеріального тиску. Таким чином, доцільне подальше удосконалення програми тренувань за рахунок впровадження більш або менш інтенсивних навантажень за кратністю виконання вправ на тиждень, їх тривалістю, розподілу навантаження під час виконання вправи. Це дозволить залучити підлітків до фізичної активності і контролю ваги тіла, активного впровадження серед молоді стратегії здорового способу життя, боротьби з палінням, відмови від вживанням алкогольних напоїв і надмірної кількості кухонної солі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Своєчасна діагностика та лікування первинної артеріальної гіпертензії (АГ) у молодих осіб має велике значення для запобігання ускладненням захворювання і передчасній смерті у дорослому віці. Мета роботи - обговорення ефективності програми діагностики, профілактики та лікування первинної АГ у студентів, створеної на основі щорічних профілактичних медичних оглядів, і подальшого спостереження за участю медичного персоналу кафедр педіатричного та терапевтичного профілю. Щорічно в медичному університеті у студентів-першокурсників під час профілактичного огляду вимірюється артеріальний тиск (АТ). Підставою для подальшого медичного обстеження стають значення АТ 120/80 мм рт. ст. і вище. Діагноз первинної АГ підтверджується добовим моніторуванням АТ і поглибленим клініко-лабораторним та інструментальним обстеженням. З огляду на те, що суб'єктивні скарги у підлітків із первинною АГ є малоінформативними для діагнозу та прогнозу, для визначення загального стану здоров'я використовували запитальник SF-36. Гіпертрофія лівого шлуночка (ГЛШ) серця є однією з найбільш несприятливих кардіоваскулярних подій у молодих людей з АГ, тому для уточнення предикторів розвитку ГЛШ проводили ехокардіоскопію, електрокардіографію (ЕКГ) і дослідження поліморфізму (SNP) генів сімейства NFATC. Діагноз первинної АГ встановлюється щорічно у близько 19 % першокурсників. Серед них з АГ виявлено 16,7 % осіб із "високими нормальними цифрами АТ", лабільну АГ - у 48,8 % підлітків, стабільну АГ - у 23,8 % осіб, "гіпертензію білого халату" - у 8,3 % осіб і масковану гіпертензію (виявлялася тільки методом ДМАТ) - у 4,8 % осіб. Встановлено, що 29,8 % підлітків з уперше виявленою АГ мали на ЕКГ позитивний щодо ГЛШ індекс Соколова - Лайона, і подальше обстеження цих хворих протягом 6 - 12 міс виявило її формування. Виявлено асоціацію генотипу CG SNP rs2229309 гена NFATC4 із розвитком ГЛШ. Перераховані ознаки, як прогностично несприятливі, можуть бути використані для своєчасного призначення медикаментозного лікування. Зроблено висновки, що для організації медичної допомоги студентам із вперше виявленою первинною АГ необхідно впроваджувати медичний скринінг підвищених цифр АТ і клінічне обстеження з вивченням прогностичних предикторів несприятливого перебігу захворювання.

Мета роботи - залежно від гендерної ознаки та перебігу хвороби в підлітків віком 17 років у порівняльному дослідженні із здоровими особами дослідити вміст у крові біологічно активних речовин - пептидів та гормонів, спроможних впливати на артеріальний тиск (АТ) та розвиток артеріальної гіпертензії (АГ). Обстежено 87 підлітків (37 юнаків та 50 дівчат), які в подальшому ввійшли до 4 основних (підлітки жіночої та чоловічої статі із стабільною та лабільною АГ) та 2 контрольних (26 дівчат та юнаків із нормальним артеріальним тиском крові) груп спостереження. Усім підліткам проведений добовий моніторинг АТ та комплексне клінічне обстеження, яке виключило симптоматичну АГ. У всіх підлітків визначали сироваткові концентрації біологічно активних сполук, а саме: ендотеліну, реніну, копептину, тестостерону, естрадіолу, остеокальцину та PIVKA-II (протеїну, що виникає в разі дефіциту вітаміну K) методами імуноферментного аналізу. Визначено, що найважливіша особливість, яка відрізняє підлітків з АГ від однолітків із нормальним АТ, стосується реніну, сироваткові концентрації якого майже в 1,5 раза підвищені в юнаків із лабільною АГ та вдвічі - із стабільною АГ. У дівчат виявлені такі ж закономірності з перевищенням рівня реніну більше ніж удвічі при стабільній АГ. У дівчат, незалежно від перебігу АГ, були підвищені показники ендотеліну. Крім того, дівчата зі стабільною АГ мали й високі показники PIVKA-II. Висновки: підвищення рівня сироваткового реніну в юнаків та дівчат пізнього пубертатного віку як показника ренальної дисфункції можна вважати суттєвою ознакою розвитку АГ у підлітків. Встановлення важливого значення ниркової дисфункції з підвищенням рівня вазопресорних гормонів спрямовує терапевтичні зусилля при лікуванні підлітків з АГ саме на корекцію цієї ланки патогенезу юнакової АГ.