Изучено изменение тиреоидных и тиреотропного гормонов в I, II и III триместрах беременности у 39-ти женщин с аутоиммунным тиреоидитом. Результаты указывают на влияние тиреоидной дисфункции в генезе акушерской патологии и необходимость обследования тиреоидного статуса у беременных с целью профилактики гестационного гипо- и гипертиреоза.

Вперше на основі комплексного обстеження 693-х із різною патологією щитовидної залози (ЩЗ) в динаміці вагітності показано особливості функціонального стану та характеру змін тиреоїдного гомеостазу, фетоплацентарного комплексу, функціонування системи оксиду азоту й їх становлення за різних видів захворювання ЩЗ залежно від ступеня їх тяжкості. Визначено зміни психоемоційного стану, пероксидації ліпідів, ендогенної інтоксикації, нуклеїнового обміну й їх роль у генезі розвитку акушерських і перинатальних ускладнень. Виявлено звТязок між рівнем L-аргініну та частотою дистресу плода, між тиреотропним гормоном і плацентарним лактогеном, що свідчить про збереження звТязків між фетоплацентарним комплексом і ЩЗ та судинними порушеннями. Вивчено зміни гемодинаміки матковоЦплацентарноЦплодового кровотоку з урахуванням характеру тиреоїдної патології. Запропоновано критерії ранньої діагностики порушень стану плода. Розроблено нові методи прогнозування, профілактики та лікування ускладнень із включенням адекватної прегравідарної підготовки, корекції йодного дефіциту, психоемоційного паттерну, нормалізації тиреоїдного гомеостазу, фетоплацентарного комплексу, обміну оксиду азоту та диспансерного спостереження за дітьми. Доведено, що дана система організаційних і лікувально-профілактичних заходів дозволяє значно знизити частоту акушерських і перинатальних ускладнень у жінок із тиреопатіями.

Розкрито проблеми функціонування системи мати - плацента - плід у жінок з патологією щитовидної залози за умов природної йодної недостатності. Наведено результати епідеміологічних і клінічних досліджень особливостей перебігу вагітності, пологів, стану здоров'я новонароджених. Визначено поширеність тиреоїдної патології у вагітних жінок в регіоні легкого йодного дефіциту. Проаналізовано вплив множинних гіперпластичних процесів органів репродуктивної системи на стан щитовидної залози у жінок. Наведено алгоритм спостереження за вагітними з дифузним токсичним зобом. Увагу приділено питанням лікування та профілактики тиреопатій у вагітних жінок, що проживають за умов природного йодного дефіциту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.415.120.11

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.21-29

Рубрики:

Патологія вагітності

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Під спостереженням перебувало 136 вагітних, розподілених на три групи: 39 вагітних з оперативним втручанням на щитоподібній залозі (ЩЗ) з приводу вузлового утворення до настання даної вагітності; 47 жінок одержували консервативне лікування з приводу вузлового зоба, діагностованого під час даної вагітності; 50 практично здорових жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Стану фетоплацентарного комплексу у вагітних з вузловими утвореннями ЩЗ притаманний розвиток плацентарної недостатності, що зумовило високу частоту ускладнень періоду новонародженості: гіпоксія різного ступеня тяжкості, гіпербілірубінемія, анемія, ураження центральної нервової системи, кардіопатія.

Проведено обстеження 160 вагітних із різними формами тиреопатії та 20 жінок із фізіологічним перебігом гестації; 80 вагітним застосовано традиційну терапію ускладнень вагітності, які зумовлені захворюваннями щитоподібної залози. Результати лікування цієї групи порівняно з ефектом застосування Цитофлавіну та Глутаргіну за показниками обміну оксиду азоту та нуклеїнового гомеостазу. Запропонована терапія сприяла поліпшенню метаболізму материнсько-плодового комплексу, збільшенню рівня L-аргініну та зниженню активності нуклеаз.

Проведено обстеження 160 вагітних із патологією щитоподібної залози та 20 вагітних із фізіологічним перебігом гестації для визначення специфіки обміну оксиду азоту, вмісту L-аргініну в сироватці венозної крові та нітратів у сечі, стану нуклеїнового гомеостазу. Одержані результати свідчать про участь оксиду азоту та нуклеїнових кислот у механізмах порушень системного та регіонального кровообігу у вагітних із тиреопатіями, а отже, і можливість використання вказаних показників в оцінці ефективності терапії.

Досліджено морфофункціональні особливості будови плаценти від 54 породілей з ендемічною йоддефіцитною тиреопатією. Виявлено патологічні деструктивні зміни, часті випадки незрілості, запальних змін та аномальних плацент у випадку патології щитоподібної залози під час вагітності. Зазначені зміни в плацентах вимагають медикаментозної корекції та компенсування нестачі йоду під час гестації для запобігання розвитку плацентарної дисфункції та виникнення перинатальних ускладнень.

Визначено гемодинамічне забезпечення плода за даними кардіотокографії, доплерометрії, біофізичного профілю плода у 160 вагітних із йододефіцитними тиреопатіями. Порушення функціонального стану фетоплацентарного комплексу у разі патології щитоподібної залози характеризуються зменшенням показників біофізичного профілю плода, погіршенням матково-плацентарно-плодової гемодинаміки, морфологічними змінами плаценти. Первинною ланкою у цьому випадку вважається порушення системи мікроциркуляції плаценти, оцінка показників кровотоку, що надає змогу прогнозувати формування плацентарної недостатності, проявами якої є дистрес плода та затримка його росту. Функціональне оцінювання стану плода сприяє антенатальній діагностиці порушень функції плаценти як пускового механізму розвитку акушерських і перинатальних ускладнень у разі йододефіцитної тиреопатії.

Исследованы процессы пероксидного окисления липидов и уровень эндогенной интоксикации у 160 беременных с разными видами тиреопатий и у 20 женщин с физиологическим протеканием беременности. Выявлен достоверный рост показателей пероксидации липидов и накопления в крови средних молекул в зависимости от тяжести патологии щитовидной железы, что требует антиоксидантной коррекции.

Проведена количественно-качественная характеристика психоэмоциональных изменений путем стандартизированного многофакторного опроса личности у 160 беременных с патологией щитовидной железы (ЩЖ) и 20 беременных с физиологическим течением беременности. У женщин с патологией ЩЖ наблюдаются изменения в психоэмоциональном состоянии, что характеризуется повышенной тревожностью с депрессивными тенденциями, сниженной общей активностью, чувством подавленности, волнения, ухудшением настроения. Выявленные критерии позволяют отнести данные изменения к паттерну личности или к проявлениям патологического невротического состояния в условиях дизадаптации. Приобретенные нарушения неблагоприятно влияют на течение беременности, родов, перинатальные последствия.

Проведено наблюдение за 160 беременными с различными нозологическими видами патологии щитовидной железы, которым производилась традиционная (гормонозаместительная) терапия заболевания с добавлением донатора оксида азота глутаргина и субстратного антигипоксанта цитофлавина. Изучено изменение показателей перекисного окисления липидов и уровня эндогенной интоксикации под влиянием проводимого лечения. Достоверный рост перекисного окисления липидов приводит к накоплению в крови средних молекул. Эндогенная интоксикация при тиреопатии у беременных указывает на токсический компонент протекания заболевания, вызывая плацентарную дисфункцию, которая эффективно коррегируется предложенной схемой лечения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.415.12

Рубрики:

Захворювання щитовидної залози у вагітних

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено функціональний стан щитоподібної залози (ЩЗ) у вагітних із підвищеним титром антитіл до тиреоїдної пероксидази (ТПО) за умов йодної недостатності в довкіллі. Показано, що основними предикторами гіпотироксинемії у вагітних із підвищеним титром антитіл до ТПО є відносно високий рівень тиреотропного гормону та низький рівень вільного тироксину на початку вагітності. Призначення індивідуальної йодної профілактики фізіологічними дозами калію йодиду (200 мкг на добу) жінкам із підвищеним титром антитіл до ТПО не супроводжується зростанням ризику порушення функції ЩЗ під час вагітності.

З метою вивчення впливу йодної профілактики на перебіг вагітності у жінок в регіоні природного йодного дефіциту під спостереженням перебувало 76 ватних жінок з дифузним нетоксичним зобом (ДНЗ) I і II ступенів. Обстежені жінки були розподілені на дві групи залежно від прийому препаратів йодиду калію. До першої групи увійшло 27 жінок, які не одержували йодид калію впродовж вагітності. Профілактика йододефіцитних захворювань у цик жінок здійснювалася шляхом вживання йодованої кухонної солі. Другу групу сформували 49 жінок, яким було призначено 200 мкг йодиду калію. На початку обстеження середній рівень йодурії становив у першій групі 54,8 мкг/л, у другій групі - 57,6 мкг/л. Під час обстеження у третьому триместрі було встановлено статистичне вірогідне підвищення екскреції йоду з сечею у жінок другої групи до 96,8 мкг/л. У жінок першої групи статистично вірогідних змін йодурії впродовж вагітності не відзначалося. Незалежно від розмірів щитоподібної залози серед жінок, які не одержували йодиду калію, достовірно частіше відзначалися загроза переривання вагітності та анемія. У вагітних з ДНЗ за відсутності здійснення індивідуальної йодної профілактики частіше спостерігалися явища гестозу та хронічна внутрішньоутробна гіпоксія плода. Призначення впродовж вагітності йодиду калію в дозі 200 мкг/добу нормалізує йодне забезпечення матері, зменшує кількість акушерських ускладнень, а також ризик порушень розвитку плода і новонародженого.

Досліджено проблему репродуктивного здоров'я в пацієнток з ожирінням. У жінок з ожирінням у структурі порушень менструального циклу переважає олігоменорея (у 62,2 % обстежених). На тлі ожиріння частота метаболічного синдрому становить 68,9 %, а порушеної толерантності до глюкози - 35,6 %. Призначення препарату ксенікал впродовж 6-ти міс надає змогу досягти відновлення менструальної функції в 75,6 % жінок з ожирінням, а в 31,1 % - відновлення овуляторної функції.

Використовуючи метод стандартизованого багатофакторного дослідження особистості, обстежено 50 вагітних жінок із дифузним токсичним зобом першої та другої стадії у другому триместрі вагітності, до та після проведеної комплексної терапії. Проведені дослідження показують зміни психоемоційної сфери, психологічну дезадаптацію, що потребує своєчасної діагностики та ефективно корегується запропонованою схемою лікування з використанням глутаргіну та цитофлавіну.

Наведено сучасні погляди та дані щодо чинників ризику, механізмів розвитку, клінічних особливостей та ускладнень дифузного токсичного зоба під час вагітності, пологів, у післяпологовому періоді та у новонароджених. Висвітлено інформацію щодо сучасних підходів до діагностики, лікування та профілактики цього захворювання, що надає підставу рекомендувати її для впровадження в практику.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.226.41 + Р716.216.41 + Р415.2

Рубрики:

Пологи при внутрішніх хворобах

Внутрішні хвороби у вагітних

Хвороби обміну речовин

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ