Проведено клініко-генеалогічний аналіз у сім'ях 520 пробандів, хворих на рак яєчників (РЯ), та 513 практично здорових жінок. У родичів пробандів з РЯ мало місце накопичення РЯ, раку молочної залози та органів травного тракту. Наведено результати клініко-генеалогічного моніторингу групи ризику щодо виникнення РЯ. Доведено необхідність проведення клініко-генеалогічного аналізу серед жінок України та створення програми спеціалізованої допомоги сім'ям з ризиком онкологічних захворювань.

Розглянуто проблеми генетики пухлин жіночих репродуктивних органів - шийки та тіла матки, яєчників та грудної залози. Викладено сучасні погляди на етіологію та патогенез цих захворювань з генетичних позицій. Висвітлено загальні та прикладні принципи генетичних підходів щодо діагностики спадкової схильності до ракових захворювань у жінок.

Рассмотрены проблемы генетики опухолей женских репродуктивных органов - шейки и тела матки, яичников и грудной железы. Изложены современные взгляды на этиологию и патогенез этих заболеваний с генетических позиций. Освещены общие и прикладные принципы генетических подходов относительно диагностики наследственной склонности к раковым заболеваниям у женщин.

Проведено комплексний аналіз лазерної поляриметричної діагностики біологічних тканин людини (БТЛ) на підставі застосування кореляційного та сингулярного підходів. Встановлено взаємозв'язок між кореляційним і сингулярним аналізом поляризаційно неоднорідних зображень БТЛ різної морфологічної будови та фізіологічного стану. Охарактеризовано Джонс-матричну двовимірну фазову томографію основних типів БТЛ. Запропоновано класифікацію основних типів БТЛ за статистикою двовимірних зображень елементів матриці Джонса. Наведено інтерференційні закони Френеля - Араго.

Проведен комплексный анализ лазерной поляриметрической диагностики биологических тканей человека (БТЧ) на основе применения корреляционного и сингулярного подходов. Установлена взаимосвязь между корреляционным и сингулярным анализом поляризационно неоднородных изображений БТЧ разного морфологического строения и физиологического состояния. Охарактеризована Джонс-матричная двумерная томография основных типов БТЧ. Предложена классификация основных типов БТЧ на основе статистики двумерных изображений элементов матрицы Джонса. Приведены интерференционные законы Френеля - Араго.

Проведен многофакторный анализ клинического анамнеза 520-ти женщин, больных раком яичников, 482-х - раком эндометрия и 513-ти практически здоровых женщин (контрольная группа). К факторам риска развития рака яичников и эндометрия отнесено 23 анамнестических и клинических признака (нарушение менструальной и детородной функции, хронические воспалительные процессы, доброкачественные опухоли матки и придатков, предопухолевые заболевания кожи и др.), среди которых 15 признаков были наиболее информативными.

Проаналізовано стан строми шийки матки в процесі малігнізації її епітелію. Обгрунтовано необхідність вивчення системи "епітелій - сполучна тканина" під час комплексної діагностики передракових змін і раку шийки матки. Досліджено можливості лазерної поляризаційної діагностики (метод матриць Мюллера) патології шийки матки. Встановлено алгоритми визначення статистичних орієнтаційних та анізотропних параметрів архітектоніки шийки матки в разі цієї патології. Одержано задовільні результати комп'ютерного моделювання змін індикатрис елементів матриць Мюллера. Зроблено висновок, що цей метод адекватно відображає процеси малігнізації епітелію шийки матки за будовою й орієнтацією колагенових волокон, що відкриває нові підходи до ранньої та диференційної діагностики цієї патології.

Проаналізовано дані літератури про роль генетичного чинника в етіопатогенезі раку жіночої репродуктивної сфери. Проведено комплексне клініко-генеалогічне та генетико-математичне обстеження 520-ти хворих на рак яєчників (РЯ) та 482 хворих на рак ендометрія (РЕ), які проживають у Чернівецькій області, і генетико-математичний аналіз одержаних даних. Показано, що у цій популяції переважним є мультифакторне походження РЯ та РЕ. Частка генетичного компонента в загальній схильності до захворювання становить 36,4 % у разі РЯ та 11,4 % у випадку РЕ. Розрахований ризик виникнення злоякісних пухлин у нащадків. Результати дослідження є основою для розробки методів прогнозування та профілактики РЯ та РЕ і сегрегованої з ними онкопатології у родичів хворих.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.560.20-5 + Р715.101.1-5

Рубрики:

Вульвіт, бартолініт та ін.

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.423-5

Рубрики:

Пухлини легенів

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено концепцію системного підходу до ранньої діагностики та профілактики злоякісних пухлин яєчників і ендометрія, який грунтується на організації та проведенні комплексу науково-обгрунтованих заходів щодо виявлення серед населення онкологічно обтяжених сімей, формування серед них контингенту підвищеного генетичного ризику та клінічно-генетичний моніторинг осіб з підвищеним генетичним ризиком. Рак яєчників та ендометрія охарактеризовано як мультифакторні захворювання з полігенним типом успадкування. Визначено, що внесок спадкових факторів з детермінацією схильності до раку яєчників становить 36 %, до раку ендометрія - 11 %. Розроблено класифікацію сімейного раку яєчників та ендометрія у Чернівецькому регіоні, що включила шість варіантів накопичення пухлин. Наведено критерії ідентифікації кожного сімейного варіанта. У процесі клініко-генеалогічного дослідження родоводів 520 жінок, хворих на рак яєчників, 482 - хворих на рак ендометрія та 513 практично здорових жінок встановлено, що в сім'ях хворих у великій кількості зареєстровано злоякісні пухлини жіночої репродуктивної сфери, молочної залози, шлунково-кишкового тракту. Продемонстровано потенційні можливості клініко-генетичного моніторингу 110 жінок - осіб із підвищеним генетичним ризиком розвитку раку. Трирічний нагляд за цими жінками дозволив виявити у чотирьох жінок рак яєчників та ендометрія на ранній стадії, а також фонові та передракові процеси жіночої репродуктивної сфери та молочної залози. Застосування багатофакторного аналізу дозволило визначити сукупність

Викладено питання, пов'язані з визначенням сутності, розкриттям функцій, властивостей і призначення управлінської технології бюджетування. Систематизовано інформацію щодо особливостей і проблем упровадження, основ організації, питань автоматизації бюджетування у банківських установах. Приділено увагу виконанню окремих управлінських функцій у банківській установі за використання бюджетного управління: визначено й охарактеризовано функції планування, мотивації, обліку, контролю, аналізу діяльності банку у структурі технології бюджетування.

Проаналізовано тенденції впливу іноземного капіталу на розвиток банківської системи України за умов забезпечення її стабільного функціонування (СФ) та в контексті інтеграційно-глобалізаційних процесів. Описано модель залежності обсягу капіталу банків від загальних макроекономічних показників. Висвітлено проблеми управління банківською діяльністю (БД) на макрорівні в аспекті забезпечення СФ банківського сектору. Наведено методичні рекомендації щодо управління портфелем інвестицій. Розкрито особливості інвестиційних стратегій банків у процесі формування портфеля цінних паперів. Проведено оцінювання кредитного ризику банків на основі дискримінантних моделей і дерев класифікації. Визначено ефективність управління кредитною діяльністю банків, шляхи удосконалення оцінювання їх фінансової стійкості, напрями забезпечення безпеки банківського сектору України.

Розкрито сутність капіталу, властивості, функції та структуру організаційно-економічного механізму управління капіталом підприємств (УКП). Проаналізовано рівень розвитку логістичних функцій на підприємствах в процесі управління потоками капітальних благ, ефективність управління грошовими потоками підприємств. Проведено оцінювання функціонування капіталу та ефективності його управління. Висвітлено питання методичного забезпечення та інструментарій УКП. Визначено джерела фінансування капіталу промислових підприємств, місце банківського інвестиційного та інноваційного кредитування у фінансуванні розвитку капіталу.

Висвітлено особливості матричної діагностики та надано класифікацію поляризаційних властивостей біологічних тканин. Обгрунтовано застосування методу матриці Джонса для диференціації оптичних властивостей біологічних кристалів багатошарових паренхіматозних тканин. Охарактеризовано лазерну поляриметричну діагностику мереж біологічних кристалів. Розглянуто стоксполяри- та корелометрію біологічних тканин та їх Мюллер-матричні зображення. Наведено механізм проведення Вейвлет-аналізу Мюллер-матричних зображень основних типів тканин людини. Проведено аналіз двохвимірної стоксполяриметрії багатошарових і двохвимірної поляризаційної корелометрії двошарових біологічних тканин. Узагальнено результати експериментальних досліджень кореляційних параметрів реальних біологічних тканин та їх об'єктних полів. Приділено увагу ранній та диференційній діагностиці раку легень на основі методів багатовимірної поляризаційно-кореляційної мікро- та спектроскопії. Висвітлено основні теоретичні положення методу лазерної поляриметрії. Розглянуто діагностичні можливості лазерної поляриметрії плазми крові людини.

Висвітлено питання теорії лазерної діагностики патології біологічних тканин (БТ), а також практичної лазерної дігностики пухлин жіночих репродуктивних органів (ЖРО). Розкрито особливості поляризаційного картографування БТ ЖРО. Подано інформацію про оптичне моделювання векторних полів шорстких поверхонь біологічного походження. Описано оптичні поляризаційні та кореляційні методи діагностики фазово-неоднорідних біологічних структур, поляризаційні сингулярності лазерних об'єктних полів БТ ЖРО та топологічну структуру мюллер-матричних зображень БТ. Показано можливості лазерної діагностики фонових, передракових процесів і початкового раку шийки матки та пухлин яєчників. Розглянуто лазерну поляриметрію крові та пунктата дугласового поглиблення у хворих з пухлинами яєчників.

Вивчено соціально-гігієнічні особливості захворюваності сільського жіночого населення та проведено клініко-генеалогічний аналіз. Виявлено групи ризику можливого виникнення злоякісних пухлин жіночої репродуктивної системи. Обгрунтовано необхідність запровадження клініко-генеалогічного аналізу для підвищення ефективності діагностики та профілактики онкопатології жіночої репродуктивної системи.

Проведено багатофакторний аналіз даних сімейного анамнезу 520 жінок, хворих на рак яєчників, 482 жінок, хворих на рак ендометрія та 513 практично здорових жінок (контрольна група) Чернівеччини. На основі генетико-епідеміологічного аналізу генеалогічних прикмет чітко визначено сукупність сімейних факторів ризику розвитку раку яєчників та ендометрія. Зроблено висновок про перспективність впровадження цього підходу в практику охорони здоров'я для організації профілактичної служби в гінекології.

Доведено позитивний вплив лівіалу на симптоматику клімактеричного та післякастраційного синдромів.

Вивчено особливості репродуктивного здоров'я, наявність вроджених вад розвитку серед дівчат-підлітків, родичок першого ступеня спорідненості до жінок, хворих на рак жіночої репродуктивної сфери. Зазначені патологічні зміни необхідно використовувати в медико-генетичному консультуванні як клінічні маркери факторів ризику захворювання на пухлини репродуктивної системи у дівчат.

Уперше застосовано нетрадиційний підхід до активного пошуку нових інформативних показників для виявлення пухлин жіночої репродуктивної сфери та їх прогнозування. Під час проведення цитоспектрофотометричного дослідження ДНК в ядрах епітеліальних клітин каналу шийки матки у хворих на доброякісні та злоякісні пухлини ендометрія виявлено стабільне його зростання, що може бути використано в алгоритмі диференційної діагностики.

Проведено багатофакторний аналіз клінічного анамнезу 520-ти жінок, хворих на рак яєчників, 482-х жінок, хворих на рак ендометрія та 513-ти практично здорових жінок (контрольна група) Чернівецької області. До факторів ризику розвитку раку яєчників та ендометрія віднесено 23 анамнестичні та клінічні ознаки (порушення менструальної та дітородної функцій, хронічні запальні процеси, доброякісні пухлини матки та придатків, передпухлинні захворювання шкіри, ізольовані вади розвитку).