Проведено клинико-инструментальное обследование 146-ти женщин с патологией шейки матки во время беременности и после родов. Контрольную группу составили 49 беременных. Установлена структура клинических форм доброкачественных и предраковых изменений эпителия шейки матки у беременных. Изучены особенности соматического и гинекологического анамнеза течения родов у женщин с различными формами патологии шейки матки. Определена зависимость между паритетом беременности, родов, методом родоразрешения и регрессом доброкачественных и предраковых изменений эпителия шейки матки через 3 - 5 месяцев после родов.

Ключ. слова: гормональный профиль, СПКЯ, эндохирургическая стимуляция овуляции
Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.765.024 + Р716.216.569.715.2-5

Рубрики:

Хірургічне лікування жіночого безпліддя

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучено течение беременности и родов у 125-ти беременных с лейомиомой матки (ЛММ), 75 из них получали симптоматическую терапию, 50 - разработанный комплекс терапии. У беременных с ЛММ выявлены значительные нарушения гормонального и психоэмоционального статуса, высокая степень инфицирования организма матери, что сопровождается значительными осложнениями течения беременности и родов. Применение разработанного комплекса терапии, включающего диету, спазмолитики, витамины, препараты прогестеронового ряда и препараты, направленные на оптимизацию функции фетоплацентарного комплекса, способствовало снижению осложнений беременности, родов и перинатальных повреждений плода.

Отмечено, что в 2002 - 2005 гг. за медико-генетическим консультированием в Институт наследственной патологии АМН Украины обратилось 8 женщин, с анамнеза которых было известно, что раньше они лечились от лимфомы Ходжкина. В родословной больных с лимфомой Ходжкина преобладали злокачественные опухоли головного мозга, печени, неходжкинская лимфома, лейкемия. Из них шестеро женщин родили здоровых детей (6 мальчиков и 3 девочки), двое пришли на консультацию по поводу прогноза здоровья бущущих детей. Среди женщин, которые родили детей, своевременно наблюдались в женской консультации - четверо. Одна пациентка умерла через час после родов от прогрессирования основного заболевания. Для профилактики врожденных пороков развития и рецидива болезни женщинам, у которых в анамнезе было лечение по поводу лимфомы Ходжкина, перед планированием и во время беременности рекомендовано постоянное наблюдение врача-онколога, УЗ и биохимический скрининги.

Проведено дослідження ендокринного статусу 23-х немовлят, народжених від матерів із синдромом полікістозних яєчників в анамнезі, на 1-й і 5-й день життя. Доведено, що функціонування адепогіпозу й кори наднирників у таких дітей знаходиться у напруженому стані протягом раннього неонатального періоду.

Приведены литературные данные относительно роли генитальной инфекции в появлении и развитии предопухолевых состояний шейки матки. Изложены результаты собственных исследований по изучению микробиоценоза гениталий у беременных с наличием доброкачественных и предраковых изменений на шейке матки. Выявлены изменения качественного и количественного содержания условно-патогенной и патогенной микрофлоры у беременных в зависимости от характера патологии шейки матки.

Приведены результаты обследования, наблюдения и ведения 136 беременных с патологией шейки матки (ШМ). Злокачественная трансформация эпителия ШМ чаще возникает у пациенток, длительно не лечивших фоновые и предраковые заболевания при сопутствующей папилломавирусной инфекции. Проведение углубленного обследования беременных с патологией ШМ позволяет своевременно установить диагноз, разработать индивидуальный план ведения беременной. При сочетании CIN III, CIS, рака ШМ и беременности метод лечения определяют, исходя из сроков беременности, степени распространенности онкологического процесса и желания женщины иметь ребенка.

Представлены данные об особенностях периода ранней неонатальной адаптации у новорожденных от матерей, оперированных на щитовидной железе в связи с доброкачественными процессами и раком щитовидной железы. Отмечено, что частота осложнений со стороны функции различных систем и органов у таких новорожденных превосходит аналогичные показатели в контрольной группе и требует разработки для них системы диспансерного наблюдения.

Изучены уровни факторов роста (эпидермальный фактор роста, фактор роста фибробластов, трансформирующий фактор роста) у женщин с миомой матки во время беременности и в послеродовом периоде, а также у здоровых беременных и рожениц. Показано, что своевременное определение дисбаланса ростовых факторов и изменения гормонального гомеостаза позволяет разработать адекватные реабилитационные мероприятия для женщин этой категории после родов с целью профилактики возможных осложнений.

Проведено комплексне обстеження 190 вагітних із лейоміомою матки в період гестації, у пологах, у післяпологовий період і після пологів упродовж першого року. Розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів, тактика ведення вагітності, пологів та післяпологового періоду, реабілітація репродуктивного здоров'я жінок із лейоміомою.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.415.12 + Р716.216.569.452 + Р716.216.457.261.2

Рубрики:

Захворювання щитовидної залози у вагітних

Хірургічна патологія щитовидної залози у вагітних

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено обгрунтування доцільності внесення змін до існуючих нормативів щодо спостереження за вагітними в Україні у зв'язку зі значним зростанням кількості виявлених патологічних змін у молочних залозах у жінок активного репродуктивного віку. Запропоновані організаційно-лікувальні заходи дозволять зменшити кількість акушерських та перинатальних ускладнень у цих жінок та сприятимуть ранньому виявленню й корекції патологічних змін у молочних залозах.

Обоснована целесообразность оперативного лечения беременных с опухолями яичников при прогрессирующей беременности. Оптимальным сроком проведения операции является 13 - 18-я неделя беременности. Применение эндоскопической методики у беременных позволяет снизить травматичность операции, не оказывая отрицательного воздействия на дальнейшее течение беременности, состояние плода и новорожденного.

Під час скринінгового ультразвукового дослідження молочних залоз у вагітних груп ризику у 81,4 % виявлено фіброзно-кістозну хворобу молочних залоз. Одержані результати свідчать про наявність значних відхилень у перебігу гестації в цієї когорти хворих.

Наведено результати етіопатогенетичного лікування дисплазії епітелію шийки матки (ДЕШМ) у 130 вагітних і 150 невагітних жінок фертильного віку. Визначено, що консервативне лікування ДЕШМ середнього і тяжкого ступеня (CIN 2 - 3) супроводжується рецидивами в 29,5 % випадків. Позитивний результат лікування в невагітних настає в 98 % випадків після комплексного лікування з використанням фізіохірургічних методів (кріодеструкції, радіохвильової деепітелізації і електроконізації шийки матки). У вагітних використовували метод радіохвильової деепітелізації, який не призводить до ускладнень вагітності і завершується позитивним ефектом у 100 % випадків.

Установлено, що вплив вагітності на ріст та метастазування злоякісної пухлини залежить від ступеня генетичних (антигенних) відмінностей між матір'ю та плодом і реалізується через різнонаправлені зміни у співвідношенні між субпопуляціями активно мігруючих та швидко проліферуючих клітин у первинній пухлині. На підставі одержаних даних щодо рівня фактора росту ендотелію в сироватці крові тварин протягом вагітності показано, що він не відіграє суттєвої ролі у виявленому впливі сингенної та алогенної вагітності на ріст та метастазування карциноми Льюїс. Блокування активності хоріонічного гонадотропіну, одного з головних онкофетальних маркерів, за допомогою антисироватки до нього показало, що хоріонічний гонадотропін може відігравати суттєву роль у впливі вагітності на перебіг злоякісного процесу. Охарактеризовано ембріолетальну та тератогенну дію злоякісної пухлини, яка проявляється неспецифічними порушеннями розвитку всього фетоплацентарного комплексу, установлено залежність її пошкоджуючої дії від стадії ембріонального розвитку та ступеня генетичних (антигенних) відмінностей між матір'ю та плодом.

Розглянуто питання клініко-діагностичних і лікувально-реабілітаційних заходів у разі лейкоплакії шийки матки (ЛШМ) на підставі визначення клініко-метаболічних порушень за даної патології. Визначено фактори ризику розвитку ЛШМ. Вивчено мікробіоценоз піхви, ехосеміотику матки, яєчників, стан клітинної, гуморальної ланок імунітету, а також процесів перекисного окиснення ліпідів і гормонального статусу. Зазначено, що результати досліджень свідчать про розвиток хронічного запального процесу у піхві у випадку ЛШМ, обумовленого дисбактеріозом з провідною роллю у ньому хламідійної інфекції. Доведено, що хронічний запальний процес у піхві призводить до розвитку хронічного ендо- та екзоцервіциту, цитологічних змін епітелію шийки матки та супроводжується ехоструктурними змінами матки та яєчників, порушеннями в імунній, гормональній та ліпопероксидазній системах. Досліджено, що дані порушення залежать від наявності в анамнезі хірургічних методів лікування фонової патології шийки матки, а також від тривалості перебігу патологічного процесу у шийці матки. Розроблено шляхи оптимізації диспансерного ведення жінок з ЛШМ щодо проведення курсів терапії, спрямованої на корекцію клініко-метаболічних порушень, рецидивів і злоякісної трансформації даної патології.

У вагітних з лейоміомою матки показано наявність значної кількості серйозних ускладнень (загрози вагітності - у 78,8 % жінок, прееклампсії - у 25 %, гіпоксії плода - у 67,3 %, плацентарної недостатності - 67,6 %). Установлено взаємозв'язок між частотою виникнення ускладнень, кількістю лейоматозних вузлів у матці та розташованістю плаценти відносно них. Найбільш несприятливим є розташування плаценти у проекції лейоматозних вузлів. Виявлено залежність ускладнень і завершення вагітності та пологів у жінок з лейоміомою матки від змін параметрів гомеостазу, а саме: від зміни рівня статевих гормонів у крові (гіперестрогенемії, гіперпролактинемії, гіпопрогестеронемії) і зменшення концентрації хоріонічного мамотропіну; підвищення концентрації кортизолу та серотоніну, зменшення виділення катехоламінів, підвищення обсіменіння піхви мікробною флорою за значної кількості, у 40 % вагітних - вірусне інфікування, зниження показників місцевого імунітету, підвищення показників фактора некрозу пухлин і запальних інтерлейкінів. Установлено гіперкоагуляцію, підвищення у крові деяких важких металів (свинцю), певних мікроелементів і пестицидів. Всі ці зміни можуть мати негативний вплив на перебіг вагітності і основне захворювання. За даними ультразвукового діагностування з'ясовано ріст лейоматозних вузлів під час вагітності. Розроблено метод прогнозування можливості виношування вагітноті в I триместрі та лікувально-профілактичні заходи для вагітних з лейоміомою матки. Застосування розробленої терапії сприяло поліпшенню змінених параметрів гомеостазу жінок, розвитку в їх організмі і, особливо, плаценті компенсаторно-пристосувальних

Установлено, що у більшості вагітних з лейоміомою матки має місце загроза переривання вагітності, частіше в I і II триместрах. Вивчено гормональні зміни в організмі та виявлено підвищення вмісту естрадіолу та пролактину, зниження хоріонічного гонадотропіну та прогестерону у крові. Відзначено зміни психоемоційного стану вагітних (тривогу, напруженість, зниження стресостійкості) та нейроендокринної адаптації (підвищення стреслімітувального та стресреалізуючого гормонів), що може мати значення для розвитку загрози переривання вагітності. Показано, що кількість та розташування лейкоматозних вузлів у матці, особливо відносно проекції плаценти, мають значення для розвитку цього ускладнення. Особливо несприятливими є множинна лейоміома та розташування плаценти у проекції лейоматозного вузла. Всі ці визначені зміни можуть вплинути на подальший перебіг вагітності та пологів, розвиток плацентарної недостатності, гіпоксії плода та підвищення перинатальної смертності. Запропоновано метод прогнозування можливості розвитку загрози переривання вагітності у жінок з лейоміомою матки, який може виристовуватися під час планування вагітності, а також за умов нагляду за жінкою з ранніх термінів вагітності. Наведено новий метод лікування загрози переривання вагітності для жінок з лейоміомою матки, спрямований на ліквідацію несприятливих гормональних змін в організмі та нормалізацію психоемоційного стану жінок.

Проведено дослідження динаміки кольпоскопічних змін епітелію шийки матки, його морфофункціональних характеристик, гормональних порушень, показників місцевого імунітету та мікроекології піхви у вагітних і породіль. Охарактеризовано структуру доброякісної та передракової патології шийки матки під час вагітності та її зміни під час пологів. Досліджено перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду та стан новонароджених у жінок з дисгормональними змінами, факультативними та облігатними передраками шийки матки. Проведено вивчення мікроекології піхви, з'ясовано особливості імунітету у вагітних з доброякісними та передраковими змінами на шийці матки. Визначено фактори ризику прогресування передраків шийки матки після пологів. Удосконалено комплекс лікувально-профілактичних заходів, щодо запобігання персистенції передракової патології шийки матки та зниження застосування інвазивних методів лікування після пологів.