Розглянуто труднощі адаптації свідомості до реалій кризової дійсності.

Розкрито засади методології наукового дослідження в галузі містобудування й архітектури. Систематизовано й охарактеризовано методи наукових досліджень у галузях містобудування, історичного містобудування, історії архітектури. На конкретних прикладах висвітлено логічну методичну послідовність дослідження історично сформованих архітектурно-містобудівних об'єктів. Розглянуто особливості мережі міст України та регіональні відмінності Галичини. Запропоновано методику дослідження архітектурно-розпланувальної структури малих міст і містечок Галичини, закладених у другій половині XVI - XVII ст., садибно-паркових комплексів кінця XVIII - початку ХХ ст.

Раскрыты основы методологии научного исследования в области градостроения и архитектуры. Систематизированы и охарактеризованы методы научных исследований в отраслях градостроения, исторического градостроения, истории архитектуры. На конкретных примерах освещена логическая последовательность исследования исторически сформированных архитектурно-градостроительных объектов. Рассмотрены особенности сети городов Украины и региональные особенности Галиции. Предложена методика исследования архитектурно-планируемой структуры малых городов и местечек Галиции, основанных во второй половине XVI - XVII ст., садово-парковых комплексов конца XVIII - начала ХХ ст.

Розглянуто військову топографічну карту Галичини кінця XVIII ст. із збірки йосифінського картографування фондів австрійського Військового архіву. Систематизовано плани сучасних і колишніх міст і містечок Галичини, розкрито регіональні особливості містотворення. Досліджено засоби картографічного передавання містобудівної та культурної спадщини. Уперше введено до наукового обігу дані про втрачені планувальні структури міст, зокрема фортифікаційні споруди.

Рассмотрена военная топографическая карта Галиции конца XVIII в. из собрания иосифинского катографирования фондов австрийского Военного архива. Систематизированы планы современных и бывших городов и городков Галиции, раскрыты региональные особенности градотворения. Исследованы средства картографической передачи градостроительного и культурного наследия. Впервые введены в научное обращение данные об утерянных планировочных структурах городов, в частности фортификационных сооружениях.

Викладено історію становлення та розвитку соціології як теоретичної та прикладної науки. Проаналізовано основні етапи, напрями, школи та концепції відомих представників соціологічної думки. Охарактеризовано процес формування понятійного апарату соціології. Розглянуто конфлікт як соціальне явище, етносоціологію як науку, культуру як суспільно-історичне явище, девіантну поведінку як відхилення в соціалізації, сім'ю як об'єкт соціологічного вивчення, соціальний інститут та малу соціальну групу. Визначено соціальні передумови виникнення емпіричної соціології, наведено методи аналізу й обробки соціологічної інформації.

Изложена история становления и развития социологии как теоретической и прикладной науки. Проанализированы основные этапы, направления, школы и концепции известных представителей социологической мысли. Охарактеризован процесс формирования понятийного аппарата социологии. Рассмотрены конфликт как социальное явление, этносоциология как наука, культура как общественно-историческое явление, девиантное поведение как отклонение в социализации, семья как объект социологического изучения, социальный институт и малая социальная группа. Определены социальные предпосылки возникновения эмпирической социологии, приведены методы анализа и обработки социологической информации.

The specificity of the urbanization process and laws on historical urban development determine the place of the historically established network of cities, towns and fortification structures of Halychyna in today's stage of urbanization and historical potential of Europe and Ukraine. This network, on the other hand, determines possible ways of the region urbanization development and is subject to different economical processes, including the tourism development.

Висвітлено традицію присудження наукових ступенів у Львівській політехніці, розглянуто етапи та підходи: австрійський (до 1918 р.), польський (1918 - 1939 рр.), радянський (1944 - 1991 рр.) та український (від 1991 р.). Окреслено напрями вдосконалення процесу присудження наукових ступенів під впливом Болонського процесу. Підведено підсумки роботи спеціалізованої вченої ради К 35.052.11. протягом 1998 - 2005 рр.

Зазначено, що опрацювання емпіричного матеріалу потребує застосування спеціальних аналітичних методів. Висвітлено суть дослідницького методу - факторного аналізу та визначено можливості його застосування для дослідження містотвірного процесу в його еволюції.

Зазначено, що на територіях країн післявоєнної Європи залишились історичні цвинтарі, які належать іншим народам. Особливо це стосується спадщини німців, поляків, українців. До початку ринкових перетворень у Східній Європі історичні цвинтарі виселених народів залишались занедбаними та зазнавали природної руйнації. В останні десятиліття реконструкція міст і культурного ландшафту окремих країн загрожує пам'яткоохоронній діяльності, натомість зросла свідомість населення та зацікавлення спадщиною інших народів.

Створення у 1998 р. в Інституті архітектури спеціалізованої вченої ради К 35.052.11 із захисту дисертацій на здобуття вченого ступеня кандидата наук сприяло зростанню наукових кадрів Львівської політехніки, зміцненню регіональної школи та утвердило її вплив на формування наукової думки в Україні.

Зазначено, що мале місто (чи містечко) можна вважати психологічно комфортним стереотипом урбанізованого середовища, яке посідає незмінні протягом тисячоліть характеристики, такі як: просторова захищеність; просторово-розпланувальний лад; вищий від повсякденного стандарт послуг; естетичні враження; постійні комунікаційні можливості.

Висвітлено теоретичні засади класичної архітектурної графіки. Наведено відомості про графіку ліній, геометричну побудову, архітектурно-графічні шрифти, тонування площин, геометричних об'ємів і класичних архітектурних обломів, розглянуто метод передачі об'єму штрихуванням. Запропоновано методики побудови ордерних систем, а також ескізування та компонування. Розглянуто засоби передачі середовища (за допомогою антуражу, стафажу, елементів упорядкування), розкрито сутність концептуального проектування.

Освещены теоретические основы классической архитектурной графики. Даны сведения о графике линий, геометрическом построении, архитектурно-графических шрифтах, тонировании плоскостей, геометрических объемов и классических архитектурных обломов, рассмотрен метод передачи объема штрихованием. Приведены методики построения ордерных систем, а также эскизирования и компонования. Рассмотрены средства передачи среды (с помощью антуража, стафажа, элементов упорядочения), раскрыта сущность концептуального проектирования.

Висвітлено теоретичні засади архітектурної композиції. Розглянуто прояви композиційних закономірностей у практичному досвіді вітчизняних і зарубіжних архітекторів. Розкрито сутність методики композиційного аналізу архітектурної форми. Увагу приділено первинним елементам композиції, проблемам єдності та підпорядкування форм, ритмо-метричним закономірностям організації архітектурної форми, основним видам архітектурної композиції.

Висвітлено основи класичної архітектурної графіки. Розглянуто питання графіки ліній та архітектурних шрифтів, акварельного тонування, геометричної побудови, зокрема, перпендикулярних і паралельних прямих, кутів і плоских фігур, геометричних орнаментів, графіки кола та ліній, спряження, передачі об'єму штрихуванням. Описано класичні ордерні системи, розкрито основи архітектурних обмірів. Увагу приділено питанням вивчення та проектування середовища.

Изложены основы классической архитектурной графики. Рассмотрены вопросы графики линий и архитектурных шрифтов, акварельной тонировки, геометрического построения, в частности, перпендикулярных и параллельных прямых, углов и плоских фигур, геометрических орнаментов, графики круга и линий, сопряжения, передачи объема штрихованием. Описаны классические ордерные системы, раскрыты основы архитектурных обмеров. Внимание уделено вопросам изучения и проектирования среды.

Висвітлено традицію присудження вчених ступенів у Львівській політехніці радянського (1939 - 1991 рр.) та українського (від 1991 р.) періодів. Підведено підсумки роботи спеціалізованої вченої ради К 35.052.11. протягом 1998 - 2010 рр.

Зазначено, що характерною рисою Львівської архітектурної школи, що формувалась протягом століть, є синтез наук і мистецтв - точних, які формують інженерне підгрунтя архітектури, та образних, які презентують цільність і красу архітектурного образу. Образно-художній підхід до архітектури формується естетикою, художніми дисциплінами, збагачується історією архітектури та мистецтва. Продовженням цього напряму стало створення у 1998 р. у Львівській політехніці напряму "Дизайн".

Охарактеризовано основні тенденції, закономірності та особливості розвитку мережі міст у ході історичного урбанізаційного процесу в Західній Україні під впливом комплексу змінних факторів у різні історичні періоди.

Репрезентовано результати досліджень, які мали на меті висвітлити наукову та культурну спадщину Центральної Європи, показати Україну в взаємозв'язках з іншими європейськими державами, віддзеркалити українсько-австрійські взаємини в історії, літературі, архітектурі, музиці тощо. Надано відомості про реформи Габсбургів щодо греко-католицької церкви в Галичині наприкінці XVIII - на початку XIX ст. Досліджено мистецьку культуру Львова та її зміни на межі XIX і XX ст. Висвітлено сторінки життя та творчість українського композитора та музикознавця Є. Мандичевського (1857 - 1929) та його вклад у культурно-мистецьке життя Відня. Увагу приділено ревалоризації національно-паркових ансамблів (магнатських резиденцій) в Україні та Австрії, проаналізовано позитивні та негативні сторони цього процесу. Досліджено спільні риси та відмінності фауни австрійських Альп та українських Карпат, розвиток архітектури залізниць Галичини. Розглянуто деякі характерні лексичні особливості віденського діалекту.

Окреслено актуальні проблеми планування та забудови малого міста Хуста відповідно до потреб його містобудівного розвитку.

Розглянуто обставини формування барокових садів ландшафтно-історичного комплексу на Святоюрській горі, особливості їх ландшафтно-функціонального зонування, структуру об'єктів та концепцію реставрації барокових митрополичих садів з архітектурно-планувальною організацією прилеглих територій.

Зазначено, що наукові парки як форма інтеграції науки з промисловістю належать до розряду територіальних науково-промислових комплексів. У світовій практиці різноманіття наукових парків поповнюється новими їх різновидами. За умов економічної трансформації України, наукові парки є одним із нових значних містотвірних чинників, які сприятимуть якісній урбанізації території.