Обобщен многолетний экспериментальный и клинический опыт по изучению сложной проблемы - роли эмоционального стресса в генезе заболеваний пародонта. Изложены основные механизмы стрессорного повреждения пародонта. Проанализированы реакции его тканей в условиях различных стрессовых воздействий во взаимосвязи с типологическими особенностями реагирования организма. Приведены данные о постстрессорных изменениях в тканях пародонта, а также некоторых путях повышения их резистентности к стрессу. Обоснованы принципы профилактики тканевых повреждений пародонта.

На підставі досліджень напружено-деформованого стану відновлених фронтальних девітальних зубів обгрунтовано вибір способу їх максимально ефективного відновлення. Найбільш доцільним є спосіб із використанням склопластикового штифта, зануреного на 1/2 в кореневий канал.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.21-5

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено показники стоматологічного та психологічного статусу лікарів-стоматологів і лікарів-терапевтів віком 35 - 44-х років. Застосований кореляційний аналіз досліджуваних показників виявив високу залежність стану тканини пародонта в лікарів-стоматологів від рівня їх особистої тривожності.

Проаналізовано зміни органів і тканин порожнини рота у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу. Виявлено високу поширеність пошкодження зубів карієсом і некаріозними ураженнями, запальні та запально-дистрофічні зміни тканин пародонта, суб'єктивні та об'єктивні зміни язика, губ.

Обгрунтувано системний індивідуальний підхід в проведенні профілактично-реабілітаційних заходів щодо захворювань тканин пародонта на базі аналізу ролі психосоматичних співвідношень для запобігання їх виникненню та розвитку. За результатами клініко-експериментальних досліджень удосконалено схему методів і заходів профілактики захворювань пародонта, доведено необхідність інтегрального індивідуального підходу до їх проведення з урахуванням загального стану здоров'я, психофізіологічних особливостей, типу реагування особистості, сезонної та вікової біоритмології, індексів астенізації інтенсивності каріозного процесу, флюорозу, стану прикусу, тканин пародонта, гігієни порожнини рота, наявності шкідливих звичок, а також умов проживання, навчання та побуту. Визначено високу організаційну та медичну ефективність запропонованих і впроваджених профілактичних заходів у лікуванні підлітків.

Висвітлено актуальні питання терапевтичної стоматології. Розглянуто основи гігієни праці лікаря-стоматолога. Наведено інформацію про етіологію та патогенез карієсу зубів. Розкрито особливості застосування фізичних факторів у діагностиці та лікуванні уражень зубів і хвороб пародонту.

Освещены актуальные вопросы терапевтической стоматологии. Рассмотрены основы гигиены труда врача-стоматолога. Дана информация об этиологии и патогенезе кариеса зубов. Раскрыты особенности применения физических факторов в диагностике и лечении поражений зубов и болезней пародонта.

Наведено результати оцінки ефективності застосування протигрибкового засобу класу триазольних сполук "ФУЦИС ДТ" у комплексному лікуванні 50-ти хворих на кандидоз слизової оболонки порожнини рота. Відмічено відсутність у пацієнтів, які приймали зазначений препарат, небажаних загальних і місцевих реакцій, наявний позитивний клінічний ефект лікування на 7-й день. Найкращі результати лікування за даними клінічного та мікробіологічного обстеження відмічено при лікуванні гострого псевдомембранозного кандидозу порожнини рота. "ФУЦИС ДТ" рекомендовано для широкого використання в комплексному лікуванні хворих на кандидоз слизової порожнини рота.

Проведене клініко-психологічне дослідження показало високу поширеність галітозу у студентів випускного курсу стоматологічного факультету. Більшість майбутніх лікарів недостатньо володіли інформацією про галітоз, фактори його виникнення, діагностику, ліквідацію. Виявлено, що у виникненні галітозу у обстежених осіб провідне місце мали стоматологічні фактори. Серед суб'єктивних органолептичних тестів більш інформативним є тест із флосом, який можна використовувати для об'єктивної самодіагностики наявності неприємного запаху та якості індивідуальної гігієни порожнини рота. Доведено, що засоби та предмети індивідуальної гігієни фірми "Colgate" значно покращують гігієнічний стан порожнини рота та сприяють ліквідації оральних причин галітозу. Головним як для боротьби з галітозом, так і для профілактики його виникнення залишаються комплексний підхід до гігієни порожнини рота, регулярність і правильне виконання всіх індивідуальних маніпуляцій.

Проаналізовано у взаємозв'язку динаміку змін 73-х клініко-лабораторних показників психологічного, клінічного, стоматологічного та лабораторного обстеження вагітних у різні триместри та обгрунтовано медичну, організаційну ефективність індивідуалізованої етіотропної первинної профілактики хвороб пародонта.

Оцінено ризик запальних захворювань пародонта за власною методикою у людей з клінічно інтактним пародонтом та у хворих на катаральний гінгівіт. Показано, що коефіцієнт сталості мікрофлори ясенної рідини об'єктивно відображає зсув у складі мікробіоценозу порожнини рота та біоплівки ясен. Спосіб дозволяє виявити ранні донозологічні порушення мікробіоценозу порожнини рота, що підвищує ефективність ранньої діагностики запальних захворювань пародонта та прогнозування їх виникнення, простий, економічно вигідний, доступний для виконання у клінічних, навчальних та наукових лабораторіях.

Запропоновано спосіб скринінгової оцінки колонізаційної резистентності слизової оболонки порожнини рота (СОПР), що дозволяє за адгезивним числом та адгезивним індексом визначити показник колонізаційної резистентності (ПКР) у балах. ПКР 1 бал свідчить про високий рівень колонізаційної резистентності, ПКР 0 балів вказує на пригнічення бар'єру колонізаційної стійкості, ПКР 2 бали говорить про збільшення напруги колонізаційного бар'єру СОПР. Спосіб простий у виконанні, дозволяє підвищити ефективність ранньої діагностики мікроекологічних порушень СОПР, обстежити велику кількість людей за малий проміжок часу, передбачає мінімум матеріально-технічного забезпечення.

Проаналізовано у взаємозв'язку динаміку змін 73 клініко-лабораторних показників психологічного, клінічного, стоматологічного та лабораторного обстеження вагітних у різні триместри та обгрунтовано ефективність індивідуалізованої вторинної профілактики хвороб пародонта у вагітних.

Мета роботи - розробити, впровадити та оцінити ефективність нового способу комплексного лікування ВІЛ-інфікованих осіб із запальними та запально-дистрофічними захворюваннями тканин пародонта, враховуючи високу актуальність проблеми ВІЛ-інфекції та значний відсоток ураження порожнини рота у людей зі статусом ВІЛ. У дослідженні взяли участь 68 ВІЛ-інфікованих осіб віком 23 - 49 рроків, які склали основну та контрольну групи. Клінічний огляд порожнини рота передбачав визначення індексу КПВ, гігієнічного індексу (ГІ) за J. C. Green, J. R. Vermillion, РМА в модифікації Parma, пародонтального індексу (ПІ) за Ramfjord, КПІ за Леусом, проби Писарєва - Шиллера, йодного числа Свракова та індексу кровоточивості за H. P. Muhlemann, тесту із флосом та апаратної галіметрії. Під час лікування призначали розроблений лікувально-профілактичний комплекс, до складу якого входять засоби рослинного походження, природний лимоннокислий кальцій та високомолекулярна гіалуронова кислота. Виражений протизапальний ефект та стійка клінічна ремісія запально-дистрофічного процесу у тканинах пародонта ВІЛ-інфікованих осіб зберігаються упродовж 6 місяців спостереження, що підтверджують результати вивчення індексу РМА, йодного числа Свракова та індексу кровоточивості за H. P. Muhlemann. Висновки: доведено високу ефективність запропонованого способу лікування запальних захворювань тканин пародонта у ВІЛ-інфікованих осіб.

Проаналізовано результати лонгітудінального обстеження 85-ти підлітків у чотирирічній динаміці у взаємозв'язку змін їх психосоматичних характеристик і стоматологічного статусу. Доведено значення стану тканин пародонта 13-річних для подальшого його формування, становлення міокардіально-гемодинамічного гомеостазу, психологічного статусу.

Розглянуто концептуальну основу, рівень організації та зміст методів і заходів профілактики захворювань пародонта у дітей пубертатного періоду, проаналізовано трирічну організаційну та медичну ефективність впровадження профілактичних заходів у підлітків.

Проведено обстеження 51 вагітної жінки віком 19 - 36 років, які перебували на обліку в жіночій консультації м. Полтава. У жінок в різні терміни вагітності вивчено стан тканин зубів, пародонта, гігієни порожнини рота та загальну мікробну заселеність ротової рідини. Виконані клініко-лабораторні дослідження засвідчили збільшення розповсюдженості та інтенсивності карієсу, зростання індексу гігієни, пародонтальних індексів CPITN, PMA, індексу кровоточивості за Muhlemann-Sax у жінок в II та III триместрі. Аналіз взаємозв'язку показників стоматологічного статусу та загальної мікробної заселеності порожнини рота у жінок в різні терміни вагітності показав наявність позитивних кореляцій кількості колонієутворювальних одиниць мікрофлори із гігієнічним та пародонтальними індексами, показником інтенсивності забарвлення ясен лише в I триместрі.

Мета роботи - підвищити ефективність прогнозування та ранньої діагностики запальних захворювань ясен за допомогою аналізу мікроекологічних порушень у порожнині рота осіб молодого віку у зв'язку з високою поширеністю запальних хвороб пародонта та складністю донозологічної діагностики запального процесу у яснах. У дослідженні брали участь 182 особи молодого віку, яких розподілили на дві групи - основну та контрольну. Виконали суб'єктивне та об'єктивне стоматологічне обстеження із визначенням індексу КПВ, індексу гігієни Green-Vermillion, інтердентального гігієнічного індексу (HYG), індексу РМА у модифікації C. Parma, комплексного пародонтального індексу (КПі) за П. А. Леусом, проби Шиллера-Писарєва, індексу кровоточивості ясен (SBI) за H. R. Muhlemann, індексу кровоточивості сосочків (PBI) за Muhlemann-Saxer. За власними запатентованими способами розрахували скринінгову оцінку колонізаційної резистентності слизової оболонки порожнини рота (СОПР), оцінку ризику запальних захворювань пародонта, а також розробили власну запатентовану модель прогнозування імовірності виникнення запальних захворювань ясен. Зниження колонізаційної резистентності порожнини рота сприяє збільшенню щільності заселення біоплівки ясенної борозни анаеробною мікрофлорою та зменшенню колонізації мікроорганізмами, що стабілізують мікробіоту. Збільшення мікробного навантаження аеробною та особливо анаеробною мікрофлорою, зменшення кількості стабілізуючих мікроорганізмів у біотопі ясенної борозни підвищує ризик виникнення запальних змін у тканинах пародонта. Висновки: аналіз одержаних результатів за допомогою методу бінарної логістичної регресії та кореляційного аналізу показав високу прогностичну значимість запропонованих методів ранньої діагностики мікроекологічних порушень як маркерів ризику запальних змін ясен. Одержані дані підтверджують ключове значення стану колонізаційної резистентності СОПР та дисбалансу резидентної мікрофлори біоплівки ясенної борозни в ініціації та розвитку запальних захворювань пародонта. Розроблена модель логіт-регресії дозволяє розрахувати імовірність виникнення гінгівіту залежно від поєднання запропонованих предикторів ризику, що необхідно враховувати при плануванні профілактичних програм.

Мета роботи - розкриття мультифакторної природи механізмів розвитку патологічних змін у тканинах пародонта в пацієнтів зі статусом ВІЛ. Обстежено 94 ВІЛ-інфікованих пацієнти (58 жінок і 36 чоловіків) віком 20 - 49 років, які перебували на диспансерному обліку в Полтавському обласному Центрі профілактики та боротьби зі СНІДом. Контрольну групу склали 35 осіб без статусу ВІЛ. Досліджували ряд клінічних параметрів стану порожнини рота ВІЛ-інфікованих пацієнтів, особливості індивідуальних психодинамічних властивостей особистості, цитологічні, мікробіологічні показники слизової оболонки порожнини рота, біохімічні, біофізичні та імунологічні параметри ротової рідини. Отримані дані обробляли статистично. Виявлено ряд особливостей клінічного перебігу захворювань тканин пародонта та певні зсуви лабораторних параметрів, що вивчали у ВІЛ-інфікованих пацієнтів. Аналіз одержаних результатів з урахуванням літературних даних стосовно патогенезу розвитку ВІЛ-асоційованих змін в організмі загалом та в порожнині рота зокрема дозволив розробити схему імовірних механізмів розвитку патологічних змін у тканинах пародонта ВІЛ-інфікованих. Ця схема дозволяє об'єктивізувати та систематизувати основні патогенетичні ланки виникнення патологічних змін у пародонтологічному комплексі, індивідуалізувати механізми розвитку захворювання в кожному конкретному випадку. Крім того, вказує на необхідність багатовекторного погляду на патогенез розвитку змін у тканинах пародонта у ВІЛ-інфікованих пацієнтів. Висновки: під час робити об'єктивізували мультифакторну природу механізмів розвитку патологічних змін у тканинах пародонта у пацієнтів зі статусом ВІЛ.

Мета роботи - обгрунтування ефективності патогенетичного лікування хворих на генералізований пародонтит (ГП) на тлі поєднаного перебігу (ПП) хронічного холециститу і панкреатиту (ХХіП) у віддалені терміни спостережень. У клінічних дослідженнях взяли участь 36 хворих на ГП із ПП ХХіП. Під час стоматологічного обстеження на базі суб'єктивних та об'єктивних даних проаналізовано стоматологічний статус і стан тканин пародонта. Для об'єктивізації пародонтальних змін використано загальноприйняті критерії, та визначено пробу Шиллера - Писарєва, індекс РМА за C. Parma, пародонтальний індекс за Russel, проаналізовано показники вакуумної проби Кулаженка, термометрії ясенних сосочків, ортопантомографії щелеп. Діагноз формулювали згідно з класифікацією захворювань пародонта М. Ф. Данилевського (1994). Встановлено, що лікування хворих на ГП із ПП ХХіП, який є синдромним проявом соматичної патології, з застосуванням запропонованого способу надало можливість скоротити терміни курсового лікування у стоматолога в 1,3 разу. Клінічну ефективність лікування доведено зменшенням глибини пародонтальних кишень у 1,28 разу, явищ симптоматичного гінгівіту - у 29,5 разу, покращенням стану гігієни порожнини рота у 2,95 разу. Внаслідок прискорення кровообігу в судинах мікроциркуляторного русла пародонта під впливом запропонованого комплексу спостерігалася позитивна динаміка показників вакуумної проби та температурної діагностики ясенних сосочків як після курсу лікування, так і через 6 і 12 міс спостережень. Ефективність лікування у віддалені терміни обстеження підтверджено даними ортопантомографії. Зроблено висновки, що запропонований і впроваджений спосіб лікування пацієнтів на ГП, асоційований із ПП ХХіП, сприяє стійкій ремісії захворювання. На підставі отриманих клінічних, параклінічних, функціональних і рентгенологічних досліджень як у найближчі, так і у віддалені терміни спостережень, спосіб лікування ГП із застосуванням препаратів антибактеріальної, імунобіологічної та остеотропної дії можна рекомендувати для лікування хворих на ГП на тлі соматичної патології і, зокрема, ПП ХХіП.