Зібрано й узагальнено дані щодо амплітуди варіацій напрямку геомагнітного поля і частоти інверсій за останні 350 млн років. Виявлено практично однакову тенденцію до зростання амплітуди варіацій напрямку поля у міру наближення до епіцентрів сучасних плюмів, Гренландського, Деканського, Сибірського суперплюмів та світових магнітних аномалій. Це вказує на єдину їх природу - результат місцевого збудження у верхній частині рідкого ядра. Разом з тим відсутній зв'язок між генерацією плюмів і частотою геомагнітних інверсій, що засвідчує різні їх джерела. "Відставання" магматичної активності плюму на поверхні Землі від часу його появи біля межі ядра і мантії є часом підіймання плюму до поверхні Землі, в усіх розглянутих випадках цей процес укладається в межі 20 - 50 млн років. Розтягнутість часу "відставання" можна пояснити тим, що це - результат утворення в зазначеному інтервалі часу серії плюмів (суперплюмів) приблизно в одній зоні межі ядра і мантії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д211.1 + Д214.2

Рубрики:

Земна кора. Літосфера

Геомагнетизм Землі

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено порівняння термомагнітних і мікрозондових даних щодо металевого заліза в земних породах (у ксенолітах верхньомантійних гіпербазитів, Сибірських трапах і океанічних базальтах) з даними щодо позаземного заліза (в осадах, місячних базальтах і метеоритах). З'ясовано, що частинки металевого заліза містяться в усіх породах і подібні за складом, формою і розміром. Концентрація заліза в корі і верхній мантії планет становить менш як 0,0n %, у низах мантії - від 0,n до 9 %, в ядрі - приблизно 90 %. 75 - 85 % частинок заліза з кори і верхньої мантії не містять домішки Ni, а в низах мантії і в ядрі планет лише 8 % частинок заліза не містять Ni. Така подібність свідчить про близькість земних умов появи заліза, а також його складу та умов на планетах-джерелах метеоритів і міжпланетного пилу, який потрапив у земні осади. Загальна картина пов'язана з однорідністю газово-пилових хмар на ранній стадії формування зоряно-планетних систем і подальшої гравітаційної диференціації планет.