Розглянуто питання створення інформаційно-обчислювальних комплексів у поєднанні з технологічними установками, які реалізують енергоємні технологічні процеси просторової контактної руйнівної взаємодії. Обгрунтовано, розроблено та створено математичні моделі установок, технологічних процесів, які вони виконують, обчислювальні алгоритми редукції непрямих експериментальних даних у системі "ЕОМ - установка", інтерпретації, відновлення на них подібності досліджуваних об'єктів та їх ідентифікації як розв'язання обернених (некоректних) задач. Наведено результати апробації розроблених обчислювальних алгоритмів на прикладах установок, які брали участь у реалізації програм з питань вивчення планет Сонячної системи.

Наведено постановку задачі динаміки трансмісії бурового робота в екстремальних умовах космосу (як другу задачу за умов невизначеності навантажень на робочому органі) та її розв'язання, яке забезпечує виділення перехідних процесів. Виділена інформація забезпечує здобуття даних про об'єкт дослідження й адаптивне керування енергопостачанням робота. Отримано принципово нові результати і залежності, які пройшли успішну апробацію в космічних експериментах.

Проведено порівняння термомагнітних і мікрозондових даних щодо металевого заліза в земних породах (у ксенолітах верхньомантійних гіпербазитів, Сибірських трапах і океанічних базальтах) з даними щодо позаземного заліза (в осадах, місячних базальтах і метеоритах). З'ясовано, що частинки металевого заліза містяться в усіх породах і подібні за складом, формою і розміром. Концентрація заліза в корі і верхній мантії планет становить менш як 0,0n %, у низах мантії - від 0,n до 9 %, в ядрі - приблизно 90 %. 75 - 85 % частинок заліза з кори і верхньої мантії не містять домішки Ni, а в низах мантії і в ядрі планет лише 8 % частинок заліза не містять Ni. Така подібність свідчить про близькість земних умов появи заліза, а також його складу та умов на планетах-джерелах метеоритів і міжпланетного пилу, який потрапив у земні осади. Загальна картина пов'язана з однорідністю газово-пилових хмар на ранній стадії формування зоряно-планетних систем і подальшої гравітаційної диференціації планет.

Досліджено новітні тенденції розвитку міжнародно-правових відносин щодо розроблення та добування ресурсів небесних тіл, поштовхом для якого стало ініціювання Сполученими Штатами Америки міжнародної програми "Артеміда". До участі в цій програмі долучились 12 держав світу, формалізувавши свої наміри шляхом підписання т.з. Домовленостей щодо програми "Артеміда", зокрема Україна. Зважаючи на те, що міжнародно-правовий режим експлуатації ресурсів Місяця, Марса, астероїдів та інших небесних тіл до цього часу не є визначеним, а в доктрині космічного права з цього приводу немає єдності, у дослідженні зроблено спробу визначити правові підстави участі України у відповідній програмі, можливості, які перед нею відкриваються, а також завдання, що у цьому зв'язку постають перед вітчизняними суб'єктами космічної діяльності та державою, яка є відповідальною за всю космічну діяльність, що здійснюється під її юрисдикцією.