Показаны данные опроса студентов с целью определения их двигательной активности. Рассмотрена роль преподавателя физического воспитания в формировании положительного отношения у молодежи к занятиям физической культурой.

Наведено дані опитування студентів з метою виявлення їх рухової активності. Розглянуто роль викладача фізичного виховання у формуванні позитивного ставлення у студентської молоді до занять фізичною культурою.

Тhe information about the students' questionairy is shown in the article. The aim of this questionairy was to identify their physical activity. The role of teacher in forming positive attitude among youth towards PT lessons is also examined here.

З'ясовано сучасний стан проблеми стимулювання активності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до фізкультурної діяльності у теоретичному та практичному аспектах. Розкрито суть поняття "стимулювання активності до фізкультурної діяльності". Визначено критерії та рівні сформованості даної активності. Розроблено систему заходів з метою стимулювання активності студентів до цієї діяльності й експериментально перевірено її ефективність. Визначено й експериментально перевірено педагогічні умови, що сприяють активізації студентів до фізкультурної діяльності.

Розглянуто проблему взаємодії викладачів зі студентською молоддю як резерв поліпшення якості навчання у навчальному закладі, активізації навчальної діяльності студентів, розвитку їх пізнавальних і фізкультурних інтересів.

Розкрито поняття "емоційна стійкість". Розглянуто роль емоційної стійкості під час польотів. Звернено увагу на фізичну підготовку у формуванні психофізіологічних якостей майбутніх пілотів.

Подано матеріал психолого-педагогічних засад щодо забезпечення якості професійної підготовки курсантів льотних навчальних закладів. Наведено загальні підходи побудови професіограми майбутніх авіафахівців за сучасних умов професійного навчання. Проаналізовано професійну підготовку авіаційних спеціалістів цивільної авіації за кордоном.

Зазначено, що формування в майбутніх авіаційних спеціалістів навичок самоконтролю є важливим елементом їх професійного становлення як фахівців авіаційної галузі. Наведено етапи формування в майбутніх авіафахівців умінь самоконтролю та необхідне дидактичне забезпечення.

Науково обгрунтовано теоретичні та методичні основи, концепцію забезпечення якості професійної підготовки курсантів льотних навчальних закладів за умов євроінтеграції, що експериментально перевірено й упроваджено в практику льотних навчальних закладів. Вивчено зарубіжну систему авіаційної освіти, що відповідає вимогам Європейської агенції з безпеки польотів і Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО). Узагальнено досвід підготовки майбутніх авіафахівців інших країн, таких як США, країн Євросоюзу, країн ближнього зарубіжжя та південно-східних країн, з метою застосування їх позитивної практики у процесі професійної підготовки курсантів льотних навчальних закладах України. На основі аналізу провідних наукових ідей і концептуальних підходів, доробку вітчизняних і зарубіжних учених різних галузей суспільного знання досліджено генезу якості професійної підготовки та сучасний стан цієї проблеми. Охарактеризовано теоретичні засади та запропоновано змістове наповнення наукових категорій, які описують сутність і структуру забезпечення якості професійної підготовки курсантів льотних навчальних закладів. На підставі виокремлених закономірностей, принципів та організаційно-педагогічних умов теоретично обгрунтовано та розроблено модель реалізації педагогічної системи забезпечення якості професійної підготовки курсантів льотних навчальних закладів за умов євроінтеграції. Експериментально перевірено ефективність розробленої моделі реалізації педагогічної системи забезпечення якості професійної підготовки курсантів льотних навчальних закладів за умов євроінтеграції, а також результативність навчально-методичного супроводу.

Запропоновано матеріали, які висвітлюють досвід вітчизняних і закордонних учених з використання інноваційних освітніх технологій у системі неперервної освіти. Обгрунтовано історичні, теоретичні та методичні засади запровадження інновацій у підготовці фахівців різних освітніх рівнів. Приділено увагу аналізові, уточненню дефініцій ключових понять із зазначеної проблеми, уведенню нових інноваційно-освітніх, інноваційно-технологічних термінів до наукового обігу. Запропоновано досвід використання інноваційних освітніх технологій у професійній підготовці майбутніх педагогів, фахівців цивільної авіації, військових льотчиків, інженерів, працівників соціономічної сфери. Наведено наукові положення, практичні та методичні рекомендації учених стосовно розвитку критичного мислення здобувачів вищої освіти, формування в них цифрової компетентності, академічної та мовленнєвої культури дослідника, фахівця; створення індивідуальної освітньої траєкторії в умовах освітньо-інформаційного середовища закладу вищої освіти.

Висвітлено проблему формування мовленнєвого етикету науковця, зокрема етикету наукового спілкування, у дослідників-початківців, які здобувають вищу освіту на другому (магістерському) та третьому (освітньо-науковому) рівнях. Актуальність дослідження зумовлена тим, що для науковців-початківців надважливо володіти компетенціями наукового мовлення, наукового мовленнєвого етикету, корпоративної культури тощо, оскільки саме ці навички під час науково-дослідної роботи допоможуть ефективній комунікації у наукових колах і представленню власних напрацювань та результатів дослідження найбільш якісно. Мета статті - аналіз проблеми формування у науковців-початківців культури наукового мовлення для успішної презентації результатів науково-дослідної діяльності та розвитку вмінь мовленнєвого етикету для успішної комунікації в обраній галузі. Під час наукового пошуку були використані такі методи дослідження: теоретичні (аналізу та синтезу, узагальнення та систематизації інформації наукових джерел з метою з'ясування стану опрацювання порушеної проблеми в педагогічній теорії і практиці), емпіричні (бесіди, опитування, спостереження, аналіз педагогічного досвіду - для розкриття особливостей формування етикету наукового спілкування у здобувачів вищої освіти (науковців-початківців)). Зазначено, що дисципліни, які вивчають здобувачі вищої освіти зазначених рівнів у Херсонському державному аграрно-економічному університеті, а саме: "Філософія науки" та "Філософія науки та академічна етика", спрямовані на оволодіння необхідними компетентностями для провадження якісної й ефективної наукової діяльності. Розкрито якості вченого як творчої особистості, яка володіє певним рівнем комунікативної компетентності, вимоги професійної етики, загальні етичні принципи вченого тощо. Зроблено висновок, що входження до наукового співтовариства для дослідників-початківців є важливим етапом їх професійного розвитку, тому вони мають бути готовими до ефективного спілкування під час науково-дослідної діяльності. Саме на викладачів ЗВО покладається ідповідальність щодо формування етикету наукового спілкування у науковців-початківців.

У матеріалах конференції розглядаються питання взаємодії двох потужних мобільних сфер світової економіки - туризму та авіації, географічні аспекти туризму та рекреації, економічні проблеми розвитку туризму, менеджмент та маркетинг в туризмі, психолого-педагогічні та правові аспекти туризму та рекреації, підготовка фахівців з туризму, питання щодо теоретичні, методичні та організаційні основи спортивного туризму та активної рекреації, екологічні аспекти туризму та рекреації, наукові засади краєзнавчого туризму.