Розкрито зміст термінів і понять з питань логіки, зокрема, абсурд, "адвокат диявола", аналітична абстракція, антецедент, еквівокація, кванторна логіка, матеріальна імплікація. Наведено відомості про таких вчених - представників даної науки, як А.П'єр, Б.Северин, Д.Буль, Д.Венн, Л.Ейлер, Т.Котарбінський.

Раскрыто содержание терминов и понятий по вопросам логики, в частности, абсурд, "адвокат дьявола", аналитическая абстракция, антецедент, эквивокация, кванторная логика, материальная импликация. Даны сведения о таких ученых - представителей данной науки, как А.Пьер, Б.Северин, Д.Буль, Д.Венн, Л.Эйлер, Т.Котарбинский.

Проаналізовано багато концепцій постмодернізму та пост-постмодернізму в царині етики: пріоритету групової моралі над індивідуальною; моралі як соціальної конструкції; нарративності моралі тощо. Показано, як у цих концепціях трансформуються кризові явища сучасного суспільства.

Розглянуто ряд фундаментальних принципів структуралізму як методу пізнання: задання елементності та виділення в її межах сукупності відношень; визначення фундаментальних структуроутворювальних відношень; медіації. Показано, що трансформація цих принципів у філософії постмодернізму веде до ірраціоналістичних тенденцій.

Проаналізовано основні ідейні передумови появи структурного підходу, які містяться у вченнях Р. Лулія, Г. Лейбніца, Н. Бурбаки, Ф. де Соссюра. Визначено такі етапи розвитку структурного підходу: формування його як конкретного наукового методу; перенесення його в інші науки та набуття статусу загальнонаукового підходу; створення на його базі структуралізму як філософського напрямку.

Проаналізовано спільні та відмінні аспекти розуміння поняття "структура" у структуралізмі та постструктуралізмі. Доведено, що це основоположне для обох напрямів поняття тлумачиться як засіб пізнання, модель (епістемологічно), а не як онтологічна основа об'єктивного світу.

Оприлюднено новий напрям інтегративного філософського дослідження структурної методології, що синтезує принципи діалектичного методу, син- та діахронічні підходи, елементи синергетики. Встановлено, що методологія структуралізму та постструктуралізму, сформована на засадах структурної лінгвістики, є серцевиною радикального повороту від раціоналізму до ірраціоналізму в дискурсивному полі європейської культури. Проведено компаративний аналіз методології структуралізму та постструктуралізму в системі філософських принципів і категорій. Визначено перспективні напрями впровадження цієї методології в європейських, в тому числі українських дискурсивних практиках.

Висвітлено історичні та логічні аспекти розвитку структурного підходу та його трансформацію у структуралізмі та постструктуралізмі. Розкрито взаємозв'язок методології лінгвістики та семіотики із структуралізмом і постструктуралізмом, онтологічні та гносеологічні засади структурного підходу, структуралізму, постструктуралізму. Розглянуто питання застосування структурної методології (СМ) у різних напрямах гуманітарного пізнання. Описано елементи СМ у спадщині українських філософів, розкрито семіотичні аспекти творчості Г. Сковороди у дискурсі структуралізму та постструктуралізму, структурно-семіотичні розвідки відомого українського вченого С. Балея з філософії та психології творчості.

Освещены исторические и логические аспекты развития структурного подхода и его трансформация в структурализме и постструктурализме. Раскрыты взаимосвязь методологии лингвистики и семиотики со структурализмом и постструктурализмом, онтологические и гносеологические основы структурного подхода, структурализма, постструктурализма. Рассмотрены вопросы применения структурной методологии (СМ) в разных направлениях гуманитарного познания. Описаны элементы СМ в наследии украинских философов, раскрыты семиотические аспекты творчества Г. Сковороды в дискурсе структурализма и постструктурализма, структурно-семиотические исследования известного украинского учёного С. Балея по философии и психологии творчества.

Проаналізовано методологічні аспекти поняття "смерть" у контексті постмодерністської філософії та художньої літератури. Доведено, що поняття "смерть людини (автора, поета, суб'єкта)", а також опозиції "смерть - життя", "смерть - безсмертя" тощо є лінгвістичними конструктами, що формують дискурсивні практики сучасної європейської культури.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю812.25 + Ю252:Ш

Рубрики:

Художній образ

Філософські питання і методологія філології

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано наукову біографію та творчість українського вченого С. Балея з перспективи європейської філософської думки XX ст. Показано місце та роль наукового доробку вченого у контексті розвитку аналітичної філософії, неомарксизму, філософської антропології, неофройдизму, структуралізму та ін. Охарактеризовано соціокультурне й історико-філософське підгрунтя формування його наукових поглядів. Увагу приділено ідеї самопізнання у концепції особистості С. Балея, питанням інтенціональністі у його концепції виховання.

Розкрито основні напрями філософських досліджень як XX ст., так і нового XXI ст., у різних царинах філософії: від метафізики до філософії науки та техніки, від етики до філософії свідомості та штучного інтелекту. Основна мета - висвітлити конкретно-концептуальні підходи до вирішення філософських проблем континентальної та аналітичної філософії. Визначено питання метафізики й онтології - буття та існування. Досліджено питання гносеології й епістемології - пізнання та знання. Увагу приділено філософії свідомості та штучного інтелекту. Охарактеризовано філософію людини: гуманізм, постгуманізм і постлюдина. визначено поняття моральна філософія: цінності, добро і зло. Висвітлено поняття соціальна та политична філософія; філософія культури і сучасна цивілізація; філософія науки і техніки.