Вперше створено комбінований препарат у формі лаку для запобігання виходу токсичного мономера з тіла акрилового протезу та лікування "протезних" стоматитів. Розроблено оптимальний склад і раціональну технологію стоматологічного лаку з ацеміном і феракрилом. Проведено фізико-хімічні та фізико-механічні дослідження препарату й акрилової пластмаси Протакрил-М. Вивчено стабільність стоматологічного лаку в процесі зберігання та його біологічну активність.

Исследовано назначение лекарственных средств при осложнениях во второй половине беременности в соответствии с основными анатомическими и терапевтическими группами, проведен частотный, ABC- и VN-анализы назначений. Результаты исследований можно использовать при создании локальных и региональных формуляров, что позволит повысить эффективность медицинской помощи, а также эффективность использования финансовых ресурсов в системе здравоохранения.

Освещены актуальные вопросы наномедицины, а именно использование биотехнологических подходов к созданию наноразмерных объектов, предназначенных для диагностического или терапевтического воздействия на организм человека.

Рассмотрено использование наночастиц в фармацевтической разработке принципиально нового типа лекарственных препаратов. Описаны основные средства адресной доставки лекарственных веществ, такие как наносомы, нанокапсулы и магнитные наночастицы. Приведены перспективы изучения механизмов действия и биологических эффектов нанолекарств.

Возникновение нанотехнологий, как и всегда в случае новых явлений, стало причиной общественной дискуссии на тему защиты человеческой жизни и здоровья, а также возможных рисков, связанных с ними. Проанализированы источники иностранной научной литературы по применению наноматериалов в косметической продукции и на основе научной информации освещены вопросы токсичности некоторых наноразмерных частиц в составе косметических средств.

Обобщены данные о биохимических функциях микроэлементов, которые влияют как на состояние кожи, так и на организм человека в целом. Освещены мотивации введения микроэлементов металлов в состав косметических препаратов в виде макро- и наноразмерных частиц.

Анемічні стани привертають все більшу увагу фахівців, яка зумовлена постійним зростанням кількості випадків цих захворювань в Україні. Антианемічні лікарські засоби (ЛЗ), що є на ринку України, на 71 % представлені препаратами закордонного виробництва, тому актуальним питанням є створення безпечних інноваційних ЛЗ для лікування залізодефіцитної анемії на основі оригінальних фармацевтичних субстанцій вітчизняного виробництва. Мета роботи - аналіз вітчизняного ринку протианемічних препаратів та існуючої нормативної бази щодо визначення безпечності лікарських нанопрепаратів на етапі їх створення. Об'єктами дослідження постали наночастинки заліза, розроблені науково-дослідними установами України. Використання нанотехнологій під час фармацевтичної розробки ЛЗ є не лише засобами розв'язання актуальних потреб людства, але й можуть викликати нові загрози та ризики здоров'ю людини. Водночас високі темпи поширення наноматеріалів, і в першу чергу наночастинок металів, не відповідають існуючому методичному рівню оцінки потенційних ризиків їх використання. В Україні проводиться робота щодо розробки єдиної стандартизованої системи методів визначення безпеки лікарських нанопрепаратів, створених на основі нанотехнологій, встановлення уніфікованих критеріїв їх безпечності та біосумісності, методів виявлення, ідентифікації та кількісного визначення наноматеріалу в організмі Висновки: фармацевтична розробка безпечного протианемійного ЛЗ з наночастинками металів можлива лише з урахуванням комплексного підходу до технологічних, біофармацевтичних, доклінічних і токсикологічних досліджень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р284.4 + Р281.7/9

Рубрики:

Токсикологія неорганічних і елементоорганічних сполук

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мідь проявляє значну бактеріостатичну та бактерицидну активність. Деякі сполуки міді не викликають селекцію резистентних штамів мікроорганізмів, що надає змогу розглядати цей метал як перспективну складову антимікробних засобів. Мідь, навіть в мінімальних дозах, значно підсилює властивості срібла. Це вказує на каталітичні властивості міді по відношенню до срібла в біохімічних реакціях, де ці метали виступають як синергісти. Їх сумісна дія на мікроорганізми значно вища, ніж у срібла та міді окремо, що є визначним фактором під час вибору активних фармацевтичних інгредієнтів для наукового пошуку щодо розробки препаратів антимікробної дії з цитратами металів. Мета роботи - дослідження гострої токсичності цитрату міді в експерименті на щурах. Гостру токсичність цитрату міді з метою визначення ЛД50 досліджували за загальноприйнятою методикою для даного класу фармацевтичних препаратів шляхом одноразового внутрішньо шлункового введення. Симптоми інтоксикації спостерігалися після введення препарату у дозах вищих 130 мг Cu/кг маси тіла. Вираження симптомів інтоксикації зростало зі збільшенням дози препарату. Летальність тварин наступала протягом 2-х діб від початку введення препарату. Через 3 - 4 доби стан тварин, які вижили, не відрізнявся від фізіологічно здорових щурів. Висновки: в ході проведеного експерименту було встановлено летальну дозу препарату, яка становить 553,4 мг цитрату міді/кг маси тіла, а також було визначено токсичну дозу, що зумовлює загибель 50 % цих щурів (DL50), яка становить 173,4 мг цитрату міді/кг маси тіла щура.

Быстрое формирование устойчивости микроорганизмов к антибиотикам вызывает необходимость поиска новых, альтернативных антимикробных лекарственных средств. С целью фармацевтической разработки препаратов изучена антимикробная активность различных концентраций растворов цитрата серебра и меди стандартным методом серийных разведений на тест-штаммах микроорганизмов. Наиболее чувствительным к раствору цитрата серебра оказался штамм Escherichia coli ATCC 25922 (F-50) и Pseudomonas aeruginosae АТСС 9027 при концентрации серебра в растворе 10 мкг/мл. Чувствительность Staphylococcus aureus 6538 Р проявилась в концентрации серебра 25 мкг/мл. Полученные в ходе эксперимента данные указывают на то, что минимальная ингибирующая концентрация цитрата серебра (содержание серебра 500 мкг/мл) по отношению к тест-штамму Staphylococcus aureus 6538 Р составляет 20 мкг/мл, по отношению к Escherichia coli ATCC 25922 - 6,7 мкг/мл, а к Pseudomonas aeruginosae АТСС 9027 -10 мкг/мл соответственно. Staphylococcus aureus является чувствительным к раствору серебра и меди цитрата в разведении 1/20 при содержании металлов по 12,5 мкг/мл. Штамм Escherichia coli ATCC 25922 был чувствительным к исследуемой композиции в разведении 1/50, что соответствует содержанию металлов серебра и меди по 5 мкг/мл. Установлено, что исследуемые растворы проявляют выраженное антимикробное действие по отношению к грамположительным и грамотрицательным микроорганизмам. Это свидетельствует о перспективности использования соединений серебра и меди в составе антимикробных препаратов мягкой и жидкой формы выпуска.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.812/813

Рубрики:

Антисептичні засоби

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.81

Рубрики:

Протимікробні та протипаразитарні засоби

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Важливою вимогою, що висувається до стерильних розчинів, є їх стабільність протягом регламентованого часу зберігання. Деякі лікарські речовини нестійкі під час виробництва або зберігання, не витримують умов теплової стерилізації та можуть піддаватися різним хімічним перетворенням, тому дослідження стабільності лікарського засобу з срібла цитратом на всіх ланках технологічного процесу, є важливим для забезпечення гарантованої якості стерильного препарату. Мета роботи - дослідження впливу кисню повітря на стабільність розчину на основі срібла цитрату в ампулах та обрання запобіжних заходів. Об'єктами дослідження були серії препарату в скляних ампулах об'ємом 10 мл, виготовлені за асептичних умов науково-дослідної лабораторії. Кількісний вміст іонів срібла визначали тіоціанометрично. Кількісне визначення L-аргініну гідрохлориду та декспантенолу проводили за допомогою методу рідинної хроматографії. Потенціометричне визначення pH, визначення прозорості, кольоровості препарату та статистичну обробку результатів експериментальних даних проводили відповідно до методик Державної Фармакопеї України. Досліджено необхідність використання газового захисту для розчину на основі цитрату срібла в ампулах. Було виготовлено серії препарату без використання інертного газу, а також серії з насиченням розчином азоту та запаюванням ампул в струмі азоту. Зразки препарату аналізувалися за показниками: pH, кількісний вміст, кольоровість і прозорість протягом 15 міс зберігання за кімнатної температури. Серії препарату, виготовлені без газового захисту азотом, після 12 міс зберігання не відповідали нормативній документації за показниками "Опис", "Прозорість", "Кольоровість", так як кисень і вуглекислий газ, що містяться в розчині, можуть викликати випадання в осад срібла. Висновки: встановлено, що використання азоту для газового захисту надає змогу запобігти деструктивному впливу кисню повітря і зберегти стабільність розчину на основі цитрату срібла в ампулах протягом 15 міс зберігання.

Мета роботи - визначення показників якості спрею "Аргоцид-мідь" для застосування у ветеринарії, що містить срібла та міді цитрати, декспантенол і призначений для антисептичної обробки вимені великої рогатої худоби. Об'єкт досліджень - зразки спрею із вмістом срібла та міді цитрату, декспантенолу та композиції допоміжних речовин. Кількісний вміст іонів срібла визначали тіоціанометрично. Кількісний вміст іонів міді визначали відповідно до методики "Абсорбційна спектрофотометрія в ультрафіолетовій і видимій областях". Кількісне визначення декспантенолу проводили за допомогою методу рідинної хроматографії. Потенціометричне визначення pH проводили за методикою Державної фармакопеї України (ДФУ). Стосовно фармакопейних вимог до специфікації на комбінований антимікробний спрей для ветеринарії включено наступні розділи: "Опис", "Ідентифікація" (тести з ідентифікації декспантенолу за методом ВЕРХ, срібла і міді за допомогою методу атомно-абсорбційної спектрометрії і специфічна реакція на цитрати), "Відносна густина", "pH", "Об'єм вмісту упаковки", "Випробовування упаковки", "Мікробіологічна чистота", "Кількісне визначення". Окрім того, до аналітичних методик включено розділи, які регламентують вимоги до упаковки, графічного оформлення упаковки, умов зберігання і терміну придатності препарату. Висновки: у результаті проведених досліджень визначено показники якості спрею "Аргоцид-мідь" для ветеринарії відповідно до вимог загальної статті ДФУ 2: "Ветеринарні рідкі лікарські засоби для нашкірного застосування" і "Рідкі лікарські засоби для нашкірного застосування" з метою розробки реєстраційного досьє на ветеринарний препарат. Проведені дослідження будуть використані для розробки та впровадження у виробництво спрею антисептичної дії для застосування у ветеринарії.

Мета роботи - визначення показників якості спрею "Аргоцид-мідь" для застосування у ветеринарії, що містить срібла та міді цитрати, декспантенол і призначений для антисептичної обробки вимені великої рогатої худоби. Об'єкт досліджень - зразки спрею із вмістом срібла та міді цитрату, декспантенолу та композиції допоміжних речовин. Кількісний вміст іонів срібла визначали тіоціанометрично. Кількісний вміст іонів міді визначали відповідно до методики "Абсорбційна спектрофотометрія в ультрафіолетовій і видимій областях". Кількісне визначення декспантенолу проводили за допомогою методу рідинної хроматографії. Потенціометричне визначення pH проводили за методикою Державної фармакопеї України (ДФУ). Стосовно фармакопейних вимог до специфікації на комбінований антимікробний спрей для ветеринарії включено наступні розділи: "Опис", "Ідентифікація" (тести з ідентифікації декспантенолу за методом ВЕРХ, срібла і міді за допомогою методу атомно-абсорбційної спектрометрії і специфічна реакція на цитрати), "Відносна густина", "pH", "Об'єм вмісту упаковки", "Випробовування упаковки", "Мікробіологічна чистота", "Кількісне визначення". Окрім того, до аналітичних методик включено розділи, які регламентують вимоги до упаковки, графічного оформлення упаковки, умов зберігання і терміну придатності препарату. Висновки: у результаті проведених досліджень визначено показники якості спрею "Аргоцид-мідь" для ветеринарії відповідно до вимог загальної статті ДФУ 2: "Ветеринарні рідкі лікарські засоби для нашкірного застосування" і "Рідкі лікарські засоби для нашкірного застосування" з метою розробки реєстраційного досьє на ветеринарний препарат. Проведені дослідження будуть використані для розробки та впровадження у виробництво спрею антисептичної дії для застосування у ветеринарії.

Мета роботи – вивчення сучасного стану вітчизняного законодавчого забезпечення питань державної регуляції у сфері ліцензування діяльності суб’єктів підприємництва в галузі виробництва ветеринарних лікарських засобів і його гармонізації з вимогами Європейського Союзу. Матеріали для дослідження – нормативно-законодавчі акти, що регулюють норму закону та принципи державної політики України у сфері ліцензування діяльності суб’єктів підприємництва в галузі виробництва ветеринарних лікарських засобів, що діють у період із 2015 року до сьогодні. Під час дослідження використали методи інформаційного пошуку, систематизації, аналітичний, графічний, порівняння, узагальнення даних. У статті викладено основні результати аналізу законодавства України, що регламентує виробництво ветеринарних лікарських засобів і ветеринарних препаратів. За результатами аналізу, в період із 2015 до 2018 р. українські виробники ветеринарних лікарських препаратів працювали в умовах, що не передбачають наявності ліцензії на цей вид діяльності. Указом Президента України затверджена програма сталого стратегічного розвитку країни «Україна-2020», котра передбачала здійснення реформ у форматі дерегуляції та розвитку підприємництва, що виключає наявність ліцензій на виробництво ветеринарних препаратів. У результаті дослідження зробили висновок: Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 3 березня 2015 р. № 222-VIII загалом дійсно був спрямований на зменшення впливу та регуляторного тиску держави на діяльність суб’єктів господарювання, що займаються виробництвом ветеринарних препаратів.

Синтетичні біологічно активні сполуки є активними фармацевтичними інгредієнтами різних лікарських препаратів, які широко використовують як у гуманній, так і у ветеринарній медицині. Актуальним на сьогодні залишаються питання створення нових ефективних протимікробних та протигрибкових ліків. Цей факт має аргументоване пояснення у зв'язку зі збільшенням інфекційних захворювань мікробної та грибкової етіології та постійно зростаючою резистентністю мікроорганізмів та грибів до різних лікарських препаратів. Формат подальшого дослідження складався зі створення та спектрофотометричного дослідження лікарської форми - мазі. Мета роботи - розроблення та валідація нової спектрофотометричної методики кількісного визначення 4-((5-(децилтіо)-4-метил-4-Н-1,2,4-триазол-3-іл)метил)морфоліну у 7 %-й мазі за власним поглинанням. На етапі розроблення методики кількісного визначення розчинник підбирали, керуючись даними щодо розчинності діючої речовини. Відповідно до наданих даних, 4-((5-(децилтіо)-4-метил-4-Н-1,2,4-триазол-3-іл)метил)морфолін є нерозчинним у воді, але розчиняється в етанолі, метанолі, ізопропанолі, діоксані, диметилсульфоксиді. Етанол було обрано як найбільш доступний та менш токсичний розчинник для розроблення цієїї методики. 4-((5-(децилтіо)-4-метил-4-Н-1,2,4-триазол-3-іл)метил) морфолін, розчинений в етанолі, вводять у мазеву основу у вигляді розчину. Кількісний вміст визначуваних речовин, які підлягають хімічному контролю, в м'яких лікарських засобах має бути від 90 до 110 % від номінального вмісту. Виходячи з цього, можна визначити максимально припустиму невизначеність аналізу, що становить 3,20. У ході процедури було визначено основні валідаційні характеристики - лінійність, прецизійність, правильність, робасність. Таким чином, розроблено нову чутливу, економічну та просту у виконанні спектрофотометричну методику кількісного визначення 4-((5-(децилтіо)-4-метил-4-Н-1,2,4-триазол-3-іл)метил)морфоліну в м'якому лікарському засобі для зовнішнього застосування (7 %-й мазі) за власним поглинанням. За основними валідаційними характеристиками (лінійність, прецизійність, правильність і робасність) запропонована методика валідна та відповідає вимогам Державної фармакопеї України.