Досліджено взаємодію ударних хвиль з примежовим шаром за наявності тепло- та масообміну з обтічною поверхнею. Розроблено програмно-методичне забезпечення моделювання надзвукових течій на основі повних нестаціонарних тривимірних і спрощених осереднених за Рейнольдсом рівнянь Навьє - Стокса стисливого газу, записаних у довільних криволінійних координатах. Запропоновано модифікації неявних підвищеної точності та змішаних явно-неявних скінченнорізницевих алгоритмів з використанням компактних апроксимацій четвертого порядку. Проведено порівняльний аналіз впливу тепло- та масообміну на структуру дво- та тривимірних надзвукових відривних течій, викликаних взаємодією ударної хвилі з примежовим шаром. Отримано залежності для параметрів подібності відривних надзвукових течій від умов тепло- та масообміну з обтічною поверхнею. Показано, що механізм впливу теплообміну на структуру надзвукових відривних течій є фактично однаковим для двовимірних та тривимірних випадків. З'ясовано, що можливості керування відривом потоку за допомогою теплообміну в просторових течіях незначні в порівнянні з двовимірними течіями.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х891.9(4УКР)1-7 + Х002.8

Рубрики:

Судоустрій окремих країнах

Правопорушення. Юридична відповідальність

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито поняття та зміст гарантій незалежності суддів у разі притягнення їх до юридичної відповідальності, виявлено основні проблеми правозастосування та розроблено рекомендації з удосконалення механізму правового регулювання юридичної відповідальності суддів з метою забезпечення їх незалежності. Розглянуто поняття та систему гарантій незалежності суддів, проаналізовано інститут юридичної відповідальності суддів у системі гарантій суддівської незалежності. Висвітлено історичний розвиток інституту юридичної відповідальності суддів в Україні, розкрито поняття та підстави дисциплінарної відповідальності суддів. Визначено систему гарантії незалежності суддів у разі притягнення їх до дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної та кримінальної відповідальності. Наведено пропозиції щодо вдосконалення законодавства, яке визначає гарантії незалежності суддів у разі притягнення їх до юридичної відповідальності.

Проведено дослідження гіпофізарно-яєчникових гормонів, щитоподібної залози та надниркових залоз у 51 жінки пізнього репродуктивного, перименопаузального та постменопаузального віку з урогенітальними порушеннями (атрофічним вульвовагінітом, урогенітальним пролапсом, нетриманням сечі) та у 10 здорових жінок (контроль). У жінок пізнього репродуктивного віку на тлі урогенітальних порушень виявлено достовірне зниження в крові рівнів гонадотропних гормонів, пролактину, тестостерону, дегідроепінадростерону та кортизолу. У пременопаузальному та постменопаузальному періодах виявлено достовірне підвищення рівнів гонадотропних гормонів, тиреотропного гормону та зниження пролактину, естрадіолу, прогестерону, тестостерону, дегідроепінадростерону та кортизолу. У жінок перименопаузального віку з урогенітальними порушеннями виявили суттєве підвищення рівня загального тироксину.

Досліджено виявлення художньо-комунікативних важелів творчо-практичної діяльності композитора як суб’єкта сучасних ринкових застав музичного буття, специфіка яких усвідомлюється в компенсативному поєднанні вокально-мелодійної музики актуального національного звучання із сукупністю ангажованого чи розважального дійства. Апробацією зазначеного підходу виступає наявний досвід організації музичних конкурсів, фестивалів та культурно-масових заходів. Доведено, що художньо-комунікативні параметри організаційної, економічно-доцільної в своїй основі діяльності музиканта-фахівця орієнтовані у популярній і масовій музичній культурі на ідеальні елементарно-образні стимули різного роду акцій-заходів. В ній відзначаються показники, що забезпечують існування останніх і визначають діяльність професійного композитора в них. Спеціально відзначається, що має місце орієнтація на організаційну ініціативу як ключову частину культурно-масової постановки заходу, аж до формування артистичної індивідуальності, що опиняється в центрі естетичного цілого вистави-видовища. Суттєвим також є спирання в концепції авторських прав у мас-культурній сфері на освітній статус учасників, хоча здійснюваний, у тому числі і для музикантів, в інших критеріях, ніж це представлено в академічних видах і жанрах творчої діяльності. Рушійним моментом організаційно-комунікативної діяльності музиканта-фахівця виступає спирання у музичному оформленні шоу-видовища-вистави на національно вивірені стереотипи художніх комунікацій, які для України нерозривно пов'язані з формами канта і думи-думки та релігійно-літургічною практикою виявлення національної самосвідомості. У якості узагальнюючого положення є висунення співацько-тонової активності художнього вираження в масово-культурних заходах, що дарує омузикаленість цілого, за яким стоїть елітарна культура високого пафосу, заперечуючи побутову "зниженість" звучання динамічно-шумової "прози". Запропоновано активізацію культурологічних розробок у сфері мистецтвознавства в напрямку науково-теоретичного обслуговування організаційно-концепційних здобутків популярної та масової культури, для якої атрибутивною є художньо-музична складова, що забезпечує успіх відповідних соціальних комунікацій.