Показано закономірності морфологічної перебудови скелетних м'язів під впливом гіподинамії, які вказують на прямопропорційний взаємозв'язок між ступенем структурної деградації аксом'язового синапсу та терміном тривалості гіподинамії.

Показано роль довільної затримки дихання на формування системного структурно-функціонального сліду адаптації, який є основою для підвищення фізіологічних резервів кардіореспіраторної діяльності.

Питання про вплив соматотипу на адаптивні реакції організму за умов екзаменаційного стресу в ліцеїстів залишається актуальною проблемою сьогодення. Завдання роботи - оцінити психосоматичний стан ліцеїстів різного соматотипу під час екзаменаційної сесії. Проведено порівняльний аналіз психосоматичного та імунобіологічного стану ліцеїстів залежно від їх соматотипу. Показано, що під час екзаменів створюються передумови для потенційного негативного впливу на психосоматичний стан, що обумовлює низький рівень регуляції серцево-судинної системи, самопочуття - активності - настрою, недостатній рівень оперативної пам'яті, збільшення рівня неуважності, гіперактивності й імпульсивності. У ліцеїстів різного соматотипу за однотипній стресогенній ситуації спостерігаються виразні відмінності в їх стійкості й адаптації до екзаменаційного стресу. Стрес-реакція організму ліцеїстів м'язового соматотипу на екзаменаційний стрес менш виражена, ніж у ліцеїстів торакального та дигестивного соматотипів, тоді як у ліцеїстів астенічного соматотипу вона виявляється найбільше, що варто враховувати під час аналізу психофізіологічних механізмів адаптації у разі екзаменаційного стресу.

Розроблено теоретичні положення, методичні та практичні аспекти щодо формування інноваційного потенціалу промислового підприємства. Розкрито сутність та складові інноваційного потенціалу промислового підприємства. Доповнено та систематизовано фактори впливу на формування інноваційного потенціалу. Проаналізовано стан і тенденції інноваційної діяльності машинобудівних підприємств Хмельниччини. Запропоновано інструментарій таксономічного оцінювання рівня інноваційного потенціалу промислових підприємств. Удосконалено інтегровану систему управління інноваційним потенціалом підприємства, яка побудована на міжнародних стандартах якості.

Розсіяний склероз супроводжується суттєвими відхиленнями психоемоційної, духовної та соціальної сфери. Кріотерапія - новий ефективний метод, який застосовується в програмах для хворих із міофасціальним больовим синдромом. У цій публікації представлені результати вивчення якості життя хворих на розсіяний склероз до та в різні терміни після локальної й комплексної кріотерапії, а також дається характеристика відповідей, пов'язаних із якістю життя після комбінованої фізичної реабілітації. Мета статті - обгрунтувати включення кріотерапії в базові програми фізичної реабілітації для пацієнтів із розсіяним склерозом, ускладненого міофасціальним больовим синдромом. У дослідження включено 105 пацієнтів у віці від 25 до 54 років із верифікованим діагнозом "розсіяний склероз, ускладнений міофасціальним больовим синдромом". Для оцінки якості життя використано загальний опитувальник SF-36. Установлено, що показники якості життя хворих на розсіяний склероз до впровадження програми фізичної реабілітації істотно знижені за більшістю шкал фізичного, психічного та соціального функціонування; профіль якості життя хворих характеризується компресією й деформацією. Проведення кріотерапії з голкотерапією супроводжується вираженим поліпшенням показників якості життя хворих на розсіяний склероз. Відповіді пов'язані з якістю життя, у вигляді поліпшення або стабілізації, зареєстровані в більшості хворих на ускладнений міофасціальний больовий синдром після комплексної кріотерапії - у 96 % хворих після комбінованої фізичної реабілітації і у 87 % хворих після локальної кріотерапії. Висновки: профіль якості життя хворих на розсіяний склероз указує на його компресією та деформацією, що зумовлено суттєвим зниженням показників, які характеризують фізичну, психічну й соціальну шкали функціонування. Моніторинг таких хворих у віддалені терміни після впровадження авторської програми фізичної реабілітації вказує на стабілізацію якості життя, що проявляється вираженим поліпшенням профілю в 96 % хворих після комплексних й у 87 % хворих після локальних процедур.

Досліджено вплив довготривалої гіпокінезії на функціонування системи супероксиддисмутаза - каталаза еритроцитів і м'язової тканини щурів. Показано, що за довготривалої гіпокінезії для ферментів антиоксидантної системи захисту еритроцитів характерне явище перехресної регуляції активності, що відображено в обернено пропорційній кореляції між активністю ферментів. Довготривала гіпокінезія ініціює порушення процесів доставки та утилізації кисню у м'язовій тканині і виникнення тканинної гіпоксії, що тісно корелює з конформацією еритроцитів та ультраструктурними змінами м'язової тканини.

Мета роботи - вивчити динаміку гістологічних та ультраструктурних змін м'язових волокон та їх нервово-м'язових закінчень за умов довготривалої гіпокінезії на різних етапах онтогенезу. Вивчали скелетні м'язи та їх периферійний нервовий апарат у лабораторних щурів-самців лінії Вістар віком від 30 до 270 діб. Обмеження рухової активності проводили в спеціальних клітках-пеналах протягом 30, 60, 90, і 240 діб (по 5 тварин на кожний термін). Для визначення типу м'язового волокна застосовано гістохімічний метод за Нахласом, для виявлення мієлінових нервових волокон - метод Кульчицького, для виявлення нервово-м'язових закінчень - метод Більшовського - Грос та електронно-мікроскопічний метод. Дані гістологічного та електронно-мікроскопічного дослідження м'язових волокон скелетних м'язів та їх нервово-м'язових закінчень за умов довготривалої гіпокінезії вказують на їх закономірну перебудову в процесі розвитку м'язів, становлення їх синапсів і структур, які з ними пов'язані на різних етапах онтогенезу. Проведене дослідження надає поглиблену уяву про відносну частоту та характер порушення нервово-м'язових закінчень за довготривалою гіпокінезії та її вплив на динаміку структурної перебудови окремих типів м'язових волокон в онтогенезі.

Мета роботи - вивчити динаміку гістологічних та ультраструктурних змін м'язових волокон та їх нервово-м'язових закінчень за умов довготривалої гіпокінезії на різних етапах онтогенезу. Вивчали скелетні м'язи та їх периферійний нервовий апарат у лабораторних щурів-самців лінії Вістар віком від 30 до 270 діб. Обмеження рухової активності проводили в спеціальних клітках-пеналах протягом 30, 60, 90, і 240 діб (по 5 тварин на кожний термін). Для визначення типу м'язового волокна застосовано гістохімічний метод за Нахласом, для виявлення мієлінових нервових волокон - метод Кульчицького, для виявлення нервово-м'язових закінчень - метод Більшовського - Грос та електронно-мікроскопічний метод. Дані гістологічного та електронно-мікроскопічного дослідження м'язових волокон скелетних м'язів та їх нервово-м'язових закінчень за умов довготривалої гіпокінезії вказують на їх закономірну перебудову в процесі розвитку м'язів, становлення їх синапсів і структур, які з ними пов'язані на різних етапах онтогенезу. Проведене дослідження надає поглиблену уяву про відносну частоту та характер порушення нервово-м'язових закінчень за довготривалою гіпокінезії та її вплив на динаміку структурної перебудови окремих типів м'язових волокон в онтогенезі.

Висвітлено теоретико-методичні основи фізичної культури. Викладено стислий зміст питань, які формують провідні фахові компетенції в майбутніх учителів фізичної культури, що сприятиме якісній підготовці кадрів педагогічного профілю для освітніх організацій. Висвітлено історію фізичної культури. Наведено теорію та методику фізичного виховання; педагогіку фізичного виховання з основами дидактики. Висвітлено питання питання педагогічної майстерності вчителя фізичної культури, гігієни фізичної культури. Розглянути теорию та методику шкільного туризму; основи теорії та методики спортивного тренування.