В статье рассмотрены вопросы терминологических определений агроландшафта и агрогеосистемы. Предложена система типологической классификации агрогеосистем локального и регионального уровней. Разработаны методы пространственного моделирования агроландшафтов с использованием ГИС для оптимизации сельхозпроизводства на радиационно загрязненных территориях. Представлена агроландшафтная карта М 1:10000 с оригинальной легендой для аграрного хозяйства Губичи Черниговской области.

Запропоновано удосконалені методи організації процесів моделювання в гетерогенному мережевому середовищі, що орієнтовані на роботу з моделями складних динамічних систем, зокрема хіміко-технологічних процесів. Досліджено сучасні засоби організації розподілених моделюючих середовищ і WEB-орієнтованих систем. Запропоновано моделі та методики організації розподілених моделюючих середовищ (РМС), інваріантних стосовно програмних і апаратних платформ їх компонентів. Синтез даних моделей у програмні модулі дозволить реалізувати реально діючі РМС. Для створення моделей РМС використано об'єктно-орієнтований аналіз і мову UML (Unified Modeling Language). Для перевірки працездатності запропонованих моделей РМС розроблено і реалізовано програмні модулі як для серверної, так і для клієнтської частин. На основі методу імітаційного моделювання досліджено та визначено основні характеристики, що впливають на ефективність роботи розроблених мережевих РМС. Виявлено вплив таких параметрів, як інтенсивність і тип вхідного потоку запитів, продуктивність серверних вузлів РМС, пропускної здатності каналів зв'язку на середній час обробки запиту.

Розглянуто теоретико-методологічні, інституційні та правові засади формування державної економічної безпеки за умов екологічної трансформації господарства та розвитку нових "зелених" галузей виробництва в Україні. Зазначено технічно досяжний потенціал відновлюваної енергетики, органічного сільського господарства та інших секторів "зеленої економіки" як механізму практичного гарантування економічної безпеки за умов загроз вичерпання ресурсів. Визначено пріоритети формування державної політики на основі запровадження інноваційних екологічно безпечніших технологій, що зможуть забезпечити сталий розвиток суспільства у стратегічній перспективі.

Розроблено теоретико-методологічні, науково-методичні та практичні засади, сформовано концепцію трансформації системи природокористування України на засадах "зеленої" економіки як нового етапу розвитку еколого-економічних відносин і просторово-секторальної парадигми, основним елементом якої є механізм реалізації принципів сталого розвитку, що забезпечує узгодження критеріїв економічної ефективності, соціальної стабільності та екологічної безпеки. Удосконалено сутнісну складову поняття "зелена" економіка", яку запропоновано трактувати як економіку, що базується на критеріях сталого розвитку, який здійснюється шляхом екологічної трансформації ("greening") галузей виробництва та формування нових "зелених" галузей господарства на підставі прогнозу формування шостої інноваційної хвилі "зелених" технологій у контексті еволюції економічних укладів. Наведено новий теоретико-методологічний підхід щодо ідентифікації та комплексного аналізу нових "зелених" галузей за первинним, вторинним та третинним секторами економіки. Запропоновано теоретичні засади та науково-методичні положення просторового розвитку "зеленої" економіки на засадах кластерного аналізу трансформованої системи природокористування, що дозволяють використовувати індикатори як за адміністративно-територіальними, так і за природничими одиницями районування України та реалізовувати на практиці потенціал відновлюваної енергетики із застосуванням геоінформаційних систем.

Досліджено теоретичні та практичні проблеми самостійності судової влади, розкрито передумови становлення самостійності судової влади та питання співвідношення принципу самостійності судової влади з іншими її принципами. Наведено загальну характеристику гарантій забезпечення судової влади. Розглянуто питання належного ресурсного та кадрового забезпечення судової влади як гарантій її самостійності. Досліджено проблеми забезпечення безпеки суддів. Розкрито питання самостійності судової влади шляхом тлумачення норм права та доктринальних правових джерел на національному та міжнародному рівнях. Виявлено законодавчі прогалини у закріпленні гарантій самостійності судової влади. Сформульовано пропозиції з удосконалення законодавства, що закріплює самостійність судової влади в Україні.

Проаналізовано результати переговорів "Париж-1" та поточну ситуацію. Досліджено економічні проблеми і виклики. Розглянуто основні інструменти політики "сильної держави". Наведено успішні приклади проведення реіндустріалізації. Охарактеризовано нові виклики та ризики дезінтеграції європейського проекту.

Доведено ефективність економіко-організаційних регіональних досліджень Донбасу у сфері техногенних ризиків, екологічних наслідків та оптимізації системи природокористування. Розглянуто плани та перспективи подолання екологічних наслідків техногенних аварій. Висвітлено стратегічні пріоритети відновлення господарської діяльності на територіях надзвичайних ситуацій природного, техногенного та соціально-економічного походження. Проведено оцінювання збитків від надзвичайних ситуацій природного, техногенного та соціально-економічного походження.

Відображено ефективність виконання планів, проектів і програм з охорони навколишнього природного середовища за період 2011 - 2015 рр. Аналіз здійснено на основі системи цільових показників до Закону України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року". Висвітлено рівень досягнення стратегічних цілей та виконання завдань. Увагу приділено підвищенню рівня суспільної екологічної свідомості, інтеграції екологічної політики та вдосконаленню системи інтегрованого екологічного управління, припиненню втрат біологічного та ландшафтного різноманіття та формуванню екологічної мережі, удосконаленню регіональної екологічної політики.

Використано метод сингулярного спектрального аналізу (ССА) в основі якого є розкладання первинного часового ряду на адитивні головні компоненти. Розглянуто алгоритм математичної моделі виділення аудіосигналу на фоні шуму з використанням методу ССА. Досліджено графіки результатів моделювання, які характеризують якість виділення аудіосигналу спотвореного шумом з різною інтенсивністю. Даний метод дозволяє підвищити завадостійкість бортового радіоелектронного обладнання повітряних суден та якість розбірливості мови при розслідування авіаційних подій.

В огляді зроблено аналіз сучасної наукової літератури щодо отримання етанолу, бутанолу та ізобутанолу з використанням генетично модифікованих клітин S. cerevisiae. Сучасні дослідження щодо можливості отримання біоетанолу за допомогою мікробного синтезу спрямовані на використання лігноцелюлозної сировини (ЛЦС) як поновлювального джерела енергії, тому метою конструювання рекомбінантних штамів S. cerevisiae є створення клітин, здатних споживати цукри лігноцелюлозних матеріалів (ЛЦМ). Оскільки сахароміцети не здатні катаболізувати ксилозу, модифікацію дріжджів проводять, використовуючи такі гетерологічні шляхи, як ксилозоредуктазно-ксилітолдегідрогеназний або ксилозоізомеразний. Наступним завданням є створення штамів S. cerevisiae, здатних одночасно зброджувати змішані цукри ЛЦМ. У процесі попередньої обробки ЛЦС фізичними чи хімічними методами утворюється велика кількість токсичних сполук, які є інгібіторами мікробної ферментації, тому одним із завдань є конструювання S. cerevisiae, що будуть стійкими до дії різних інгібіторів. Мікробіологічне виробництво бутанолу було одним із перших широкомасштабних промислових процесів глобального значення. Дослідження цього процесу, незважаючи на його столітню історію розвитку, продовжуються і нині. Природними продуцентами бутанолу є бактерії роду Clostridium. Через ряд недоліків їх застосування увагу науковців привертають інші мікроорганізми, які широко використовуються у промислових масштабах, зокрема дріжджі S. cerevisiae. Ізобутанол є біопаливом наступного покоління. Це побічний продукт синтезу валіну у S. cerevisiae. Для збільшення його синтезу створюють рекомбінантні штами дріжджів, використовуючи різні стратегії генетичної та метаболічної інженерії.

Дріжджі Saccharomyces cerevisiae традиційно широко використовуються в промисловості, а також є популярним об'єктом наукових досліджень, зокрема в галузі молекулярної біології та генетики. Останнім часом перспективи застосування цих мікроорганізмів значно розширилися у зв'язку зі створенням рекомбінантних штамів S. cerevisiae - продуцентів біологічно активних речовин. Вибір зазначених дріжджів як реципієнтів обумовлений тим, що вони добре вивчені, непатогенні та, завдяки особливостям системи секреції, дуже зручні для експресії гетерологічних протеїнів та інших біологічно активних сполук (БАС), що надає змогу конструювати рекомбінантні штами, які виділяють продукти трансляції чужорідних генів у культуральну рідину. У дослідженнях генетично змінених штамів S. cerevisiae акцентується увага на проблемах досягнення надсинтезу гетерологічних білків. В огляді проаналізовано останні досягнення в напрямку модифікації й удосконалення штамів дріжджів S. cerevisiae - продуцентів ферментів, зокрема целобіозодегідрогенази, декстранази, віск-синтази, ліпазного та лаказного ферментативних комплексів, які знаходять все ширше застосування у найрізноманітніших галузях людської діяльності, а також й інших білків, велика частина яких має фармацевтичне призначення. Значні успіхи у використанні рекомбінантних дріжджів-сахароміцетів для одержання БАС пояснюються відносною простотою їх культивування на стандартних недорогих середовищах. В огляді наведено дані щодо використання рекомбінантних штамів S. cerevisiae для одержання органічних кислот (бурштинової, фумарової, 3-гідрогсіпропіонової, D- і L-молочної, n-кумарової, ітаконової, муконової), каротиноїдів та ряду інших практично цінних сполук.

Уміщено огляд основних аспектів розвитку громадянського суспільства в 2021 р.: інституційного, фінансового, нормативно-правового, державно-громадського партнерства, а також громадянської освіти як необхідної передумови подальшої демократизації українського суспільства. Через російсько-українську війну та зміни в діяльності більшості організацій громадянського суспільства часові рамки доповіді розширено - вони охоплюють і початок 2022 р. Окреслено основні напрями діяльності громадянського суспільства щодо зменшення негативних наслідків війни в умовах протистояння та відсічі повномасштабному вторгненню РФ на суверенну територію України. Охарактеризовано нові формати міжсекторальної взаємодії в умовах правового режиму воєнного стану. Висвітлено особливості трансформації та розвитку волонтерського руху в Україні, його перетворення на потужний загальнонаціональний громадський рух.