Представлено методологічні та методичні основи освітньо-професійної підготовки спеціаліста з психології. Зосереджено увагу на умовах гуманізації освіти, шляхах особистісно-професійного саморозвитку, самореалізації, самоактуалізації фахівців. Розглянуто нестандартно-стимульовані ситуації, особливості практично-відтворювальної діяльності, проблеми етики у роботі психолога. Запропоновано картки-схеми особистісно-професійних рис і здібностей, етапи професійного росту, які можуть бути використані з метою контролю та самоконтролю процесу становлення особистості.

Розкрито питання сутності інтуїтивно-почуттєвого відображення, яке реалізується через свідомі та несвідомі механізми психіки. Викладено особливості функціональної системи психологічних механізмів, яка забезпечує дану форму психічного відображення, її складові та змістово-процесуальні компоненти. Проаналізовано умови розвитку функціональної системи як персонального "інструменту" професійної діяльності психолога, психічного новоутворення особистості.

Раскрыты вопросы сущности интуитивно-чувственного отображения, которое реализируется через сознательные и несознательные механизмы психики. Изложены особенности функциональной системы психологических механизмов, которая обеспечивает данную форму психического отображения, ее составные и содержательно-процессуальные компоненты. Проанализированы условия развития функциональной системы как персонального "инструмента" профессиональной деятельности психолога, психического новообразования личности.

Визначено суть понять гуманізації, гуманітаризації, психологічної культури, нестандартно-стимульованих ситуацій, психомистецького підходу. За результатами експериментально-дослідницької роботи розглянуто види діяльності фахівця (пізнавальну, комунікативну, практично-відтворювальну та культурно-створювальну), проаналізовано етапи особистісно-професійного росту, розглянуто складові психологічної культури, професійні властивості та здатності. Охарактеризовано психомистецькі ситуації з метою усвідомлення "цеглинок" психіки, духовного збагачення особистості. Обговорено особливості використання ефекту спорідненості, а також процесу розв'язання психологічних задач.

Розкрито сутність особистісних і ситуативних детермінант поведінки та діяльності людини за різних життєвих обставин. Розглянуто інтрапсихічні адаптаційні механізми як ситуативну детермінанту поведінки, інфантильні детермінанти розвитку особистості, особливості трасформації образу "я" підлітків у ситуації бездоглядності. Проаналізовано індивідуально-психологічні та вікові детермінанти травмонебезпечної поведінки, психологічні детермінанти прояву соціально-ідеологічних стереотипів.

Раскрыта сущность личностных и ситуационных детерминант поведения и деятельности чесловека в разных жизненных условиях. Рассмотрены интрапсихические адаптационные механизмы как ситуативная детерминанта поведения, инфантильные детерминанты развития личности, особенности трансформации образа "я" подростков в ситуации беспризорности. Проанализированы индивидуально-психологические и возрастные детерминанты травмоопасного поведения, психологические детерминанты проявления социально-идеологических стереотипов.

У теоретико-методологічному та методичному аспектах досліджено особливості інтуїтивно-почуттєвого відображення, яке шляхом системного аналізу виокремлено з загального процесу психічного відображення. Теоретично й експериментально виявлено й охарактеризовано функціональну систему (ФС) психологічних механізмів, що забезпечує інтуїтивно-почуттєве відображення (ІПВ), виділено її складові, визначено змістово-процесуальні компоненти та умови розвитку. Показано, що розвиток ФС ІПВ відбувається за умов побудови навчання майбутніх психологів на засадах гуманістичної спрямованості та гуманітарної забезпеченості. Обгрунтовано переваги психомистецького підходу як такого, що забезпечує успішний розвиток ФС ІПВ як психічного новоутворення.

Розглянуто актуальні проблеми прогнозування розвитку соціально-економічних систем. Обгрунтовано математичні методи мікроекономічного та макроекономічного прогнозування. Здійснено оцінювання трудової міграції з України до країн Північної Америки та Європейського Союзу за допомогою гравітаційних моделей. Проведено математичне моделювання індексів фондового ринку. Представлено комплекс моделей аналізу динаміки розвитку фіскального федералізму. Розроблено систему прогнозування впливу інфляції на економічну поведінку домогосподарств України. Запропоновано сучасні методи в дослідженні безпеки економічних систем. Розроблено комплекс моделей для прогнозування розподілу та використання бюджетних коштів на програми розвитку Збройних Сил України в умовах економічної нестабільності. Окремо увагу приділено питанням економічного прогнозування й управління курортними рекреаціями і туризмом в регіонах України.

Уперше науково обґрунтовано наявність негативних побічних ефектів індукування дис-стресів у рослин буряків цукрових унаслідок застосування високих норм витрати гербіцидів, що виявляються у зниженні рівня біологічної продуктивності рослин культури; розроблено раціональні шляхи їх уникнення в процесі захисту посівів від бур’янів. Удосконалено методичні підходи до створення раціональних, достатньо ефективних та екологічно безпечних, а також економічно доцільних систем захисту посівів буряків цукрових від бур’янів за допомогою гербіцидів і конкурентних можливостей самої культури. Набули подальшого розвитку знання про специфіку взаємовпливу рослин (буряки цукрові й бур’яни) в агрофітоценозах і можливості його цілеспрямованого та раціонального регулювання в процесі вегетації посівів. Наведено системи проведення послідовних обприскувань посівів буряків цукрових гербіцидами в мінімальних нормах витрати, виявлено особливості їхнього фізіологічного впливу на сходи бур’янів і буряків цукрових, що виключають індукування хімічних дис-стресів у рослин культури й одночасно забезпечують необхідний рівень контролювання бур’янів протягом 50 діб від часу появи сходів. Розроблено нові системи захисту посівів буряків цукрових від бур’янів, що не допускають індукування хімічних дис-стресів у рослин культури та забезпечують збереження від 4,0 до 15,0 % урожаю коренеплодів, або від 2,9 до 10,6 т/га.