Приведены результаты геолого-геофизических исследований проблемы комплексного освоения углегазовых месторождений Донецкого бассейна. Рассмотрены вопросы генезиса и развития геоструктуры региона, газоносности каменноугольных образований, определены условия сохранения углеводородных газов. Обоснованы геологические и методические предпосылки поисков промышленных скоплений метана в нетрадиционных местах.

Изложены основы теории фракталов и ее приложения в геомеханике. Рассмотрены фрактальные представления в математике, физике, механике и геологических науках в историческом контексте. Предложены решения конкретных задач о фрактальных структурах пустотности ископаемых углей и вмещающих пород в различных горно-геологических условиях Донбасса, движении жидкости и газа в средах с фрактальной геометрией пористости. Установлены закономерности дробных размерностей разрушения геоматериалов в образцах, массиве и при сдвижении земной поверхности. Установлены и описаны особенности фрактального поведения геодинамики разломов Донецко-Луганского углегазоносного района для выделения их аномальных зон.

Рассмотрены актуальные вопросы, связанные с недостаточным количеством биологически активных добавок (БАД) в рационе питания и их связь с заболеваниями внутренних органов и систем при отрицательном воздействии факторов окружающей среды на организм человека. БАДы "NEways" рекомендовано использовать с профилактической и лечебной целью при кожных заболеваниях.

Висвітлено апаратурну побудову та результати експериментального дослідження надвисокочастотного (НВЧ) підсилювача типу модулятор-демодулятор з комбінацією автодинного та параметричного перетворення сигналів, досліджуваного як компенсатор втрат магістрального хвилеводу радіохвильової системи керування екіпажем з магнітним підвісом.

Досліджено автогенераторний датчик виміру відстаней та їх девіацій між рухомими об'єктами, побудований на базі двох НВЧ-генераторів, один із яких є опорним. Частота випромінювання другого генератора, що є одночасно змішувачем, зв'язана зі зміною фазової відстані між об'єктами. Різнісна частота є інформаційною. Визначено критерії досягнення максимальної чутливості датчика.

Досліджено проблему тектонотермальної еволюції Донецького басейну. На підставі концепції обертання блоків і локалізації призсувних деформацій розроблено нову геодинамічну модель Донбасу, що дає змогу пояснити механізми формування специфічних режимів осадко- та вугленакопичення, інверсійного підйому та складкотвірних рухів, еволюційні алгоритми розвитку дислокацій і морфотектонічних форм. Установлено значення доінверсійних і післяінверсійних теплових потоків. На підставі результатів моделювання термальної історії басейну деталізовано геологічні аспекти генерації, міграції, умови схоронності та типологію пасток до- та післяінверсійного метану. Сформульовано висновок щодо особливої перспективності пошуків родовищ метану в районах, де виявився післяінверсійний термальний імпульс і відбувалася повторна генерація метану. Досліджено геологічну природу викидонебезпечності вугільних пластів.

Розглянуто гірнично-геологічну концепцію регіонального проекту "4Д-ДОНБАС". Мета проекту - дослідження і прогнозування стійкості регіональної природно-промислової системи і прийняття оптимальних управлінських рішень.

Рассмотрены особенности распространения и генезиса малоамплитудной тектонической нарушенности угольных пластов в центральной части Донецко-Макеевского углепромышленного района Донбасса и поля шахты им. А. Ф. Засядько с позиций сдвиговой тектоники. Области развития газодинамических явлений пространственно тяготеют к дуплексам сжатия в контуре сдвиговых зон.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д390(45УКР3)5

Рубрики:

Структурна геологія

Шифр НБУВ: Ж24199 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблена й обгрунтована модель обертання блока кристалічного фундаменту під Донецьким басейном. Вона допускає появу диференційованих у просторі секторів локального стиску і розтягу, яким властиві прояви тривалих піднять і занурювань, що зумовлюють фаціальні варіації, а також відбиваються у розміщенні вулканічних утворень. Виходячи з даних щодо просторово-часових змін режимів осадконакопичення у межах окремих секторів розроблено сценарій тектонічної еволюції Донбасу.

Для Hg-Sb і Au-Pb-Zn-Cu родовищ і рудопроявів Донбасу встановлено закономірність їх приурочення до виявлених призсувних басейнів і секторів локального розтягу. У режимі правозсувної активізації глибинних розривів останні періодично функціонують як області підвищеної проникності для рудоносних флюїдів. Добре відомі та перспективні газоносні площі просторово пов'язуються з секторами локального стиску.

Наведено результати вивчення тектонічних фаз, які вплинули на розвиток Донецької складчастої споруди і були пов'язані з лівими та правими обертаннями Донецького ромбоїдального мегаблока. Відмінні риси будови Донецького сегмента у межах Прип'ятсько-Дніпровсько-Донецького рифту зумовлені ефектами посилення або демпфірування поштовхів тектонічних фаз як відгуку на зміну просторової орієнтації активних зусиль стиску або розтягу. У межах запропонованих часових інтервалів поширення детермінованих варіантів полів напруг доведені просторові закономірності активізації рухів кемерійського та альпійського тектонічних циклів у Донбасі.

Зазначено, що викиди вуглеводневих, збагачених на метан газів під час підземних робіт та зумовлені цим небезпечні умови гірничо-видобувних робіт - основні проблеми, які стримують безпечний та ефективний видобуток вугілля у Донбасі. У вугленосних відкладах Донбасу містяться значні ресурси метану для його видобутку та утилізації як нетрадиційного енергоносія. Коливання метаноносності у вугільних пластах і вуглевмісних породах є відображенням послідовності подій - від розпаду керогену до генерації, міграції, формування резервуарів і локальних скупчень газу. Показано, що на газоутворення впливають мацеральний склад органічної речовини, еволюція нагромадження і занурювання осадків, історія геотермальних режимів. На баланс газів, що залишаються у вугленосних відкладах, суттєво впливають час газогенераційних імпульсів та їх співвідношення із інверсійними епізодами і наступними процесами часового та просторового розподілу полів тектонічних напруг. Розглянуто геологічну аргументацію, стосовно встановлення природи мінливих змін та неочікуваних варіацій у рівнях метаноносності, глибини залягання зони газового вивітрювання, типів пасток для Червоноармійського, Донецько-Макіївського та Чистяково-Сніжнянського районів Донбасу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д390(45УКР)52

Рубрики:

Структурна геологія

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ