Исследуется информационное поле, которое появилось в результате аварии на Чернобыльской АЭС, показаны особенности формирования такого поля в динамике, разработана рациональная модель информационного обеспечения населения как в современной ситуации, связанной с последствиями такой аварии, так и на случай новых крупных техногенных катастроф. Рассматриваются методологические и методические особенности изучения информационного поля крупных техногенных катастроф, структурная и семантическая характеристика документального информационного потока Чернобыльской катастрофы.

Викладено основні засади створення системи рейтингової оцінки акціонерних товариств з урахуванням досвіду діяльності міжнародних рейтингових агенств. Розглянуто особливості рейтингової оцінки з позицій кредитоспроможності, корпоративного управління. Висвітлено методологічні аспекти розрахунку національної шкали кредитних рейтингів на основі звітності акціонерних товариств. Проаналізовано стан інвестиційної привабливості підприємств за галузями національної економіки.

Изложены основные принципы создания системы рейтинговой оценки акционерных обществ с учетом опыта деятельности международных рейтинговых агенств. Рассмотрены особенности рейтинговой оценки с позиций кредитоспособности, корпоративного управления. Освещены методологические аспекты расчета национальной шкалы кредитных рейтингов на основе отчетности акционерных обществ. Проанализировано состояние инвестиционной привлекательности предприятий по отраслям национальной экономики.

Expediency is substantiated of a wide use of nicotine-containing chewing-gum "Nicorette" as treatment of nicotine dependence. The study comprizing 47 patients has shown the drug mono-therapy to yield a positive result in 76,6 percent of cases. The conclusion reached is that the nicotine-containing chewing-gum "Nicorette" is a highly effective and safe medication that can come to be widely used for treating those patients who are prolonged and continious users of tobacco and for preventing recurrences of nicotine dependence.

Висвітлено роль та напрямки вирішення проблеми розвитку фондового ринку (ФР) України у зростанні фінансових ресурсів інвестиційної та інноваційної діяльності (ІІД). Наведено результати досліджень щодо можливостей активізації його діяльності на підставі розширення масштабів торгівлі цінними паперами - акціями, облігаціями, місцевими позиками тощо. Відзначено деякі недоліки у функціонуванні ФР, зокрема недостатню активність торгівлі облігаціями як найбільш дієвого засобу допомоги підприємствам у розвитку їх ІІД. Сформульовано пропозиції щодо пришвидшення цих процесів.

Проведено соціально-психологічний моніторинг якості життя населення, яке постійно мешкає на радіоактивно забруднених територіях. Встановлено причинно-наслідкові зв'язки між соціо-еколого-економічними факторами умов життя та соціально-психологічним станом мешканців цих територій.

Наведено основні визначення та принципи переходу суспільства до сталого розвитку, принципи розвитку природи, основні закони та принципи сучасної екології. Розглянуто основи еволюційного вчення, положення екологічної парадигми, ознаки та складові сучасної біосферної кризи людства. Розглянуто також елементи теорії систем і системного підходу, умови розвитку, принципи та механізми стійкості соціально-економічних систем. Увагу приділено класифікації та методам визначення індикаторів сталого розвитку, а також головним положенням концепцій екологічної освіти й освіти для сталого розвитку.

Розглянуто загальні засади безпеки життєдіяльності, таксономію, номенклатуру, ідентифікацію та класифікацію небезпек. Проаналізовано природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об'єкти економіки. Досліджено техногенні небезпеки та їх наслідки. Охарактеризовано фізіологічні чинники забезпечення безпеки людини, а також техногенне середовище її проживання. Увагу приділено питанням, що стосуються безпеки життєдіяльності у соціально-політичному середовищі, менеджменту безпеки, правового забезпечення та організації захисту населення.

Викладено аналіз даних профілактичної активності та самозбережуючої поведінки населення різних зон радіоактивно забруднених територій. В динаміці післяаварійного періоду сформувалися спільноти, які різняться між собою за ставленням до радіаційної ситуації, особливостями самозбережуючої поведінки, соціальною активністю. В зоні обов'язкового відселення сформувалася спільнота, для членів якої характерна впевненість у правильності свого вибору місця проживання і збереженні життєво важливих для них факторів існування. Сформована впевненість може бути обумовлена наслідком неповноти екологічних та медичних знань, в першу чергу, гігієнічних. Населення зони гарантованого добровільного відселення загалом тільки декларує цінність здоров'я за низької профілактичної активності, спрямованої на збереження здоров'я.

Висвітлено сутність, становлення та концептуальні засади безпеки життєдіяльності. Розглянуто проблеми безпеки взаємодії організму людини з навколишнім середовищем. Охарактеризовано фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні фактори небезпеки. Розкрито особливості впливу на життєдіяльність людини соціально-політичних конфліктів, екстремальних ситуацій криміногенного характеру. Увагу приділено нормативно-правовим засадам захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Вивчено соціальну складову умов і стилю життя населення радіоактивно забруднених територій. Визначено сфери життєдіяльності, що мають основне навантаження у разі формування соціального самопочуття населення: матеріальна, рекреаційно-культурна та професійно-трудова. Встановлено, що невиконання більшості передбачених соціальних програм обумовлює зростання рівня соціальної напруженості. Визначено особливості життєвих настанов населення РЗТ, які в першу чергу пов'язані зі збільшенням соціальних пільг та компенсацій і обумовлені зниженням соціальної активності.

Проведено аналіз захворюваності населення Овруцького і Брусилівського районів Житомирської області з урахуванням особливостей гігієнічних умов життя на цих територіях (радіаційна ситуація та навантаження ядохімікатами і мінеральними добривами на грунт). Встановлено, що інтенсивність підвищення захворюваності в післячорнобильський період по Овруцькому району значно вищий у порівнянні з Брусилівським. За окремими класами хвороб (кістково-м'язова система та сполучна тканина, доброякісні новоутворення, нервова система та органи чуття, шкіра та підшкірна клітковина, сечостатева та ендокринна системи, кров та органи кровотворення) встановлений зв'язок між умовами життя і захворюваністю населення.

Проведен анализ заболеваемости населения Овручского и Брусиловского районов Житомирской области с учетом особенностей гигиенических условий жизни на этих территориях (радиационной ситуации и нагрузки ядохимикатами и минеральными удобрениями на грунт). Выявлено, что темп прироста заболеваемости за постчернобыльский период по Овручскому району значительно выше, чем по Брусиловскому. По отдельным классам болезней (костно-мышечная система и соединительная ткань, доброкачественные новообразования, нервная система и органы чувств, кожа и подкожная клетчатка, мочеполовая и эндокринная системы, кровь и органы кроветворения) установлена достоверная связь между условиями жизни и заболеваемостью населения.

Дослідження проведено з метою з'ясування репродуктивної орієнтації населення радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на ЧАЕС (Овруцький р-н Житомирської обл.) і умовно чистих територій (Брусилівський р-н Житомирської обл.), їх репродуктивних намірів у найближчі 2 - 3 роки, умов (на думку населення), що сприяють чи перешкоджають реалізації їх планів стосовно збільшення кількості дітей у родині. У результаті дослідження виявлено більш низькі показники репродуктивних установок в Овруцькому районі, у порівнянні з Брусилівським. За цього у жінок Овруцького району домінанта кумулятивного показника здоров'я (стан тривожності) має вірогідно більше значення, у порівнянні з жінками Брусилівського району. Показано, що репродуктивні установки залежать від умов життя, віку, освіти, життєвих цінностей, кількості дітей у родині. Визначено типи репродуктивної поведінки населення.

Исследования проведены с целью установления репродуктивной ориентации населения радиоактивно загрязненных территорий в результате аварии на ЧАЭС (Овруцкий район Житомирской области) и условно чистых территорий (Брусиловский район Житомирской области) их репродуктивных намерений в ближайшие 2 - 3 года, условий (по мнению населения), которые способствуют или мешают реализации их планов по увеличению количества детей в семьях. В результате исследований установлены более низкие показатели репродуктивных установок в Овруцком районе, по сранению с Брусиловским. При этом у женщин Овруцкого района доминанта кумулятивного показателя здоровья (состояние тревоги) имеет большее значение, по сравнению с женщинами Брусиловского района. Указано, что репродуктивные установки зависят от условий жизни, образования, жизненных ценностей, количества детей в семье. Определены типы репродуктивного поведения населения.

Проаналізовано дані щодо медичного забезпечення населення, яке мешкає на радіоактивно забруднених територіях Житомирської області. У дослідженні використано статистичні дані, надані Обласним інформаційно-аналітичним центром медичної статистики Житомирської області, дані вивчення громадської думки щодо якості медичного забезпечення. За даними офіційної статистики, останні 10 років на радіоактивно забруднених територіях система надання медико-санітарної допомоги зберегла свою інфраструктуру, дещо поліпшилася у плані технічного і фінансового забезпечення, але мала серйозні кадрові проблеми й негативні тенденції перспективного розвитку.

Мета дослідження - експертна оцінка реалізації лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров'я населення зони добровільного гарантованого відселення з урахуванням обмежень дії положень окремих статей Законів України з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. У процесі дослідження було застосовано опитування з використанням методу експертних оцінок. Сформовано групу фахівців 3-х рівнів (державний, обласний, районний) зайнятих у сфері ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Вимогами відбору були досвід роботи за фахом не менш, ніж 10 років, відповідний профіль та посада. Для одержання первинних емпіричних даних було застосовано просте упорядкування значень, їх парне чи послідовне порівняння. За оцінками експертів організаційна робота Кабінету Міністрів та міністерств, що зайняті під час розв'язання проблем ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в останні роки є малоефективною. Зменшується використання коштів з Фонду для реалізації заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту населення. Не існує одностайності серед експертів щодо обмежень дії окремих статей Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що стосуються принципів соціального захисту й організації медичної допомоги населенню, яке мешкає на радіоактивно забруднених територіях. Висновки: у процесі розв'язання соціальних і медичних проблем наслідків Чорнобильської катастрофи Верховна Рада України тривалий час не приймає концептуально нових змін в законодавчій базі з цього питання, а тільки обмежує дії великої кількості статей існуючих законів, що були прийняті у 1991 р. Останнє загострює соціальну напругу в суспільстві та руйнує зв'язок "громадянин-держава". Сформувалась крайня необхідність проведення всебічної громадської експертизи існуючих законів із залученням до "круглого столу" фахівців різного спрямування для обгрунтування проектів законів.

Проживання на території зони спостереження РАЕС турбує 68 % опитаних підлітків. Стурбованість обумовлена в першу чергу впливом РАЕС на поверхневі водойми. Учні володіють знаннями про радіоактивність, види опромінення, вплив іонізуючого опромінення на людину. Більшість опитаних учнів не знає про дозиметричні прилади, їх призначення, принцип дії, будову, що зумовлено відсутністю цих приладів у загальноосвітніх школах зони спостереження. Відсутні знання щодо доз сумарного опромінення людини від джерел природного походження та дози сумарного опромінення людини, що проживає поблизу діючої АЕС, незважаючи на те, що ці питання передбачені навчальними програмами. Такий стан може бути зумовленим недостатньою підготовкою вчителів з цих питань, що вимагає проведення для них додаткових семінарів та придбання для шкіл дозиметрів. Серед особливостей проживання більшість школярів відзначила впровадження заходів щодо зниження рівня соціально-психологічної напруги у зонах спостереження, передбачені законодавчими документами. 50 % підлітків вважають, що ядерна енергетика має розвиватися, але необхідно також розвивати інші джерела енергії. Учні Х - ХІ класів здатні розв'язати особистісні та соціально значущі практичні завдання, пов'язані з реальними виробничими об'єктами.

Проживание на территории зоны наблюдения РАЭС вызывает ощущение беспокойства у 68 % опрошенных подростков. Беспокойство обусловлено в первую очередь влиянием РАЭС на поверхностные водоемы. Ученики владеют знаниями о радиоактивности, видах облучения, влиянии ионизирующего облучения на человека. Большинство опрошенных учеников не имеет знаний о дозиметрических приборах, их предназначении, принципе действия, строении, что обусловлено отсутствием этих приборов в общеобразовательных школах зоны наблюдения. Отсутствуют знания о дозах суммарного облучения человека от источников природного происхождения и дозах суммарного облучения человека, проживающего вблизи действующей АЭС, невзирая на то, что эти вопросы предусмотрены учебными программами. Такое состояние может быть обусловлено недостаточной подготовкой учителей по данным вопросам, что требует проведения для них дополнительных семинаров и приобретения для школ дозиметров. Среди особенностей проживания в зоне наблюдения большинство школьников отметило проведение мероприятий по снижению уровня социально-психологического напряжения, что предусмотрено законодательными документами. 50% подростков считают, что ядерная энергетика должна развиваться, но необходимо также развивать другие источники энергии. Ученики Х - ХI классов способны решать личностные и социально значимые практические задания.

Мета дослідження - вивчити стан соціального самопочуття та громадську думку щодо медичного забезпечення населення зони спостереження та готовність медичних закладів до надання спеціалізованої медичної допомоги на випадок надзвичайних ситуацій (НС) на атомних електростанціях (АЕС). Вивчено соціальні умови життя населення зони спостереження Рівненської АЕС (РАЕС) з використанням соціологічних методів дослідження, тесту Інтегрального індексу соціального самопочуття. У ході опитування працездатного населення застосован безповторний імовірнісний відбір. Вибіркова сукупність опитаних складала 220 людей з помилкою вибірки 6,7 %. Для вивчення готовності медичних закладів до надання спеціалізованої медичної допомоги на випадок НС на АЕС застосовано метод експертного оцінювання. Сформовано 5 груп експертів (78 осіб), які несуть відповідальність за стан радіаційного захисту різних груп населення зони спостереження РАЕС. У питаннях розроблених анкет застосовано різні шкали оцінок: номінальну, порядкову та інтервальну. Під час їх обробки використано статистичні та математичні методи, які призначені для аналізу нечислової інформації. Загальний показник стану соціального самопочуття населення в зоні спостереження становить 53,40 бала з 100 можливих. Результати тестування міського та сільського населення різниці між ними не виявили. Виявлено достовірну пряму кореляційну залежність між рівнем соціального самопочуття та суб'єктивною оцінкою екологічної ситуації на території проживання та рівнем добробуту. Негативно впливають на стан соціального самопочуття соціально-політична сфера, соціальної безпеки та сфера соціальних відносин. За даними громадської думки найбільші скарги у населення викликають забезпечення необхідними ліками, вартість медичних препаратів, забезпеченість якісним діагностичним обладнанням медичних закладів, компетентність лікарів. Експерти посередньо (3 бали за шкали від 1 до 5 балів) оцінюють наявність на балансі медичних закладів техніки, медичного майна і профілактичних медичних препаратів, необхідних для використання на випадок НС. У місті-супутнику АЕС найвищий рівень забезпеченості засобами захисту населення відноситься до препаратів стабільного йоду та респіраторів (4,54 і 3,54 бала відповідно, за шкали від 1 до 5 балів). Менша забезпеченість аптечками і засобами індивідуального захисту. У сільській місцевості, за оцінками експертів, забезпеченість препаратами стабільного йоду, засобами індивідуального захисту, аптечками складає 2 бали із 5. Забезпеченість респіраторами складає 1,5 бала. Зроблено висновки, що захисні заходи на випадок НС у зоні спостереження РАЕС реалізуються згідно з планами робіт для повсякденного функціонування в зоні спостереження та для режиму НС. Зміна джерел фінансування в останні роки та його скорочення призвели до зменшення статей фінансування, пов'язаних із готовністю медичних закладів зони спостереження надавати спеціалізовану медичну допомогу населенню на випадок НС.

Мета роботи - визначення основних чинників формування соціально-психологічної складової здоров'я населення зони спостереження Рівненської АЕС. Під час проведення дослідження використано соціально-гігієнічні та психодіагностичні методи. Розроблено стандартизовану анкету, що складається з блоків питань: оцінка екологічної ситуації; чинники, що формують екологічну ситуацію; вплив АЕС на навколишнє середовище; соціальні чинники; самооцінка здоров'я; психодіагностичне тестування. Вибірка респондентів зони спостереження склала 220 осіб із похибкою вибірки 6,7 %. Одержані дані були закодовані, введені в ПК і оброблені за допомогою статистичних програм. Більшість населення зони спостереження Рівненської АЕС оцінили екологічну ситуацію як благополучну. Основними чинниками, що формують екологічну ситуацію, населенням були відзначені: забруднення території радіонуклідами внаслідок аварії на ЧАЕС, безвідповідальність людей щодо навколишнього середовища, наслідки діяльності РАЕС. Останнє виявляється у змінах санітарно-гігієнічних та екологічних показників води у водоймах. Психічний стан здоров'я населення зони спостереження за середніми показниками GHQ-28, шкал соматизації, тривоги, соціальної дисфункції та реактивної тривожності вірогідно не відрізняється від психічного стану здоров'я населення контрольної групи. Індекс здоров'я, розрахований за самооцінками, у населення зони спостереження є нижчим, ніж у контрольній групі. Зроблено висновки, що особливості умов проживання населення на досліджуваних територіях зумовлені подвійним ризиком: проживання на радіоактивно забрудненій території внаслідок аварії на ЧАЕС і проживання в зоні спостереження РАЕС. Установлено кореляційні зв'язки між показниками психічного здоров'я, зокрема тривожності, та факторами, що характеризують екологічні умови життя населення зони спостереження.

Оцінено стан інформаційного забезпечення населення зони спостереження Рівненської АЕС про наслідки діяльності АЕС для навколишнього середовища і його відповідність існуючим інформаційним потребам населення, що проживає поблизу об'єктів критичної інфраструктури.

Оценено состояние информационного обеспечения населения зоны наблюдения Ровенской АЭС о последствиях деятельности АЭС для окружающей среды и его соответствие существующим информационным потребностям населения, проживающего вблизи объектов критической инфраструктуры.

Мета дослідження - визначення основних чинників формування соціального самопочуття населення зони спостереження Рівненської АЕС. В роботі використано соціологічні, соціально-гігієнічні та математичні методи дослідження (порівняння узагальнених характеристик ознак: відносні величини, середні; вияв взаємодій факторів між собою за допомогою парної кореляції (r)). Для проведення соціологічного опитування населення було розроблено анкету з самостійними блоками питань: вивчення умов життя через рівень достатності десяти основних сфер життєдіяльності; оцінка задоволеності якістю життя в матеріально-побутовій сфері та складові - статті витрат сімейного бюджету; рівень задоволеності медичним обслуговуванням; Тест інтегрального індексу Соціального Самопочуття (ІІСС). Вибіркова сукупність репрезентативна за статтю та віком для населення зони спостереження Рівненської АЕС і складає 220 чоловік з помилкою вибірки 6,7 %. За результатами соціологічного опитування негативно впливають на стан соціального самопочуття низька достатність в сферах: соціально-політичній, соціальної безпеки та соціальних відносин. Більше половини населення не відчуває соціально-економічної компенсації ризику від діяльності РАЕС у своєму повсякденному житті. Загальний показник задоволеності рекреаційно-культурною сферою наближений до середнього показника, що може опосередковано свідчити про позитивний вплив дотацій в соціальну інфраструктуру зони спостереження АЕС. Разом з тим, задоволеність населення в необхідній медичній допомозі надзвичайно низька, як і на всій території України, що пов'язано з рядом факторів: недостатньою кількістю спеціалістів, забезпеченням необхідними ліками, високою вартістю медичних препаратів. Висновки: перелік пільг і компенсацій, пов'язаних з мешканням поблизу діючої РАЕС, потребує удосконалення та узгодження з місцевими громадами, а їх впровадження і постійної інформаційної підтримки. Встановлено зв'язки між сферами, що несуть головне навантаження у формуванні соціального самопочуття, та оцінкою екологічної ситуації, сприйняттям радіаційної ситуації, можливістю виникнення надзвичайних ситуацій соціально-політичного, техногенного та природного характеру. Чим більша впевненість респондентів у благополуччі екологічного стану проживання, тим вищий у них рівень соціального комфорту.

Мета дослідження - експертна оцінка реалізації захисних заходів, спрямованих на обмеження опромінення населення зони спостереження атомної електростанції, на випадок надзвичайної ситуації, з урахуванням законодавчих та нормативних документів. У процесі дослідження було застосовано опитування з використанням методу експертних оцінок. Було сформовано 4 групи фахівців, які несуть відповідальність за стан радіаційного захисту різних груп населення зони спостереження Рівненської атомної електростанції. Вимогами відбору були: досвід роботи за фахом не менш ніж 10 років, відповідний профіль і посада. Для одержання первинних емпіричних даних було застосовано просте упорядкування значень, їх парне чи послідовне порівняння. За оцінками експертів заходи оповіщення, забезпеченість препаратами стабільного йоду, забезпечення засобів колективного (захисні споруди, укриття) і індивідуального захисту (одяг, марлеві повіязки, респіратори, противогази), матеріально технічного оснащення на випадок надзвичайної ситуації на Рівненській атомній електростанції суттєво відрізняються у сільського та міського населення зони спостереження. Групою ризику, на випадок надзвичайної ситуації, можуть стати учні загальноосвітніх шкіл сільських територій зони спостереження через недосконалість системи оповіщення і відсутність необхідних об'єктів укриття. Не існує одностайності серед експертів щодо оцінок радіаційного захисту різних груп населення зони спостереження, зокрема забезпеченості засобами індивідуального і колективного захисту, готовності до захисних дій на випадок надзвичайної ситуації. Висновки: стан радіаційного захисту населення зони спостереження РАЕС, зокрема система організаційних, технічних, медико біологічних, фінансово-економічних заходів, щодо запобігання та реагування на надзвичайні ситуації, не відповідає вимогам законів України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" та "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру", що вимагає зосередження уваги ДІЯРУ на цьому питанні.