Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4НІМ)5-563.1

Рубрики:

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*42 + Ю6*134 + Ф51(4Укр)

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*672*34 + Ч484(4)711

Рубрики:

Соціальна філософія

Організація вищої освіти

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто феномен влади та питання розробки потестарного аналізу як дослідницького методу в контексті соціальної філософії та гуманітарних наук. Висвітлено засади влади та її генезис як основу культури, представлено категоризацію волі та волевиявлення. Викладено вихідний та основний потестарні закони, концепцію легітимації, визначено головні легітимізовані патерни та їх зв'язок з різними соціально-політичними устроями.

Рассмотрены феномен власти и вопросы разработки потестарного анализа как исследовательского метода в контексте социальной философии и гуманитарных наук. Освещены основы власти и её генезис как основа культуры, представлена категоризация воли и волеизъявления. Изложены исходный и основной потестарные законы, концепция легитимации, определены главные легитимирующие патерны и их связь с разными социально-политическими строями.

Розглянуто інновації як актуальну проблему сучасної соціополітичної теорії та суспільної практики. Розкрито сутність інновації в її концептуальному, історичному та методологічному вимірах. Проаналізовано вплив інноваційного мислення на розвиток економіки, політики, міжнародного права, культури, людини. Увагу приділено аналізу інноваційного розвитку освіти в контексті творчості.

Рассмотрена инновация как актуальна проблема современной социополитической теории и общественной практики. Раскрыта сущность инновации в ее концептуальном, историческом и методологическом измерениях. Проанализировано влияние инновационного мышления на развитие экономики, политики, международного права, культуры, человека. Уделено внимание анализу инновационного развития образования в контексте творчества.

Здійснено систематичну теоретичну реконструкцію феномену влади як невід'ємної сутнісної характеристики людського буття та розроблено методику потестарного аналізу як дослідницької стратегії у сфері соціальної філософії та гуманітарних наук. Розглянуто онтологічну специфіку влади та її генезис, визначено передумови її конституювання й обгрунтовано ключову роль у процесі розвитку та становлення культури. Представлено розгорнуту категоризацію волі та волевиявлення. На підставі детального вивчення сутності влади та основного потестарного закону обгрунтовано концепцію легітимації, у межах якої виокремлено п'ять типів легітимного владарювання. Досліджено політику як потестарний феномен, в конституюванні якого ключова роль належить політичному дискурсу. Розкрито поняття "влада розуму" як основа модерної соціальності.

Висвітлено історію процесу становлення і розвитку теорії еліти у її взаємозв'язку з етосом влади, політики, культури, освіти, людини. Визначено еліту як чинник самоорганізації соціуму, фактори становлення еліти за умов постіндустріального суспільства. Розглянуто проблему авторитаризму й елітаризму в сучасній політології. Подано системно-типологічні характеристики авторитарного лідерства. Описано механізми легітимізації авторитарної влади, особливості конституційного забезпечення авторитарного типу лідерства. Розкрито значення концепту еліти у сучасний період. Наведено прогноз щодо майбутнього еліти за умов трансформації соціальних, національних, особистісних ідентичностей.

У контексті вивчення питання: чим є освіта - потребою життя, фундаментальною необхідністю людського самовизначення, чи вимогою соціуму до індивіда, - показано, що освіта як соціальний інститут містить у собі внутрішній конфлікт. Аргументовано, що дві протилежні інтенції освіти: передумова творчого розвитку особистості, "виготовлення" людей для даної соціальної системи, створення з них типових для даного суспільства соціальних персонажів, зумовлюють її імпліцитну репресивність. Здійснено аналіз засад репресивності сучасної української школи, серед яких особливу роль відіграє відсутність системного освітнього проекту та втрата школою свого базового призначення - відкривати покликання особистості. Обгрунтовано нагальну необхідність вироблення екологічної безпеки в організації освітнього процесу.

В контексте изучения вопроса: чем является образование - потребностью жизни, фундаментальной необходимостью человеческого самоопределения, или требованием социума к индивиду, - показано, что образование как социальный институт включает в себя внутренний конфликт. Аргументировано, что две противоположные интенции образования: предпосылка творческого развития личности, "изготовление" людей для данной социальной системы, создание из них типичных для данного общества социальных персонажей, обусловливают ее имплицитную репрессивность. Осуществлен анализ основ репрессивности современной украинской школы, среди которых особую роль играет отсутствие системного образовательного проекта и потеря школой своего базового назначения - открывать призвание личности. Обоснована настоятельная необходимость выработки экологической безопасности в организации образовательного процесса.

The article is dealing with the question whether education is a vital need, fundamental necessity of human self-determination, or it is simply a society's demands to an individual. It is shown, that education, as a social institute comprises the internal conflict. It is created by two opposite intentions of education: first, the education is the precondition of a creative development of the personality; second, the education "produces" the individuals for the given social system, constructs them as the typical representatives for particular society. Implicit repression of education is caused by that internal conflict of education. The repressive grounds of the contemporary Ukrainian school are analyzed. Among them, there are some main grounds such as absence of the system educational project and loss school's essential purpose, i. e. assisting a person in identifying his/her vocation. The necessity of the ecology of educational process is proved.

Розглянуто соціально-політичне самовизначення сучасної України на шляху до євроінтеграції. Європа постає для України у двох головних вимірах: як європейська спільнота держав, з якими Україна співпрацює; як визначальна для всіх складових суспільної і культурної дійсності система цінностей, що визначає певний тип життя, особистого самовизначення та суспільного розвитку. Наголошено на пріоритетності другого з цих значень. Євроінтеграція України - це передусім перетворення українського суспільства і форм нашого життя (в усіх сферах) відповідно до стандартів, пріоритетів і системи цінностей, напрацьованих європейською цивілізацією. Причому це не запозичення зовнішньої цивілізаційної моделі, а природний для України шлях розвитку, що суголосний її власній культурно-історичній самобутності. Виділено три індикативні показники європейськості: примат суспільства над державою; гарантована власність, свобода підприємництва та праці; високий рівень загальносуспільного консенсусу (деліберативна демократія). Аналіз української ситуації за цими індикаторами приводить до висновку, що загальним наслідком і виявом вад і слабкостей українського суспільства є фактична відсутність партнерства між державою і суспільством, між основними секторами суспільства, між громадянами і суспільними інститутами. Більше того, на сьогодні між спільнотою громадян і корпорацією можновладців розгорнулася досить активна боротьба за соціальну ініціативу, яка за обставин постійного зниження рівня життя та інших чинників має перспективу потужного соціального катаклізму та жорсткого, навіть нещадного протистояння цих сторін. Звернення до автентичного сенсу політики засвідчує, що існуюча в Україні система є квазіполітичною, яка насправді приховує панування корпорації можновладців. Натомість правдива політична система по суті протистоїть пануванню, унеможливлює його і є способом реалізації свободи і прав громадян. Це відповідає сенсу політичного в європейській традиції, тому євроінтеграція та встановлення народовладдя в Україні є суголосними процесами, спрямованими на спільну соціальну та культурно-історичну перспективу.

Розкрито сутність, процес і процедуру громадянського протесту. Наведено типологію протестів у демократичному суспільстві. Увагу приділено можливостям запобігання протесту як конфлікту. Розглянуто протест як виклик державотворення. Акцентовано на справедливості як питанні протесту. Розглянуто практичні небезпеки протесту.

Досліджено національно-культурну ідентичність і як вона співвідноситься з громадянським суспільством та формуванням політичної нації. Розглянуто питання за яких умов звернення до ідентичності здатне легітимізувати військові конфлікти сучасності та виправдати масове насильство. Висвітлено поняття сучасної філософії, які здатні відповісти на найактуальніші питання нашої доби - найновітніші рухи національно-політичного самовизначення спільнот. Здійснено спробу визначити поняття ідентичності, громадянського суспільства, зрозуміти логіку взаємовідношення між інтенцією буттєвого уособлення спільнот, навіть ціною великих жертв, та універсальними цінностями і структурами світу. Проаналізовано вплив національно-культурних засад на політичне життя, запропоновано онтологічний підхід для розуміння феномену ідентичності. Здійснено аналітичні екскурси в історичну генезу усталених європейських уявлень про засади громадянської ідентичності та відповідних політичних ідеологій, що дають змогу порівняти теорію й наявний стан розвитку громадянського суспільства. Критика викривленої логіки розуміння публічного та приватного в національному дискурсі, а також начерк основних позицій у суперечці "панславістів" і "європейців" щодо української ідентичності, суперечці, що сьогодні використовується як пропагандистський інструмент геополітичного насильства, прив’язує філософський аналіз складних тем до українського контексту.

Розглянуто роль глобально-фінансових процесів у сучасному цивілізаційному розвитку. Висвітлено перспективи людини в інформаційному світі. Проаналізовано грошово-фінансові чинники нестабільності сучасної соціально-економічної динаміки. Визначено критерії раціональності та соціокультурні детермінанти наукового пізнання. Представлено між- та трансдисциплінарні стратегії в підходах філософської науки. Досліджено формування нового мислення в темпоральності пізнавальних ситуацій. Проаналізовано аспекти соціальної відповідальності в системі соціального захисту освіти і праці трудових мігрантів. Розглянуто явище віртуалізації економіки в інформаційному суспільстві. Досліджено явище соціальної відповідальність української держави щодо сім’ї та дитинства як чинник сталого розвитку. Представлено психолого-педагогічні особливості формування професійно-етичної компетентності майбутніх фахівців банківської справи.

Зазначено, що збірка містить ключові тексти сучасних французьких істориків філософії, присвячені новим підходам до осмислення славетних "Медитацій про першу філософію" Рене Декарта. Написані протягом 70-х - 90-х pp. XX ст., ці тексти стосуються найрізноманітнішої тематики (онтологія та метод, проблема суб'єкта, ego та субстанція, інтелектуальні чуття, аналіза підходів Гайдегера та Гусерля до картезіанства, онто-тео-логія Декарта тощо) і визначають напрям декартознавчих дискусій останнього десятиліття. Видання включає аналітичну статтю та довідково-бібліографічні матеріали, присвячені світовим досягненням в історико-філософському дослідженні "Медитацій", а також експериментальну трилінгвічну публікацію цього класичного твору. Зауважено, що зазначені тексти не лише дають змогу ознайомитися з теперішнім станом декартознавчих досліджень у Франції та інших зарубіжних країнах, але й усувають застарілі стереотипи сприйняття філософії Декарта вітчизняною науковою спільнотою.

Здійснено аналіз самоорганізації сучасної соціальності, й передусім ефектів і ролі влади в ній. Ситуацію глобального світу сьогодення розглянуто як в її культурно-історичній генеалогії в контексті модерної цивілізації, так і в тих радикальних інноваціях соціального й антропологічного гатунку, якими вона визначає поточну структуру людської життєдіяльності. Особливу увагу приділено "владі розуму" як інтегративному виразу модерних передумов глобальної дійсності та її підважуванням і спростуванням з боку глобального інформаційного середовища. Висунуто концепцію інфовлади як новітньої універсальної сили, що визначає порядок людського існування й обумовлює новий антропологічний тип - сингулярність. Проаналізовано особливості політичного самовизначення сучасної України в контексті глобальних трансформацій.

w Збірник «ЩЕ» вміщує живі дискусії і розмисли відомих українських і зарубіжних мислителів та управлінців, які відбулися у рамках освітньої програми Presidents’ MBA Києво-Могилянської бізнес-школи [kmbs] у 2018-2019 pp. Це динамічні авторські роз¬мисли, рефлексії і спостереження щодо найважливіших соціальних, економічних, по¬літичних та філософських явищ української дійсності на тлі відповідних європейських і світових процесів. Книжка переконливо свідчить, чому гуманітарна складова є обов'яз¬ковим елементом управлінських програм kmbs і яким чином управлінець може погли¬бити своє розуміння гуманітарних аспектів нашої сучасності. Опубліковані тут тексти відповідають темам, які порушувалися на заняттях і, зібрані в книжку, є науково- навчальним посібником в освоєнні філософської, загалом гуманітарної проблематики в масштабах, визначених навчальними планами kmbs.