Проаналізовано психолого-педагогічні дослідження, показано зростання інтересу вчених до питань становлення самоцінності дітей та зроблено висновок, що нині ще не встановлено зв'язків, закономірностей, взаємозалежності процесу становлення самоцінності особистості в дитячому віці та недостатньо визначено темпи, ритм, умови його успішності.

Проблема самоцінності і соціально-психологічної адаптації людей поважного віку є однією з найактуальніших не тільки для психологічної науки, але й суспільства в цілому. Дослідження особливостей кризи літніх людей, які перебувають на різних суспільних і соціальних щаблях, дозволяє виявити нові, дотепер невідомі фактори та закономірності генезису психіки.

Визначено сутність підліткової депривації, запропоновано її типологію. Висвітлено різноманітні прояви депривації - девіантну та делінквентну поведінку підлітків у нестабільному кризовому суспільстві. Досліджено соціально-педагогічні причини явища депривації підлітків і характеристику напрямів, форм і методів у контексті завдань її подолання практичними засобами культурно-дозвіллєвої діяльності. Розкрито інноваційні педагогічні підходи до оптимізації процесу виховання підростаючого покоління. На основі експериментального дослідження проаналізовано реальні соціокультурні та педагогічні умови вирішення проблеми девіантної поведінки молоді.

Висвітлено психологічні аспекти проблеми самоцінності особистості. Обгрунтовано особистісно-ціннісний підхід до вивчення психологічних механізмів, закономірностей самоцінності особистості. Запропоновано психологічну модель розвитку самоцінності особистості на етапі дорослішання. Генезу самоцінності особистості в процесі соціалізації інтерпретовано як індивідуальний і соціально вільний творчий акт свідомої реалізації людиною своєї ціннісної сутності, що пов'язано з динамічним змінюванням власного "Я", розвитком ідентичності у віковому діапазоні від початку дошкільного до кінця юнацького періоду. Показано, що ціннісна обумовленість "Іншого", яка "живе" в особистості та підтримує, заохочує, контролює, регулює та піднімає її на вищі рівні самоосягнення, є ціннісне "Я" людини, що стало її внутрішнім змістом, справжнім реальним "Я" в нероздільній цілісності з "Я - іншим".

Висвітлено результати констатуючого дослідження аналізу сучасного стану проблеми самоцінності у процесі соціалізації, яке охопило 279 учнів VI - VIII класів середніх шкіл Київської, Житомирської областей, а також 150 батьків, 23 психологи-експерти. Зазначено методи дослідження, зокрема використання включеного спостереження. На основі визначених критеріїв самоцінності дитини, а саме: рівня емоційного розвитку й самоставлення, наявності паталогічних проявів психіки, міри художнього розвитку й рівня етичного розвитку, запропоновано методику полярних профілів оцінки рівня самоцінності, яка працює за умов збору інформації за схемою з використанням таких методів, як спостереження, інтерв'ю з дітьми, їх батьками, та "Ключ" оцінки рівня самоцінності. Охарактеризовано п'ять виявлених рівнів самоцінності: надзвичайно низький, низький, середній, високий і дуже високий рівень. Висловлено тезу, що розроблена та впроваджена в психолого-педагогічну практику методика полярних профілів і критерії оцінки рівня самоцінності дозволяють з'ясувати найголовніші компоненти у формуванні самоцінності, встановленні специфіки кожного з виділених гіпотетично компонентів і структуруванні зв'язків між її складовими, визначенні концептуальної схеми експериментального вивчення самоцінності особистості дитини та відтворення її розвитку в процесі соціалізації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю952.2

Рубрики:

Формування, самоствердження, самовиховання особистості

Шифр НБУВ: Ж23366 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю952.1 + Ю937.4

Рубрики:

Соціалізація особистості

Вікова психологія

Шифр НБУВ: Ж23366 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено психологічні засади розвитку самоцінності особистості (СО) в підлітковому та ранньому юнацькому віці. Згідно з теоретичними установками особистісно-ціннісного підходу побудовано авторську концепцію розвитку СО. Вивчення генезу СО підлітка та юнака здійснювалось в процесі реалізації таких основних концептуальних положень розвитку СО як: автономізація - соціалізація власного "Я" особистості (автономне освоєння соціального та автономне відторгнення та відтворення соціального); обумовленість самореалізації СО різними стратегіями її поведінки (адаптивною-неадаптивною, альтруїстичною-егоїстичною, конструктивною-деструктивною). Встановлено сутність психологічних механізмів та закономірностей функціонування СО, основні підходи її психодіагностики в підлітковому та юнацькому віці. Розроблено та впроваджено у практику навчально-виховного процесу школи та діяльність психологічної служби систему психологічного супроводу розвитку СО.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч34(4Укр)

Рубрики:

Організація освіти

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати наукового пошуку з проблем культурно-дозвіллєвої діяльності сьогодення. На основі культурологічних, історичних, психолого-педагогічних досліджень узагальнено теоретико-методологічні, історичні та практичні напрацювання з питань трансформації культурно-дозвіллєвих практик. Здійснено аналіз технологій культурно-дозвіллєвої діяльності та обгрунтовано доцільність її використання в українських реаліях. Висвітлено еволюцію гостинності у світовій практиці дозвілля.

Висвітлено соціально-психологічні аспекти професійної діяльності фахівця соціокультурної сфери. Визначено та проаналізовано основні соціально-психологічні передумови формування його особистості, зокрема: психолого-педагогічній супровід фахової підготовки в умовах навчально-виховного процесу; саморозвиток як провідний елемент ціннісної культури; система власної компетентності у контексті з мінливих запитів суспільства; економіко-моральне самовизначення та монетарна культура; здатність до професійної рефлексії та індивідуальності. До важливих складових професійного становлення і розвитку фахівця авторами віднесено: художню творчість, творчу перцептивну діяльність, креативність тощо. Репрезентовано науково-методичні засади управління процесом фахової підготовки особистості. Визначено соціально-психологічні особливості становлення фахівця. Досліджено творчу перцептивну діяльність суб’єкта у сучасному інформаційному просторі. Проаналізовано соціально-психологічні особливості медіа-освіти дитини засобами медійної студії.