Розглянуто предмет і задачі біотехнології, її складові частини. Показано значення генетичної інженерії при створенні нових рослин. Наведено методику культивування окремих ізольованих клітин, протопластів, пиляків, пилку та ін. Представлена характеристика клітинних популяцій in vitro, описується клітинна селекція і мутагенез, культура клітинних суспензій, а також висвітлюються методи in vitro для оздоровлення і розмноження рослин.

Наведено результати вивчення алелопатично активних виділень різних видів ярої пшениці та жита, їх ролі у міжгенотипних взаємовідносинах цих культур у сумісних агрофітоценозах. Показано, що алелопатично активні екзометаболіти жита впливають на вміст нуклеїнових кислот у рослинах пшениці, пригнічують їх ріст і викликають у них хромосомні порушення. Мутагенна дія алелопатично активних виділень призводить до підвищення схрещуваності пшениці та жита.

Показано, що алелопатично активні екзометаболіти жита впливають на вміст нуклеїнових кислот у рослинах пшениці, пригнічують їх ріст і викликають у них хромосомні порушення. Визначено, що мутагенна дія алелопатично активних виділень забезпечує підвищення схрещуваності пшениці та жита, життєздатності та продуктивності гібридів першого покоління, а також змінює спектр розщеплення гібридів другого покоління.

Показано, что алелопатически активные екзометаболиты ржи влияют на содержание нуклеиновых кислот в растениях пшеницы, угнетают их рост и вызывают у них хромосомные нарушения. Определено, что мутагенное действие алелопатически активных выделений обеспечивает повышение скрещиваемости пшеницы и ржи, жизнеспособности и продуктивности гибридов первого поколения и изменяет спектр расщепления гибридов второго поколения.

Наведено результати дослідження екологічних аспектів алелопатичної дії екзометаболітів едифікаторів злакових фітоценозів - м'якої та твердої пшениці, жита і тритикале. Розглянуто питання допосівного обробітку насіння. Описано динаміку вмісту нуклеїнових кислот та вітамінів у кореневих виділеннях проростків на ранніх етапах онтогенезу. Проаналізовано вплив температури і світла на виділення та вміст нуклеїнових кислот, вітамінів у кореневих виділеннях хлібних та культурних злаків. Розкрито роль кореневих екзометаболітів у міжвидових взаємовідносинах ярих злаків у агрофітоценозах, причини підвищення схрещуваності рослин. Висвітлено економічну та енергетичну ефективність допосівного обробітку насіння екстрактом.

Приведены результаты исследования экологических аспектов алелопатического действия экзометаболитов эдификаторов злаковых фитоценозов - мягкой и твердой пшеницы, ржи и тритикале. Рассмотрены вопросы допосевной обработки семян. Описана динамика содержания нуклеиновых кислот и витаминов в корневых выделениях проростков на ранних этапах онтогенеза. Проанализированы влияние температуры и света на выделение и содержание нуклеиновых кислот, витаминов в корневых выделениях хлебных и культурных злаков. Раскрыты роль корневых экзометаболитов в межвидовых взаимоотношениях яровых злаков в агрофитоценозах, причины повышения скрещиваемости растений. Освещены экономическая и энергетическая эффективность допосевной обработки семян экстрактом.

Наведено результати вивчення кореневих виділень проростків різних видів злаків. Встановлено, що вміст вітамінів групи B та інозиту в кореневих виділеннях злаків залежить від виду та сорту рослин.

Наведено результати вивчення кореневих виділень проростків різних видів культурних злаків. Показано, що вміст вітамінів групи B та інозиту змінюється протягом перших 20 діб росту з максимумом на 10-ту добу.

Наведено результати досліджень алелопатичної дії едифікаторів злакових фітоценозів - м'якої та твердої пшениці і тритикале. Показано, що алелопатична активність кореневих виділень едифікаторів злакових фітоценозів обумовлена нуклеїновими кислотами, вітамінами, органічними кислотами, амінокислотами, гіберелінами, ауксинами, ліпідами, фенольними з'єднаннями та іншими сполуками. Установлено, що поглинальна здатність грунту забезпечує акумуляцію алелопатично активних речовин та їх накопичення в кореневмісному прошарку, які є компонентами культурального середовища для поодиноких рослин інших видів. Зазначено, що адаптація цих рослин досягається шляхом модифікаційної та генетичної мінливості. Визначено, що генетична мінливість материнського організму внаслідок дії алелопатично активних речових призводить до підвищення схрещуваності різних видів пшениці, пшениці та жита і пояснює причини виникнення спонтанних віддалених гібридів різних видів злаків. Алелопатично активні речовини, діючи на материнську рослину, підвищують життєздатність і продуктивність гібридів першого покоління. Наведено методику допосівної обробки насіння екзометаболітами проростаючого насіння (екстрактом) озимої та ярої пшениці та їх вплив на ріст, розвиток, урожайність зерна та його якість.

Розглянуто проблеми формування особистості сучасного спеціаліста, забезпечення його конкурентоспроможності на міжнародному ринку праці. Розкрито шляхи підвищення професійної майстерності та продуктивності праці фахівця без шкоди для його здоров'я. Висвітлено роль вищої школи та педагога у формуванні здорового способу життя і професійного здоров'я людини. Увагу приділено етнокультурним аспектам професійної адаптації, формуванню навичок професійного самовдосконалення, особливостям жіночого бодібілдингу.

Рассмотрены проблемы формирования личности современного специалиста, обеспечения его конкурентоспособности на международном рынке труда. Раскрыты пути повышения профессионального мастерства и продуктивности труда специалиста без вреда его здоровью. Освещена роль высшей школы и педагога в формировании здорового способа жизни и профессионального здоровья человека. Уделено внимание этнокультурным аспектам профессиональной адаптации, формированию навыков профессионального самосовершенствования, особенностям женского бодибилдинга.

Наведено результати вивчення схрещуваності різних видів пшениці і жита залежно від дії гамма-променів на насіння материнської рослини, її дози, вибору материнської рослини при схрещуваннях і комбінації схрещувань. Максимальна зав'язуваність гібридних зернівок спостерігалася за дози 100 і 150 Гр.

Індекс рубрикатора НБУВ: П213.7-26

Рубрики:

Квасоля

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено становлення заповідної справи в Україні, розкрито стан і структуру її природно-заповідного фонду. Визначено роль природно-заповідних територій та об'єктів у збереженні балансу біосфери та життєдіяльності суспільства. Наведено характеристику всіх категорій природно-заповідного фонду (регіональних ландшафтних парків і заказників, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоопарків тощо), стану та перспектив розвитку екологічної мережі України. Розглянуто питання, що стосуються внесення відомостей до Червоної книги України.

Представлено результати трирічних досліджень (2008 - 2010 рр.) щодо визначення динаміки формування пігментів фотосинтезу в рослинах пшениці твердої ярої сорту Харківська 41 за дії різних варіантів способу сівби та норм висіву насіння. Встановлено значний вплив досліджуваних елементів технології на вміст хлорофилів і каротиноїдів у листках рослин. Більших змін вміст пігментів фотосинтезу зазнавав за дії фактора норми висіву. Загальною закономірністю було зменшення вмісту хлорофілів і каротиноїдів у листках рослин за умови зменшення норми висіву та оптимізації розподілу рослин за площею живлення. Виявлено, що проведення сівби смуговим способом надає змогу проводити її в більш широкому діапазоні норм висіву без істотного зменшення вмісту пігментів фотосинтезу в листовій масі рослин. У ході досліджень визначено пряму кореляційну залежність між вмістом пігментів і зерновою продуктивністю колоса головного пагона рослини.

Викладено інформацію про загальні характеристики твердих, рідких, газоподібних і радіоактивних відходів, їх класифікацію, вплив на навколишнє середовище, методи знешкодження й утилізації. Розглянуто питання правової регуляції і міжнародної співпраці в галузі поводження з відходами. Охарактеризовано відходи, що з'являються в сільському господарстві, запропоновано різні підходи щодо їх переробки та створення безвідходного сільськогосподарського виробництва. Наведено сучасні методи утилізації відходів агросфери та подолання негативних наслідків забруднення.

Розглянуто рентні відносини та їх вплив на інтенсифікацію використання земельних ресурсів. Запропоновано шляхи вдосконалення правових основ охорони земель в документації із землеустрою. Досліджено сучасний стан правового регулювання використання земель дорожнього господарства. Подано загальну характеристику системи управління якістю праці в проектних організаціях з землевпорядкування. Викладено основні напрями розвитку та функціонування кадастрової оцінки земель в Україні. Висвітлено актуальні питання картографування грунтів на рівні адміністративного району.

Розглянуто види мінливості, їх обчислення та вираження. Висвітлено емпіричні розподіли частот і способи їх зображення. Подано характеристики вибірки. Розкрито сутність і алгоритм дисперсійного аналізу. Приділено увагу визначенню статистичних характеристик вибірки за кількісної мінливості ознаки. Наведено розрахунок коефіцієнта спадковості.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е5 р(4УКР)3

Рубрики:

Ботаніка

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати гібридизації пшениці ярої м'якої з житом ярим залежно від метеорологічних умов. Відмінності погодних умов оцінювали за гідротермічним коефіцієнтом Г. Т. Селянінова (ГТК). Узагальнені результати свідчать, що в зоні Лісостепу України основним фактором, який визначає рівень реалізації потенціалу генотипу, є погодний. Віддалена гібридизація - метод створення принципово нових рослин, які об'єднують у своїй спадковій основі найбільш цінні риси і ознаки дикорослих і культурних рослин - продуктів тривалої еволюції природного та штучного добору. Багато сортів пшениці, що вирощуються в Україні, вже не задовольняють потреби сучасного агровиробництва, особливо за стійкістю до хвороб і несприятливих умов погоди - посухи, низьких і високих температур. У зв'язку з цим віддалена гібридизація є одним з перспективних шляхів створення сортів інтенсивного типу з широкою екологічною пластичністю, високим урожаєм і якістю. Саме тому експериментальна віддалена гібридизація стала необхідною та актуальною в селекції пшениці.

Узагальнено результати чотирирічних досліджень вивчення колекції нуту (Cicer L.) за біохімічним аналізом на вміст білка за методикою Кельдаля та вмістом олії за методикою Рушковського. Досліджено 30 зразків нуту семи видів - Cicer arientinum L., C. reticulatum Labizinsky, C. judaicum Boiss., C. bijugum K.N. Rech., C. pinnatifidum Jaub., C. chorassinicum (Bge) M. Pop., C. yamashitae Kitam. Проаналізовано особливості мінливості вмісту білка та олії в колекційних зразках у різні за погодними умовами роки вирощування нуту в зоні східного Лісостепу України. Проведено структурний аналіз колекції для виділення джерел високого вмісту білку та олії й подальшого створення нового вихідного матеріалу для селекції нуту.

Досліджено залежність мітотичної активності у клітинах кореневої меристеми проростків опроміненого насіння від дози гамма-опромінення. Показано, що дія гамма-променів змінює протікання мітозу, що відображається у порушеннях формування мітотичного апарату, а саме - підвищенні мітотичних індексів. Підвищення мітотичної активності у клітинах кореневої меристеми проростаючого насіння ярої пшениці пояснюється дією малих доз радіації, яка активує і регулює події у мітотичному циклі та перебіг самого мітозу, тобто призводить до прискорення ділення клітин. Зниження ж мітотичного індексу за збільшення дози гамма-опромінення зумовлене сильнішим ураженням самих систем відновлення клітин. Відмічено залежність прояву впливу гамма-променів на генетичний апарат ярої пшениці від дози гамма-радіації, сорту та виду. В результаті проведених досліджень встановлено, що найбільш ефективним індуктором мутацій є доза гамма-променів 100 - 150 Гр. У сорту м'якої пшениці Героїня спостерігається більш вища мітотична активність і більш різкий ріст мітотичної активності, ніж у сорту твердої пшениці Чадо. Тобто, м'яка пшениця сорту Героїня є більш чутливою до дії гамма-променів. Це свідчить про те, що мітотична активність у меристемах корінців залежить від генотипових особливостей рослин ярої пшениці та дії гамма-опромінення. Зроблено припущення, що існує різна чутливість клітин у різних фазах мітотичного циклу, яка є універсальною, генетично детермінованою властивістю, що забезпечує високу надійність у структурній і функціональній перебудові рослинної клітини за дії гамма-променів.

Описано технологію вирощування різних сортів і видів чорниці високоплідної. Наведено основні види та сорти даної рослини та їх особливості. Виявлено чинники, що впливають на врожай ягоди. Довговічність плантації залежить від умов і зазвичай становить від 30 до 40 років. Для обмеження ризиків зниження урожайності плантації внаслідок пошкодження насадження шкідниками та хворобами варто відповідально підійти до вибору ділянки, підготовки грунту та знищення грунтових шкідників перед висаджуванням рослин. Чорниця добре росте і плодоносить на грунтах з високим рівнем органічної речовини. Також ця рослина досить вимоглива до умов зрошення. Останнім часом з'явилися також міжвидові гібриди чорниці, які поєднують цінні господарчі ознаки: високу продуктивність, зимостійкість, меншу вибагливість до умов зволоження та ширшу адаптацію до грунтових умов. Плодоносні ряди бажано мульчувати торфом чи тирсою. Краще використовувати тирсу, компостовану протягом попереднього сезону (для уникнення іммобілізації азоту мікроорганізмами). Можна використовувати свіжу тирсу листяних порід дерев (збільшуючи норму азотних добрив на 40 - 50 %). Тирса хвойних порід дерев обов'язково має компостуватися перед внесенням. Збирання ягід проводять від початку липня до вересня місяця (залежно від сорту). Ягоди набувають насиченого темно-синього забарвлення за 34 дні до повної стиглості. Збір проводять раз на 7 - 10 днів. Беручи до уваги досвід вирощування цієї культури у інших країнах, можна стверджувати, що в Україні є достатньо широкий вибір зареєстрованих засобів захисту рослин, що можуть бути використані на даній культурі у разі потреби.