Изложены современные сведения о распространенности, патогенезе, причинах возникновения аллергических заболеваний. Описаны их клинические формы, в частности, аллергический, круглогодичный (персистирующий), сезонный (интермиттирующий) ринит, бронхиальная астма, экзогенный аллергический альвеолит, бронхо-легочные эозинофилии, аллергический дерматит, атопический дерматит, профессиональная экзема и аллергический контактный дерматит, крапивница и отек Квинке, а также пищевая, лекарственная и инсектная аллергия. Определены дифференциально-диагностические признаки анафилактического шока и сходных состояний. Приведены методы их диагностики и лечения.

Описано структуру, функції та дисфункції імунної системи людини, наведено дані про алергічні захворювання. Проаналізовано механізми дії та особливості використання специфічної імунотерапії, імунотропних препаратів і глюкокортикоїдів, надано рекомендації щодо їх застосування.

Описаны структура, функции и дисфункции иммунной системы человека, приведены данные об аллергических заболеваниях. Проанализированы механизмы действия и особенности использования специфической иммунотерапии, иммунотропных препаратов и глюкокортикоидов, даны рекомендации по их применению.

Рассмотрены сущность, причины возникновения, распространенность, методы выявления, диагностики и лечения аллергических заболеваний. Уделено внимание таким заболеваниям, как поллиноз, круглогодичный аллергический ринит, бронхиальная астма, крапивница, аллергические дерматиты, пищевая, лекарственная и инсектная аллергии.

Приведены сведения о классификации, методах диагностики, лечения, профилактики разных видов побочного действия (ПД) лекарственных средств (ЛС) и организации системы контроля за безопасностью их применения. Раскрыты причины роста частоты ПД ЛС, механизмы развития и клинические проявления лекарственной аллергии. Представлены данные о ПД противоаллергических лекарственных препаратов. Внимание уделено антигистаминным препаратам, глюкокортикостероидам, деконгестантам, бронхолитикам. Освещены результаты регистрации ПД ЛС в Украине, а также этико-правовые вопросы ПД ЛС.

Описаны проблемы украинской аллергослужбы, касающиеся диагностики аллергических заболеваний. Приведены некоторые статистические данные о закупке ланцетов, наборов для прик-тестирования, а также количестве больных, охваченных скрининговой диагностикой. Указаны возможные пути решения затронутой проблемы.

Мета роботи - аналіз інформації щодо класифікацій побічних реакцій (ПР) лікарських засобів (ЛЗ), зокрема алергічного генезу, причин їх виникнення, патогенезу та факторів ризику; обгрунтування та наукові підходи до розробки алгоритму дій лікаря у разі диференціації ПР ЛЗ. Застосовано методи: бібліографічний, семантичний, статистичний, а також системного підходу та описового моделювання. Побічні реакції, що виникають під час медичного застосування ЛЗ, зокрема, алергічні та анафілактичні. Зіставлення даних доступних джерел літератури, Інтернет-ресурсу свідчить про доцільність використання певних класифікаційних підходів під час вивчення та оцінки ПР ЛЗ, зокрема анафілактичного генезу. Аналіз світових даних демонструє високий рівень виникнення ПР типу А та В під час медичного застосування ЛЗ. Останнє потребує розробки оптимальних підходів до диференціації ПР з метою подальшого убезпечення медичного застосування певних фармакологічних груп ЛЗ та окремих їх представників.

Алергічні реакції при використанні місцевих анестетиків становлять значну проблему в стоматології. За даними ВООЗ (2004 р.), летальність при фармакотерапії займає 5 місце в світі після серцево-судиних, онкологічних, легеневих захворювань, травм і складає 0,1 %. Алергічні реакції на стоматологічні засоби є лише частиною великої проблеми медикаментозної алергії. Дана проблема викликала необхідність в об'єднанні зусиль лікарів-стоматологів та алергологів, а також створення на базі Інституту стоматології АМН України Центру діагностики алергічних реакцій в стоматології. Наведено дані щодо розповсюдженості алергічних реакцій на лікарські засоби в Україні та в світі, а також дані з діагностики алергічних реакцій на місцеві анестетики у Вінницькій та Одеській областях.

Зазначено, що проблема побічної дії лікарських засобів у фтизіатрії, особливо медикаментозна алергія (МА), є однією з найважливіших, оскільки істотно впливає на якість лікування хворих на туберкульоз. В останні роки її частота у цього контингенту досягає 15,95 %. У диспансерах конче потрібно налагодити своєчасне виявлення МА шляхом цілеспрямованого клініко-анамнестичного обстеження, раціонального шкірного та лабораторного тестування.

Декларація ЕААСІ (2011) закликає керівників країн Європи переглянути ставлення органів охорони здоров'я до лікування алергійних захворювань, надавши пріоритет застосуванню алергенспецифічної імунотерапії (СІТ) перед фармакотерапією, оскільки перша здатна обірвати їх розвиток, суттєво покращивши якість життя хворих та мінімізувавши економічний збиток. Наведено доказові експериментальні та клінічні дані (вибіркового - десятки і сотні хворих і популяційного масштабу - тисячі хворих зі всієї України), що свідчать про високу клінічну ефективність парентеральної і пероральної СІТ під час лікування бронхіальної астми. Наголошено, що все це можливо лише за умови застосування високоспецифічних регіональних алергенів, що забезпечує не тільки високу ефективність лікування, а й мінімальні побічні реакції, особливо у випадку пероральної СІТ.

Отмечено, что аллергологическая служба в Украине нуждается в совершенствовании. С этой целью предложено на периферии создавать пункты скрининга аллергий, консультативные центры, возродить аэропалинологию, шире использовать специфические методы диагностики и лечения, особенно локальные. Большее внимание нужно уделять лекарственной и пищевой аллергии.

Разработаны отличающиеся доступностью и стабильностью однородные, эластичные, непересыхающие диагностические пленки (ДП) с новокаином, количественно включенным (98,5 - 100 %) в растворы гидрофильных полимеров - 20 % поливинилового спирта и 15 % желатины. Исследованы характеристики ДП: цветность, отклонения в массе, растворимость, площадь. Показано, что в зависимости от используемых носителей для включения новокаина пролонгируется выход препарата из ДП. Установлено: интраназальный метод введения ДП с новокаином позволяет диагностировать сенсибилизацию к новокаину.

Одним из ведущих методов лечения аллергических заболеваний остается метод специфической иммунотерапии аллергенами. Развитие этого метода, в частности создание отечественных неинвазивных форм аллергенов, позволяет существенно улучшить эффективность лечения больных аллергическим ринитом и бронхиальной астмой.

Оральная специфическая иммунотерапия 608-ми больных с круглогодичным аллергическим ринитом и 586-ти больных бронхиальной астмой, проведенная аллергологами 10 областей Украины, показала, что этот метод имеет очень высокую общую эффективность (соответственно, 96,71 % и 96,25 % положительных результатов) при всего 0,75 % малоопасных побочных реакциях. Таким образом, этот метод следует максимально широко применять для лечения этих заболеваний.

Охарактеризованы методы лечения аллергических заболеваний дыхательных путей. Наряду с базисной терапией бронхиальной астмы и аллергического ринита применяется специфическая иммунотерапия (СИТ). Рассмотрены результаты использования пероральной СИТ при атопических заболеваниях. Проанализированы результаты собственных исследований эффективности и безопасности пероральной СИТ у больных аллергическим ринитом и бронхиальной астмой.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р41,2

Рубрики:

Внутрішні хвороби

Шифр НБУВ: Ж24000 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р41,2-4 + Р41,2-5

Рубрики:

Внутрішні хвороби

Шифр НБУВ: Ж24000 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)284.1

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж24000 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р41,2-5

Рубрики:

Внутрішні хвороби

Шифр НБУВ: Ж24000 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.202-5

Рубрики:

Бронхіальна астма

Шифр НБУВ: Ж24000 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що алергічні захворювання загалом та алергічні захворювання органів дихання, в першу чергу, мають значне розповсюдження в світі. Єдиним методом медичного втручання, що може потенційно впливати на природний перебіг алергічного захворювання є алерген-специфічна імунотерапія (СІТ). Стверджено, що результати як парентеральної, так і пероральної СІТ в Україні свідчать про її високу ефективність при застосуванні у хворих на бронхіальну астму дітей.

Отмечено, что аллергические заболевания в целом и аллергические заболевания органов дыхания, в первую очередь, имеют значительное распространение в мире. Единственным методом медицинского вмешательства, который может потенциально влиять на естественное течение аллергического заболевания является аллерген-специфическая иммунотерапия (СИТ). Констатировано, что результаты как парентеральной, так и пероральной СИТ в Украине свидетельствуют о ее высокой эффективности при применении у больных бронхиальной астмой детей.