Розглянуто методику, яка дозволить формувати комплекс заходів з підготовки та ведення бойових дій таким чином, щоб досягти максимальної ефективності ресурсів (у першу чергу людських), що витрачаються.

Запропоновано методику розпізнавання груп радіовипромінювань у разі непараметричного навчання. Розроблено методи синтезу, аналізу і оптимізації основних параметрів алгоритмів розпізнавання груп радіовипромінювань із навчанням шляхом побудови гістограм. Одержано результати, які розвинуто на випадок непараметричного навчання. Запропоновано підходи до синтезу алгоритмів розпізнавання образів, заданих складними еталонними описами у вигляді сукупностей і інтервалів еталонних значень ознак радіовипромінювань.

Обгрунтовано способи бойового застосування частин (підрозділів) радіоелектронного подавлення (РЕП) в операціях під час застосування противником новітніх телекомунікаційних систем. При цьому традиційні підходи вирішення завдань у цій проблемній галузі не дозволяють повною мірою враховувати суттєвого підвищення перешкодозахищеності новітніх телекомунікаційних систем противника, тенденції розвитку озброєння РЕБ та нових видів РЕП - електромагнітного та програмно-комп'ютерного подавлення у сучасних операціях, визначати оптимальний склад угруповання сил та засобів РЕБ. Вирішення визначених протиріч можливо у межах системного підходу. При цьому, угруповання сил та засобів РЕБ в операції - об'єкт воєнно-наукового дослідження, складна система військового призначення організаційного типу, а проблема обгрунтування способів може бути розглянута як частковий випадок ресурсної оптимізації рішень щодо побудови і керування складними системами організаційного типу.

Проаналізовано основні тенденції створення провідними країнами світу електромагнітної зброї, яка працює в радіо- та оптичному діапазонах довжин хвиль - радіочастотної та лазерної електромагнітної зброї. Показано, що електромагнітна зброя призначається для вирішення задач стратегічного, оперативно-тактичного та тактичного рівнів, а також для задач спеціальних операцій. Проведено узагальнення напрямків створення електромагнітної зброї за ознаками: принципи використання, вид та спосіб генерації електромагнітного випромінювання, носії електромагнітної зброї та види базування, об'єкти впливу.

Розглянуто результати експертного оцінювання сумісності процесів управління проектами, які використовуються у менеджменті проектів, та заходів організації наукових досліджень згідно з керівними документами з наукової і науково-технічної діяльності у Збройних силах України.

Розглянуто основи використання енергетичного відношення правдоподібності для виявлення радіосигналів під час цифрової обробки інформації одноканальним простим радіолокаційним приймачем на частоті зондуючого сигналу за умов впливу радіоперешкод. Проаналізовано чутливість критерію до виявлення слабких за енергетикою радіосигналів на фоні активних і пасивних радіоперешкод.

На основі даних відкритих публікацій проаналізовано основні збройні конфлікти з часів Великої Вітчизняної війни до сьогодення та використання в них космічних систем спостереження. При цьому враховується, що основні принципи ведення розвідки з повітря були закладені ще в часи Великої Вітчизняної війни.

Запропоновано енергетичний критерій та метод виявлення радіолокаційних сигналів простим одноканальним радіолокаційним приймачем на частоті зондуючого сигналу. Сформовано умову оптимального енергетичного виявлення радіосигналів на фоні власних шумів приймача. Проаналізовано чутливість критерію до виявлення слабких по енергетиці радіосигналів на фоні власних шумів приймача, оцінено виграш в дальності виявлення за енергетичного і традиційних критеріїв виявлення.

Розроблено метод синтезу автоматизованих алгоритмів прийняття управлінських рішень за сукупністю оцінок кількісних параметрів та якісних факторів за умов стохастичної та нечіткої невизначеності відносно істинних значень параметрів і висловлювань, що використовуються у процесі аналізу альтернатив.

Запропоновано модель діяльності особи, що приймає рішення, увипадку призначення дій по повітряних цілях з автоматизованого пункту наведення. Моделлю діяльності є орієнтований граф. Вона використовується для оцінки часу, що витрачається на прийняття рішень. Основні операції, що виконуються офіцером бойового управління, представлені сукупністю послідовних елементарних дій, час виконання яких є випадковою величиною. Визначено зміст вершин графа, сенс і послідовність переходів між вершинами.

Розглянуто розробку методики класифікації повітряних об'єктів під час контролю використання повітряного простору України. Для вирішення задач присвоєння індексів належності повітряним об'єктам (ПО) запропоновано методи бінарних відношень та апарату нечіткої логіки. Обговорено особливості їх використання для ідентифікації ПО. Описано процес класифікації та наведено загальну структуру алгоритму класифікації.

Розроблено описову модель регіону України як об'єкта забезпечення інформаційної безпеки. З позицій системного аналізу розглянуто властивості регіону та його інформаційної структури.

Ефективне управління винищувальною авіацією можливе у разі врахування низки чинників, що впливають на процес наведення літака на повітряну ціль. Визначення доцільної стратегії планованого перехоплення здійснюється за умов нестохастичної невизначеності. Визначено особливості процесу управління літаками винищувальної авіації на етапі призначення впливів винищувачами по повітряних цілях противника.

Розглянуто варіант створення автоматичної системи контролю безпеки проведення стрільб керованими ракетами на полігоні обмежених розмірів шляхом використання радіолокаційної інформації просторово рознесеної багатопозиційної активно-пасивної системи виявлення. З метою одержання інформації про аеродинамічні цілі за рахунок використання існуючого на полігоні радіолокаційного поля і використання алгоритму аналізу обстановки та прийняття рішення про ступінь безпеки стрільби керованими ракетами та прийняття рішення на безпечне знешкодження ракети за нештатної ситуації.

Розглянуто способи оцінювання ефективності вирішення завдань силами повітряної розвідки, а також раціональне шикування літаків-розвідників в повітрі для виявлення повітряних цілей на встановлених рубежах. Під час оцінювання якості вирішення завдань повітряної розвідки використовуються в основному методи теорії ймовірностей, в якості основи визначення потенціалу підсистеми складних організаційно цілеспрямованих систем.

Розглянуто варіант створення просторово рознесеної багатопозиційної пасивної системи в зоні дії радіолокаційної станції дальнього виявлення як допоміжної системи для одержання інформації про аеродинамічні цілі за рахунок використання існуючого радіолокаційного поля, який може застосовуватися в автоматичних системах функціонального ураження маловисотних цілей, для підвищення можливостей радіолокаційних станцій дальнього виявлення в режимі огляду простору з метою зниження потоку хибних цілей під час контролю космічних об'єктів, для участі в міжнародних науково-дослідних програмах з вивчення атмосфери Землі та ближнього космосу.

Розглянуто історичний екскурс виникнення та розвитку радіоелектронної боротьби, розглянуто аспекти застосування радіоелектронної боротьби в локальних війнах та збройних конфліктах, визначено тенденції та пріоритетні напрямки розвитку радіоелектронної боротьби у світовій практиці збройної боротьби сучасності та майбутнього.

Наведено результати експерименту з визначення статистичних характеристик радіолокаційних сигналів, відбитих від місцевих предметів, розташованих за межами дальності прямої видимості, у разі поширення радіохвиль в умовах аномальної рефракції над морем, який було виконано у липні 2010 р. Описано експериментальну установку та методику виконання експерименту. Показано, що амплітуда та початкова фаза відбитих сигналів розподілені за нормальним законом, а їх кореляційні функції мають коливний характер.

Розглянуто варіант побудови системи виявлення - функціонального ураження радіоелектронних засобів аеродинамічних цілей за інформацією активно-пасивної (пасивної) багатопозиційної радіолокаційної системи в зоні радіолокаційної станції дальньої дії.

Розглянуто варіант побудови багатопозиційної системи виявлення радіоелектронних засобів авіаційного радіозв'язку за радіообрієм за інформацією радіосигналів, що відбиваються метеорними слідами в зоні метеорного розповсюдження радіохвиль.