На підставі аналізу теоретичних джерел розглянуто суть конфлікту, його структуру та динаміку вирішення. Розкрито суть конфліктологічної культури майбутнього інженера-машинобудівника, її зміст і структуру. Структурними компонентами конфліктологічної культури є пізнавально-інтелектуальний, аналітико-рефлексійний, мотиваційний, емоційний і практичний. Обгрунтовано, що процес формування даної культури забезпечуєтья шляхом реалізації виділених педагогічних умов: формування особистісного смислу навчання на базі розвитку професійних мотивів фахового спілкування у сфері машинобудування; включення у ситуацію вибору з метою коригування прийняття рішень і організації цілеспрямованої фахової поведінки; організація толерантного педагогічного середовища для успішного моделювання професійно адекватної взаємодії суб'єктів машинобудівельної діяльності. Обгрунтовано показники та критерії сформованості конфліктологічної культури майбутнього інженера-машинобудівника (готовності до здійснення професійної діяльності у конфліктогенному професійному середовищі). На підставі результатів проведених експериментальних досліджень доведено ефективність реалізованих педагогічних умов.

Обгрунтовано необхідність формування конфліктологічної культури у студентів машинобудівних спеціальностей, обумовлену конфліктністю галузі машинобудування. Наведено рекомендації щодо використання таких активних методів навчання, як мозковий штурм, розігрування ролей, інцидентів, проблемних ситуацій з метою формування конфліктологічної культури майбутніх іженерів-машинобудівників.

Обоснована необходимость формирования конфликтологической культуры у студентов машиностроительных специальностей, что обусловлено повышенной степенью конфликтности отрасли машиностроения. Приведены рекомендации по использованию таких активных методов обучения, как мозговой штурм, разыгрывание ролей, инцидентов, проблемных ситуаций с целью формирования конфликтологической культуры будущих инженеров-машиностроителей.

In the present article the author exposes the necessity to form mechanical engineering students' conflictological culture. The reason for it is that machine-building has heightened conflict rate. Author uses such active educational methods as brainstorm, playing roles, incidents, problematical situations etc. to form this aspect of culture.

Розкрито сутність конфліктологічної культури майбутнього фахівця. Обгрунтовано необхідність її формування у межах розвитку професійної культури майбутнього інженера-машинобудівника. Наведено дані констатуючого етапу експерименту, на якому було встановлено рівні сформованості конфліктологічної культури у студентів машинобудівних спеціальностей.

Раскрыта сущность конфликтологической культуры будущего специалиста. Обоснована необходимость ее формирования в рамках развития профессиональной культуры будущего инженера-машиностроителя. Приведены данные констатирующего этапа эксперимента, на котором были установлены уровни сформированности конфликтологической культуры у студентов машиностроительных специальностей.

The essence of the future specialist's conflictological culture is researched. The necessity of its formation within the professional culture of a future mechanical engineer training is grounded. The data of the diagnosing stage of the experiment during which the mould levels of conflictological culture of mechanical engineering students were determined are described.

Розкрито сутність і природу конфліктів у спільній діяльності та міжособистісному спілкуванні. Показано глибинне корення й особливості протікання конфліктів в процесі інженерної діяльності. Розглянуто основи психології впливу на людей, в тому числі впливу переконання, а також можливості їх використання для запобігання конфліктних ситуацій і подолання конфліктів. Проаналізовано особливості маніпулятивного впливу на людей. Розглянуто основні бар'єри спілкування та шляхи їх вирішення.

Розкрито конфліктологічну культуру майбутнього інженера-машинобудівника як бажання та вміння запобігати або вирішувати можливі конфліктні ситуації. Акцентовано увагу на тому, що конфлікт іманентно присутній у виробничий діяльності, в тому числі у машинобудівній. Виокремлено наступні компоненти конфліктологічної культури: пізнавально-інтелектуальний, аналітично-рефлексивний, емоційний, мотиваційний, предметно-практичний. Зроблено відповідні висновки за результатами дослідження.

Раскрыта суть конфликтологической культуры будущего инженера-машиностроителя, как желание и умение предотвращать или решать возможные конфликтные ситуации. Акцентировано внимание на том, что конфликт имманентно присущ в производственной деятельности, в том числе и машиностроительной. Выделены следующие компоненты конфликтологической культуры: познавательно-интеллектуальный, аналитически-рефлексивный, эмоциональный, предметно-практический. Сделаны соответствующие выводы по результатам исследования.

The article deals with the essence of conflictological cultures of the future engineer - machine engineer, as desire and skill to prevent or decide possible disputed situations. The attention that the conflict is immanently inherent in industrial activity including machine building is stressed. The following components of conflictological cultures are allocated: cognitive - intellectual, analytical - reflective, emotional, subject - practical. Corresponding conclusions by results of research are made.

Обгрунтовано науково-методичну систему забезпечення конфліктологічної підготовки студентів, в якій визначено шляхи, способи, форми і методи виховної роботи, спрямованої на формування конфліктологічної культури майбутньогго інженера. Основними напрямами формування готовності студентів до здійснення професіональної діяльності у конфліктогенному професійному середовищі визначено інтеграцію психолого-педагогічних, управлінських і конфліктологічних знань та використання різних форм і методів навчання.

Обоснована научно-методическая система обеспечения конфликтологической подготовки студентов, в которой определены пути, способы, формы и методы воспитательной работы, направленной на формирование конфликтологической культуры будущего инженера. Основными путями формирования готовности студентов к осуществлению деятельности в конфликтогенной профессиональной среде определены интеграция психолого-педагогических, управленческих и конфликтологических знаний и использование различных форм и методов обучения.

It is exposed and the scientific-methodical system of providing of conflictological preparation of students, which includes the decision of paths, methods, forms and methods of work, directed on forming of conflictological culture of future engineer is grounded. By the basic paths of forming of readiness of students to realiztion of professional activity in a professional environment integration is certain of psychological-pedagogical, administrative and conflictological knowledge's and the use of different forms and methods of teaching.

Визначено вимоги до сучасного фахівця. Надано висновки дослідження груп магістрів (112 випускників та 28 працевлаштованих фахівців) Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" на основі їх розуміння проблеми підготовки сучасних фахівців. Розкрито доробки українських науковців щодо зазначеної проблеми. Зазначено, що одним з головних завдань української держави є виховання та підготовка такого молодого фахівця, який зможе відповідати сучасним стандартам і бути конкурентоспроможним на ринку праці. За результатами опитувань, перші місця посіли такі якості, як здатність до навчання, відповідальність, цілеспрямованість і комунікативність. Підсумовано, що складні суспільно-політичні та економічні умови в Україні негативно впливають на організацію та якість професійної підготовки, що реальні потреби стратегічного розвитку України потребують істотного підвищення якості професійної підготовки, що напрацювання учених-практиків мають стати основою вдосконалення змісту освіти організації навчально-виховного процесу і підвищення педагогічної майстерності професорсько-викладацького складу вищої школи.

Определены требования к современному специалисту. Представлены выводы исследования групп магистров (112 выпускников и 28 трудоустроенных специалистов) Национального технического университета "Харьковский политехнический институт" на основе понимания ими проблемы подготовки современных специалистов. Раскрыты наработки украинских ученых по данной проблеме. Указано, что одной из главных задач украинского государства является воспитание и подготовка такого молодого специалиста, который сможет соответствовать современным стандартам и быть конкурентоспособным на рынке труда. По результатам опросов, первые места заняли такие качества, как обучаемость, ответственность, целеустремленность и коммуникативность. Подытожено, что сложные социально-политические и экономические условия в Украине негативно влияют на организацию и качество профессиональной подготовки, что реальные потребности стратегического развития Украины требуют существенного повышения качества профессиональной подготовки, что наработки ученых-практиков должны стать основой совершенствования содержания образования, организации учебно-воспитательного процесса и повышения педагогического мастерства профессорско-преподавательского состава высшей школы.

In the article an author is analyses works of scientists on issue of modern rivaling young specialist. The requirements of society to realization of realization of activity are exposed by the business professional. The result of respondents of which was become by masterТs degrees of higher school are presented. Research was conducted with the purpose of exposure of point of view of future graduating students on the problem of qualities with must be at young specialist.

Доведено необхідність і аналіз конфліктологічної підготовки майбутнього інженера-управлінця. Висвітлено розуміння конфліктологічної готовності майбутнього фахівця як інтегрованої характеристики суб'єкта праці, здатності до перетворювальної діяльності в професійному середовищі. Виокремлено конфліктологічні знання та вміння як необхідні вимоги до особистості інженера XXI ст. Привернено увагу до проблеми підготовки майбутньої управлінської еліти, з урахуванням конфліктогенності сучасного суспільства. Розглянуто авторський досвід щодо впровадження конфліктологічного складника до професійної підготовки майбутньої еліти в НТУ "ХПІ", зокрема на факультетах інформатики й управління, інтегральної підготовки, механіко-технологічному тощо. Вміщено рисунки, де представлено компоненти конфліктологічної підготовки майбутніх фахівців. Доведено ефективність їх впровадження в навчально-виховний процес університету.

Доказаны необходимость и анализ конфликтологической подготовки будущего инженера-управленца. Освещено понимание конфликтологической готовности будущего специалиста как интегрированной характеристики субъекта труда, способности к преобразовательной деятельности в профессиональной среде. Выделены конфликтологические знания и умения как необходимые требования к личности инженера XXI в. Рассмотрен собственный опыт по внедрению конфликтологической составляющей к профессиональной подготовке будущей элиты в НТУ "ХПИ", в частности на факультетах информатики и управления, интегральной подготовки, механико-технологического. Помещены рисунки, где представлены компоненты конфликтологической подготовки будущих специалистов. Доказана эффективность их внедрения в учебно-воспитательный процесс университета.

In the article an author Works of scientists on issue of modern rivaling young specialist of engineering type is analyzed in the article. The necessity of the conflict training is exposed through proof of existence of professional environment of a conflict.

Розглянуто сутність спілкування. Акцентовано увагу на тому, що спілкування є основним інструментарієм забезпечення взаємодії і взаєморозуміння між людьми. Висвітлено функції спілкування, зміст яких розкриває його конфліктну сутність: прагматичну, формування та розвитку, підтвердження тощо. Розкрито філософські аспекти конфліктного спілкування: онтологічний, гносеологічний, аксіологічний, етнічний. Визначено зміст конфліктного спілкування та його основні небезпеки.

Рассмотрена сущность общения. Акцентировано внимание на том, что общение представляет основной инструментарий обеспечения взаимодействия и взаимопонимания между людьми. Освещены функции общения, содержание которых раскрывает его конфликтную сущность: прагматическую, формирования и развития, подтверждения. Раскрыты философские аспекты конфликтного общения: онтологический, гносеологический, аксиологический, этический. Дано определение понятия конфликтного общения. Освещены угрозы, которые оно в себе несет.

In the article the essence of intercourse, its function is considered. Attention on that intercourse is the basic tool of providing of cooperation and mutual understanding between people is accented. The philosophical aspects of conflict intercourse are exposed: gnosiological, ontological and ethics.

Розглянуто різні підходи до вивчення психологічного здоров'я. Виділено критерії психологічно здорової особистості. Визначено психологічне здоров'я як невід'ємна складова особистого розвитку. Проведено експериментальне дослідження психологічного здоров'я у сучасної молоді. Зазначено, що психологічне здоров'я - показник, який дозволяє зробити певний зріз якості розвитку в будь-який час період особистісного становлення людини, тобто психологічне здоров'я відображає стан індивідуального розвитку на конкретному віковому етапі.

Рассмотрены различные подходы к изучению психологического здоровья. Выделены критерии психологически здоровой личности. Определено психологическое здоровье как неотъемлемая составляющая личного развития. Проведено экспериментальное исследование психологического здоровья у современной молодежи. Указано, что психологическое здоровье - показатель, который позволяет сделать определенный срез качества развития в любое время в период личностного становления человека, то есть психологическое здоровье отражает состояние индивидуального развития на конкретном возрастном этапе.

The different approaches to the study of psychological health. Identified criteria psychologically healthy personality. Highlighted mental health as an integral component of personal development. An experimental study of psychological health in today's youth. Indicated that psychological health - an indicator that allows you to up the quality of a particular development at any time during the formation of personal rights that is the psychological health of an individual reflects the state of development at a particular age stage.

Послідовно розкрито проблему внутрішньої мотивації до навчання, її значення у педагогічній психології й особливості у студентському віці. Охарактеризовано соціально-психологічні установки студентів технічних спеціальностей. Визначено на підставі даних експериментального дослідження психологічні детермінанти внутрішньої мотивації до навчання у студентів технічних спеціальностей, серед яких: орієнтація у діяльності на матеріальні блага, самоствердження, творча активність. Констатовано, що серед студентів технічних спеціальностей задоволення від діяльності, почуття компетентності та почуття самодетермінованості виражені на середньому рівні, а докладені зусилля - на низькому.

Последовательно раскрыта проблема внутренней мотивации к обучению, ее значение в педагогической психологии и особенности в студенческом возрасте. Охарактеризированы социально-психологические установки студентов технических специальностей. Определены, опираясь на данные экспериментального исследования, психологические детерминанты внутренней мотивации к обучению у студентов технических специальностей, в числе которых: ориентация в деятельности на материальные блага, самоутверждение, творческая активность. Констатировано, что среди студентов технических специальностей удовлетворение от деятельности, ощущение компетентности и ощущение самодетерминированности выражены на среднем уровне, а приложенные усилия - на низком.

Consistently revealed a problem of intrinsic motivation for learning, its importance in educational psychology and especially in the student age. A characterization of the social-psychological attitudes of students of technical specialties. Determinedbased on the data of the pilot study, the psychological determinants of intrinsic motivation for learning in students of technical specialties, including: orientation of the material goods, self-assertiveness, creativity. Stated that among engineering students satisfaction from work, a sense of competence pronounced at the secondary level, and the efforts made on a low.

Розкрито проблему професійного становлення особистості, проаналізовано структуру та умови формування професіоналізму особистості протягом професійного розвитку. Наведено результати дослідження особистості майбутнього інженера, його індивідуально-типологічних, характерологічних, пізнавальних особливостей. Акцентовано увагу на тих властивостях майбутнього інженера, які сприятимуть формуванню професіоналізму.

Розкрито складники професіоналізму особистості майбутнього інженера, показано, що операційний компонент містить часову компетентність, що є характеристикою суб'єкта діяльності, яке проявляється в організації власної діяльності відповідно до часового простору і його вимог, в адекватному уявленні про минуле, сучасне та майбутнє, що сприятиме самоактуалізації в будь-якій сфері діяльності. У дослідженні використано комплекс психодіагностичних методів: методика "Смисложиттєві орієнтації" Дж. Крамбо, Л. Махоліка адаптована Д. О. Леонтьєвим (СЖО), п'ятифакторний особистісний опитувальник Р. МакКрає, П. Коста (Big five), методика "Ціль-Засіб-Результат" О. О. Карманова, методика діагностики начальної мотивації студентів (А. О. Реан і В. О. Якунін, модифікація Н. Ц. Бадмаєвой), опитувальник часової перспективи Зімбардо, методика "Шкали переживання часу" Є. і. Головахи та О. О. Кроніка. Оцінюючи результати з вивчення часової компетентності майбутніх інженерів, уявлення про час можна вважати гедоністичним без чітких планів на майбутнє. За допомогою одно факторного дисперсійного аналізу (ANOVA), установлено, що студенти, які вважають майбутнє фаталістичним, не задоволені своїм минулим, воно їм бачиться нецікавим, негативним, тож вони живуть сьогоденням, не думають про майбутнє. Завдяки регресійному аналізу виявлено, що майбутній інженер, спрямований на майбутнє, діє відповідно до чинних норм, розуміє власні соціальні та професійні обов'язки, сумлінний, ставить адекватні цілі в житті, усвідомлюючи, що їх потребою корегувати залежно від ситуації, що складеться у житті. Обгрунтовано, що для формування часової компетентності як складника професіоналізму особистості майбутнього інженера треба здійснювати психологічний супровід етапу професійної підготовки в технічному вищому навчальному закладі.

На засадах інтегративного підходу обгрунтовано концепцію психологічних основ становлення професіоналізму майбутніх інженерів протягом етапу професійної підготовки у технічному виші. Охарактеризовано теоретичні підходи щодо розуміння проблеми професійного становлення майбутнього фахівця, результатом якого є поява такого новоутворення студентського віку, як професіоналізм. Презентовано феноменологію проблеми професіоналізму суб'єкта інженерної діяльності. Визначено місце професіоналізму у психологічній структурі інженерної діяльності. За рівневим підходом визначено професіоналізм майбутнього інженера як складний багатокомпонентний психологічний конструкт, процес становлення якого починається на етапі професійної підготовки у технічному ВНЗ. Виявлено закономірності становлення професіоналізму майбутнього інженера під час навчання у виші. Визначено психологічні детермінанти розвитку професіоналізму студентів інженерно-технічних спеціальностей, до яких віднесено внутрішні протиріччя, навчально-професійні кризи та психологічні бар'єри. Визначено основні психолого-педагогічні умови становлення професіоналізму в технічному ВНЗ. Наведено результати емпіричного аналізу, що спрямований на розкриття динаміки становлення професіоналізму майбутніх фахівців інженерної галузі, специфіки прояву професіоналізму майбутніх інженерів, характеристики його складових, психологічної структури, верифікацію предикторів досліджуваного феномену, визначення типів інженерів-професіоналів. Наведено результати апробації психолого-педагогічної програми супроводу становлення професіоналізму майбутніх інженерів впродовж навчання у технічному виші, кількісні та якісні показники якої свідчать про її ефективність.

Здійснено аналіз науково-теоретичних концепцій і підходів до вивчення проблеми почуття цінності власного життя у студентів та залежність його переживання від низки темпоральних, когнітивних, емоційних, мотиваційних, екзистенційно-смислових і поведінкових чинників. Переживання студентами почуття цінності власного життя визначено як прояв (і в той же час - важлива умова) тенденції подолання труднощів, обумовлених особливостями навчально-професійної діяльності в сучасному закладі вищої освіти. Доведено, що почуття цінності власного життя має структуру, вікову динаміку, характеризується статевими особливостями, залежить від певних особистісних і ситуаційних чинників.

Вміщено Каталог психотехнологій новітніх авторських розробок розвивальних, психокорекційних, діагностичних, тренінгових програм, методик, технік тощо. Наведено результати сучасних досліджень у галузях теоретичної та прикладної психології. Описано особистісні детермінанти розладів харчової поведінки. Досліджено категорію невизначеності в дослідженнях життєвого простору особистості. Проаналізовано психологічні особливості поведінки лідерів у конфліктних ситуаціях. Розроблено методику діагностики особливостей завзятості у навчальній діяльності студентів і школярів. Розкрито роль сімейно-родинної прив'язаності у становленні особистості молодшого школяра. Увагу приділено розвитку комунікативної компетентності майбутніх психологів. Акцентовано на булінгу в освітньому просторі: реаліях сьогодення. Проаналізовано взаємозв'язок гніву, агресивності й індивідуально-психологічних особливостей особистості студенток-психологинь. Розглянуто психологічне становлення соціальної креативності майбутніх психологів як невід'ємну частину професійної підготовки. Висвітлено проблему психологічного благополуччя майбутніх педагогів. Описано психологічні особливості провідних ставлень підлітків з різним рівнем невротизації. Досліджено проблему самотності й усамітнення у сучасному місті. Висвітлено питання розробки алгоритмів діяльності практичних психологів. Розкрито роль організаційно-психологічних факторів в адаптації студентів до навчання у ЗВО. Увагу приділено емоційному вигорянню як психологічній проблемі сучасності.