Описано лікарську техніку та методику об'єктивного дослідження хворого: загальний огляд, перкусії легень і серця, пальпації грудної клітки та живота, аускультації органів грудної та черевної порожнин. Розглянуто систему органів дихання, серцево-судинну систему, систему травлення, селезінку, органи сечовиділення.

Анализ клинической картины ХНК у 392 больных различного возраста, обусловленный ИБС в сочетании с гипертонической болезнью и без нее, показал, что тяжелое ее течение (2-й Б - 3-й стадии) чаще встречается среди пожилых. Об этом свидетельствует не только более выраженное снижение сердечного выброса у названных категорий больных, но и более частое обнаружение у них нарушений сердечного ритма и проводимости сердца, гипостатической пневмонии, функциональных расстройств системы пищеварения, угнетение функциональной активности почек. Перечисленные клинические проявления ХНК у пожилых сопровождались более выраженной задержкой натрия в их организме в сравнении с больными среднего возраста. В то же время функциональная активность шишковидной железы ослаблялась во 2-й Б - 3-й стадиях ХНК без четкой зависимости от возраста.

Приведены сведения о частной патологии, являющейся составной частью процедевтики внутренних болезней. Описаны методы диагностики, лечения и профилактики острой пневмонии, бронхиальной астмы, приобретенных пороков сердца, пороков и недостаточности митрального та аортального клапанов, митрального стеноза и стеноза устья аорты, хронического панкреатита, гломерулонефрита.

Вивчено вплив інгібіторів ангіотензин-перетворювального ферменту (каптоприлу, еналаприлу) (ІАПФ) на показники центральної гемодинаміки в гострому періоді інфаркту міокарда (ІМ). Відмічено вірогідне зниження систолічного та діастолічного артеріального тиску, швидше зникнення проявів серцевої недостатності, зниження частоти виникнення ангінозних нападів, покращання стану контрактильності міокарда лівого шлуночка на тлі застосування ІАПФ у хворих на гострий ІМ. Показано, що початкова доза (12,5 мг для каптоприлу та 5 мг еналоприлу на добу) є безпечною та достатньою для досягнення гипотензивного ефекту на протязі першої доби захворювання. Використання ІАПФ з першої доби ІМ буде сприяти покращанню перебігу та прогнозу захворювання.

Исследовано значение реакции нейрогуморальных систем на психоэмоциональную нагрузку с целью определения эволюции пограничной артериальной гипертензии.

Изучены клинико-патогенетические параллели при гипертонической болезни и хроническом гломерулонефрите (болезни Брайта). Определена значимость повышенного артериального давления и почек в развитии обоих заболеваний с клинической точки зрения.

Показана важность и клиническая значимость клинических симптомов для клинической диагностики болезней внутренних органов.

У трех больных с хроническими заболеваниями легких, течение которых осложнялось хронической сердечной недостаточностью III степени, обнаружен эктопический левопредсердный ритм. Характерной особенностью этого ритма являлось изменение зубца P в отведении Vi, а именно его двухфазность с положительной первой фазой и отрицательной второй (феномен "щит и меч"). При хронической сердечной недостаточности левопредсердный эктопический ритм, очевидно, выполняет функцию адаптационного механизма при угнетении деятельности синусового узла.

Проведено комплексное изучение клинико-биохимических, иммунологических и электрофизиологических изменений у больных дифтерийным миокардитом, уточнена их роль в патогенезе миокардита, диагностическая и прогностическая значимость.

Представлены современные данные о лекарственных средствах, применяемых для лечения артериальной гипертензии у больных сахарным диабетом II типа.

Изложены современные представления об особенностях диагностики и лечения аритмогенной дисплазии правого желудочка.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.09-3 + Р419.105.0-3

Рубрики:

Серцево-судинна недостатність

Ревматичні вади серця

Шифр НБУВ: Ж69231/мед. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто актуальні питання патогенезу, клінічні варіанти, сучасні класифікації, діагностичні критерії, лікувальну тактику, критерії терапевтичної ефективності сучасних методів лікування за нестабільної стенокардії. Представлено ключові стандарти застосування лікарських препаратів, відповідальних за патогенетичну терапію залежно від варіанту клінічного перебігу нестабільної стенокардії. Наведено нові дані щодо перспективних лікарських розробок за терапії нестабільної стенокардії, обгрунтовано застосування відомих лікарських препаратів та тих, що упроваджують в терапевтичну практику найрізноманітніших за механізмами дії, що запобігають прогресуванню передінфарктного стану, а також способи корекції невідкладних станів, пов'язаних з розвитком гострого коронарного синдрому. Розглянуто показники до аортокоронарного шунтування, черезшкірної транскоронарної ангіопластики та інтракоронарного протезування з використанням внутрішньосудинних протезів. Медикаментозну терапію розглянуто в алгоритмічному режимі, з її патогенетичним обгрунтуванням і ключовими даними з фармакодинаміки, фармакокінетиці, сумісності і можливих побічних дій, що часто зустрічаються.

Ключ. слова: хроническая сердечная недостаточность, гемодинамика
Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.09-29

Рубрики:

Серцево-судинна недостатність

Шифр НБУВ: Ж69231/мед. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены особенности клинических и гемодинамических эффектов лацидипина у 23-х больных артериальной гипертонией и сахарным диабетом II типа. Показано, что лечение препаратом сопровождается достаточным антигипертензивным и антиангинальным эффектом. Лацидипин не оказывает отрицательного влияния на показатели кардиогемодинамики, удовлетворительно переносится больными.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.09-52

Рубрики:

Серцево-судинна недостатність

Шифр НБУВ: Ж69231/мед. Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі власного досвіду та даних світової літератури сформульовано окремі положення значення активації систем нейрогуморальної регуляції у клініці й лікуванні хронічної серцевої недостатності. Ці положення знайшли відображення у науковій творчості академіка Л. Т. Малої та її школи.

Рассмотрена и широко обсуждена проблема возникновения синдрома Барретта на фоне гастроэзофагальной рефлюксной болезни с учетом последних литературных данных и при анализе клинического состояния 45-ти больных с хроническим гастродуоденитом, язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки, у которых раннее распознавание гастроэзофагальной рефлюксной болезни и своевременно проведенные профилактические мероприятия способствовали их выздоровлению, а в ряде случаев приводили к предотвращению развития пищевода Барретта.

Наведено сучасні дані про вплив гіполіпідемічної терапії ловастатином і ліпостабілом на стан ліпідного обміну у хворих на ішемічну хворобу серця та гіперхолестеринемію. Показано, що лікування ловастатином супроводжувалося вираженим гіпохолестеринемічним ефектом. На фоні лікування ловастатином істотно знижувався рівень загального холестерину, тригліцеридів, холестерину ліпопротеїдів низької щільності. Лікування ліпостабілом не призводило до значних гіполіпідемічних ефектів, не відзначалося зниження коефіцієнта атерогенності.

Представлено сучасні дані про метаболічні й антиаритмічні ефекти мілдронату у хворих на ішемічну хворобу серця та цукровий діабет II типу. Показано, що лікування мілдронатом супроводжувалося зменшенням числа нападів стенокардії, зниженням числа шлуночкових екстрасистол. Не відзначено істотного впливу препарату на частоту пароксизмів миготливої аритмії.