Індекс рубрикатора НБУВ: К663.522

Рубрики:

Керамічне покриття металів

Шифр НБУВ: Ж14768 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У 20,9 % обстежених хворих на ревматоїдний артрит виявлено ознаки гастродуоденіту. Особливістю формування гастродуоденіту було часте залучення та характер ураження мікроциркуляторного русла, наявність тілець Руссела, а також вираженість лімфоплазматичної інфільтрації строми, що дозволяє припустити системний характер ураження шлунково-кишкового тракту.

Досліджено взаємозв'язок структури (фазового сладу, розміру блоків, величини мікродеформації, рівня макронапружень, пористості) та властивостей (твердості, зностостійкості, коефіцієнта тертя, корозійної стійкості, електричної міцності) покриттів, одержаних шляхом мікродугового оксидування (МДО-покриттів) на ливарних і деформівних алюмінієвих сплавах. Наведено результати досліджень покриттів, одержаних за різних умов електролізу. Розглянуто початкові стадії та кінетику їх формування, визначено оптимальний склад електроліту для досліджених алюмінієвих сплавів з метою одержання максимальної зностійкості та корозійної стійкості МДО-покриттів. Установлено вплив густини струму на кінетику формування покриття, стадійність МДО-процесу. Виявлено існування критичної товщини для алюмінієвих сплавів. Описано зміну геометричних розмірів зразків після МДО, фазовий склад покриттів, порівняно характеристики покриттів, одержаних за синусоїдального й імпульсного струмів. Проаналізовано особливості покриттів, одержаних за умов поєднання з електрофорезом. Комплексно досліджено властивості МДО-покриттів, їх мікротвердість, пористість, корозійну стійкість, макронапруження та мікродеформації у покриттях, триботехнічні характеристики й електричну міцність, макророзсіювальну та криючу здатність електроліту. Установлено кореляцію між структурою та властивостями МДО-покритів. За результатами проведених досліджень показано ефективність використання МДО-технології для обробки пар тертя деталей циліндро-поршневої групи двигунів внутрішнього згоряння, армувального підшару з високою адгезією перед нанесенням антипригарних і захисно-декоративних покриттів,

Висвітлено методологічні засади наукових досліджень в галузі педагогіки мистецтва. Охарактеризовано методики діагностування художньо-виховних і творчо-розвивальних процесів. Розкрито питання формування основ науково-педагогічного мислення. Розглянуто можливості застосування емпіричних методів в музично-педагогічному дослідженні. Увагу приділено особливостям проведення констатувального експерименту в галузі мистецької освіти.

Висвітлено сутність та методи науково-педагогічного дослідження. Розкрито особливості методологічної бази дослідження в галузі мистецької освіти. Охарактеризовано такі методи дослідження, як індукція, дедукція, аналіз, синтез, порівняння, класифікація, абстрагування, моделювання, показано специфіку їх застосування у музичному мистецтві. Подано інформацію про функції й особливості проведення педагогічної діагностики, констатувального та формувального експерименту в галузі мистецької освіти.

Раскрыты особенности клинического течения заболеваний внутренних органов у женщин в период беременности. Уделено внимание проблемам диагностики, фармакотерапии и тактики ведения беременных с такими заболеваниями внутренних органов, как артериальная гипертония, сахарных диабет, врожденные и приобретенные пороки сердца, инфекции мочевой системы, анемии, заболевания печени и верхнего отдела пищевого канала.

Розглянуто ментальність як категорію пізнання, що досліджує та пояснює інтегровані процеси соціокультурного простору, у тому числі сучасного, зокрема у сфері освіти. Узагальнено наукові підходи до застосування категорії "ментальність" в педагогічній науці, визначено її педагогічний потенціал у формуванні ціннісних орієнтацій і духовності молоді. Доведено залежність ментальності від типу свідомості та культуротворчих процесів, традицій і досягнень людства. Розкрито сутність, функції, якісні ознаки та структуру педагогічної ментальності, висвітлено її презентативність у наукових розвідках, обгрунтовано можливість формування ментальності за умов фахової підготовки вчителів мистецьких дисциплін.

Розглянуто сутність художньої ментальності, сукупності категорій, через які вона визначається: художня картина світу, художній світогляд, художнє мислення, інтерпретація. Уточнено сутність даних понять в контексті ментальних процесів мистецької освіти. Наведено сукупність функцій художньої ментальності в педагогічному процесі. Культурологічний, герменевтичний та інші підходи до художньої ментальності, праксеологічний та праксіметричний - до художньої ментальності особистості, і застосування в проекції педагогіки мистецтва зумовили введення в науковий і поняття "художньо-ментальний досвід". Уточнено базові поняття "естетичний досвід", "художньо-естетичний досвід", "ментальний досвід". Фаховий контекст художньої ментальності дозволив обгрунтувати сутність та побудувати компонентну структуру художньо-ментального досвіду майбутніх учителів мистецьких дисциплін.

Цель исследования - изучение качества жизни и оценка влияния психосоматических нарушений на динамику болевого синдрома у пациентов с псориатическим артритом, характера их психологического реагирования на болезнь. У 46 больных псориатическим артритом исследовали качество жизни по опроснику HAQ и шкале SF-36, характер психологического реагирования на заболевание по методике психологической диагностики типов отношения к болезни, оценивали выраженность суставного синдрома. В зависимости от типов отношения к заболеванию пациенты были распределены на две группы: в 1-ю вошли 27 человек с неадекватным (дезадаптивным) типом отношения к болезни, а во 2-ю - 19 с адекватным реагированием на заболевание. Установлено, что участники 1-й группы изначально имели более низкие показатели качества жизни, чем лица с благоприятным типом отношения к болезни, несмотря на отсутствие достоверных различий между ними в показателях активности воспалительного процесса. Изучение интенсивности болевого синдрома и активности воспалительного процесса в динамике выявило более значимое улучшение в группе пациентов без психосоматических нарушений, что подтверждает влияние неадекватного типа психологического реагирования на субъективное восприятие тяжести болезни.

У контексті дослідження ментальності в освітній галузі як різновиду культури обгрунтовано функції ментальності, що можуть бути використані в художньо-педагогічному процесі мистецького навчання майбутніх учителів. Визначено функціональну сукупність ментальності в культурно-освітньому просторі як конвергентно-педагогічну, оскільки вона спрямована на поєднання декількох важливих функцій освітнього процесу. Охарактеризовано функціональні складники ментальності – гуманістичний, соціокультурний, аксіологічний, духовно-перетворювальний, які активізують ментальний ресурс художньо-естетичного виховання. З’ясовано фактори впливу на формування ментальності особистості, її ментального досвіду під час навчання, виховання, здобуття професії. Побудовано варіативну методичну модель конвергентно-педагогічної сукупності функцій у координатах мистецької освіти з орієнтацією на фахове навчання і формування педагогічної ментальності майбутніх учителів мистецької освіти.

В контексте исследования ментальности в образовательной отрасли как разновидности культуры обоснованы функции ментальности, которые могут быть использованы в художественно-педагогическом процессе художественного обучения будущих учителей. Определена функциональная совокупность ментальности в культурно-образовательном пространстве как конвергентно-педагогическая, поскольку она направлена на сочетание нескольких важных функций образовательного процесса. Охарактеризованы функциональные составляющие ментальности - гуманистическая, социокультурная, аксиологическая, духовно-преобразующая, которые активизируют ментальный ресурс художественного обучения. Выяснены факторы влияния на формирование ментальности личности, ее ментального опыта во время учебы, воспитания, получения профессии. Построена вариативная методическая модель конвергентно-педагогической совокупности функций в координатах художественного образования с ориентацией на профессиональное обучение и формирование педагогической ментальности будущих учителей художественного образования.

The article considers the question of mentality functions in pedagogical process. It pays special attention to the musical education, in which various aspects of artistic mentality are realized. The author determines convergent and pedagogical totality of mentality functions. It consists of humanistic, social-cultural, axiological functions and function of spiritual transformation. The article generalizes factors influencing the totality of functions.

Розкрито концепцію методики формування художньо-ментального досвіду майбутніх учителів мистецьких дисциплін. Уточнено сутність ментальності та художньо-ментальності особистості. Релігію, мистецтво та науку подано як фактори впливу на ментальність особистості. Розкрито педагогічні умови формування художньої ментальності. Ефективність педагогічних умов підтверджено у ході експерименту.

Раскрыта концепция методики формирования художественно-ментального опыта будущих учителей художественных дисциплин. Уточнено содержание ментальности и художественной ментальности личности. Религия, искусство и наука представлены как факторы влияния на ментальность личности. Раскрыты педагогические условия формирования художественной ментальности. Эффективность педагогических условий подтверждено в ходе эксперимента.

reveals the method of forming the concept of art and mental experience of future teachers of artistic subjects. ItТs specified the mentality and the mentality of the artistic personality. Religion, art and science are presented as factors of influenceon the mentality of the individual. ItТs solved pedagogical conditions of the artistic mentality. The effectiveness of the pedagogical conditions confirmed during the experiment.

Розглянуто педагогічне визначення поняття «художня ментальність», яка інтерпретується як сукупність ментальних ознак мистецтва, його художніх параметрів. Акцентовано увагу на дослідженні художньої ментальності вчителів мистецьких дисциплін, в основі якої - поєднання трьох часово-просторових зрізів культури, мистецтва та педагогічної діяльності: довузівська фахова мистецька підготовка, творчо-дійова основа, майбутня фахова діяльність. Наведено авторську методику, яка включає три авторські розробки лекційних курсів: «Основи науково-пізнавальної діяльності», «Основи формування художньої ментальності» і «Методологія і методи дослідження». Виокремлено та узагальнено чотири етапи названої вище методики: стереотипно-репрезентативний, стратегічний; художньо-аналітичний, конвергентний; художньо-компетентнісний, аксіологічний; мистецько-дослідницький, творчо-самостійний. Констатовано вплив розробленої методики на діапазон дослідницької тематики дипломних та магістерських робіт, які було обрано студентами експериментальної групи.

Рассмотрено педагогическое определение понятия «художественная ментальность», которая интерпретируется как совокупность ментальных признаков искусства, его художественных параметров. Акцентировано внимание на исследовании художественной ментальности учителей художественных дисциплин, в основе которой - сочетание трех временно-пространственных срезов культуры, искусства и педагогической деятельности: довузовская профессиональная художественная подготовка, творчески действующая основа, будущая профессиональная деятельность. Представлена ​​авторская методика, которая включает три авторские разработки лекционных курсов «Основы научно-познавательной деятельности», «Основы формирования художественной ментальности» и «Методология и методы исследования». Выделены и обобщены четыре этапа вышеперечисленной методики: стереотипно-репрезентативный, стратегический; художественно-аналитический, конвергентный; художественно-компетентностный, аксиологический; художественно-исследовательский, творчески самостоятельный. Констатировано влияние разработанной методики на диапазон исследовательской тематики дипломных и магистерских работ, которые были избраны студентами экспериментальной группы.

The article represents a fragment of staged experimental research on forming artistic and mentalexperience of future ats teachers. Research activity is represend as a form of students’ professional training on the basis of which such experience formations takes place.

Розглянуто задачу визначення оптимальної кількості апроксимуючих регресій дисперсійного та коваріаційного аналізів результатів вейвлет-перетворення спектрально-нестаціонарних вібраційних сигналів при діагностиці стану промислових вібраційних об'єктів шляхом застосування кумулятивних статистик. Показано, що інформативними параметрами при аналізі вібрації вузлів промислового обієкту для проведення контролю та діагностування обрані критеріальні F-статистики, які одержані за обробки вейвлет-зображення при застосуванні зрізів за масштабом та зсувом. Вибір кількості апроксимуючих прямих для досягнення мінімуму ймовірності похибки діагностики супроводжується визначенням мінімуму числа порушень однорідності вейвлет-коефіцієнтів на обраному числі регресій. Доведено ефективність підходів, пов'язаних із застосуванням кумулятивних Т-статистик.

Здійснено теоретичне, методологічне та організаційно-методичне дослідження проблеми формування художньо-ментального досвіду майбутніх учителів музичного мистецтва та хореографії. Запропоновано поліпарадигмальний та міждисциплінарний підходи до теоретичної рефлексії феномену та поняття "художньо-ментальний досвід", а також текто-партисипативний підхід та дименсіональний принцип до побудови методико-організаційної системи його формування. Узагальнено концептуальні положення щодо ментальної проблематики в теорії науки. Обгрунтовано методологічні та теоретичні засади художньої ментальності. Визначено основні конвергентні блоки теоретичної моделі художньо-ментального досвіду: когнітивно-репрезентативний, ціннісно-регулятивний, мотиваційно-ідентифікаційний, якісно-творчий. Експериментально підтверджено ефективність організаційно-методичної системи формування художньо-ментального досвіду майбутніх учителів музичного мистецтва та хореографії, а також якісно-перетворювально функції художньо-ментального досвіду. Доведено ефективність спеціально розроблених методів та тренінгів.

Запропоновано технологію термічного оброблення конструкційної комплексно-легованої теплостійкої сталі 16Х3НВФМБ-Ш для отримання структури, яка забезпечує досить низьку твердість для подальшого механічного оброблення різанням.

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.043.661 + К651.61,27

Рубрики:

Теорія азотування заліза та його сплавів

Азотування металів

Шифр НБУВ: Ж69103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дослідження впливу технології термічного оброблення на структуру і властивості зони термічного впливу у деталях машин, які підлягали наплавленню в процесі відновлювального ремонту. Розглянуто проблематику знеміцнення наплавок високохромистих сталей унаслідок зміни структури та властивостей ділянок у зоні наплавлення.

Затвор, що ковзає, є найбільш досконалим типом розливного пристрою. Конструкція цього затвора грунтується на дії двох вогнетривких плит, що щільно стикаються між собою, одна з яких ковзає по іншій, закріпленій нерухомо. Затвори, що ковзають, можуть бути двох видів: з нижньою рухомою плитою, що здійснює зворотно-поступальний рух у горизонтальному напрямку за допомогою гідроциліндра, і з нижньою рухомою плитою, що обертається навколо осі. Затвор першого виду називають шиберним, другого - поворотним. Контролювання властивостей, зокрема міцності, вогнетривких вкладишів сприяє підвищенню надійності функціонування складених плит шиберних затворів у сталерозливних ковшах. Однак застосувати існуючі стандарти для визначення міцності під час стискання зазначених вогнетривких виробів неможливо, через те що в цих стандартах не передбачені випробні зразки з розмірами менше ніж 20 мм. Тому для контролювання міцності під час стискання вогнетривких вкладишів для складених плит шиберних затворів в АТ "УкрНДІВ імені А. С. Бережного" була розроблена і впроваджена методика МВ 322-39-2021. Згідно з цією методикою застосовують такий метод вимірювання межі міцності під час стискання: визначають площу поперечного переріза випробного зразка, вимірюють максимальне навантаження під час стискання, що призводить до руйнування випробного зразка, і обчислюють межу міцності під час стискання.

Мета роботи - розроблення методики контролювання деталей центробіжних компресорів К-250 на різних етапах виробництва та вибір оптимального режиму термічного оброблення елементів ротора, виготовлених із конструкційної сталі мартенситного класу марки 34ХН1МА.

Слабкою ланкою, що знижує строк експлуатації відцентрових насосів, є вузол, який містить ущільнення та захисні втулки. Для підвищення зносостійкості поверхневого шару тонкостінних втулок із сірого чавуну запропоновано використовувати низькотемпературний метод хіміко-термічного оброблення - сульфоціанування. Воно забезпечує утворення багатошарового покриття й підвищення зносостійкості чавуну.