Розглянуто структуру замкненої інволютивної підалгебри алгебри обмежених операторів у просторі Гільберта, яка утворена сильно неперервною однопараметричною напівгрупою операторів.

Проанализированы мотивационные аспекты профессиональной ориентации старшеклассников. Показано, что эмоциональная направленность современной молодежи имеет прагматичный характер: материальное и личное благополучие, возможность выжить в современном социуме, выгодное трудоустройство, найти обеспеченного спутника жизни, "завести хороших спонсоров", "иметь богатых покровителей", "избежать службы в армии". Не ценятся гражданские устремления ("служение" людям, обществу, государству). Отсутствие достаточно глубокой профессиональной направленности у выпускников не исключает возможности ее формирования во время обучения в институте. Поэтому задача школы (семьи и общества) состоит в том, чтобы выбор профессии являлся логическим следствием постепенного повышения уровня профессиональной направленности. Чтобы решить эти проблемы, необходимо, в первую очередь, проводить систематизированную профориентационную работу в школах, начиная постепенно вводить детей в мир профессий со средних классов.

Рассмотрены медико-социальные аспекты иммунопрофилактики инфекционных заболеваний, представлена история вакцин и вакцинации, а также перспективы развития вакцино-профилактики.

Висвітлено епідеміологічні особливості Лайм-бореліозу у Дніпропетровській області, а саме: урбанізація, найбільша захворюваність серед дієздатного населення і можливість ураження серця у "мінорних" формах, які визначають за даними ЕКГ та встановленням креатинфосфокінази.

Дифтерія - інфекційне захворювання, поширеність якого обмежується колективним поствакцинальним імунітетом. У системі епідеміологічного нагляду за дифтерією для об'єктивної оцінки та прогнозування епідемічної ситуації за умов низької інтенсивності епідемічного процесу даної інфекції серологічний контроль стану імунітету є вирішальним. Мета дослідження - прогнозування епідемічної ситуації щодо ризику спалаху дифтерії в Україні шляхом визначення рівня колективного поствакцинального імунітету проти дифтерії серед населення Дніпропетровської області та оцінка ефективності проведення масової вакцинопрофілактики. Усього у 2015 р. обстежено 483 особи віком від 0 до 78 років (дітей - 234, дорослих - 249 осіб). Оцінка рівня специфічного імунітету проти дифтерії здійснювалась за наступними критеріями: осіб з рівнем антитіл 0,015 - 0,06 МО/мл слід вважати умовно-захищеними; 0,1 - 0,5 МО/мл - із середнім рівнем захисту; >> 1,0 МО/мл - високоімунними. Захисним титром антитіл необхідно вважати концентрацію не менше ніж 0,1 МО/мл. Встановлено, що рівень протективного імунітету проти дифтерії становив 69,5 %. Переконливий рівень імунологічного захисту серед дітей - 70,9 %, серед дорослих - 68,3 %. Жодна з вікових груп не мала достатнього порогового рівня антитоксичного імунітету, необхідного для припинення трансмісії збудника дифтерії. Відсоток захищених осіб знижувався зі збільшенням віку людей (як серед дітей, так і серед дорослих осіб). Така ситуація може створювати передумови для спалахів дифтерії у Дніпропетровській області. Висновок: наведені результати свідчать про важливість підтримки захисних рівнів антитіл завдяки масової імунізації дітей, а також проведення бустерної вакцинації серед підлітків і дорослих осіб, що дозволить виключити категорію сприйнятливого прошарку населення.

Правець - це серйозне, потенційно небезпечне для життя інфекційне захворювання, що виникає в результаті попадання в рану спор Clostridium tetani, розвиток якого обмежується поствакцинальним імунітетом. Даний збудник виробляє один з найсильніших токсинів і тетаноспазмін, що зумовлює клінічні прояви. Найбільш частими симптомами захворювання є тризм, дисфагія, сардонічна посмішка та тетанічні судоми на тлі тонічного напруження м'язів. Смерть, як правило, настає внаслідок дихальної або серцевої недостатності. Лікування зазвичай проводиться за умов відділення інтенсивної терапії з метою запобігання розвитку потенційних ускладнень, що загрожують життю людини. Це наочно ілюструє наведений у роботі клінічний випадок правця в нещепленої 6-річної дитини з добрим результатом. Тривалість захворювання становила 64 доби. Націлювання лікарів первинної ланки на забезпечення імунізацією груп ризику допоможе запобігти розвитку правця.

Вивчено клінічний перебіг вітряної віспи (ВВ). Виявлено наступні особливості хвороби: висока захворюваність на ВВ серед молодих людей (вікова медіана - 24,5 року), насамперед, серед військовослужбовців; у більшості випадків ВВ зберігала свої "традиційні" клінічні ознаки, проте в окремих випадках спостерігалася додаткова скарлатино-подібна висипка, що змушувала переглядати етіотропну терапію в плані додаткового включення антибіотиків. Аналіз терапії виявив низку недоліків, а саме: призначення ацикловіру дітям від 2 до 12 років з легкою формою захворювання, антибіотиків за типового неускладненого перебігу та застосування глюкокортикостероїдів в осіб молодого віку.

На підставі літературних відомостей проаналізовано порушення функції В-лімфоцитів у разі ВІЛ-інфекції.

На основании литературных данных проанализированы нарушения функции В-лимфоцитов при ВИЧ-инфекции.

Розглянуто епідеміологічні та клінічні особливості ентеровірусної інфекції у Дніпропетровському регіоні. Визначено, що найчастішими клінічними формами ентеровірусної інфекції є серозний менінгіт і синдром "рука - нога - рот". Показано можливість ураження серця, що визначається за даними ЕКГ та збільшенням рівня у сироватці крові креатинфосфокінази-МВ.

Наведено дані щодо захворюваності на правець у Дніпропетровській області з 2014 по 2017 рр. На сьогодні з урахуванням зниження імунного прошарку населення нашої країни розглянуто клінічні дані перебігу правця в споживача ін'єкційних наркотиків та обговорено необхідність настороги як лікаря первинної ланки, так і вузьких спеціалістів щодо можливості виникнення правця в нещеплених осіб. Лікарі мають брати до уваги правець під час диференціальної діагностики менінгіту, судомного синдрому тощо, особливо у споживачів ін'єкційних наркотичних речовин, які є групою ризику з цього захворювання у всіх країнах світу, у тому числі й в Україні. Обговорено помилки та шляхи проведення диференціальної діагностики у разі встановлення первинного діагнозу хворому. Акцентовано увагу на необхідності проведення вакцинації проти правця неімунного населення.

Зростання кількості людей, які живуть з ВІЛ-інфекцією (ЛЖВ), і значне збільшення тривалості їх життя на фоні антиретровірусної терапії ставлять актуальні питання про вакцинацію цих пацієнтів. Здійснено пошук інформації з використанням баз даних Scopus, Web of Science, MedLine, Global Health, Google Scholar, CyberLeninka. Аналіз науково-практичної літератури свідчить, що у ЛЖВ досить часто спостерігається втрата імунологічної пам'яті про попередні імунізації і менш ефективна імунна відповідь навіть після відновлення імунної системи на фоні антиретровірусної терапії, що може вимагати вживання додаткових заходів, наприклад, таких як оцінка рівня специфічних антитіл, ревакцинація або збільшення дози вакцин. Підкреслено необхідність вакцинації проти дифтерії та правця як важливої превентивної стратегії серед ЛЖВ дорослого віку.

Наведено 4 клінічні випадки мембранозного фарингіту, спричиненого Corynebacterium ulcerans, в осіб 27, 32, 44 та 46 років із детальним аналізом. Показано роль зоонозного збудника Corynebacterium ulcerans у виникненні захворювання, подібного до класичної дифтерії. Наголошено на важливості вакцинопрофілактики дифтерії з метою запобігання захворюваності на зоонозну інфекцію, що викликана Corynebacterium ulcerans.

Вакцинація є найбільш ефективною ланкою первинної профілактики. Серологічний моніторинг за інфекційними захворюваннями, що охоплюються національними програмами імунізації, дуже важливий, оскільки він надає актуальну інформацію щодо тягаря інфекції та імунологічного статусу населення. Мета дослідження - навести аналіз епідеміологічного моніторингу протидифтерійного захисту населення, показати узагальнюючу епідеміологічну ситуацію щодо дифтерії та визначити показники ризику виникнення дифтерії серед населення Дніпропетровщини. Епідеміологічний аналіз протидифтерійного імунітету (2017 - 2019 рр.) проведено на підставі результатів імуноферментного аналізу рівнів антитіл IgG проти дифтерійного токсину у 271 мешканця Дніпропетровщини. Аналіз результатів виявив, що лише 30,6 % (n = 83) населення мають рівні антитоксичних антитіл 1,0 МО/мл і більше, що обумовлює цим особам достатній захист проти дифтерії в найближчі 5 - 7 років життя. Разом з тим більшість населення (69,4 %) потребує негайної одноразової бустерної вакцинації (n = 134; 49,5 %) або негайної базової вакцинації (n = 54; 19,9 %) внаслідок низьких показників антитоксичних протидифтерійних антитіл. У групі віком 8 - 15 років 65,9 % (n = 62) потребують негайної базової або бустерної вакцинації, це свідчить про те, що у дітей цього віку не сформований базисний імунологічний захист внаслідок порушень графіку вакцинації або її відсутності. У групі віком 27 років і старше 79,1 % (n = 72) досліджених не мають протективних рівнів антидифтерійних антитіл, що свідчить про відсутність фактичного захисту проти дифтерії. Висновки: результати роботи свідчать про недостатній популяційний захист населення проти дифтерії. У зв'язку з цим є актуальними питання розробки стратегічних заходів масової імунопрофілактики дифтерії як дітей, так і дорослих. У країні повинні проводитися регулярні епідеміологічні моніторинги, які вивчали б популяційний імунітет проти дифтерії та інших керованих інфекцій і складали перспективний стратегічний і тактичний план з ліквідації недоліків в роботі щодо проведення масової імунопрофілактики населення.