Обгрунтовано диференційоване лікування хворих на хронічне обструктивне захворювання легень з супутнім атеросклеротичним ураженням мезентеріальних судин і дисбактеріозом кишечника шляхом включення до схеми фармакотерапії амлодипіну та лактуози, що базується на встановлених патогенетичних механізмах взаємообтяження перебігу основного та супутнього захворювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.3-356 + Р413.3

Рубрики:

Хвороби легень

Хвороби кишечника

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що питання частоти поєднання ішемічної хвороби серця (ІХС) та бронхіальної астми (БА), роль процесів вільнорадикального окиснення ліпідів у патогенезі формування поєднаної патології на сьогоднішній день практично не досліджено. В огляді висвітлено роль процесів пероксидного окиснення ліпідів у формуванні ішемії у разі ІХС і запалення у разі БА та взаємозв'язок цих процесів за поєднання вказаних захворювань.

Описано особливості стану оксидантно-протиоксидантної системи, морфофункціональні властивості еритроцитів у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень з супутньою артеріальною гіпертензією та оцінку ефективності застосування амлоприлу впродовж 16-денного лікування.

В огляді літератури наведено особливості видового складу та популяційного рівня мікроорганізмів порожнини товстої кишки на тлі хронічних обструктивних захворювань легень в осіб літнього віку. Зазначено провідні патогенетичні механізми обтяження клінічного перебігу основного захворювання, напрямки оптимізації фармакотерапії.

Вивчено особливості стану слизової оболонки бронхів (СОБ) і кишечнику на тлі генералізованого атеросклеротичного процесу в 30 хворих, померлих від хронічного обструктивного захворювання легень, за допомогою гістологічних методів дослідження та морфометрії. Встановлено, що характер патоморфологічних змін в СОБ зростав у міру обтяження атеросклеротичного процесу та неспецифічного запального процесу у слизовій оболонці та підслизовому шарі кишечнику.

Висвітлено особливості мікробного пейзажу порожнини товстої кишки та стан судинного кровотоку по непарних гілках черевного відділу аорти за умов їх атеросклеротичного ураження у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень. Доведено ефективність 22-денного застосування амлодипіну та лактулози в даної групи осіб.

Обстежено 78 хворих на хронічне обструктивне захворювання легень у поєднанні із дисбіозом кишечника на тлі генералізованого атеросклерозу. У процесі комплексного обстеження хворих встановлено позитивні корелятивні зв'язки між ступенем дисбіозу та рівнем гіперліпідемії. Доповнення комплексної терапії лактулозою та амлодипіном впродовж 21 дня сприяло нормалізації ліпідного спектра сироватки крові внаслідок зниження всмоктування атерогенних ліпідів у кишечнику та ендотоксинового навантаження.

Наведено дані щодо вивчення інтенсивності процесів апоптозу та проліферативної активності епітеліоцитів бронхів шляхом проведення імуноцитохімічного дослідження у разі хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) залежно від функціонального стану щитоподібної залози та рівня кортизолу в хворих старших вікових груп та показано їх роль у формуванні системних проявів та механізмів прогресування захворювання, що полягає у підсиленні апоптозу епітеліоцитів, який супроводжувався посиленою продукцією проапоптичного протеїну Вах на тлі дефіциту синтезу антиапоптичних факторів (протеїну Bcl-2) у паціентів з еутиреозом. Під час ХОЗЛ із системним дефіцитом йодотиронінів та гіпокортизолемією інтенсивність апоптозу є нижчою і супроводжується низькою експресією протеїну Bax на тлі гіпоекспресії протиапоптичних факторів (Bcl-2); не виявлено позитивної реакції на PCNA.