Проаналізовано спортивні досягнення на Олімпійських іграх серед чоловіків і жінок, які спеціалізуються з бігу на середні дистанції.

Висвітлено спрямованість та обсяг навантаження в базових мезоциклах тренувального процесу студенток, які спеціалізуються з бігу на 400 м.

Сучасний спорт вимагає від спортсменів виконання тренувальних навантажень великого об'єму та інтенсивності, що часто призводить до перевтоми й завершення спортивної кар'єри. Досить давно виникла потреба в розв'язанні проблеми, яка стосується роботи тренера та тренувальноо процесу жінок-спортсменок у зв'язку із фізіологічними особливостями. Розглянуто наукові дані щодо тренувального процесу спортсменів з урахуванням статевих особливостей. Наведено специфіку тренувального процесу жінок. Визначено фізіологічні та біохімічні показники впливу спортивного тренування на стан різних систем організму спортсмена. Навантаження, які застосовуються в тренуванні, поділяються на такі режими: аеробний відновлювальний, аеробний розвивальний, змішаний, анаеробний. Залежно від вибраного методу тренування потрібно дотримуватися визначеної послідовності у виборі способу збільшення напруженості навантажень у тому чи іншому режимі, у жінок важливим складником тренувального процесу є врахування біологічного циклу.

Уперше одержано відомості щодо динаміки показників варіабельності серцевого ритму та їх взаємозв'язку зі спеціальною працездатністю та адаптаційними реакціями у спортсменів, які спеціалізуються з бігу на середні дистанції, упродовж базового мезоциклу. Уперше науково обгрунтовано специфіку побудови та зміст базового мезоциклу жінок, які спеціалізуються з бігу на середні дистанції, у різні фази менструального циклу з урахуванням показників варіабельності серцевого ритму, функціонального стану, спеціальної працездатності та адаптаційних реакцій їх організму. Набули подальшого розвитку наукові положення щодо побудови базового мезоциклу чоловіків, які спеціалізуються з бігу на середні дистанції, відповідно до динаміки показників варіабельності серцевого ритму, функціонального стану, спеціальної працездатності, адаптаційних реакцій та їх взаємозв'язків. Удосконалено наукові положення щодо розвитку спеціальної витривалості й анаеробно-аеробних можливостей спортсменів, які спеціалізуються з бігу на середні дистанції, а також ефективність побудови базового мезоциклу з урахуванням функціональних можливостей спортсменів, які спеціалізуються з бігу на середні дистанції.

Висвітлено особливості впливу оздоровчої ходьби на фізичний стан чоловіків другого зрілого віку. У дослідженні взяли участь 12 практично здорових чоловіків 37 - 58 років, які займаються оздоровчою ходьбою. Заняття проводили протягом шести місяців 5 - 7 разів на тиждень тривалістю 45 - 60 хв. Визначено, що після шестимісячних занять оздоровчою ходьбою чоловіки долали дистанцію 3 км вірогідно швидше, з меншою кількістю кроків за рахунок збільшення їх довжини, що вказує на збільшення сили м'язів ніг. Виявлено зниження маси тіла та індексу Кетле до нормальних величин. Значно покращився стан серцево-судинної системи, що свідчить про покращання фізичної працездатності та розвиток витривалості чоловіків.

Актуальність дослідження зумовлена тим, що на етапі сьогодення спостерігається неналежний стан здоров'я дітей, слабку фізичну підготовленість, що зумовлені низьким рівнем рухової активності. Із метою розв'язання цієї проблеми проводиться активний пошук способів удосконалення фізичного виховання в дошкільних навчальних закладах. Діти дошкільного віку мають біологічну потребу в рухах, вони отримують насолоду від процесу рухової активності, який потрібно наповнювати різноманітними фізичними вправами й іграми. Позитивні емоції, зацікавленість і задоволення, які викликають у дітей під час рухливої гри, поступово переходять у звичку систематично займатися фізичною культурою. Мета роботи - теоретичне обгрунтування й експериментальна перевірка результативності рухової активності дітей старшого дошкільного віку з використанням українських народних ігор та забав. Методи - аналіз науково-методичної літератури, тестування дітей старшого дошкільного віку, педагогічний експеримент. Правильна організація заняття з фізичного виховання дітей у дошкільному навчальному закладі забезпечує активізацію їх рухової активності, необхідну для поліпшення фізичного стану дитини і її психіки протягом дня. Розроблена нами методика включала українські народні ігри та забави на заняттях фізичного виховання й прогулянках. У структурі рухової активності дітей передбачено чергування ігор різної інтенсивності та спрямованості. Дані експерименту засвідчили, що в експериментальних групах дітей 5- і 6-ти років протягом експерименту значно зросла якість виконання тестових завдань, порівняно з контрольними. Висновки: апробація розробленої методики рухової активності дітей старшого дошкільного віку із використанням українських народних ігор і забав у практиці фізичного виховання дошкільних навчальних закладів показала її ефективність, що підтверджено підвищенням рівня фізичної підготовленості дітей експериментальної групи за всіма фізичними якостями.

Питання вдосконалення тренувального процесу спортсменів є важливе на різних етапах підготовки. Тому дедалі більшого значення набуває оптимальна побудова тренувального процесу спортсменів з урахуванням їх функціонального стану. Мета роботи - обгрунтувати структуру та зміст базових мезоциклів чоловіків, які спеціалізуються з бігу на 800 і 1500 м, на основі вивчення їх функціональних можливостей і спеціальної працездатності. Для досягнення поставленої мети застосовували такі методи, як спостереження, педагогічний експеримент, медико-біологічні методи (визначення частоти серцевих скорочень (ЧСС) і лактату крові) та методи математичної статистики. В обстеженні взяли участь 10 чоловіків-добровольців, які спеціалізуються в бігу на середні дистанції, віком 17 - 24 роки, які мали кваліфікацію I та II розрядів і кандидата в майстри спорту. Виявлено, що в спортсменів, які спеціалізуються з бігу на 800 і 1500 м, найвищі результати пробігання тесту з повторними навантаженнями 4 х 400 м у третьому мікроциклі базового мезоциклу, що супроводжується оптимальним функціональним станом серцево-судинної системи та енергозабезпеченням тренувальної роботи. У четвертому мікроциклі виявлено зниження результатів тесту та напруження адаптаційних механізмів організму спортсменів до виконаного тренувального навантаження, що свідчить про настання втоми. Результати взаємозв'язку рівня прояву функціональних можливостей спортсменів та ефективності виконання специфічних навантажень протягом базового мезоциклу стали методологічною основою розробки програм їх спортивної підготовки. Відповідно до позитивної адаптації до тренувальних навантажень у чоловіків побудова мезоциклу залишається традиційною: 3 ударні мікроцикли та відновлювальний. Упровадження запропонованих програм базових мезоциклів у тренувальний процес спортсменів значно покращило функціональні можливості, спеціальну працездатність і результати змагань.

У 1882 р. відбулися масові гімнастичні виступи під назвою Всесокільські злети. Завдяки організаторам сокільського руху, який успішно розповсюдився на територіях інших країн, ідея масових гімнастичних виступів набула великої популярності серед молоді. Їх гедоністичне значення проявляється в естетичній видовищності, вони є потужним агітаційним засобом, піднімають патріотичний дух як учасників, так і глядачів, а також є об'єктом як внутрішнього, так і міжнародного туризму. Понад століття автори та творчі колективи шукають нові ідеї, розробляють технічне обладнання, створюють музичні та ритмічно-пластичні композиції для відображення тематики заходу, якому вони присвячені, та підвищення видовищності масових гімнастичних виступів. Мета дослідження - вивчити й узагальнити матеріали, які стосуються змін, що відбулися протягом століття в масових гімнастичних виступах. Досліджено теоретичний аналіз та узагальнення навчальної, науково-методичної, довідникової літератури й матеріалів Інтернет-мережі з означеної проблеми. У досліджуваному історичному періоді фізкультурні свята, гімнастичні виступи досягли небувалого розвитку й перетворились у своєрідну нову форму масового фізкультурного видовища. У свій час на еволюцію масових гімнастичних виступів суттєво вплинули творчі ідеї спортсменів та митців Радянського Союзу. Саме ними започатковано тематичні виступи, уведено новий динамічний стиль без довгих перешикувань "на одному диханні", розроблено схему побудови композицій із піками уваги глядачів. Уперше почали вводити у виступи поточні рухи, розбірні металеві гімнастичні прилади та фонову трибуну. І сьогодні в масових гімнастичних виступах існує стандарт відстані між учасниками на полі 2,8 метра, який запропоновано М. Сєрим. Висновки: масові гімнастичні виступи й до сьогодні не втратили своєї актуальності. Уже понад 130 років вони є засобом пропаганди спорту, виховання естетичних, моральних якостей та виконують гедоністичні функції. Сучасним рекордсменом проведення масових гімнастичних виступів стала Північна Корея.

У 1882 р. відбулися масові гімнастичні виступи під назвою Всесокільські злети. Завдяки організаторам сокільського руху, який успішно розповсюдився на територіях інших країн, ідея масових гімнастичних виступів набула великої популярності серед молоді. Їх гедоністичне значення проявляється в естетичній видовищності, вони є потужним агітаційним засобом, піднімають патріотичний дух як учасників, так і глядачів, а також є об'єктом як внутрішнього, так і міжнародного туризму. Понад століття автори та творчі колективи шукають нові ідеї, розробляють технічне обладнання, створюють музичні та ритмічно-пластичні композиції для відображення тематики заходу, якому вони присвячені, та підвищення видовищності масових гімнастичних виступів. Мета дослідження - вивчити й узагальнити матеріали, які стосуються змін, що відбулися протягом століття в масових гімнастичних виступах. Досліджено теоретичний аналіз та узагальнення навчальної, науково-методичної, довідникової літератури й матеріалів Інтернет-мережі з означеної проблеми. У досліджуваному історичному періоді фізкультурні свята, гімнастичні виступи досягли небувалого розвитку й перетворились у своєрідну нову форму масового фізкультурного видовища. У свій час на еволюцію масових гімнастичних виступів суттєво вплинули творчі ідеї спортсменів та митців Радянського Союзу. Саме ними започатковано тематичні виступи, уведено новий динамічний стиль без довгих перешикувань "на одному диханні", розроблено схему побудови композицій із піками уваги глядачів. Уперше почали вводити у виступи поточні рухи, розбірні металеві гімнастичні прилади та фонову трибуну. І сьогодні в масових гімнастичних виступах існує стандарт відстані між учасниками на полі 2,8 метра, який запропоновано М. Сєрим. Висновки: масові гімнастичні виступи й до сьогодні не втратили своєї актуальності. Уже понад 130 років вони є засобом пропаганди спорту, виховання естетичних, моральних якостей та виконують гедоністичні функції. Сучасним рекордсменом проведення масових гімнастичних виступів стала Північна Корея.

Одной из важнейших задач спортивной подготовки в современном спорте высших достижений является возможность управления состоянием организма спортсмена в процессе тренировочной и соревновательной деятельности. Применение систем, регистрирующих и анализирующих информацию о функциональных возможностях спортсмена в динамике его деятельности, позволяет обеспечивать индивидуальный подход при планировании и коррекции тренировочных нагрузок. Особенно это важно при врачебно-педагогическом обследовании. Разработка методов и средств повышения физической работоспособности, в частности в практике спорта высших достижений, является одним из важнейших принципов современной спортивной медицины, физиологии труда и спорта. В практике современной спортивной медицины, при проведении массовых обследований спортсменов, по-прежнему остается востребованным подход, основанный на предложенной А. З. Колчинской концепции о регулировании кислородных режимов организма, позволяющий дать общую характеристику газового гомеостаза, провести диагностику основных синдромов, связанных с расстройством транспорта респираторных газов в организме, оценить функциональное состояние организма на всех этапах годичного цикла спортивной подготовки и в период постнагрузочного восстановления. Поскольку эта работа связана с большим количеством расчетов и последующей обработкой полученной информации, необходимо использовать современные средства информационной поддержки. Предложенная автоматизированная информационная система (АИС) функциональной диагностики спортсменов позволяет многократно ускорить обработку данных, полученных в процессе обследования спортсменов, централизованно накапливать информацию для ее предварительной обработки, хранения и коллективного использования. АИС оснащена современными сервисами графического и табличного представления данных, что позволяет проводить анализ динамики функционального состояния спортсменов в течение годового цикла их подготовки, а также на этапе четырехлетнего тренировочного олимпийского цикла.