Проаналізовано тенденції автобусобудування України. Наведено порівняльні характеристики виробництва автобусів. Виявлено автобусні заводи, які, в першу чергу, потребують поліпшення техніко-експлуатаційних показників автобусів.

Розроблено методику вибору конструктивних параметрів системи "двигун-трансмісія" міських автобусів малого класу на основі порівняльної оцінки показників тягово-швидкісних властивостей, паливної економічності та викидів шкідливих речовин автобусів у міському їздовому циклі. Уточнено математичну модель руху автобуса в режимах міського їздового циклу, яка дозволяє досліджувати вплив особливостей зміни циклової подачі палива дизеля з наддувом і без наддуву та передаточних чисел коробки передач та головної передачі на показники тягово-швидкісних властивостей, паливну економічність та викиди шкідливих речовин автобуса на міських маршрутах. За допомогою розробленої методики обрано раціональні варіанти системи "двигун-трансмісія" автобуса "Богдан", на якому встановлюються дизелі з наддувом і без наддуву. Проведено дослідження на математичній моделі впливу передаточних чисел трансмісії за використання дизелів з наддувом і без наддуву на показники тягово-швидкісних властивостей, паливної економічності та викидів шкідливих речовин автобуса "Богдан".

Проведено аналіз існуючих методів оцінки економічних та екологічних показників автомобіля. Вибрано ефективну методику оцінки економічних та екологічних показників міських автобусів малого класу. Розроблено рекомендації щодо проведення дослідження на математичній моделі за допомогою програмного забезпечення.

Проаналізовано проведені дослідження з визначення термінів експлуатації автобусів. Виявлено особливості застосування обчислювально-статистичних методів прогнозування ресурсу автобусів. Зважаючи на умови експлуатації, на основі існуючих методів можливе прогнозування ресурсу автобусів залежно від режимів експлуатації.

Проведено аналіз сучасних електронних систем обстеження пасажиропотоків. Наведено їх переваги та недоліки. Доведено ефективність застосування сучасних методів автоматизованого обстеження пасажиропотоків міських автобусних маршрутів. Наведено критерії точності автоматизованих методів обстеження пасажиропотоків та рекомендації щодо їх обчислення.

Визначено сутність поняття "спроможність" сил оборони та його взаємозв'язок з поняттями "можливість" і "здатність", що дозволяє запропонувати шляхи усунення існуючих розбіжностей у поглядах експертів з військових питань у процесі поступового переходу, з використанням сучасних євроатлантичних підходів, на нові принципи стратегічного й оборонного планування на основі розвитку спроможностей, орієнтованих на загрози.

Проаналізовано відмови деталей міських автобусів у взаємозв'язку з термінами експлуатації. Наведено динаміку зміни витрат на поточний ремонт та обслуговування від початку експлуатації до капітального ремонту, а також середньостатистичні витрати на капітальний ремонт автобуса.

Проведено оцінку впливу введення площадок низького входу в структуру несівного кузова на ресурсні характеристики автобуса. Наведено реальні приклади пошкоджень кузова та елементів підвіски. Запропоновано перегляд та уточнення граничних умов для розрахунку МКЕ каркасу кузова та вдосконалення структури та сортаменту труб.

Досліджено зміну напружень в елементах каркаса кузова автобуса з носійним кузовом під час експлуатації. Під час дослідження обрано характерні режими руху: рівномірний рух, прискорення автобуса, періодична зміна полоси руху, екстрене гальмування. Випробування проведено на дорогах першої категорії та з вибоїнами.

Розроблено математичну модель прогнозування довговічності кузовів автобусів. Модель дозволяє спрогнозувати ресурс кузова автобуса до початку руйнування елементів каркасу основи. Розглянутий приклад моделі прогнозування довговічності кузова типу "Low-entry" автобуса "Атаман" А092Н6. Використані в моделі фактори, що впливають на довговічність каркасу кузова: мікропрофіль дороги, завантаження пасажирами, швидкість руху, сольова та атмосферна корозія. В основі моделі лежить система диференційних рівнянь, що описують передачу збурень від мікропрофілю дороги через шини та підвіски до елементів каркасу кузова. В результаті попередніх досліджень визначено проблемні місця в елементах каркасу кузова. Такі місця і підлягають дослідженням під час моделювання. Модель працює таким чином. Спочатку визначаються вертикальні прискорення центра мас автобуса. Потім знаходиться приведене значення прискорення в перерізі елемента, що досліджується. Перемноживши отримане прискорення на приведену масу в досліджуваному перерізі, визначається зусилля. Знаючи площу поперечного перерізу досліджуваного елемента, визначається напруження в цьому елементі. Площа поперечного перерізу елементів каркасу кузова буде постійно зменшуватись під дією корозії. Цю залежність отримано експериментальним шляхом. Встановлено, що динаміка зменшення товщини стінок труб каркасу буде залежати від кількості населення міста, де експлуатується автобус. Зі збільшенням кількості жителів інтенсивність корозії буде зростати, що і спричинятиме зменшення товщини труб. Після визначення часової діаграми напружень у досліджуваному елементі визначається спектральна густина, а потім, за формулою Райхера, можна визначити час до втомного руйнування досліджуваного елемента. Знаючи швидкість руху, можна визначити пробіг автобуса до появи втомної тріщини, що і зумовлює його довговічність. Розроблену модель реалізовано в програмному середовищі Matlab 2017b. Адекватність математичної моделі підтверджено дорожніми випробуваннями автобуса А092Н6, в яких визначено напруження в елементах, що підлягали дослідженню.

Досліджено зміну напружень в елементах каркаса кузова автобуса з носійним кузовом під час експлуатації. Під час дослідження обрано характерні режими руху: рівномірний рух, прискорення автобуса, періодична зміна полоси руху, екстрене гальмування. Випробування проведено на дорогах першої категорії та з вибоїнами.