Наведено теоретичні відомості про основні методи описання лінійних неперервних систем радіоавтоматики. Розглянуто основні передаточні функції та характеристики даних систем, а також питання дослідження стійкості та визначення показників якості роботи. Докладно висвітлено питання проектування систем радіоавтоматики.

Наведено теоретичні відомості про основні схеми включення активних елементів електронних підсилювачів і режимів їх роботи. Розглянуто принципи побудови та методи розрахунку пасивних LG-фільтрів та активних RC-фільтрів різних категорій. Висвітлено питання генерування гармонічних коливань. Проаналізовано принцип роботи випрямлячів, згладжувальних фільтрів і стабілізаторів напруги. Запропоновано практичні приклади розрахунку пристроїв аналогової електронної техніки.

Наведено основні методи опису нелінійних неперервних систем радіоавтоматики. Розглянуто передаточні функції та характеристики даних систем, досліджено питання стійкості та визначення показників якості роботи. Наведено загальні характеристики оптимальних і адаптивних систем радіоавтоматики, запропоновано їх класифікацію. Висвітлено особливості проектування типових систем радіоавтоматики, зокрема, потенціометричної та слідкувальної, а також автоматичного регулювання підсилення в радіоприймачах, частотного та фазового автопідстроювання частоти, смуги пропускання, контурів. Наведено приклади аналізу та розрахунку нелінійних неперервних систем. Запропоновано способи підвищення точності та швидкодії автоматичних систем.

Розглянуто будову, принцип дії, конструктивні особливості, технічні, динамічні та статичні характеристики трансформаторів, електричних апаратів та мікромашин, розроблено їх класифікацію та визначено сферу застосування. Проаналізовано особливості фізичних процесів у трансформаторах, реле, електромагнітах, магнітних та електромашинних підсилювачах, тахогенераторах, електродвигунах постійного та змінного струму. Для опису робочих процесів електричних машин та апаратів використано сучасний математичний апарат. Розглянуто основні електротехнічні пристрої, створені на базі електричних машин та апаратів. Наведено приклади розрахунку трансформаторів малої потужності, магнітних підсилювачів, реле, електромагнітів та згладжувального реактора.

Рассмотрены строение, принцип действия, конструктивные особенности, технические, динамические и статические характеристики трансформаторов, электрических аппаратов и микромашин, разработана их классификация, определена область применения. Проанализированы особенности физических процессов в трансформаторах, реле, электромагнитах, магнитных и электромагнитных усилителях, тахогенераторах, электродвигателях постоянного и переменного тока. Для описания рабочих процесс электрических машин и аппаратов использован современный математический аппарат. Рассмотрены основные электротехнические увторойства, созданные на основе электрических машин и аппаратов. Приведены примеры расчета трансформаторов малой мощности, магнитных усилителей, реле, электромагнитов и сглаживающего реактора.

Розглянуто загальні характеристики джерел вторинного електроживлення, їх електричні, експлуатаційні та конструктивно-технологічні параметри та вимоги, наведено опис типових структурних схем. Досліджено особливості фізичних процесів у випрямлячах, розглянуто різні режими роботи та способи регулювання напруги цих пристроїв. Охарактеризовано сучасні типи згладжувальних фільтрів, наведено приклади їх розрахунку. Проведено аналіз перехідних процесів у випрямлячах зі згладжувальними фільтрами. Розроблено методики розрахунку згладжувальних фільтрів.

Рассмотрены общие характеристики источников вторичного электропитания, их электрические, эксплуатационные и конструктивно-технологические параметры и требования, приведено описание типовых структурных схем. Исследованы особенности физических процессов выпрямителей, рассмотрены различные режимы работы и способы регулирования напряжения даных устройств. Охарактеризованы современные типы сглаживающих фильтров, приведены примеры их расчета. Проанализированы переходные процессы выпрямителей со сглаживающими фильтрами. Разработана методика расчета сглаживающих фильтров.

Описано дискретні системи радіоавтоматики (СР), проаналізовано особливості процесів у лінійних імпульсних СР. Наведено елементи цифрових систем (цифрових дискримінаторів, фільтрів, фазообертачів, синтезаторів частот) та основних цифрових СР (автоматичного регулювання підсилення, частотної та фазової синхронізації). Розглянуто питання моделювання СР на аналогових і цифрових обчислювальних машинах.

Описаны дискретные системы радиоавтоматики (СР), проанализированы особенности процессов, происходящих в линейных импульсных СР. Приведены элементы цифровых систем (цифровых дискриминаторов, фильтров, фазовращателей, синтезаторов частот) и основных цифровых СР (автоматического регулирования усиления, частотной и фазовой синхронизации). Рассмотрены вопросы моделирования СР на аналоговых и цифровых вычислительных машинах.

Викладено теоретичні відомості щодо реалізації основних функціональних елементів радіоелектронних засобів. Надано характеристику транзисторних підсилювачів (широкосмугових, вибіркових, потужності), описано основані схеми операційних підсилювачів, активні фільтри, генератори гармонічних (синусоїдальних) коливань, а також випрямні пристрої. На прикладах розглянуто практичні методи розрахунку таких пристроїв.

Розглянуто теоретичні основи роботи електромеханічних індуктивних параметричних кіл (поворотних трансформаторів та сельсинів) у режимі постійного обертання (гармонічної зміни параметра - взаємної індуктивності між обмотками). Показано можливість та перспективність використання індуктивних параметричних кіл для здійснення різних функціональних перетворень амплітудних, частотних та фазових параметрів радіосигналів, особливо в діапазоні низьких частот (до 100 кГц).

Визначено, що масштабно-часове перетворення дозволяє з достатньо малими похибками трансформувати амплітуду та фазу гармонічного сигналу високої частоти в низькочастотний електричний процес і вимірювати частотні характеристики матеріалів у діапазоні частот без переналагодження опорного генератора, а використання двочастотного методу дозволяє вимірювати частотні характеристики групового часу запізнення цих матеріалів. Розроблено структурну схему пристрою вимірювання частотних характеристик матеріалів у широкому діапазоні частот. Використання в розробленому пристрої структурно-алгоритмічного методу дозволяє зменшити похибки вимірювання частотних характеристик досліджуваного матеріалу.

Отримано формули для визначення та розрахунку амплітудних і фазових похибок, які виникають у масштабно-часових перетворювачах, а також проведено аналіз амплітудних похибок такого перетворення. Наведено структурну схему пристрою реєстрації частотних характеристик (амплітудно-частотної та фазочастотної) електричних і магнітних властивостей матеріалів.

Розглянуто основні положення теорії дифракції світла на ультразвуці (акустооптичної взаємодії). Наведено приклади практичного використання акустооптичної взаємодії та розглянуто методи підвищення точності та роздільної здатності задання і вимірювання кута фазового зсуву в оптичному діапазоні. Запропоновано два варіанти побудови прецизійного фазообертача оптичного діапазону на базі двох акустооптичних модуляторів (з перетворенням і без перетворення частоти лазерного випромінювання), в яких забезпечується величина похибки задання кута фазового зсуву не більша, ніж соті частки градуса.

Показано, що добротність варикапа визначається параметрами еквівалентної малосигнальної схеми заміщення й є функцією частоти. Одержано співвідношення, за якими можна визначити максимальне значення добротності варикапа та частоту, яка йому відповідає. Запропоновано послідовну та паралельну схеми заміщення варикапа та знайдено співвідношення, що описують параметри елементів такої еквівалентної схеми. Проаналізовано частотні залежності добротності варикапа та параметрів послідовної та паралельної схем заміщення, що дозволяє в робочому діапазоні частот дещо спростити співвідношення, які описують параметри елементів послідовної та паралельної схем заміщення. На підставі проведеної експериментальної перевірки одержаних теоретичних результатів показано, що для варикапа КВ104А в діапазоні частот (50 - 1 800) кГц розбіжності експериментальних досліджень та теоретичних результатів не перевищують 7,6 %.

Показано, що добротність варикапа визначається параметрами еквівалентної малосигнальної схеми заміщення й є функцією частоти. Одержано співвідношення, за якими можна встановити максимальне значення добротності варикапа та частоту, яка йому відповідає. Запропоновано резонансний метод вимірювання добротності варикапів, який дозволяє знайти добротність варикапа на резонансній частоті паралельного контуру, якщо провести виміри добротності та резонансної частоти, контуру з відключеним і підключеним варикапом, а також знати параметри котушки індуктивності вимірювального резонансного контуру. Проведено експериментальну перевірку одержаних теоретичних результатів, яка показала, що для варикапа КВ104А в діапазоні частот (50 - 1 800) кГц розбіжності експериментальних досліджень та теоретичних результатів не перевищують 7,6 %.

Розглянуто анімаційне моделювання механізмів для створення реверсивного, обертального руху в різноманітних верстатах та промислових роботах за допомогою секторних та мальтійських передач. Описано складові цих механізмів та перспективи інтерактивного ними керування в подальшому.

Відредаговано та доповнено раніше розроблений автором метод імовірнісного розрахунку товщини шару, що зрізується кромкою орієнтованого інструменту, який дозволяє визначати її з урахуванням кінематики різання, матеріалу та зернистості круга, зміни стану робочої поверхні у процесі оброблення. В результаті розрахунку, крім товщини зрізу, можна одержати інформацію про динаміку її зміни та частку кромок, що беруть участь у різанні та деформуванні матеріалу заготовки.

Розглянуто утилізацію автомобілів як один із заходів збереження довкілля. Досліджено зарубіжний досвід переробки транспортних засобів на завершальному етапі життєвого циклу та шляхи його впровадження в Україні відповідно до прийнятого Верховною Радою України Закону "Про утилізацію транспортних засобів".

Проведено порівняльний аналіз широко використовуваних методів шліфування, таких як метод врізання та глибинне шліфування, з метою напрацювання рекомендацій щодо вибору режимів. Продуктивний спосіб обробки - врізне шліфування, застосовують у процесі оброблення жорстких заготовок у тих випадках, коли ширина шліфованої ділянки може бути перекрита шириною шліфувального круга. Глибинне шліфування дозволяє за один робочий хід зняти шар матеріалу на всю необхідну глибину. Досліджена ефективність шліфування режимів для нових перспективних методів обробки та максимальне використання різальної здатності інструмента.

Показано, що модель похибок безплатформної інерціальної навігаційної системи (БІНС) дозволяє оцінити загальну похибку БІНС за заданими похибками акселерометрів та гіроскопів або розв'язати зворотну задачу - висунути вимоги до інерціальних сенсорів за умови заданої точності БІНС. Одержано модель похибок БІНС, яка складається з рівнянь похибок для визначення швидкості та координат місцезнаходження об'єкта. Модель похибок БІНС необхідна при розробці структури фільтра Калмана для розв'язання задач комплексування БІНС з іншими навігаційними пристроями. Наведено узагальнену блок-схему формування похибок БІНС під час визначення параметрів руху об'єкта, згідно з якою на точність визначення лінійних швидкостей та координат місцезнаходження об'єкта впливають похибки орієнтації, а величина похибок БІНС залежить від динаміки руху об'єкта.

Розглянуто можливість використання в навчальному процесі симуляторів, зокрема симулятора роботизованного технологічного комплексу на базі токарного верстата 16К20Ф3 із системою ЧПК 2Р22 у процесі вивчення таких дисциплін, як "Верстати з числовим програмним керуванням та верстатні комплекси", "Системи керування верстатів та верстатних комплексів" та "Підйомно-транспортне обладнання і роботи". Цей симулятор дозволяє імітувати процес програмування верстата з одночасним відпрацюванням розробленої програми. У разі неправильного програмування симулятор знаходить помилки і вказує користувачу на них. Таким чином, симулятор дозволяє зробити процес навчання більш цікавим, наочним та дешевшим.

Для точного формоутворення ділянки поверхні деталі необхідно у точці контакту витримати рівність нахилу дотичних, відповідність діаметральних розмірів та накласти умови на радіуси кривизни деталі в осьовій площині та інструмента. Для обробки впалої ділянки профілю деталі у напрямку осьової подачі такими умовами є менші значення радіуса кривизни інструмента, що наближається до необхідного значення відповідної ділянки заготовки. Ці вимоги можна забезпечити раціональним вибором діаметральних розмірів, зміною значень кута, що характеризує конус заправленого торця, відносних поздовжньої та поперечної подач. З використанням матриць перетворення координат побудовані математичні моделі поверхні круга, обробки та формоутворення на верстаті деталі з урахуванням значень поздовжньої та поперечної подач. Отримана система рівнянь та робочих програм, складених у пакеті програм MathCAD, дозволяють у зручному для практичного використання вигляді з урахуванням усіх кінематичних складових визначати режимні параметри та товщину зрізів з метою навантаження інструмента до граничного рівня, який визначається різальною здатністю. Матеріали теоретичних досліджень, розрахунків та їх порівняння доводять можливість значного збільшення ефективності обробки шліфуванням поверхонь обертання заправленим на конус торцем круга. Результати роботи можуть бути впровадженими на існуючому обладнанні після незначної модернізації, а моделювання - для оцінки теплової напруженості даних способів.