Дисертацію присвячено новим поглядам на трагічне як наскрізну тему культури, що стосується усіх галузей людського буття, усіх сфер діяльності особистості, але набуває етичної та естетичної самоцінності в релігійній ("літургічній") та художній сферах, які є історично близькими та постійно взаємозумовленими. Подана тема звернена до діалогу особистісного та історичного в культурі - як протилежних, але однаково необхідних, антиномічних сторін людського досвіду. Досліджено різні типи авторських поетик в музиці як різних способів діалогу "свого - чужого": прийняття - ототожнення, з одного боку, уникання - очуднення (відсторонення), з іншого.

Подано детальний художній аналіз фрагменту найдавнішої мармурової скульптурної герми архаїстичного типу з Херсонеса Таврійського та визначено образ божества.

Зазначено удосконалення музичного сприйняття школярів на заняттях сольфеджіо. Розглянуто функціонування мистецьких школ одеської області в умовах децинтралізації. Визначено підбір акомпанементу на уроках сольфеджіо, як один із засобів творчого потенціалу учня. Визначено влив педагога на результати його діяльності на покращення якості процесу музичної освіти. Зазначено особливості психологічного впливу музики на інтелектуальну діяльність людини. Охарактеризовано музичне моделювання як основу для формування творчого мислення піаніста-початківця. Висвітлено роботу над акомпанементом у класі загального та спеціалізованого фортепіано як частину комплексного виховання виконавця-інструменталіста. Подано деякі методичні рекомендації з розвитку фортепіанної техніки учнів старших клсів ДМШ.

Досліджено театральну сценографію як частину процесу створення вистави. Охарактеризовано педагогічні принципи викладача Вадима Федоровича Жолтикова. Увагу приділено проблематиці й аспектам музичного дистанційного навчання. Розглянуто нетрадиційні форми роботи на уроках музичної літератури. Проаналізовано традиції піаністичної майстерності та особливості інтегрованої роботи в розвитку української фортепіанної школи XXI століття. Досліджено музику сучасних композиторів-гітаристів як фактор розвитку слухового сприйняття учнів класу гітари. Висвітлено деякі стилістичні особливості клавірної музики Йозефа Гайдна. Розглянуто ігрові музично-педагогічні технології як напрям розвитку мистецької інноватики. Запропоновано музичну терапію як один з важливіших методів роботи з дітьми-аутистами.

Розглянуто академічний підхід та його актуальність у сучасній художній освіті. Систематизовано творчі завдання на уроках музичної грамоти та практичного музикування. Описано особливості освіти в творчих навчальних закладах. Увагу приділено розвитку творчих здібностей в учнів на початковому етапі навчання на уроках у музичній школі в класі духових інструментів. Досліджено специфіку вокально-педагогічної діяльності вокаліста. Розкрито сутність культурологічного підходу в процесі підготовки фахівців у сфері музичного мистецтва. Розглянуто проблеми організації процесу запам'ятовування музичного твору учнями мистецьких шкіл. Акцентовано на педагогічному супроводі дітей з особливими потребами в умовах інклюзивного освітнього середовища. Розглянуто духовну культуру як сенсожиттсвий орієнтир сучасного суспільства. Досліджено професійні нюанси початкового етапу опанування сценічного мовлення. Наведено етапи роботи над розвитком гармонічного слуху учнів у циклі теоретичних дисциплін державних музичних ліцеїв. Висвітлено методичну проблематику щодо мотивації учнів мистецьких шкіл з класу гітари. Вивчено питання формування творчої особистості на основі дослідження символізму кольору у народному мистецтві. Розглянуто освітні програми як основу організації освітнього процесу в мистецькій школі тощо.

Розглянуто впровадження навчальної дисципліни "камерний ансамбль" в закладах початкової спеціалізованої мистецької освіти. Зазначено формування та розвиток технічної майстерності учнів класу фортепіано в мистецькій школі. Визначено сутність та специфіка професійної етики вчителя музичного мистецтва. Охарактеризовано розвиток сценічної діяльності на ранньому етапі мистецької освіти. Наведено урок музичного мистецтва як форма залучення школярів до музичної культури. Розглянуто комунікативну складову фортепіанного дуету. Охарактеризовано формування музично-пізнавальних інтересів молодших школярів в позанавчальний час. Зазначено спектри камерної творчості одеських композиторів. Визначено особливості розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку. Визначено середовище мистецьких шкіл. Зазначено провідні творчі принципи хорової діяльності порфирія демуцького у контексті сучасного виконавства. Визначено інклюзію в мистецькій освіті. Розглянуто роботу з дітьми над прищепленням їм співочо-ансамблевих навичок на уроках хорового співу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч11 я431(0) + Ч30 я431(0)

Рубрики:

Культура. Культурологія

Загальні питання педагогіки

Шифр НБУВ: ВА870360 Пошук видання у каталогах НБУВ