Індекс рубрикатора НБУВ: Г252.2-27

Рубрики:

Галоїдопохідні ароматичних вуглеводнів

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г262.3-4 + Р281.81

Рубрики:

Імідазол (гліоксалін) та його похідні. Гістидин. Бензімідазол

Протимікробні та протипаразитарні засоби

Шифр НБУВ: Ж24793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г262.6-4 + Р281.81

Рубрики:

Триазоли

Протимікробні та протипаразитарні засоби

Шифр НБУВ: Ж24793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Brief analysis of fundamental research in the chemistry of stable carbenes and applications in the field of іgreenі chemistry on their basis carried out at the L. M. Litvinenko Institute of Physical Organic & Coal Chemistry of NAS of Ukraine over the last decade is given. Carbene versions of ester Claisen condensation to form zwitterionic compounds, the Leuckart - Wallach reaction with the autoreduction of carbenoid azolium salts, Hofmann cleavage of aminocarbene insertion products, an induced tandem autotransformation of 1,2,4-triazol-5-ylidenes into 5-amidino-1,2,4-triazoles were found. New carbene reactions of ad dition, deesterification, oxidation and complexation were revealed. Effective methods of obtaining stable carbenes and carbenoids were suggested. New types of car be nes, name lybenzimidazolylidenes, superstable conjugated bis carbenes and new types of carbenoids were synthesized. The existence of hypernucleophilic carbenes was theoretically predicted and experimentally confirmed. The prospects of the use of carbenes and their derivatives, in particular, carbene complexes of transition metals in catalysis of organic reactions and the search of biologically active compounds were shown.

Синтезовано нові комплекси 1,3-діалкіл(арил)імідазол-2-іліденів, 1,3-діалкілбензімідазол-2-іліденів та 1-алкіл-4-арил-1,2,3-триазол-5-іліденів з перехідними металами (нікелем(ІІ), кобальтом(ІІ), паладієм(ІІ) та міддю(І)) шляхом in situ депротонування відповідних гетероциклічних солей трет-бутоксидом калію або натрію в середовищі ТГФ. Виявлено класи нових ефективних каталізаторів відновлення кратних зв’язків (карбонільної групи кетонів) спиртами у лужному середовищі ("hydrogen transfer"): карбенові комплекси паладію(ІІ), нікелю(ІІ) та міді(І). Встановлено вплив структурних факторів на ефективність каталізу відновлення кетонів. Виявлено нові високоефективні каталізатори реакції [2+3]-циклоприєднання алкінів до азидів (реакція Хьюсгена), кращі з яких переважають показники відомих комплексів. Вперше проведено сполучення стерично ускладненого адамантилазиду з фенілацетиленом з утворенням 1-адамантил-4-феніл-1,2,3-триазолу. Синтезовано нові стерично екрановані 1,3-дизаміщені імідазол-2-ілідени з розгалуженими ароматичними замісниками та моно- й біскарбенові комплекси паладію(ІІ) на їх основі.

Представлено дані квантово-хімічних розрахунків за методом DFT величин протонної спорідненості (РА) для ряду гетероциклічних та ациклічних карбенів (охоплені сполуки ряду імідазол-2-іліденів, триазол-5-іліденів, тетразол-5-іліденів, тіазол-2-іліденів, бензімідазол-2-іліденів і бензотіазол-2-іліденів та їх відновлених аналогів, а також деяких наближених за будовою ациклічних і циклічних структур). Встановлено, що величина РА істотно залежить від розділення зарядів у молекулах карбенів, досягаючи максимальних значень у мезойонних структурах карбенів та, особливо, в карбенаніонах. Останні за надвисокими значеннями протонної спорідненості є суперосновами. Накреслено поділ карбенів за величинами РА залежно від їх структури.

Відомо, що карбени відносяться до вельми реактивних сполук, які до того ж можуть самоперетворюватися на димери та перегруповуватися. Тому питання про визначення стабільності карбенів є основним у дизайні сполук для їх подальшого синтезу та застосування. Мета роботи - розглянути відомі методи оцінки стабільності та стабілізації карбенів, передусім створені авторами, показати їх можливості у передбаченні властивостей карбенів. Розглянуто шляхи розв'язання проблеми стабільності карбенів за допомогою методів квантової хімії, зокрема застосування нових критеріїв стабілізації циклічних сполук - енергій загальної та циклічної стабілізації, енергій неароматичної кон'югації. Для оцінки можливості виділення сполук в індивідуальному стані проведено дослідження їх стандартних ентальпій димеризації (за запропонованим електронним і стеричним параметром ESP) у різних класах гетероциклічних карбенів з врахуванням конформаційних факторів. Укладено ряди впливу замісників на стабільність карбенів. Показано, що стерично екрануючі замісники викликають не тільки кінетичну, але й термодинамічну стабілізацію. Остови молекул оцінено за рівнем впливу на стабільність сполук. Дослідження проводили, використовуючи метод DFT (B3LYP5, 6-311G**, RHF) для оцінки енергій стабілізації, DFT (B3LYP5, 6-31G, RHF) для одержання енергій димеризації. Висновки: запропоновані параметри оцінки енергій загальної і циклічної стабілізації карбенів та енергій димеризації (електронний і стеричний параметри) складних карбенів надають змогу виявляти найстабільніші структури в дизайні сполук для їх подальшого синтезу та застосування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г212.21

Рубрики:

Квантовомеханічна теорія в органічній хімії

Шифр НБУВ: Ж24793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнено найвагоміші результати наукових досліджень, проведених інститутами Національної академії наук України в рамках цільової програми наукових досліджень НАН України "Нові функціональні речовини і матеріали хімічного виробництва" в 2017-2021 рр. У результаті виконання проектів Програми створено низку принципово нових органічних, неорганічних, полімерних речовин і матеріалів та композитів на їх основі різного функціонального призначення, розроблено нові енерго- і ресурсоощадні, екологічно прийнятні способи одержання малотоннажних речовин та матеріалів хімічного виробництва. Досліджено нові функціональні органічні речовини і матеріали та композити на їх основі для техніки нового покоління. Використання отриманих матеріалів та розроблених способів одержання хімічних речовин у різних галузях вітчизняної промисловості підвищить конкурентоспроможність вітчизняної продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках, сприятиме суттєвому зменшенню залежності країни від імпорту наукомісткої хімічної продукції, дасть змогу налагодити в Україні виробництво широкої гами хімічних продуктів, реактивів, препаратів.