Наведено методику побудови математичних моделей часових рядів з використанням множини статистичних параметрів для визначення ступеня адекватності моделі, яка може бути застосована під час аналізу та прогнозування економічних, фінансових та інших процесів. Розглянуто засади застосування рівнянь авторегресії та авторегресії з ковзним середнім до описання динаміки процесів різної природи, а також методи розв'язку й аналізу розв'язків даних рівнянь. Запропоновано методику одержання функцій прогнозування на підставі різницевих рівнянь та їх розв'язків на довільне число кроків. Проаналізовано особливості застосування апарату нейронних мереж для прогнозування динаміки часових рядів, зокрема, за умов невизначеності.

Приведена методика построения математических моделей временных рядов с учетом множества статистических параметров для определения степени адекватности модели, которая может быть использована при анализе и прогнозировании экономических, финансовых и других процессов. Рассмотрены основы применения уравнений авторегрессии и регрессии со скользящим средним для описания динамики процессов различной природы, а также методы решения и анализа решений данных уравнений. Предложена методика получения функций прогнозирования на основании разностных уравнений и их решений на произвольное число шагов. Проанализированы особенности применения нейронных сетей для прогнозирования динамики временных рядов, в частности, в условиях неопределенности.

Висвітлено сучасні методи математичного моделювання та прогнозування фінансово-економічних процесів, методику моделювання процесів довільної структури, представлених рядами статистичних даних, а також методи знаходження повних розв'язків рівнянь авторегресії з ковзним середнім. Наведено методику застосування розв'язків дискретних рівнянь до асимптотичного аналізу поведінки процесів та обчислення оцінок коротко- та середньострокових прогнозів динаміки їх розвитку. Значну увагу приділено аналізу нестаціонарних процесів з трендами та змінною у часі дисперсією (гетероскедатичні процеси). Розглянуто питання оптимального оцінювання станів динамічних систем за допомогою фільтра Калмана з використанням дискретних моделей, представлених у просторі станів. Подано детальну інформацію про алгоритми чіткого та нечіткого методів групового врахування аргументів, які широко застосовуються для побудови поліномінальних моделей та оцінювання прогнозів завдяки автоматичному оцінюванню структури моделі. Охарактеризовано методи оцінювання параметрів математичних і статистичних моделей, наведено приклади застосування методів прогнозування до реальних фінансово-економічних процесів. Запропоновано методику проектування та реалізації систем підтримки прийняття рішень - ефективного інструменту для розв'язання задач математичного моделювання та прогнозування на основі статистичних даних.

Розкрито зміст екологічної політики в системі державного управління національним господарством. Розглянуто проблеми криміналізації та декриміналізації діянь проти навколишнього природного середовища. Запропоновано правові засоби забезпечення екологічної політики в системі державного управління національним господарством. Висвітлено реформаторські тенденції законодавства зарубіжних держав у сфері кримінально-правової охорони навколишнього природного середовища, пріоритетні напрямки екологічної політики України.

Розкрито поняттєву, категоріальну суть інтелектуальної власності як джерело інноваційного розвитку національного господарства. Висвітлено проблеми забезпечення охорони інтелектуальної власності як важливої складової (елемента) інноваційного розвитку національного господарства. Висвітлено поняття й об'єкти інтелектуальної власності. Викладено організаційні та правові засади державного управління сферою інтелектуальної власності в Україні з метою побудови інноваційної моделі розвитку національного господарства. Наведено контролінговий механізм державного управління національним господарством і вплив зовнішньої політики на цю сферу діяльності.

Висвітлено теоретичні та практичні проблеми, пов'язані з забезпеченням відшкодування шкоди незаконно засудженим особам. Проаналізовано історико-теоретичні джерела, виділено етапи становлення законодавства про відшкодування шкоди такій категорії людей. Розглянуто умови та порядок відшкодування майнової та моральної шкоди. Запропоновано розширити підстави відшкодування шкоди. Узагальнено думки щодо правової природи відшкодування шкоди, розроблено класифікацію осіб, які мають право на відшкодування шкоди. Обгрунтовано необхідність вирішення питання про можливість пред'явлення регресних вимог до експертів, потерпілих і перекладачів, якщо вони засуджені за дачу завідомо неправдивого висновку, завідомо неправдивих показань, завідомо неправильний переклад, на підставі яких невинувата особа була засуджена. Деталізовано форми відшкодування майнової та моральної шкоди, розроблено пропозиції з удосконалення кримінального процесуального законодавства України та практики його застосування.

Розглянуто значення інформаційної та кібербезпеки систем підтримки прийняття рішень (СППР). Враховано сучасні можливості інформаційно-комунікаційних технологій і тенденцій збільшення кількості загроз інформаційній та кібербезпеці. Порушено питання захисту інформації СППР і викладено основні відомості та рівні забезпечення безпеки, засоби захисту інформації в СППР. Наведено методи побудови захищених СППР, а також особливості архітектури такого роду систем.

Викладено відомості про інформаційні чинники процесу прийняття рішень, основні етапи побудови інтелектуальних систем підтримки прийняття рішень (ІСППР). Розкрито питання застосування моделей, засобів штучного інтелекту, а також особливостей архітектури таких систем. Охарактеризовано процес розробки ІСППР, показано специфіку застосування моделей, даних і знань в таких системах. Подано інформацію про текстово-орієнтовані ІСППР, ІСППР на основі алгоритмічних процедур для розв'язування задач, а також ІСППР, орієнтовані на використання бази даних і електронних таблиць. Увагу приділено формальним логічним моделям, веб-технологіям для підтримки прийняття рішень, принципам формування інтерфейсу користувача.

Досліджено вплив на працездатність і надійність суднових енергетичних установок (СЕУ) перекосів осей з'єднувальних валів (ЗВ) суднових агрегатів (СА). Розглянуто причини виникнення розцентровок осей ЗВ СА і запропоновано їх класифікацію. Відмови СЕУ класифіковано за їх впливом на працездатність установки (за наслідками), по способам їх усунення та характеру та поділено на групи у відповідності до класів. Показано, що у процесі експлуатації, за умов перекосу осей, традиційні конструкції зубчастих муфт, характеризуються нерівномірним розподілом зусиль між спряженими парами зубів, що призводить до їх перевантаження і, як наслідок, зниження навантажувальної здатності, зростання величин контактних напружень, погіршення умов змащення поверхонь тертя зубів, збільшення витрат потужності на тертя, зниження ккд і погіршення віброакустичних характеристик внаслідок ударного навантаження зубів. Розглянуто способи підвищення ефективності роботи СЕУ шляхом забезпечення параметрів надійності головних енергетичних установок за рахунок усунення негативного впливу розцентровок осей ЗВ СА шляхом застосування компенсуючих пристроїв. Запропоновано використовувати як компенсуючі пристрої конструкції зубчастих муфт підвищеної експлуатаційної ефективності, які за умов перекосу осей, характеризуються більш рівномірним розподілом зусиль між усіма спряженими парами зубів ніж існуючі, тобто працюють, практично як ідеальний шарнір. Щодо зубчастих муфт, що пропонуються, встановлено раніше невідому об'єктивно існуючу властивість зубчастої муфти, працюючої при перекосах осей ЗВ, яка полягає в тому, що за певного нелінійного закону, зміни твірних бічних поверхонь зовнішніх зубів втулки зусилля в процесі навантаження муфти розподіляються рівномірно між всіма спряженими парами зубів. Розглянуто застосування зубчастих муфт підвищеної експлуатаційної ефективності у складі СЕУ та складено відповідно принципову та функціональну (структурну) схеми головного суднового агрегату з послідовним з'єднанням елементів з метою оцінки впливу на параметри надійності.

Рак молочной железы (РМЖ) входит в пятерку наиболее распространенных в мире онкологических заболеваний и лидирует среди причин смерти женщин в возрасте до 50 лет. На сегодня актуальными остаются вопросы выбора адекватного объема хирургического вмешательства, необходимости назначения послеоперационной адъювантной терапии и качества жизни пациенток после операции. Цель исследования - выбор обьема хирургической операции при РМЖ при применении методики интраоперационной идентификации сторожевого лимфоузла (интраоперационная ICG-технология) и оценка результатов срочного его гистологического исследования. Показано, что наиболее частым методом хирургического вмешательства у пациенток, у которых использовалась интраоперационная ICG-технология, была квадрантэктомия, которая была проведена в 27 случаев (54 %), реже проводилась подкожная мастэктомия (30 %) и у 16 % радикальная мастэктомия (по Маддену). При этом в группе контроля приоритет отдавался радикальному удалению молочной железы (63,2 % случаев); частичная резекция (по U. Veronesi) выполнена у 33,3 % пациенток, а подкожная мастэктомия - у 3,5%. Патоморфологическими исследованиями сторожевого лимфоузла, во время его интраоперационной визуализации с использованием ICG-технологии, метастатическое поражение установлено в 10 из 50 случаев (20 %) в основной группе. Полученные результаты оценки объема регионарной лимфодиссекции в основной группе указали на ее адекватный характер обеспечения радикальности хирургического лечения. Это, является одним из важных предварительных выводов данной работы, так как для оценки клинического значения анализа сигнального лимфоузла как маркера регионарного распространения опухоли необходимо в первую очередь удостовериться, что существующая хирургическая техника обеспечивает радикальное удаление опухоли.

Проаналізовано науково-технічну інформацію щодо процесу поширення гетерофазного турбулентного струменя з металевими частинками під час електродугового напилення. Встановлено, що на сьогодні є неповними дані щодо визначення параметрів удару та деформації частинок, що напилюються. Це має велике значення для вибору оптимальних температурно-часових параметрів подальшої термічної обробки сформованих покриттів. Проведено розрахунки основних газодинамічних параметрів під час електродугового напилювання: швидкості повітря та частинок, що напилюються, по осі струменя та по його перерізу на дистанції напилення 100 мм. Встановлено, що швидкість повітря на початковій ділянці струменя є постійною та становить близько 310 м/с. На дистанції близько 35 мм закінчується ця ділянка, а швидкість повітря починає знижуватися і на дистанції напилення 100 мм становить 135 м/с. Показано, що на початковій ділянці струменя частинки, що напилюються, прискорюються та досягають максимальної швидкості близько 80 м/с. За подальшого збільшення відстані від зрізу сопла частинки поступово втрачають швидкість та на дистанції напилення 100 мм вона становить близько 75 м/с. На основі визначення поверхневого натягу, розраховано середній розмір крапель дроту Св-08Г2С під час відривання від електроду (214 мкм) та на підльоті до підкладки (82 мкм). З урахуванням отриманих даних проведено розрахункове визначення ступеня деформації частинок, що напилюються, по плямі напилення на дистанції 100 мм. Встановлено, що найбільшу деформацію мають частинки по осі потоку (близько 86 %), що пояснюється їхньою високою кінетичною енергією. Експериментально визначено середнє значення діаметра частинок, що напилюються, на дистанції 100 мм у разі розпилення у воду дроту Св-08Г2С (84 мкм), що добре корелюється з розрахунковим значенням. Підготовлено мікрошліф та визначено ступінь деформації частинок по плямі напилення. Проведено порівняльний аналіз розрахункових та експериментальних даних щодо ступеня деформації частинок, який показав різницю між ними не більше ніж +-1 %.