Проведено експериментальне дослідження з метою вивчення перспективності використання клітинних препаратів ембріонального походження щодо активації процесів ангіогенезу за умов ішемії. На субмікроскопічному рівні доведено ефективність застосування ембріональних стовбурових клітин з метою стимуляції процесів ангіогенезу de novo у випадку ішемії кінцівки.

Проаналізовано результати досліджень 150-ти хворих на гострий холецистит. Встановлено, що клініка гострого холециститу супроводжується вираженим поліморфізмом, причому загальноприйняті індикатори загального процесу не збігаються з зареєстрованими патологічними змінами. З метою об'єктивного прогнозування перебігу захворювання проведено комплексні дослідження, у тому числі вивчення субфракційного складу сироватки крові, стану імунної системи, показників перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантної системи, глубокі зміни яких супроводжують перебіг гострого холециститу. Доведено, що використання лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ) має менш негативний вплив на стан гомеостазу у порівнянні з традиційною. Виявлено, що у разі збільшення тривалості оперативного втручання у ході ЛХЕ стан показників гомеостазу наближається до зафіксованих після традиційної холецистектомії (ТХЕ), що необхідно враховувати за можливої конверсії. Доведено ефективність застосування лазерної кореляційної спектрометрії як експрес методу діагностики ступеня деструкції жовчного міхура та післяопераційного моніторингу. На підставі результатів дослідження обгрунтовано доцільність застосування у післяопераційному періоді у хворих після ТХЕ та ЛХЕ більше 90 хв. коригувальної медикаментозної терапії.

Проведено експериментальне дослідження на щурах, у яких моделювали ішемію кінцівки, для оцінки ефективності використання гемопоетичних стовбурових клітин фетальної печінки людини з метою активації процесів ангіогенезу. За допомогою методів електронної мікроскопії доведено перспективність застосування методу з метою стимуляції процесів ангіогенезу de novo при ішемії кінцівки.

Мезенхимальные стромальные клетки (МСК) в настоящее время находят все более широкое использование в регенеративной медицине, трансплантологии и тканевой инженерии. Это обусловлено их способностью к самоподдержке, наличию высокой пролиферативной активности и мультилинейного дифференцировочного потенциала. МСК могут быть получены из разных тканей плодов и взрослого человека. Приведено изучение способности МСК, полученных из жировой ткани взрослого человека, к образованию капилляроподобных структур при культивировании в средах, которые индуцируют эндотелиальное дифференцирование. В условиях культивирования, направленного на селективную экспансию МСК, клетки, которые изолированы из данного источника, демонстрировали клоногенный рост и образовывали однородные монослои фибробластоподобных клеток. После экспансии стромальные клетки жировой ткани культивировали в средах, которые индуцируют эндотелиальное дифференцирование. В ходе культивирования клетки демонстрировали изменение морфологии и образовывали капилляроподобные структуры. Полученные результаты свидетельствуют о том, что стромальные клетки, которые выделены из жировой ткани взрослого человека, могут найти применение в разработке методов лечения больных с сосудистой патологией.

В експерименті досліджені ультраструктура ендотеліальних клітин капілярів та гістологічні особливості м'язової тканини на різних етапах після трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин фетальної печінки (ГСКФП). Доведено, що за умови ішемії ГСКФП стимулюють процеси ангіогенезу, а при трансплантації в інтактну м'язову тканину вони диференціюються в тканинні макрофаги, не порушуючи структуру м'язової тканини.

Одним з перспективних напрямків лікування хворих з приводу хронічної ішемії кінцівок є використання клітинних технологій, що зумовлює необхідність проведення досліджень з метою визначення первинних ознак, що характеризують хронічний ішемічний вплив на структуру м'язової тканини та ультраструктуру судинного ендотелію капілярів м'яза. Результати дослідження свідчать про перебудову м'язової тканини під впливом хронічної ішемії: заміщення м'язових волокон сполучною тканиною, спотворення регенерації молодих міонів, обтурацію просвіту капілярів. Крім того, за ішемічного стану відбуваються руйнування енергетичних органел та деструкція ендотеліальних клітин.

Неможливість виконання реконструктивно-відновних оперативних втручань за умови ураження дистального артеріального русла зумовлює необхідність пошуку та розробки методів непрямої реваскуляризації. Перспективним вважають трансплантацію клітин з метою активації процесів репарації та ангіогенезу в ураженій кінцівці. За даними доклінічних досліджень з моделювання ішемії кінцівки у лабораторних тварин встановлено суттєву стимуляцію процесів ангіогенезу після трансплантації прогеніторних стовбурових клітин фетальної печінки. В подальшому трансплантацію клітин здійснено хворим з хронічною ішемією кінцівок. За допомогою методу електронної мікроскопії ендотеліоцитів капілярів м'язової тканини доведено, що трансплантація клітин зумовлює суттєву активізацію процесів ангіогенезу у хворих з хронічною ішемією кінцівок і є перспективним методом непрямої реваскуляризації.

В експерименті доведено ефективність застосування клітин фетальної печінки як індуктора неоангіогенезу в разі тотальної ішемії кінцівки.

Проведено експериментальне дослідження з метою вивчення впливу трансплантації нативних алогенних мультипотентних мезенхімальних стовбурових клітин на процеси приживлення та функціонування гетеротопічно трансплантованої аутологічної жирової тканини. В клітинно-тканинному графті, де як клітинний компонент використані нативні алогенні мезенхімальні стовбурові клітини, відзначено погіршення показників виживання адипоцитів та активацію деструктивних і запальних процесів.

Мета дослідження - визначення можливості диференціювання за адипогенним напрямком клітин, виділених з жирової тканини, та їх впливу на процеси резорбції жирового трансплантата, за умови його алогенного пересадження. Поєднане пересадження жирового трансплантата і мультипотентних мезенхімальних стовбурових клітин, виділених з алогенної жирової тканини, зумовлює активацію деструктивно-запальних процесів у жировому трансплантаті, погіршення виживання адипоцитів та в подальшому - значний дефіцит маси трансплантата.

Проблему хвороб судин нижніх кінцівок, попри прогрес світової медичної думки, досі не розв'язано. Перспективи використання пуповинної крові для лікування ішемії нижніх кінцівок - надзвичайно важливе та актуальне питання, що потребує апробації.

Проведено експериментальне дослідження з метою визначення можливості диференціювання стовбурових клітин, що виділені з жирової тканини за адипогенним напрямом. Результати дослідження засвідчили про те, що клітини, які виділені з жирової тканини, здатні до специфічного диференціювання, а саме, в остеогенному, хондрогенному та, головне, адипогенному напрямі, що є свідченням мультипотентності стовбурових мезенхімальних клітин жирової тканини. Жирова тканина є альтернативним кістковому мозку джерелом мультипотентних мезенхімальних стовбурових клітин, які можна використати для подальших досліджень із визначення можливості використання стовбурових клітин як захисту пересадженої, шляхом ліпофілінгу, автологічної жирової тканини від тканинної резорбції.

Досліджено в експерименті ультраструктуру ендотеліальних клітин капілярів і гістологічну структуру м'язової тканини на різних етапах після трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин фетальної печінки. Доведено, що за умов ішемії стовбурові клітини фетальної печінки стимулюють процеси ангіогенезу, а у разі трансплантації в інтактну м'язову тканину гемопоетичні стовбурові клітини диференціюються в тканинні макрофаги, загалом не порушуючи структури м'язової тканини.

Визначено особливості динаміки зростання та прогресивного розвитку перещеплюваних пухлин - саркоми 45, карциноми Герена, лімфосаркоми Пліса - за певних умов для стандартизації подальших досліджень. Однією з основних ознак злоякісних пухлин є особливості нелінійної динаміки їх зростання. Вивчення кінетики зміни маси досліджених культур показало, що цей параметр проявляє загальноприйняту тенденцію, що свідчить про можливість використання цих моделей за справжніх умов для вивчення ефективності певних протипухлинних препаратів.

Відсоток незадовільних результатів відновних операцій на периферичному сегменті артеріального русла, а також відсутність у ряді випадків анатомічних умов до виконання реконструктивного втручання зумовлює пошук і розробку методів непрямої реваскуляризації Проведено експериментальне дослідження з метою вивчення перспективності використання гемопоетичних клітин фетальної печінки як стимулятора процесів ангіогенезу за умов ішемії. На ультраструктурному рівні доведено ефективність і перспективність використання гемопоетичних клітин фетальной печінки як індуктора процесів неоангіогенезу de novo у разі ішемії кінцівки.

Досліджено гістологічні та імуногістохімічні зміни в м'язовій тканині в осіб із хронічною ішемією кінцівки, після трансплантації прогеніторних клітин фетальної печінки. Доведено, що клітинна трансплантація призводить до зменшення ішемічного ушкодження міофібрил, швидкої активації регенераторних сил м'яза. Імуногістохімічно підтверджено стимуляцію ангіогенезу, у вигляді утворення неокапілярів, через 3 і 6 місяців після клітинної трансплантації.

В експерименті на лабораторних щурах досліджено зміни ультраструктури ендотеліальних клітин капілярів м'язової тканини, що відбуваються після трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин (СК) фетальної печінки (ФП). Доведено, що за умов ішемії СК ФП стимулюють процеси ангіогенезу, а за умови введення в інтактну м'язову тканину гемопоетичні СК диференціюються в тканинні макрофаги, загалом не порушуючи структури м'язової тканини.

Зазначено, що оцінка параметрів мікроциркуляції у хворих на облітеруючі захворювання артерій нижніх кінцівок в до- та післяопераційному періоді є досить важливим чинником оцінки стану кровообігу хворої ноги в процесі лікування. Найбільш інформативним і точним методом у визначенні стану мікроциркуляції є лазерна доплерівська флуометрія. Оцінено кровобіг на рівні мікроциркуляторного русла в осіб із хронічною ішемією нижніх кінцівок різного генезу, яким виконано, як метод непрямої реваскуляризації, трансплантацію мультипотентних стромальних клітин автологічної жирової тканини в ішемізовану кінцівку.

Проведено дослідження з метою визначення характеру перебігу ембріонального кровотворення у кролів на різних стадіях гестації. Доведено, що в першому та другому триместрі вагітності в ембріональній печінні та жовчному міхурі спостерігається посилений гемопоез із переважним еритропоезом. Значна кількість недиференційованих та лімфоцитоподібних клітин, які розглянуто як пул стовбурових та комітованих клітин-попередннків всіх паростків кровотворення зумовлює доцільність одержання активного клітинного трансплантата саме в першому та другому триместрі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.035-5

Рубрики:

Тромбоз і емболія судин кінцівок

Шифр НБУВ: РА390309 Пошук видання у каталогах НБУВ