Рассмотрены проблемы управления и контроля деятельности стоматологической клиники. Выделены и проанализированны бизнес-процессы, протекающие в стоматологической клинике, с последующим их моделированием для выявления особенностей функционирования стоматологических учреждений. Предложено решение в виде разработки собственной информационной системы, обеспечивающей комплексную информатизацию стоматологической клиники.

Показан один из вариантов введения средств самодиагностики в состав низовых модулей систем управления сложными технологическими процессами на примере модуля управления электромагнитом тормозного устройства.

Наведено результати використання функціонально-інформаційного аналізу під час проектування інформаційно-смислового компонента технології професійного консультування. Акцентовано увагу на використанні технологічного підходу в контексті вирішення даної проблеми. Визначено найтиповіші ситуації у виборі професії.

Приведены результаты использования функционально-информационного анализа в проектировании информационно-смыслового компонента технологии профессионального консультирования. Акцентировано внимание на использовании технологического подхода в контексте решения данной проблемы. Определены наиболее часто встречающиеся ситуации выбора профессий.

The article deals with the results of use of the functional - information analysis in designing an information - semantic component of technology of professional consultation. The attention is stressed on use of the technological approach in a contextof the decision of the given problem. Meeting situations of a choice of trades are determined most frequently.

Сформулировано понятие "взаимодействие", предметом которого есть "Ереально-практические отношения индивидов, одинаково открытые для всех членов группы и концентрирующиеся вокруг ведущей деятельности группы". Выделены особенности информационного взаимодействия и принятия совместных решений персоналом системы, основой для чего могут служить методологические положения теории систем адаптивного информационного взаимодействия и принципы исследования психологических факторов сложности, которые отражают уровень сложности информационного взаимодействия; оптимальные значения этих факторов могут служить основой конструирования эффективного взаимодействия персонала социотехнической системы; данные психологические факторы профессиональной деятельности персонала представляют собой системную свертку многочисленных внешних факторов сложности. Охарактеризованы основные свойства информационного взаимодействия - адаптивность, аддитивность, трансформация, согласование. Раскрыты аспекты проблемы определения понятий информационного взаимодействия персонала в социотехнических системах. Рассмотрена возможность применения подхода к выделению и анализу свойств информационного взаимодействия для систем типа "гибридного интеллекта".

Сформулювано поняття "взаємодія", предметом якого є реально-практичні відносини індивідів, однаково відкриті для всіх членів групи, які концентруються навколо провідної діяльності групи. Розкрито аспекти проблеми визначення понять інформаційної взаємодії персоналу в соціотехнічних системах. Виділено особливості інформаційної взаємодії та прийняття спільних рішень персоналом системи, основою для чого можуть служити методологічні положення теорії систем адаптивної інформаційної взаємодії та принципи дослідження психологічних факторів складності, які відображають рівень складності інформаційної взаємодії; оптимальні значення цих факторів є основою конструювання ефективної взаємодії персоналу социотехничної системи. Наведено психологічні чинники професійної діяльності персоналу є системною згорткою численних зовнішніх факторів складності. Охарактеризовано основні властивості інформаційної взаємодії - адаптивність, адитивність, трансформація, узгодження. Розглянуто можливість застосування підходу до виділення й аналізу властивостей інформаційної взаємодії для систем типу "гібридного інтелекту".

The article is devoted to the problem of determination of concepts of informative co-operation of personnel in the socionexnikal systems. Applicability of approach is considered to the selection and analysis of properties of informative co-operation for the systems as a "hybrid intellect".

Рассмотрены психологические аспекты принятия решений как искусства. Предполагается, что лицо, принимающее решение (ЛПР), должно обладать достаточным объемом знаний о том, что следует предпочесть в ситуации, требующей принятия решения. Выделены такие методы принятия решений, как метод кейсов и теории игр. Сосредоточено внимание на поиске закономерных отношений психологических характеристик ЛПР в группах, отличающихся стилем принятия решений. Результаты исследования показали, что рассмотрение принятия решения только как волевого акта представляется существенным ограничением его универсальности. Обозначено, что принятие решений может выступать и как форма мыслительной активности ЛПР, и как интегральный психический процесс, и как вид психической активности. Показано влияние информации на принятие решения. Охарактеризованы устойчивые свойства индивидуальности, обеспечивающие регулятивную функцию процесса принятия решения, а именно: экстраверсия/интроверсия, сенсорный/интуитивный способ получения информации, мыслительный/чувствительный тип принятия решений, решающий/перцептивный тип взаимодействия со средой, рациональность, склонность к риску, ригидность и импульсивность.

Розглянуто психологічні аспекти прийняття рішень як мистецтва. Зазначено, що особа, яка приймає рішення (ОПР), має володіти достатнім обсягом знань про те, чому слід віддати перевагу в ситуації, що вимагає ухвалення рішення. Виділено такі методи прийняття рішень, як метод кейсів і теорії ігор. Зосереджено увагу на пошуку закономірних стосунків психологічних характеристик ОПР в групах, що відрізняються стилем прийняття рішень. Висвітлено результати дослідження, які показали, що розгляд ухвалення рішення тільки як вольового акту видається істотним обмеженням його універсальності. Встановлено, що прийняття рішень може виступати і як форма розумової активності ОПР, і як інтегральний психічний процес, і як вид психічної активності. Показано вплив інформації на прийняття рішення. Охарактеризовано стійкі властивості індивідуальності, що забезпечують регулятивну функцію процесу прийняття рішення, а саме: екстраверсія / інтроверсія, сенсорний / інтуїтивний спосіб отримання інформації, розумовий / чутливий тип прийняття рішень, вирішальний / перцептивний тип взаємодії з середовищем, раціональність, схильність до ризику, ригідність і імпульсивність .

The article is sanctified to consideration of psychological aspects of making decision as art. Properties of individuality and personality, and also descriptions of information, influencing on an acceptance decisions, are examined.

Описаны отличительные особенности современного этапа психологических исследований процесса принятия решений. Рассмотрены факторы, под влиянием которых формируется индивидуальность человека. Исследованы соотношения свойств личности и типов личностей с особенностями процесса принятия решений. Выделены свойства индивидуальности, которые обеспечивают реализацию регулятивной функции процесса принятия решения: экстраверсия – интроверсия, сенсорный – интуитивный способ получения информации, умственный – чувственный тип принятия решений, решающий – перцептивный тип взаимодействия со средой, рациональность, склонность к риску, ригидность и импульсивность. Доказано, что соотношение психологических характеристик лица, принимающего решения, формирует индивидуально-своеобразный стиль принятия решений.

Описано характерні особливості сучасного етапу психологічних досліджень процесу прийняття рішень. Розглянуто фактори, під впливом яких формується індивідуальність людини. Досліджено співвідношення якостей особистості та типів особистості з особливостями процесу прийняття рішень. Виокремлено властивості індивідуальності, які забезпечують реалізацію регулятивної функції процесу прийняття рішень: екстраверсія – інтроверсія, сенсорний – інтуїтивний спосіб одержання інформації, розумовий – чуттєвий тип прийняття рішень, вирішальний – перцептивний тип взаємодії з середовищем, раціональність, схильність до ризику, ригідність та імпульсивність. Доведено, що співвідношення психологічних характеристик особи що приймає рішення, формує індивідуально-своєрідний стиль прийняття рішень.

Described are the distinctive features of the present stage of psychological studies of decision-making. Considered are the factors that influence on the forming the person's personality. Investigated is the relation of personality traits and personality types with the features of the process of decision making. Emphasized are the individuality properties, which ensure the implementation of the regulatory functions of the decision process: extraversion - introversion, touch - an intuitive way to get information, mental - sensual type of decision-making, critical - perceptual type of interaction with the environment, rationality, risk tolerance, rigidity and impulsivity. It is proved that the psychological correlation between characteristics of the person, who makes decisions, individually generates a unique style of decision-making.

Розглянуто поняття «іншомовна комунікативна компетентність». Виявлено структуру, зміст і критерії сформованості іншомовної комунікативної компетентності як професійно-значущої якості майбутнього інженера-педагога. Запропоновано рекомендації для оптимізації процесу формування іншомовної комунікативної компетентності майбутнього інженера-педагога. Проаналізовано серію досліджень, спрямованих на розробку концепції, яка могла б сфокусувати увагу на формуванні та розвитку здатності студентів спілкуватися іноземною мовою в контексті особистісно-орієнтованого навчання. Відзначено, що розвиток і вдосконалення умінь сприйняття іноземної мови на слух полягає у формуванні здатності учнів сприймати на слух і розуміти природну мова відповідно до їх потреб як у ситуаціях спілкування, так і в ситуаціях сприйняття іноземної мови, пропонованої в записі або засобами масової комунікації.

Рассмотрено понятие «иноязычная коммуникативная компетентность». Выявлены структура, содержание и критерии сформированности иноязычной коммуникативной компетентности как профессионально-значимого качества будущего инженера-педагога. Предложены рекомендации для оптимизации процесса формирования иноязычной коммуникативной компетентности будущего инженера-педагога. Проанализирована серия исследований, нацеленных на разработку концепции, которая могла бы сфокусировать внимание на формировании и развитии способности студентов общаться на иностранном языке в контексте личностно-ориентированного обучения. Отмечено, что развитие и совершенствование умений восприятия иностранной речи на слух состоит в формировании способности обучаемых воспринимать на слух и понимать естественную речь в соответствии с их потребностями как в ситуациях общения, так и в ситуациях восприятия иностранной речи, предъявляемой в записи или средствами массовой коммуникации.

Considered the concept of "foreign language communicative competence". Revealed the structure, content and criteria of formation of foreign language communicative competence as a professional and meaningful quality of the future engineer-teacher. Recommendations to optimize the formation of foreign language communicative competence of the future engineer-teacher. Analyzed a series of studies aimed at developing a concept that would focus on the formation and development of students' ability to communicate in a foreign language in the context of student-centered learning. Noted that the development and improvement of the skills of perception of foreign language at the hearing is to build students' ability to listening and understand natural speech in accordance with their needs in everyday situations and in situations of perception of foreign language required in writing or by means of mass communication.

Экспериментально исследовано соотношение типологических особенностей принятия решений личностью, ее индивидуально-психологические особенности. Приведены результаты исследования стратегий преодоления стрессовых ситуаций в группах испытуемых, отличающихся уверенностью в себе и неуверенных. Подчеркнуто, что первую группу образуют подгруппа с доминированием ISTJ (интроверт - сенсорный - мыслящий - решающий) и подгруппа с доминированием INFI (интроверт - интуитивный - чувствующий - решающий). Подытожены и обобщены следующие положения эксперимента: понимание принятия решения как формы психической активности и одновременно интегрального психического процесса. Определен ряд моделей действий личности, принимающей решения (асертивные действия, вступление в социальный контакт, социальная смелость, степень конструктивности).

Експериментально досліджено співвідношення типологічних особливостей прийняття рішень особистістю, її індивідуально-психологічні особливості. Наведено результати дослідження стратегій подолання стресових ситуацій у групах випробовуваних, що відрізняються упевненістю в собі і невпевнених. Підкреслено, що першу групу утворюють підгрупа з домінуванням ISTJ (інтроверт - сенсорний - мислячий - вирішальний) і підгрупа з домінуванням INFI (інтроверт - інтуїтивний - свідомий - приймаючий рішення). Підсумовано та узагальнено наступні положення експерименту: розуміння прийняття рішення як форми психічної активності й одночасно інтегрального психічного процесу: стійкі властивості індивідуальності забезпечують стійку реалізацію регулятивної функції в прийнятті рішень. Визначено ряд моделей дій особистості, яка приймає рішення (асертивні дії, вступ до соціального контакту, соціальна сміливість, ступінь конструктивності).

Experimentally studied the ratio of typological features of the decision-making personality, its individual psychological characteristics (56 students of branch retraining PNPU them. K. D. Ushinskyi). The results of research strategies to cope with stressful situations in groups of subjects with different self-confidence and self-doubt.

На основании результатов эксперимента (две группы студентов ИМЭМ ОНУ им. И. И. Мечникова и ПНПУ им. К. Д. Ушинского) исследована проблема психологического профессионального консультирования: рассмотрены стадии профессионального консультирования, сконструирована модель консультативного процесса, в которой представлены универсальные характеристики психологического консультирования. Охарактеризованы каждая из пяти стадий профессионального консультирования с соответствующим комплексом приемов психотехник и компонентов. Отмечено, что эффективность структуры принятия решений образуют три компонента: информационный, когнитивно-предиктивный и конативный, представляющие универсальную форму преобразования внешней среды в системе "консультант - клиент".

На підставі результатів експерименту (дві групи студентів ІМЕМ ОНУ ім. І. І. Мечникова і ПНПУ ім. К. Д. Ушинського) досліджено проблему психологічного професійного консультування: розглянуто стадії професійного консультування, сконструйовано модель консультативного процесу, в якій представлено універсальні характеристики психологічного консультування. Охарактеризовано кожну з п'яти стадій процесу з відповідним комплексом прийомів психотехнік і компонентів. Відзначено, що ефективність структури прийняття рішень утворюють три компоненти: інформаційний, когнітивно-предиктивний та конативний, вони є універсальною формою перетворення зовнішнього середовища в системі "консультант-клієнт".

The article presents some results of theoretical and empiric research on decision making in activity of a professional consultant. It shows components and contents of decision making of different stages of professional advising.

Представлены результаты теоретико-эмпирического исследования особенностей профессионального кризиса у лиц, отличающихся уровнем и типом принятия решений. Отмечено, что профессиональные кризисы позволяют личности пересмотреть отношение к профессии, оценить себя как специалиста и прислушиваться к субъективным оценкам других специалистов. Кризис в профессиональном самоопределении и становлении самосознания профессионала рассмотрен как возможность перейти на следующий этап профессионального развития. Исследовано понятие «принятие решений» в связи с переживанием психологического кризиса. Обосновано, что в процессе кризиса происходит психологическое изменение личности, и в наибольшей степени, эмоциональной сферы личности, которая принимает решения.

Наведено результати теоретико-емпіричного дослідження особливостей професійної кризи у осіб, що відрізняються рівнем і типом прийняття рішень. Зазначено, що професійні кризи дозволяють особистості переглянути ставлення до професії, оцінити себе як фахівця і прислухатися до суб'єктивних оцінок інших фахівців. Кризу в професійному самовизначенні та становленні самосвідомості професіонала розглянуто як можливість перейти на наступний етап професійного розвитку. Досліджено поняття «прийняття рішень» у зв'язку з переживанням психологічного кризи. Обгрунтовано, що в процесі кризи відбувається психологічне зміна особистості, і найбільшою мірою, емоційної сфери особистості, яка приймає рішення.

Presented results of theoretical and empirical studies of the professional crisis in individuals with different levels and types of decision-making. Observed that professional identity crises allow reconsidering the relation to the profession, to evaluate you as an expert and to listen to the subjective evaluation of other professionals. Recorded that the crisis in professional self-determination and the establishment of a professional identity as an opportunity to move to the next stage of professional development. Explore the concept of «decision-making» in connection with the experience of psychological crisis. It is proved that in the process of psychological crisis occurs personality change, and to the fullest extent of the emotional sphere of personality that makes the decisions.

Обоснованы роль и значение «принятия решения» как выбора личности в задачах с субъективными вероятностными оценками. Проанализированы современные направления и концепции изучения принятия решения (выбора субъекта), а именно: психологическую систему деятельности и принятия решений как интегральный психический процесс, теорию смысловой и функционально-уровневой регуляции принятия интеллектуальных решений, теорию функциональных систем и др. Описаны теоретические, эмпирические и статистические методы, использованные в экспериментальном исследовании взаимодействия компонентов структуры личностных свойств лица, принимающего решения (ЛПР). Установлено, что принятие решений осуществляется под воздействием комплекса личностных свойств, индивидуальных особенностей ЛПР, взаимодействующих на пяти структурных уровнях регулирования: эмоциональном, волевом, контрольно-регулятивном, реализации стратегий и действий по реализации выбора. На рисунке представлена модель статистически значимых взаимосвязей и образовавшихся устойчивых групп показателей личностных параметров принятия решения ЛПР. Отмечено, что когнитивное пространство ЛПР образует базовый уровень принятия решения, обеспечивающий функционально-информационный анализ неопределенности, анализ и синтез условий выбора, и в дальнейшем построение модели рационального выбора.

Обгрунтовано роль і значення «прийняття рішення» як вибору особистості в задачах з суб'єктивними імовірнісними оцінками. Проаналізовано сучасні напрямки та концепції вивчення прийняття рішення (вибору суб'єкта), а саме: психологічну систему діяльності та прийняття рішень як інтегральний психічний процес, теорію смислової і функціонально-рівневої регуляції прийняття інтелектуальних рішень, теорію функціональних систем та ін. Описано теоретичні, емпіричні та статистичні методи, що використані в експериментальному дослідженні взаємодії компонентів структури особистісних властивостей особи, що приймає рішення (ОПР). Встановлено, що прийняття рішень здійснюється під впливом комплексу особистісних властивостей, індивідуальних особливостей ОПР, які взаємодіють на п'яти структурних рівнях регулювання: емоційному, вольовому, контрольно-регулятивному, реалізації стратегій і дій з реалізації вибору. На малюнку наведено модель статистично значущих взаємозв'язків і стійких груп показників особистісних параметрів прийняття рішення ОПР. Відзначено, що когнітивний простір ОПР утворює базовий рівень прийняття рішення, який забезпечує функціонально-інформаційний аналіз невизначеності, аналіз і синтез умов вибору, і надалі побудову моделі раціонального вибору.

A role and value of «making a decision», which is understood as a choice of personality, taking into account a vagueness and conditions of choice, are revealed. The analysis of modem directions of study of making decisions is presented: psychological system of activity and making decisions as an integral psychical process, theory of the semantic and functionally-leveled adjusting of intellectual decisions acceptance, theory of functional systems, etc. It was also determined that personality properties carry out the role of choice regulator. It was empirically proven that the decision-making adjusting is carried out on five structural levels: emotional, volitional, control-regulative, level of realization of strategies and actions of realization of choice. The special role of cognitive space of choice, providing the functionally-informative analysis of vagueness, analysis and synthesis of conditions of making decisions is shown.

Розглянуто певні аспекти теорії прийняття рішень, в основі якої застосовуються поняття і методи математики з моделюванням найбільш імовірних моделей перебігу ситуації, в якій задіяні описові (дескриптивні) і прескриптивні (нормативні) принципи. Наведено базові поняття цієї теорії, відібрано валідні методики, висунуто певну гіпотезу щодо ймовірнісних властивостей та готовності до ризику. Підтверджено репрезентативність взаємозв’язку особистісних показників та висунутої теоретичної моделі. На основі результатів дослідження, проведеного на базі ПНПУ ім. К. Д. Ушинського (124 респонденти віком від 23-х до 47-ми років) сформовано три групи респондентів: перша – з домінуванням інтернального локусу контролю, друга - з домінуванням екстернального локусу контролю, третя - з прийняттям рішень за умов невизначеності орієнтирів.

Представлены определенные аспекты теории принятия решений, в основе которой применяются понятия и методы математики с моделированием наиболее вероятных моделей протекания ситуации, в которой задействованы описательные (дескриптивные) и прескриптивные (нормативные) принципы. Представлены базовые понятия этой теории, отобраны валидные методики, выдвинута определенная гипотеза о вероятностных свойствах и готовности к риску. Подтверждена репрезентативность взаимосвязи личностных показателей и выдвинутой теоретической модели. На основе результатов исследования, проведенного на базе ПНПУ им. К. Д. Ушинского (124 респондента в возрасте от 23-х до 47-ми лет) сформированы три группы респондентов: первая - с доминированием интернального локуса контроля, вторая - с доминированием экстернального локуса контроля, третья - с принятием решений в условиях неопределенности ориентиров.

The author reveals the significance of perspective branch in descriptive theory of dicision-making, which is understood as the study of individual psychological characteristics of a personality, who makes a decision.

Представлены результаты теоретико-эмпирического исследования проблемы принятия жизненных решений личностью. Предложена психологическая модель системы ''принятия жизненных решений личностью'', раскрыты ее содержание, структура и покомпонентный состав признаков. Рассмотрены психологические ресурсы, механизмы и специфика регуляции личностью жизненного выбора и его реализации. Предложен комплекс оригинального психодиагностического инструментария, предназначенный для изучения различных составляющих интегрального свойства личности - решимости.