Узагальнено дані історичної географії українських та російських поселень Північної Добруджі, дунайської дельти та українського Подунав'я. Значну увагу приділено етнографічному дослідженню задунайських українців.

Представлено репринтно перевидані статті про кам'яні хрести запорозьких козаків, опубліковані у 1844-1926 роках. Вони належать як видатним історикам та етнографам - А.Скальковському, Д.Яворницькому, К.Широцькому, Ф.Волкову, Д.Щербаківському, так і мало відомим краєзнавцям та аматорам старожитностей ХІХ ст. - М.Вертил'яку, П.Килимову, І.Кареліну, В.Краснову, І.Каманіну та ін. Описані надгробні хрести в Україні; козацькі кам'яні хрести Південного Побужжя; буковинські і галицькі церкви, надгробні і придорожні хрести, фігури і каплиці; могила отамана Івана Сірка та події навколо неї та ін. Ці роботи супроводжуються пояснювальними статтями сучасних науковців - Д.Телегіна, І.Сапожникова, а також іменним та географічним покажчиками.

Висвітлено історію Хаджибею (Одеси) 1415 - 1797 рр. і визначено роль у ній українського козацтва - запорожців, чорноморців і задунайців. Наведено неофіційні джерела - українські історичні народні пісні й аутентичні спогади колишніх запорозьких і задунайських козаків - М.Коржа, С.Карагарманця та А.Коломійця.

Вперше у вітчизняній історіографії проаналізовано унікальне історичне джерело "Опис шляху від Константинополя до Очакова" 1784-1785 рр. французького інженера та мандрівника Лафітта-Клаве (1739-1798), уривки з якого російською та українською мовами опубліковано в додатках. Особливу увагу приділено опису Хаджибею (Одеси) та його околиць, які п'ять років потому стали ареною бойових дій другої російсько-турецької війни 1787-1791 рр.

Роботу присвячено маловідомій битві російсько-турецької війни 1787 - 1791 рр., під час якої 7 листопада 1788 р. козаки Чорноморського війська на чолі з військовим суддею А.Головатим штурмом оволоділи островом Березань і змусили капітулювати гарнізон розташованої на ньому фортеці. Подано стислу історію острова, факти про перебування на ньому та в його околицях запорозьких козаків. Наведено описи острова і фортеці Березані, а також історичні документи, спогади, щоденники очевидців.

Висвітлено життя та діяльність О.О.Рябініна-Скляревського (1878 - 1942 рр.) - полковника Генерального штабу російської армії, генерал-хорунжого армії УНР, викладача Одеського університету та вченого-архівіста Одеського крайового історичного архіву, автора майже 50 друкованих і рукописних наукових робіт з історії та теорії військової справи, археології, східної релігії та історії України. Докладно проаналізовано роль ученого у вивченні історії запорозького, задунайського, чорноморського, усть-буджацького та азовського козацтва.

Освещена жизнь и деятельность А.А.Рябинина-Скляревского (1878 - 1942 гг.) - полковника Генерального штаба российской армии, генерал-хорунжего армии УНР, преподавателя Одесского университета и ученого-архивиста Одесского краевого исторического архива, автора почти 50 опубликованных и рукописных научных работ по истории и теории военного дела, археологии, восточной религии и истории Украины. Детально проанализирована роль ученого в изучении истории запорожского, задунайского, черноморского, усть-буджацкого и азовского казачества.

Розглянуто основні етапи історії Військової запорозької церкви, яка була для козаків не лише культовою спорудою, а й справжнім культурним осередком усього Запорозького війська. Зазначено, що церква виконувала функції скарбниці та своєрідного музею.

Рассмотрены основные этапы истории Войсковой запорожской церкви, которая была для казаков не только культовым сооружением, но и настоящим культурным центром всего Запорожского войска. Отмечено, что церковь исполняла функции сокровищницы и своеобразного музея.

Наведено відомості про трьох перших військових священників Чорноморського козацького війська - І.Ковалевського, Р.Порохню, А.Донашевського. Підкреслено їх значну роль у відродженні запорозьких козацьких традицій в Чорноморському війську.

Приведены сведения о троих первых военных священниках Черноморского казацкого войска - И.Ковалевском, Р.Порохне, А.Донашевском. Подчёркнута их значительная роль в возрождении запорожских казацких традиций в Черноморском войске.

Наведено українську інтерпретацію унікального польського документа, опублікованого Ю.Мициком за назвою "Перелік деяких шляхів Південної України, складений, очевидно, для дипломатів Речі Посполитої". Зазначено, що даний документ є інструкцією уряду Речі Посполитої своїм депутатам, які брали участь у роботі комісії з визначення кордонів з Кримським ханством у 1540-ві рр.

Розглянуто питання з археології та історії Овідіопольского краю Одеської області. Описано пам'ятки кам'яної доби, енеоліту і епохи бронзи, стародавніх греків, скіфів, римлян, періоду Середньовіччя, Золотої Орди, правління Литви, Кримського ханства і Туреччини другої половини XIII - початку ХІХ ст. Проаналізовано розвиток краю в ХІХ - на початку ХХ ст., адміністративно-територіальний устрій у 1917 - 1990 рр., напрямки і пріоритети економічного і соціального розвитку регіону з 1991 р.

Рассмотрены вопросы археологии и истории Овидиопольского района Одесской области. Представлены описания памяток каменной эпохи, энеолита и эпохи бронзы, древних греков, скифов, римлян, периода Средневековья, Золотой Орды, правления Литвы, Крымского ханства и Турции второй половины XIII - начала ХІХ ст. Проанализированы развитие края в ХІХ - начале ХХ ст., административно-территориальный строй в 1917 - 1990 гг., направления и приоритеты экономического и социального развития региона с 1991 г.

Досліджено пізній палеоліт степів південного заходу України, що базується на одержаних археологічних матеріалах. Запропоновано оновлену концепцію інтерпретації розвитку пізнього палеоліту регіону, яка стосується території усього півдня Східної Європи. Створено геохронологічну схему, на підставі якої реконструйовано картину природно-кліматичних змін, що мали місце у зоні степів в епоху пізнього палеоліту. Розроблено нову хронологічну колонку пам'яток, яка містить значною мірою уточнені датування кількох стоянок і комплексів. Узагальнено матеріали щодо залишків жител і господарсько-побутових комплексів зони степів, здійснено їх соціальну, функціональну та сезонну інтерпретацію. Базуючись на концепції історико-культурних областей, технокомплексів і археологічних культур одержано нові дані щодо послідовності культурних явищ на півдні Східної Європи протягом доби пізнього палеоліту. Розроблено оновлену триступеневу історичну періодизацію пізнього палеоліту регіону. Значною мірою уточнено та доповнено положення про степову пізньопалеолітичну природно-господарську область.

Наведено нариси з історії окремих населених пунктів Овідіопольського району на Одещині. Досліджено еволюцію системи місцевого самоврядування та територіально-адміністративний устрій.

Приведены очерки из истории отдельных населенных пунктов Овидиопольского района Одесской области. Исследована эволюция системы местного самоуправления и территориально административный уклад.

Подведены итоги многолетних исследований фаунистического комплекса позднепалеолитического поселения Большая Аккаржа. Согласно определениям И. Г. Пидопличко, Н. К. Верещагина, В. И. Бибиковой и других, он представлен исключительно костями бизонов, среди которых преобладали взрослые самцы. На основании этого сделаны выводы о сезонном характере охоты на этих животных и о длительности использования древними охотниками основной части стоянки и ее отдельных хозяйственно-бытовых комплексов. В настоящее время можно утверждать, что Большая Аккаржа была кратковременным сезонным весенне-летним поселением, которое использовалось на протяжении нескольких лет одной общиной. Последняя состояла из нескольких отдельных семейных групп, которые оставили остатки четырех локальных хозяйственно-бытовых комплексов (ХБК), существовавших один-два месяца. Кроме того, в статье рассмотрены общие вопросы палеозоологического районирования степной зоны Украины в позднем палеолите и интерпретации основных памятников данного региона.

На підставі детального аналізу геологічних і палінологічних матеріалів, а також ізотопних дат розглянуто проблеми датування пам'яток середнього етапу пізнього палеоліту степової зони Північного Причорномор'я та Приазов'я. Запропоновано періодизацію цього етапу, уточнену й обгрунтовану на підставі стратиграфічної схеми М. Ф. Веклича.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4(23Укр77)22-423.4

Рубрики:

Археологія

Шифр НБУВ: Ж14310 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Стаття присвячена локалізації урочищ "Пересип" - "Домніне" ("Думіних криниць") у Північному Причорноморії, біля яких у 1690 - 1691 роках відбулися дві сутички між українськими козаками та кримськими татарами. Більш значною була друга з них, в якій загоном козаків керував відомий фастівський полковник Семен Палій. Хоча завдяки Д. Яворницькому про цей бій стало відомо понад 100 років тому, його місце залишалось не визначеним і досі. На підставі детального аналізу пісьмових джерел та картографічних матеріалів визначено, що означені географічні об'єкти розташовувались на шляху Очаків - Хаджибей, між гирлом Тилігульского лиману та правим берегом долини річки Березань.